⚡ Японський «прапор удачі» часів Другої світової - експонат з виставки «Світло сонця, що сходить» у Львівському історичному музеї.

📌 «Прапор удачі» («yosegaki hinomaru») – традиційний подарунок для військових у Японській імперії, пік популярності якого припадає на кампанії Другої світової.
Зазвичай, це був національний прапор, який друзі і рідні розписували короткими побажаннями й цитатами з побажаннями удачі й перемоги в бою. Вони мали надихати військового та нагадувати, за що він воює.

📌 «Прапори удачі» японські вояки носили з собою навіть у бій, що зробило їх одним з атрибутів знаменитих «банзай атак» "в штикову"🇯🇵.

📌 Часто, ці прапори ставали трофеями американських та радянських військових. Припускаємо, що саме таким чином прапор потрапив у Львівський музей.

👉П.с. На виставці у Львові представлені й інші цікаві експонати: зразки холодної зброї, прапори, елементи самурайських обладунків та уніформи🗾

#експонат #Львів #виставка #Україна #Японія #прапор_удачі

⚡ Орієнталізм і архітектура

📌 Австрійський архітектор і скульптор Йоган Фішер (1656-1723 рр.) був основоположником австрійського бароко. Тривалий час він працював з екс-королевою Христиною Шведською та імператором Йосипом І. Після війни з Османами та облоги Відня 1863 року, повернувся до Австрії та займався повоєнною відбудовою дворянських маєтків, фактично створивши візуальний бароковий стиль архітектури Центральної Європи.

📌 Фішер прославився виданням «Проєкти з історії архітектури» (Entwurff Einter Historischen Architecrur), у якому представив зразки знаменитих споруд світу – сучасних та минулих. Серед них знайшлось місце й для великої кількості монументальних шедеврів Сходу: єгипетських, вавилонських, арабських, персидських, османських, китайських і сіамських.

📌 В цьому відношенні, видання стало революційним, адже фактично вперше познайомило Захід з архітектурними традиціями Сходу. Значення цього видання полягає також у тому, що ці зразки надихнули кілька поколінь європейських майстрів вивчати східну архітектуру та втілювати її у своїх роботах. Завдяки Фішеру з'явився новомавританський стиль, а європейська аристократія перейняла моду на далекосхідні сади й пагоди у своїх маєтках і палацах.

#ілюстрація #архітектура #орієнталізм #Фішер

✍️"Колоніальність переживе колоніалізм тому, що залишиться в книгах, академічних критеріях, культурних патернах, в здоровому глузді і людському самосприйнятті. В надіях людей, їх чаяннях та інших аспектах сучасного життя...".

📌Роздуми доктора Мадіни Тлостанової, професорки Університету Лінчопінга, про "деколоніальний поворот" в осмисленні минулого, відмінність постколоніалізму і деколоніалізму в науці, та культурний спадок колоніальноих структур👇 :

https://theoryandpractice.ru/posts/8258-madina-tlostanova-o-dekolonialnom-povorote

#інтервю #постколоніалізм #деколоніалізм #погляд

«Дао де цзін»: у перекладах та інтерпретаціях

26 березня 2021 року, початок о 19.00

Основоположному тексту даосизму – «Дао де цзін» уже понад 25 століть, але українською мовою він з’явився лише 2020 року. На семінарі ми поговоримо про переклади та рецепцію «Дао де цзін» на Заході, про історію його перекладів слов’янськими мовами й перейдемо до обговорення власне українських перекладів. Будуть представлені лінгвістичні принципи побудови сучасної реклами у тексті «Дао де цзін».

Доповідачі:
Сергій Капранов – старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, кандидат філософських наук.
Ірина Костанда – доцентка кафедри китайської філології факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету, кандидатка філологічних наук
Андрій Накорчевський – незалежний дослідник, голова ГО «Ex Oriente», професор Університету Кейо у відставці.

Для участі у семінарі просимо заповнити реєстраційну форму за посиланням: https://forms.gle/ob7FJrqKx2e7qC8Y7