🖼Дуже люблю українські видання «казок народів Сходу». Деякі з них пам’ятаю з дитинства. Для прикладу - збірка афганських народних казок «Алі Мухаммед» (1984), з чудовими ілюстраціями від української художниці Надії Кирпенко.
✍Надія Кирпенко народилась в Одесі. У 1961 році закінчила Київський художній інститут. Протягом 1960-90х років працювала в галузі книжкової і станкової графіки: акварель, офорт, літографія. Проілюструвала багато чудових українських видань казок «народів Сходу»: афганських, індійських, туркменських, таджикських. Для мене стало відкриттям, що у 1983 році художниця провела персональну виставку робіт в Кабулі. Нажаль, поки не знайшов про це більше інформації. Якщо хтось знає де про це можна почитати – буду вдячний.
#мистецтво #Афганістан #Кабул #Україна #східні_казки
✍Надія Кирпенко народилась в Одесі. У 1961 році закінчила Київський художній інститут. Протягом 1960-90х років працювала в галузі книжкової і станкової графіки: акварель, офорт, літографія. Проілюструвала багато чудових українських видань казок «народів Сходу»: афганських, індійських, туркменських, таджикських. Для мене стало відкриттям, що у 1983 році художниця провела персональну виставку робіт в Кабулі. Нажаль, поки не знайшов про це більше інформації. Якщо хтось знає де про це можна почитати – буду вдячний.
#мистецтво #Афганістан #Кабул #Україна #східні_казки
🔥32👍4❤2
Forwarded from Гриби, гроби і дисертації
У мене є специфічний пунктик. Я досить активно слідкую за тим, що відбувається у сфері деколонізації музеїв і активізму довкола цього.
У 2020 році конголезький активіст Емері Мвазулу Діябанза намагався винести з Музею на набережній Бранлі похоронний стовп, щоб привернути увагу до необхідності повернення музейних об'єктів народам, в яких вони були викрадені. Потім пробував зробити таку ж акцію в Луврі, і тоді його заарештували.
Минулого року, наприклад, Франція нарешті повернула 26 статуеток з бенінської бронзи до Сенеґалу й Беніну. Там все пройшло загалом добре, хоча процес був тривалим і не дуже легким.
Водночас повернення бенінських статуеток з Німеччини до Нігерії спричинило новий скандал, бо нігерійська сторона віддала їх у зберігання члену королівської родини, в якої ці скарби колись були відібрані. Це для мене знову про колоніальні пережитки, бо німецька сторона відверто не розуміє цього жесту, натомість нігерійська влада вважає, що повернула нащадкам те, що належить їм по праву.
Якщо вас цікавить це питання глибше, раджу книгу Дена Гікса “Британські музеї: бенінська бронза, колоніальне насилля і культурна реституція”. Вона про повернення на батьківщину скарбів, вивезених британцями з Королівства Бенін, які зберігаються в колекціях багатьох музеїв світу (переважно в Берліні, Лондоні та Оксфорді). Він вважає, що жодний етикетаж не виправить несправедливість, і єдиний правильний шлях — це реституція.
При цьому величезна кількість українських предметів мистецтва зараз знаходиться в росії, яка зберігає чималі імперські амбіції щодо присвоєння нашого спадку... І велике питання, як ми все повертатимемо.
І ще наостанок — а що ж із нашими колекціями? Чи не маємо і ми переглядати певні зразки з власних музейних колекцій на предмет реституції?
Це лише один блок питань (але заспойлерю, що найскладніший), який ми встигли підняти з Павлом Гудімовим @artes_aboutart у новому епізоді @poroblenopodcast.
А ще ми дуже багато говорили про історію, розвиток і потребу колекціонувати, як мистецтво може впливати на репутацію (Ханенки і Пінчук як два приклади цьому), як змінюються зацікавлення колекціонерів і де про це все детальніше можна дізнатися.
Я безмежно вдячна Павлові за цю глибоку розмову. Теми вийшли не з найпростіших, але дійсно важливі для всіх нас.
Нагадую, що за найцікавіший коментар про колекціонування ми віддаємо футболку "Пороблено" з підписом Павла Гудімова. Тож не соромтеся. Питайте все, що цікавить, і поширюйте наші відео у своїх соцмережах. Бо хочеться, щоб небанальний унікальний контент бачили більше людей.
https://www.youtube.com/watch?v=VucJgvjEbmw
У 2020 році конголезький активіст Емері Мвазулу Діябанза намагався винести з Музею на набережній Бранлі похоронний стовп, щоб привернути увагу до необхідності повернення музейних об'єктів народам, в яких вони були викрадені. Потім пробував зробити таку ж акцію в Луврі, і тоді його заарештували.
Минулого року, наприклад, Франція нарешті повернула 26 статуеток з бенінської бронзи до Сенеґалу й Беніну. Там все пройшло загалом добре, хоча процес був тривалим і не дуже легким.
Водночас повернення бенінських статуеток з Німеччини до Нігерії спричинило новий скандал, бо нігерійська сторона віддала їх у зберігання члену королівської родини, в якої ці скарби колись були відібрані. Це для мене знову про колоніальні пережитки, бо німецька сторона відверто не розуміє цього жесту, натомість нігерійська влада вважає, що повернула нащадкам те, що належить їм по праву.
