🖼«Сцена з султаном», від Станіслава Хлєбовського (1835-1884), польського художника-орієнталіста й мандрівника, який народився в с. Покутинці, на Поділлі (Хмельницька обл. України). Картина зберігається в Національному музеї у Кракові.
✍Станіслав Хлєбовський вивчав мистецтво в художній школі ім. Митрофана Грекова в Одесі, а також у петербурзькій Академії мистецтв. Близько 6 років навчався у знаменитого Жана-Леона Жерома, завдяки якому вірогідно й занурився у орієнтальний жанр. В 1863 р. після мандрівки європейськими країнами він оселився в Стамбулі, де по 1876 р. працював палацовим художником при дворі османського султана Абдул-Азіза. Тут художник створив полотна, які ілюстрували знакові події турецької історії (взяття Константинополя у 1453 р., битву при Варні 1444 р., полон Баязида І, Віденьську битву 1683 р.), а також портрети, орієнтальні пейзажі й сцени з повсякденного життя палацу.
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія #Туреччина #Україна #Польща

🖼"Садівник", від Джевада Селіма (1919-1961), популярного іракського скульптора та художника-модерніста. Він народився в Анкарі, де його батько проходив військову службу. Походив з талановитої родини: його батько, мати, брати й сестра практикували мистецтво. Джевад Селім належав до відомої "Багдадської групи" митців, які прагнули поєднати стародавню спадщину Іраку й традиції арабської культури з сучасними мистецькими напрямками, які відкрили нові можливості для самовираження. Вивчав мистецтво в Парижі, Римі, Лондоні. Захоплювався роботами Пабло Пікассо та Генрі Мура. Довгий час пацював в Інституті образотворчих мистецтв у Багдаді, де очолював напрям скульптури.
#мистецтво #Ірак #модернізм

📝Читайте на десерт. Британський музей ділиться стародавнім рецептаом перської пахлави, а також привертає увагу на соціальний та культурний контекст гастрономічної культури у державі Ахеменідів:
✍️Солодощі можуть розповісти про тогочасне суспільство набагато більше, ніж ми можемо собі уявити. Технологічні процеси, міжнародна торгівля, соціальна ієрархія – усе це нерозривно пов’язане з тим, що і як їли в давнину і їдять тепер. Для прикладу, у Перській імперії Ахеменідів бенкети були вираженням ідентичності, політичною дією та навіть цілим культурним дійством. У палацах і серед еліти їжа підкреслювала статус, демонструвала силу й успіх… Чи навпаки – виступала індикатором занепаду, який спочатку відчував шлунок, а вже потім очі. Дослідниця історії їжі Таша Маркс спробувала відтворити стародавній перський рецепт пахлави з золотом, яку їли у часи Александра Македонського.
📌Детальніше про цю страву за посиланням:
#їжа #текст #чтиво #Персія
https://www.britishmuseum.org/blog/delicious-decadence-persian-sweets