⚡ Іван Труш. Араб, що сидить. 1910 рік. З колекція Музею Лесі Українки (Київ).

📌 Продовжуємо тему осмислення українцями Сходу. Сьогодні кілька слів про Івана Труша (1869-1941 роки) - українського художника та мистецького критика, близького до Лесі Українки (був одружений на доньці М. Драгоманова, рідного дядка Лесі).
А також - про мандрівки на Схід та орієнталізм у його творчості.

Продовження далі👇

#Експонат #Труш #український_орієнт
#Україна #музей #мистецтво #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід

⚡Іван Труш на початку ХХ століття здійснив низку мандрівок Наддніпрянщиною, Гуцульщиною, Італією, Кримом та Близьким Сходом (Єгипет і Палестину), в результаті яких підготував кілька чудових серій полотен.

📌В Єгипет художник відправився у березні 1912 року на пароплаві. Після короткої зупинки в Александрії, суходолом він дістався до Каїру. Митця особливо зацікавили нетрі та бідні квартали цього міста. А свої враження від побаченого некрополю халіфів і середньовічних мечетей він виклав у етюдах «Мечеть. Арабська гробниця» та «Острів Зантос». А прекрасний вигляд на Каїр з панорами Цитаделі Саладіна йому нагадав про Високий Замок у Львові.

📌Ще однією його локацією стало поселення Саккара у 20 кілометрах від Каїра, поруч з руїнами стародавнього Мемфіса. Тут він увіковічив для нас знамениту ступінчасту піраміду Джосера🖼️

📌Але найбільше Труша вразили піраміди Гізи. Бажаючи детальніше їх роздивитись і замалювати, він перебрався жити з Каїра до поселення Гізе, біля самого підніжжя пірамід. Там він озброївшись фотокамерою й етюдником, замалював піраміди на фоні світанку, заходу сонця та нічного неба.

✍️За словами самого Івана Труша, завдяки своїй мандрівці Сходом він відчув піднесення, навіяне стародавніми пам’ятками, пейзажами безкрайніх пустель та оаз Нілу. А орієнтальні сюжети справили великий вплив на його естетико-філософські погляди митця.

#Експонат #Труш #український_орієнт #музей #мистецтво #Україна #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід

⚡ Сьогодні Папа Римський Франциск вперше прибув до Іраку. Подія справді історичного масштабу.

📌Одна з головних цілей його візиту - привернути увагу до безпеки місцевої християнської общини, однієї з найдавніших в світі.

📌Від початку війни в Іраку 2003 року та повалення Садама Хусейна, її чисельність скоротилась з майже 1.5 мільйона до 250 тисяч осіб.

📌В Іраку Папа Франциск має зустрітись з аятолою Алі Сістані у Наджафі, а забезпечувати його безпеку будуть близько 10 тисяч військових і поліцейських.

https://www.bbc.com/ukrainian/news-56292467?at_medium=custom7&at_campaign=64&at_custom4=6C60E372-7DAE-11EB-9620-F79E96E8478F&at_custom1=%5Bpost+type%5D&at_custom2=facebook_page&at_custom3=BBC+News+Ukraine

#Ірак #новини #Папа #Аятола #християни_сходу

⚡ Американський солдат позує біля портрету Сталіна під час війни в Кореї. 1950 рік.
#фото #Корея

⚡ «Королівська охорона» корейської династії Чосон патрулює палац Кьонбоккун в Сеулі, який під час пандемії став майже безлюдним.
Фото корейського фотографа @Jun Michael Park (https://www.instagram.com/junmichaelpark/?igshid=1ctiq9g62p56o)

📌 Цікава деталь: на масках охоронців вишиті зображенням Токкебі - міфічної істоти з корейського фольклору. Нечистого духу, який мав жартівливий характер, подібний до європейських гоблінів і чортів. Він виникав з речей, що давно знаходились в ужитку (посуд, одяг, тощо), а також міг проникати у закриті приміщення й переміщуватись на великі відстані.

📌 Корейці вірили, що Токкебі захищає від чуми та інших епідемій. Саме цим і пояснюється його присутність на захисних масках у сучасних охоронців палацу.

#Фото #Корея #токкебі #Сеул #фольклор

⚡ Цікавий погляд з Далекого Сходу на історію України, від Ашіди Хітоші (1887-1956 рр.) - японського дипломата, політика і 47-го прем'єр-міністра Японії (1948 р.).

📌 Під час І світової війни та Української революції 1917-1921 років, Ашіда Хітоші відвідав Центральну Раду в Києві (липень 1917 року) у якості японського військового аташе. Зустрівшись з Генеральним секретарем міжнаціональних справ Олександром Шульгіним та погостювавши у єврейських цукровиробників Гальперіних, він залишив таку згадку про Україну і українців у своєму щоденнику:

✍️"Сто-двісті років тому, степи часів Тараси Бульби, оспівані Гоголем, обігріті променями спекотного сонця, збудили в синах Рівнини кров завойовників. Тоді у тих краях з'явилися козаки, верхівки чорних хутряних шапок яких то виринали, то знову тонули у високих степових травах..."

#цитата #Японія #Україна #погляд

⚡В очікуванні страти. Німецький солдат з китайським полоненим, після "Боксерського повстання". 1899-1901 роки. Китай.