📕Священний Коран з українським перекладом (Переклад Михайла Якубовича. Анкара, 2017).
📝Кілька років тому на одному "круглому столі" в Стамбулі натрапив на полицю з перекладами смислів Корану різними мовами світу, які дарували гостям цього заходу. Приємно, що серед них були також кілька видань українською. Якщо не помиляюсь, сьогодні вийшло друком вже 14 перевидань українського перекладу смислів Корану. Одне з них видав "Diyanet", або ж «Управління релігійними справами» Туреччини. Дуже естетичне видання, у якому поєднано арабський текст з українським перекладом.
#Україна #Туреччина #іслам
📝Кілька років тому на одному "круглому столі" в Стамбулі натрапив на полицю з перекладами смислів Корану різними мовами світу, які дарували гостям цього заходу. Приємно, що серед них були також кілька видань українською. Якщо не помиляюсь, сьогодні вийшло друком вже 14 перевидань українського перекладу смислів Корану. Одне з них видав "Diyanet", або ж «Управління релігійними справами» Туреччини. Дуже естетичне видання, у якому поєднано арабський текст з українським перекладом.
#Україна #Туреччина #іслам
❤21👍4
28 червня о 19.00. запрошую на дуже круту подію, яку організовують мої друзі:
📝«В парку ім. Тараса Шевченка, під відкритим небом, відбудеться концерт «Файний Франко Ф'южн»! На сцені зберуться понад 100 талановитих музикантів та артистів, щоб створити неповторне музичне шоу, яке поведе вас у незабутню мандрівку в пошуках сенсів, що об'єднують наші серця…
Український та кримськотатарський фольклор у сучасному ф'южн-стилі оживе у творчій колаборації Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Національного президентського оркестру та проєкту Громадської організації «Алєм» «Сенси, що об'єднують» за підтримки Швейцарії... Яскравий візуальний ряд з кримськотатарськими орнаментами Орьнек, смілива музична режисура та неперевершений живий звук занурять вас у вихор емоцій та енергій…».
📌Вхід на концерт вільний. Не пропустіть😊
#анонс #кримські_татари #орьнек
📝«В парку ім. Тараса Шевченка, під відкритим небом, відбудеться концерт «Файний Франко Ф'южн»! На сцені зберуться понад 100 талановитих музикантів та артистів, щоб створити неповторне музичне шоу, яке поведе вас у незабутню мандрівку в пошуках сенсів, що об'єднують наші серця…
Український та кримськотатарський фольклор у сучасному ф'южн-стилі оживе у творчій колаборації Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Національного президентського оркестру та проєкту Громадської організації «Алєм» «Сенси, що об'єднують» за підтримки Швейцарії... Яскравий візуальний ряд з кримськотатарськими орнаментами Орьнек, смілива музична режисура та неперевершений живий звук занурять вас у вихор емоцій та енергій…».
📌Вхід на концерт вільний. Не пропустіть😊
#анонс #кримські_татари #орьнек
👍7🔥2
⚡Колеги провели неймовірну роботу, щоб відкрити для вас ще один осередок спадщини Криму в #Скарбниця_НМІУ.
✍️З 5 липня матимете можливість оглянути велику колекцію оригінальних артефактів з кримських музеїв, які повернули в Україну з Нідерландів після 10 років судових процесів. 565 експонатів, понад 2000 музейних предметів розповідають про різні культури й спільноти, що з давнини населяли південь сучасної України. Запрошую відвідати!
#анонс #виставка #музей #Крим
https://www.facebook.com/events/772224101567348/772224174900674/?active_tab=about
✍️З 5 липня матимете можливість оглянути велику колекцію оригінальних артефактів з кримських музеїв, які повернули в Україну з Нідерландів після 10 років судових процесів. 565 експонатів, понад 2000 музейних предметів розповідають про різні культури й спільноти, що з давнини населяли південь сучасної України. Запрошую відвідати!
#анонс #виставка #музей #Крим
https://www.facebook.com/events/772224101567348/772224174900674/?active_tab=about
🔥19❤6👍2
5 фактів про виставку "Скарби Криму. Повернення", яка 5 липня відкривається в #Скарбниця_НМІУ, а також про справу т.з. "Скіфського золота". Скоро матимете змогу оглянути колекцію на власні очі.
#виставка #музей #Крим #Україна
https://facebook.com/events/s/%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B8-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD/772224264900665/
#виставка #музей #Крим #Україна
https://facebook.com/events/s/%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B8-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD/772224264900665/
❤14👍1
🖼Замальовки кримськотатарських кав’ярень у Карасубазарі та Євпаторії (1927), від архітектора Павла Голландського (1861-1939), відомого ще як «архітектор родини Терещенків».
