⚡Татарське кладовище (мізар) в Бохоніках (Республіка Польща).
📌Закладене у другій половині 18 століття. Охоплює майже 2 гектари площі і є найбільшим серед відомих на сьогодні.
#фото #Польща #татари_липки #фронтир
📌Закладене у другій половині 18 століття. Охоплює майже 2 гектари площі і є найбільшим серед відомих на сьогодні.
#фото #Польща #татари_липки #фронтир
⚡Анонс лекції про віддзеркалення слов'ян та русів у працях середньовічних арабських географів.
📌Що було відомо славістам про свідчення таких арабських географів раннього середньовіччя, як аль-Масуді, аль-Істахрі та інші? Що було відомо арабським географам про слов'ян та русів? Як арабські географи транскрибували слов'янські слова? Чи історики української мови використовують такі транскрипції доладно? Яку вагу мають транскрипції власних і загальних назв на кшталт Куйаба/Куйана або кнāз для історії української мови?
📌Відповіді на ці та інші питання можна почути від проф. Андрія Даниленка, Пейс, США (https://bit.ly/3qnR9t4), в доповіді, присвяченій віддзеркаленню історії слов'ян та русів у ранньосередньовічних пам'ятках арабських географів.
Формат зустрічі: лекція та дискусія у форматі "питання-відповіді".
Мова: українська.
📅 Дата і час: 3 березня 2021, 16:30, на платформі ZOOM
Реєстрація обов'язкова. Кількість учасників обмежена.
Форма для заповнення за посиланням:
📌 https://bit.ly/2Ou4rpF
📌Що було відомо славістам про свідчення таких арабських географів раннього середньовіччя, як аль-Масуді, аль-Істахрі та інші? Що було відомо арабським географам про слов'ян та русів? Як арабські географи транскрибували слов'янські слова? Чи історики української мови використовують такі транскрипції доладно? Яку вагу мають транскрипції власних і загальних назв на кшталт Куйаба/Куйана або кнāз для історії української мови?
📌Відповіді на ці та інші питання можна почути від проф. Андрія Даниленка, Пейс, США (https://bit.ly/3qnR9t4), в доповіді, присвяченій віддзеркаленню історії слов'ян та русів у ранньосередньовічних пам'ятках арабських географів.
Формат зустрічі: лекція та дискусія у форматі "питання-відповіді".
Мова: українська.
📅 Дата і час: 3 березня 2021, 16:30, на платформі ZOOM
Реєстрація обов'язкова. Кількість учасників обмежена.
Форма для заповнення за посиланням:
📌 https://bit.ly/2Ou4rpF
⚡Єгипетські "сувеніри" Лесі Українки, привезені з Гелуана у 1890 році (меню, листівки та рекламний буклет з вілли "Континенталь", де зупинялась письменниця.
📌Зберігаються в Музеї Лесі Українки у Києві.
#Леся_Українка #Єгипет #орієнталізм #музей #експонат
📌Зберігаються в Музеї Лесі Українки у Києві.
#Леся_Українка #Єгипет #орієнталізм #музей #експонат
⚡ Іван Труш. Араб, що сидить. 1910 рік. З колекція Музею Лесі Українки (Київ).
📌 Продовжуємо тему осмислення українцями Сходу. Сьогодні кілька слів про Івана Труша (1869-1941 роки) - українського художника та мистецького критика, близького до Лесі Українки (був одружений на доньці М. Драгоманова, рідного дядка Лесі).
А також - про мандрівки на Схід та орієнталізм у його творчості.
Продовження далі👇
#Експонат #Труш #український_орієнт
#Україна #музей #мистецтво #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід
📌 Продовжуємо тему осмислення українцями Сходу. Сьогодні кілька слів про Івана Труша (1869-1941 роки) - українського художника та мистецького критика, близького до Лесі Українки (був одружений на доньці М. Драгоманова, рідного дядка Лесі).
А також - про мандрівки на Схід та орієнталізм у його творчості.
Продовження далі👇
#Експонат #Труш #український_орієнт
#Україна #музей #мистецтво #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід
⚡Іван Труш на початку ХХ століття здійснив низку мандрівок Наддніпрянщиною, Гуцульщиною, Італією, Кримом та Близьким Сходом (Єгипет і Палестину), в результаті яких підготував кілька чудових серій полотен.
