На нашій виставці «MIRAS. Спадщина» у Скарбниці НМІУ можна побачити кілька світлин із родинного архіву Мурвет Аметової. Фотографії зроблено наприкінці 1920-х – у 1930-х роках. Незабаром родина Мурвет пережила депортацію і змогла на чужині зберегти рідну мову та традиції. В 1990-х родина повернулася з Таджикистану на півострів та оселилася в Севастополі. Мурвет розповіла історію своїх світлин, зокрема, про дивовижну «ката» – бабусю Есму, яка все життя, навіть у засланні на Уралі, розмовляла лише кримськотатарською мовою. Детальніше про історію цих фото - у нашому музейному блозі:
https://nmiu.org/bloh/item/83-yak-deportovani-krymski-tatary-zberihaly-svoi-tradytsii-istoriia-rodyny-ametovykh
#музей #текст #виставка #MIRAS #кримські_татари

⚡️Цієї неділі запрошую на кураторську екскурсію. Маєте змогу побачити яскраву колекцію кримськотатарських артефактів 19-поч. 20 ст., та дізнатись більше про традиційну культуру корінного народу України.
#Крим #кримські_татари #анонс #MIRAS
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/546491247426265/

⚡Цієї неділі запрошую на цікавий інтерактивний захід, який відбудеться в рамках виставки "MIRAS. Спадщина". Маєте нагоду поринути у яскравий світ кримськотатарського весілля, з усіма його символізмами й сенсами, оглянути колекцію кримськотатарських артефактів ХІХ - поч. ХХ ст., та просто випити кави з печивом "кураб'є" у чудовій компанії.
#анонс #виставка #MIRAS #Крим #кримські_татари
https://www.facebook.com/events/1404890570285265?ref=newsfeed

✍На виставці «MIRAS. Спадщина» експонується кримськотатарський рукопис з колекції НБ ім. В. Вернадськго. Це тлумачення до Корану, авторства вченого Абдаллага аль-Байдауві, переписаний в 1823 р. муллою Ахмадом Барі Ефенді в «медресе Менглі Ґерая» (Зинджирли-медресе, в Салачику). Однією з особливостей рукопису є те, що на його останньому аркуші переписувач залишив додаткові нотатки з переліком книжок, імовірно, переданих йому на зберігання, а також дати народження членів власної родини: Гані (рабі-аль ахір 1263) [березень 1847 р.]; Аміни (11 рамадана 1266) [21 липня 1850 р.]; Аїши (16 рабі аль-ауваль 1269) [28 грудня 1852 р.]; Ахмада (21 шабана 1270) [21 травня 1854 р.].
Про цей та інші предмети, що відображають матеріальний бік сакрального світу кримських татар, написав кілька слів з нагоди Рамадану. Посилання нажаль не влазить, тож деталі дивіться в коментарях.
#текст #музей #MIRAS #Крим #кримські_татари #Україна

Чому не варто забувати про не\матеріальну спадщину навіть у часи глобального лиха? Трохи роздумів про контексти нашої виставки «MIRAS.Спадщина», а також роль особистостей, які долучилися до створення й збереження (принаймні частини) цієї колекції майже сто років тому:

✍️В 1926 р. відбулась прем’єра фільму «Алім» (1926), який познайомив глядачів з пригодами кримськотатарського джиґіта та народного «героя-робінгуда». Ця стрічка дуже відома серед поціновувачів, адже в ній дуже фахово відтворені окремі деталі, які занурюють у повсякдення і традиційну культуру кримських татар другої пол. ХІХ ст. Сценарій до стрічки написав Микола Бажан, за п’єсою відомого (згодом репресованого) кримськотатарського поета та драматурга Іпчі Умера. Співавтором сценарію, а також науковим і художнім консультантом стрічки виступив Усеїн Боданінський (1877-1938), кримськотатарський етнограф, художник та засновник першого національного музею кримських татар у Бахчисараї.

