📑«Стан Південно-Східної Азії: звіт про опитування 2021
року» - це аналітичний звіт за результатами дослідження стану справу у країнах Південно-Східної Азії

В опитуванні брали участь 1032 респондента з 10 держав-членів АСЕАН, які були представниками п’яти категорій: (1) наукові / дослідні кола, (2) ділові/ фінансові кола, (3) уряд, (4) громадянське суспільство / неурядові організації / засоби масової інформації і (5) регіональні / міжнародні організації.

👉Відповідно до результатів, основними викликами у Південно-Східній Азії є пандемія #COVID-19 (так вважають 76 % опитаних), безробіття (63 %) та нерівність доходів (40,7 %)

🌏Найбільш впливова сила в Південно-Східній Азії:
а) економічний вплив - лідером є #Китай (76,3 %)
б) стратегічно-політичний вплив - Китай (49, 1 %), #США (30,4 %), #АСЕАН (14,6%)

На тлі американсько-китайських торгових суперечок найбільше довіру серед інших країн мають #Японія (67,1%) та ЄС (51 %). Трійку закривають США (48,3%).

Більше читайте за посиланням https://bit.ly/3tHiwz9

📷 Бійці "Руху за національне визволення Палестини" (ФАТХ) читають "червону книжечку" Мао Цзедуна. 1970 рік.
#фото #Ізраїль #Палестина #фатх #Мао_Цзедун

🖼️"Буддійський сад", від американського художника Теодора Уореса (1859-1939).

📌Уорес відвідав Японію двічі з тривалими візитами, шукаючи натхнення у її природі та пейзажах. Після повернення в США, він провів кілька виставок "японських полотен" у Нью-Йорку та Лондоні, які відвідали такі знаменитості, як Джеймс Еббот та Оскар Вайлд.
"Буддійський сад" (або ж "Сад лотосів") художник писав у 1892-1893 роках, під час свого першого візиту до Японії.
#мистецтво #орієнталізм #Японія #США #Уорес

🖼️"Сад ірисів у Хорікірі". Ще одна з робіт "японської серії" Теодора Уореса. Токіо, 1893 рік.
#мистецтво #США #Японія #Уорес #орієнталізм

https://kunsht.com.ua/polovina-kavuna-za-vyazku-perliv/
#Крим #кримські_татари #депортація #колоніалізм

​​Ко дню Депортации крымских татар

Приток обитателей Крыма (разной религиозной и этнической идентичности) в Турцию был более или менее всегда. Понятное дело, что и в начале 20 века была волна эмиграции.
При этом присутствие крымских татар в Стамбуле и Турции не очень ощутимое, — слишком легко ассимилироваться. Но найти следы можно :)

В Стамбуле историческое компактное расселение крымских татар находится в райончике Şehremini, на Фатихе неподалеку от Феодосиевых стен. Там находится культурный крымскотатарский центр, малюсенький парк с гордым называнием Крымский и чебуречные.

Самая старая чебуречная была открыта крымскими татарами из Эскишехира в 1950 году. И хотя вдоль улиц полно вывесок с надписью Çi Börek, большинство народу едет за чебуреками именно в заведение Tarihi Odabaşı Çiğbörekçisi, потому что "тот самый вкус", потому что скромная цена и атмосфера семейного бизнеса.

Довольно забавная штука с неймингом: собственно значение слова чебурек переводится как сырой бурек. То есть подчеркивается, что по рецепту начинка кладется сырая. Но хоть турецкий и крымскотатарский и родственные языки, все же не идентичные. Турки пишут Çiğ, а крымские татары Çi. На улицах Шехремини встречаются оба названия.
И для справки тем, кто не ест мясо: в большинстве заведений есть чебуреки с картошкой или сыром. У меня на фото какой-то не мясной вариант.