📌В Єгипет художник відправився у березні 1912 року на пароплаві. Після короткої зупинки в Александрії, суходолом він дістався до Каїру. Митця особливо зацікавили нетрі та бідні квартали цього міста. А свої враження від побаченого некрополю халіфів і середньовічних мечетей він виклав у етюдах «Мечеть. Арабська гробниця» та «Острів Зантос». А прекрасний вигляд на Каїр з панорами Цитаделі Саладіна йому нагадав про Високий Замок у Львові.
📌Ще однією його локацією стало поселення Саккара у 20 кілометрах від Каїра, поруч з руїнами стародавнього Мемфіса. Тут він увіковічив для нас знамениту ступінчасту піраміду Джосера🖼️
📌Але найбільше Труша вразили піраміди Гізи. Бажаючи детальніше їх роздивитись і замалювати, він перебрався жити з Каїра до поселення Гізе, біля самого підніжжя пірамід. Там він озброївшись фотокамерою й етюдником, замалював піраміди на фоні світанку, заходу сонця та нічного неба.
✍️За словами самого Івана Труша, завдяки своїй мандрівці Сходом він відчув піднесення, навіяне стародавніми пам’ятками, пейзажами безкрайніх пустель та оаз Нілу. А орієнтальні сюжети справили великий вплив на його естетико-філософські погляди митця.
#Експонат #Труш #український_орієнт #музей #мистецтво #Україна #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід
📌В Єгипет художник відправився у березні 1912 року на пароплаві. Після короткої зупинки в Александрії, суходолом він дістався до Каїру. Митця особливо зацікавили нетрі та бідні квартали цього міста. А свої враження від побаченого некрополю халіфів і середньовічних мечетей він виклав у етюдах «Мечеть. Арабська гробниця» та «Острів Зантос». А прекрасний вигляд на Каїр з панорами Цитаделі Саладіна йому нагадав про Високий Замок у Львові.
📌Ще однією його локацією стало поселення Саккара у 20 кілометрах від Каїра, поруч з руїнами стародавнього Мемфіса. Тут він увіковічив для нас знамениту ступінчасту піраміду Джосера🖼️
📌Але найбільше Труша вразили піраміди Гізи. Бажаючи детальніше їх роздивитись і замалювати, він перебрався жити з Каїра до поселення Гізе, біля самого підніжжя пірамід. Там він озброївшись фотокамерою й етюдником, замалював піраміди на фоні світанку, заходу сонця та нічного неба.
✍️За словами самого Івана Труша, завдяки своїй мандрівці Сходом він відчув піднесення, навіяне стародавніми пам’ятками, пейзажами безкрайніх пустель та оаз Нілу. А орієнтальні сюжети справили великий вплив на його естетико-філософські погляди митця.
#Експонат #Труш #український_орієнт #музей #мистецтво #Україна #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід
⚡ Картини з виставки у Національному музеї ім. Шептицького у Львові, до 150-ліття від народження І. Труша (2019 року) :
https://galinfo.com.ua/news/ivan_trush_bachyv_piramidy_ta_pysav_portret_beduina_z_natury_307199.html
#Експонат #Труш #український_орієнт #музей #мистецтво #Україна #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід
https://galinfo.com.ua/news/ivan_trush_bachyv_piramidy_ta_pysav_portret_beduina_z_natury_307199.html
#Експонат #Труш #український_орієнт #музей #мистецтво #Україна #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід
⚡ Сьогодні Папа Римський Франциск вперше прибув до Іраку. Подія справді історичного масштабу.
📌Одна з головних цілей його візиту - привернути увагу до безпеки місцевої християнської общини, однієї з найдавніших в світі.
📌Від початку війни в Іраку 2003 року та повалення Садама Хусейна, її чисельність скоротилась з майже 1.5 мільйона до 250 тисяч осіб.
📌В Іраку Папа Франциск має зустрітись з аятолою Алі Сістані у Наджафі, а забезпечувати його безпеку будуть близько 10 тисяч військових і поліцейських.
https://www.bbc.com/ukrainian/news-56292467?at_medium=custom7&at_campaign=64&at_custom4=6C60E372-7DAE-11EB-9620-F79E96E8478F&at_custom1=%5Bpost+type%5D&at_custom2=facebook_page&at_custom3=BBC+News+Ukraine
#Ірак #новини #Папа #Аятола #християни_сходу
📌Одна з головних цілей його візиту - привернути увагу до безпеки місцевої християнської общини, однієї з найдавніших в світі.