✍Павло Голландський народився в м. Аксай та навчався в Новочеркаську. З 1898 по 1919 рр. жив і працював в Києві, де займався спорудженням, проектуванням і внутрішнім оздобленням багатьох відомих нині споруд: садиби Ханенків, Міського училища ім. Ніколи Терещенка (сьогодні Університет Карпенка-Карого), палацу Терещенків на Житомирщині, тощо. З 1919 р. жив в Криму, де працював зберігачем в «Музеї Херсонесу» та «Тавриди», а також архітектором у «Кримконсервтресті». Окрім будівництва і проектування громадських та промислових об’єктів для радянської влади, Павло Голландський з великим захопленням вивчав давнє мистецтво й матеріальну культуру Криму. Приймав участь у археологічних розкопках, реставраціях. Зокрема Мечеті Хана Узбека й Ханського палацу в Бахчисараї.
#Крим #Україна #кава #кавярня #кримські_татари #мистецтво #архітектура
✍Павло Голландський народився в м. Аксай та навчався в Новочеркаську. З 1898 по 1919 рр. жив і працював в Києві, де займався спорудженням, проектуванням і внутрішнім оздобленням багатьох відомих нині споруд: садиби Ханенків, Міського училища ім. Ніколи Терещенка (сьогодні Університет Карпенка-Карого), палацу Терещенків на Житомирщині, тощо. З 1919 р. жив в Криму, де працював зберігачем в «Музеї Херсонесу» та «Тавриди», а також архітектором у «Кримконсервтресті». Окрім будівництва і проектування громадських та промислових об’єктів для радянської влади, Павло Голландський з великим захопленням вивчав давнє мистецтво й матеріальну культуру Криму. Приймав участь у археологічних розкопках, реставраціях. Зокрема Мечеті Хана Узбека й Ханського палацу в Бахчисараї.
#Крим #Україна #кава #кавярня #кримські_татари #мистецтво #архітектура
❤21🔥4👍1
📝«Щоб не казали, поки що, автори ріжних mirages orientaux, а усе таки коли ми заходжуємось думати про походженнє нашої евопейської культури, та й походження наших народів, очи наші по старому звертаються на східню сторону – до великої Азії, якої Европа є тільки пів-островом…». Хфедір Вовк, «Кавказ і Карпати (деякі проби етнольоґічних зближень) (1906).
✍️Цікава метафора відомого українського антрополога про «Європу – як півострів Азії» нагадала мені вислів французького філософа Поля Валері, який у 1919 році сказав, що тогочасна Європа – це лише «Мис Азії». Ці слова лаконічно виражали загальний настрій міжвоєнної Європи, яка переосмислювала свою ідентичність на тлі глобалізації світу й глибокої кризи колоніальної системи.
Стаття «Кавказ і Карпати» Хфедора Вовка була надрукована у збірнику, присвяченому Михайлу Грушевському. Це своєрідний підсумок експедиції українського антрополога в Карпати у 1903-1906 роках. До написання статті його надихнула роль цих гірських регіонів у житті Грушевського: «…якого житє почалося на Кавказі, а розвинулось у Галичині…» (с). Описуючи етнографічні паралелі в одязі, житловому будівництві, знаряддях праці, побуті, традиційних прикрасах та деяких звичаях у гуцулів/бойків та мешканців Кавказу (зокрема осетин), Хфедір Вовк помічає певну спорідненість між цими гірськими спільнотами. Хоча сам він констатує, що його стаття – це лише сміливі припущення, для яких потрібні подальші ґрунтовні дослідження. Текст його статті написаний дуже "жвавою" мовою, з використанням таких чудових метафор, як «Півостів Азії»…
#текст #чтиво #Кавказ #Україна
✍️Цікава метафора відомого українського антрополога про «Європу – як півострів Азії» нагадала мені вислів французького філософа Поля Валері, який у 1919 році сказав, що тогочасна Європа – це лише «Мис Азії». Ці слова лаконічно виражали загальний настрій міжвоєнної Європи, яка переосмислювала свою ідентичність на тлі глобалізації світу й глибокої кризи колоніальної системи.
Стаття «Кавказ і Карпати» Хфедора Вовка була надрукована у збірнику, присвяченому Михайлу Грушевському. Це своєрідний підсумок експедиції українського антрополога в Карпати у 1903-1906 роках. До написання статті його надихнула роль цих гірських регіонів у житті Грушевського: «…якого житє почалося на Кавказі, а розвинулось у Галичині…» (с). Описуючи етнографічні паралелі в одязі, житловому будівництві, знаряддях праці, побуті, традиційних прикрасах та деяких звичаях у гуцулів/бойків та мешканців Кавказу (зокрема осетин), Хфедір Вовк помічає певну спорідненість між цими гірськими спільнотами. Хоча сам він констатує, що його стаття – це лише сміливі припущення, для яких потрібні подальші ґрунтовні дослідження. Текст його статті написаний дуже "жвавою" мовою, з використанням таких чудових метафор, як «Півостів Азії»…
#текст #чтиво #Кавказ #Україна
❤9👍4