Багато років Боданінський досліджував та збирав спадщину свого народу, якою безмежно був захоплений. Комплектував та зберігав музейні колекції, охороняв пам’ятки навіть в часи революції і голоду в Криму. Влітку 1925 р., з допомогою інших дослідників, він організував велику етнографічну експедицію у 64 населені пункти Криму, зібравши багато предметів вишивки, ювелірного мистецтва, побуту й ремесла кримських татар. Ця експедиція була знаковою, адже організували її саме носії культури, які збирали не «орієнтальні сувеніри» по базарах, а конкретні групи речей на материнській території, в середовищі інших носіїв культури. В тому ж році, більш ніж сотня зразків вже сучасної кримськотатарської вишивки були представлені на виставці декоративних мистецтв в Парижі: ескіз павільйону виставки створював Боданінський, а предмети для неї виготовляли під його керівництвом учасники художньо-промислової школи в Бахчисараї.
Від 17 лютого 1934 р. Боданінський був відсторонений від посади директора Бахчисарайського палацу-музею радянською владою, а заклад передали під керівництво парт. функціонерів. Вже 17 квітня 1938 р. Боданінського розстріляли разом з Османом Акчокракли, Абдуллою Лятіф-Заде, Асаном Сабрі Айвазовим, Недімом Мамутом та іншими знаковими діячами кримськотатарської культури…

📌Осмислення не\матеріальної спадщини нерозривно пов’язане з концепцією розуміння сьогодення, адже вона впливає на ідентичність, дає можливість новому поколінню дізнатись про те, якими речами й контекстами був наповнений світ їх предків. Звернення до не\матеріальної спадщини змушує народи задавати важливі питання про себе, а цей процес неодмінно формує та зміцнює зв’язок з власним минулим. Через це, спадщина найчастіше стає першою жертвою імперій, які прагнуть розмити ідентичність «новонадбаних» територій, ліквідувати там «конкурентний» культурний і політичний досвід, щоб згодом замістити їх вже власними суб’єктивними зв’язками.
#роздуми #текст #кримські_татари #Крим #Україна #колоніалізм #МІСТ #MIRAS

Сьогодні важливе свято - день матері. На виставці "MIRAS.Спадщина" можна побачити особливий експонат, який передає глибоку повагу до материнства в традиційній культурі кримських татар. Його передали на виставку наші партнери:
📷"Казанок матері Марії" (Мер’єм ана к’азан) - невеличкий мідний казанок, оздоблений рослинними мотивами. За традицією, у перші 40 днів після народження дитини, в ньому приносили їжу породіллі, щоб звільнити її від хатніх клопотів, дати можливість відновити здоров’я й подбати про немовля. А також підтримати…
✍️Маріам, мати пророка Іси, шанується у мусульманській культурі як покровителька материнства. Цей маленький предмет ілюструє глибоку традицію взаємної підтримки й піклування, характерну для культури кримських татар.
#MIRAS #музей #кримські_татари #Україна #НМІУ

З рубрики «чому так довго не пишу на каналі?»🙂
✍️Якось вже згадував, що разом з колегами і партнерами в музеї ми поступово наповнюємо популярну міжнародну онлайн-платформу Google Arts & Culture тематичними блоками про історію та культуру кримських татар. Наша ціль – збільшити впізнаваність кримськотатарської культури в світі, наповнити інформаційний простір якісними знаннями про історію і традиції кримських татар, а також привернути увагу до захисту спадщини корінних народів в окупованому Криму.
📝До Міжнародного дня корінних народів ми підготували також переклад цих текстів кримськотатарською мовою, на додачу до англійських та українських.
Створення можливостей для пізнання власної культури рідною мовою є проявом поваги й етики, який відповідає загальносвітовій практиці. Адже ми не лише говоримо про кримських татар, але й даємо слово тим, про кого говоримо…
📌Стежте за оновленнями на Google Arts і приходьте на виставку #MIRAS_Спадщина, в #Скарбниця_НМІУ.
#Крим #кримські_татари #текст #музей #виставка