📌Від початку війни в Іраку 2003 року та повалення Садама Хусейна, її чисельність скоротилась з майже 1.5 мільйона до 250 тисяч осіб.
📌В Іраку Папа Франциск має зустрітись з аятолою Алі Сістані у Наджафі, а забезпечувати його безпеку будуть близько 10 тисяч військових і поліцейських.
https://www.bbc.com/ukrainian/news-56292467?at_medium=custom7&at_campaign=64&at_custom4=6C60E372-7DAE-11EB-9620-F79E96E8478F&at_custom1=%5Bpost+type%5D&at_custom2=facebook_page&at_custom3=BBC+News+Ukraine
#Ірак #новини #Папа #Аятола #християни_сходу
⚡ «Королівська охорона» корейської династії Чосон патрулює палац Кьонбоккун в Сеулі, який під час пандемії став майже безлюдним.
Фото корейського фотографа @Jun Michael Park (https://www.instagram.com/junmichaelpark/?igshid=1ctiq9g62p56o)
📌 Цікава деталь: на масках охоронців вишиті зображенням Токкебі - міфічної істоти з корейського фольклору. Нечистого духу, який мав жартівливий характер, подібний до європейських гоблінів і чортів. Він виникав з речей, що давно знаходились в ужитку (посуд, одяг, тощо), а також міг проникати у закриті приміщення й переміщуватись на великі відстані.
📌 Корейці вірили, що Токкебі захищає від чуми та інших епідемій. Саме цим і пояснюється його присутність на захисних масках у сучасних охоронців палацу.
#Фото #Корея #токкебі #Сеул #фольклор
Фото корейського фотографа @Jun Michael Park (https://www.instagram.com/junmichaelpark/?igshid=1ctiq9g62p56o)
📌 Цікава деталь: на масках охоронців вишиті зображенням Токкебі - міфічної істоти з корейського фольклору. Нечистого духу, який мав жартівливий характер, подібний до європейських гоблінів і чортів. Він виникав з речей, що давно знаходились в ужитку (посуд, одяг, тощо), а також міг проникати у закриті приміщення й переміщуватись на великі відстані.
📌 Корейці вірили, що Токкебі захищає від чуми та інших епідемій. Саме цим і пояснюється його присутність на захисних масках у сучасних охоронців палацу.
#Фото #Корея #токкебі #Сеул #фольклор
⚡ Цікавий погляд з Далекого Сходу на історію України, від Ашіди Хітоші (1887-1956 рр.) - японського дипломата, політика і 47-го прем'єр-міністра Японії (1948 р.).
📌 Під час І світової війни та Української революції 1917-1921 років, Ашіда Хітоші відвідав Центральну Раду в Києві (липень 1917 року) у якості японського військового аташе. Зустрівшись з Генеральним секретарем міжнаціональних справ Олександром Шульгіним та погостювавши у єврейських цукровиробників Гальперіних, він залишив таку згадку про Україну і українців у своєму щоденнику:
✍️"Сто-двісті років тому, степи часів Тараси Бульби, оспівані Гоголем, обігріті променями спекотного сонця, збудили в синах Рівнини кров завойовників. Тоді у тих краях з'явилися козаки, верхівки чорних хутряних шапок яких то виринали, то знову тонули у високих степових травах..."
#цитата #Японія #Україна #погляд
📌 Під час І світової війни та Української революції 1917-1921 років, Ашіда Хітоші відвідав Центральну Раду в Києві (липень 1917 року) у якості японського військового аташе. Зустрівшись з Генеральним секретарем міжнаціональних справ Олександром Шульгіним та погостювавши у єврейських цукровиробників Гальперіних, він залишив таку згадку про Україну і українців у своєму щоденнику:
✍️"Сто-двісті років тому, степи часів Тараси Бульби, оспівані Гоголем, обігріті променями спекотного сонця, збудили в синах Рівнини кров завойовників. Тоді у тих краях з'явилися козаки, верхівки чорних хутряних шапок яких то виринали, то знову тонули у високих степових травах..."
#цитата #Японія #Україна #погляд