Якщо вас цікавить це питання глибше, раджу книгу Дена Гікса “Британські музеї: бенінська бронза, колоніальне насилля і культурна реституція”. Вона про повернення на батьківщину скарбів, вивезених британцями з Королівства Бенін, які зберігаються в колекціях багатьох музеїв світу (переважно в Берліні, Лондоні та Оксфорді). Він вважає, що жодний етикетаж не виправить несправедливість, і єдиний правильний шлях — це реституція.
При цьому величезна кількість українських предметів мистецтва зараз знаходиться в росії, яка зберігає чималі імперські амбіції щодо присвоєння нашого спадку... І велике питання, як ми все повертатимемо.
І ще наостанок — а що ж із нашими колекціями? Чи не маємо і ми переглядати певні зразки з власних музейних колекцій на предмет реституції?
Це лише один блок питань (але заспойлерю, що найскладніший), який ми встигли підняти з Павлом Гудімовим @artes_aboutart у новому епізоді @poroblenopodcast.
А ще ми дуже багато говорили про історію, розвиток і потребу колекціонувати, як мистецтво може впливати на репутацію (Ханенки і Пінчук як два приклади цьому), як змінюються зацікавлення колекціонерів і де про це все детальніше можна дізнатися.
Я безмежно вдячна Павлові за цю глибоку розмову. Теми вийшли не з найпростіших, але дійсно важливі для всіх нас.
Нагадую, що за найцікавіший коментар про колекціонування ми віддаємо футболку "Пороблено" з підписом Павла Гудімова. Тож не соромтеся. Питайте все, що цікавить, і поширюйте наші відео у своїх соцмережах. Бо хочеться, щоб небанальний унікальний контент бачили більше людей.
https://www.youtube.com/watch?v=VucJgvjEbmw
YouTube
Павло Гудімов про колекціонування, реституцію та сучасні виклики колекціонерів
Напевно, багато хто з вас у дитинстві колекціонував листівки, або поштові марки, або збирав колекцію бегемотів з Кіндер Сюрпризу, цукор у стіках, підставки під пивні кухлі або й самі пивні кухлі чи пачки з-під цигарок, які потім зайняли почесне місце у кімнаті……
👍23❤6😁2
✍️"Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан який був звільнений від світу горя свого часу. Поки світ наповнений смутком і горем, не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості".
⚡У колишньому палаці Крупенських (комплекс 19 ст. у с. Кривчик, Хмельницької обл.), під штукатуркою виявили плиту з османськими написами. Сьогодні колишньій палац функціонує як психоневрологічний інтернат. Напис виявлено у туалеті закладу, місце якого раніше слугувало верандою, у стіні якої й були вмонтовані кам’яні плити з цими написами. У текстах згадується султан Ахмед ІІІ та знаменитий Сілахдар Дамад Алі-паша, який був великим візиром між 1713 і 1716 роками. Даамат Алі-паша відвідував Хотин і приймав участь у побудові Нової фортеці, а також збудував мечеть у передмісті. Загинув візир у війні проти венеційців і Габсбургів, та був похований в Белграді.
📌Історія чудова, як і відкриття. Детальніше про це за посиланням:
#Османська_імперія #Україна
https://www.facebook.com/100063602588888/posts/888803869916358/
⚡У колишньому палаці Крупенських (комплекс 19 ст. у с. Кривчик, Хмельницької обл.), під штукатуркою виявили плиту з османськими написами. Сьогодні колишньій палац функціонує як психоневрологічний інтернат. Напис виявлено у туалеті закладу, місце якого раніше слугувало верандою, у стіні якої й були вмонтовані кам’яні плити з цими написами. У текстах згадується султан Ахмед ІІІ та знаменитий Сілахдар Дамад Алі-паша, який був великим візиром між 1713 і 1716 роками. Даамат Алі-паша відвідував Хотин і приймав участь у побудові Нової фортеці, а також збудував мечеть у передмісті. Загинув візир у війні проти венеційців і Габсбургів, та був похований в Белграді.
📌Історія чудова, як і відкриття. Детальніше про це за посиланням:
#Османська_імперія #Україна
https://www.facebook.com/100063602588888/posts/888803869916358/
❤35🔥9
🖼Запрошую на презентацію нового роману від Олександри Шутко: «Кривава Кафа. Перерваний шлях шехзаде» присвячений подіям, які відбуваються наприкінці ХV століття в османській Кафі, що в Криму. Султан Баязид ІІ надіслав туди намісником свого молодшого сина – шехзаде Мехмеда задля налагодження дипломатичних відносин із московитами. Цією ситуацією скористався кримський хан Менглі Гірей. Намагаючись отримати незалежність від османського султана, він наблизив до себе шехзаде Мехмеда, зробивши його зятем. Невдовзі той почав суперечити батькові й накликав на себе біду...
📌6 лютого, 18:30. Київ, вул. Антоновича, 50 (неподалік станції метро «Олімпійська»). Вхід вільний.
Деталі за посиланням:
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8-%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8-/1810153389445522/
П.С. У авторки сьогодні день народження. Приєднуюсь до привітань)
#анонс #Крим #Османська_імперія #Україна
📌6 лютого, 18:30. Київ, вул. Антоновича, 50 (неподалік станції метро «Олімпійська»). Вхід вільний.
Деталі за посиланням:
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8-%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8-/1810153389445522/
П.С. У авторки сьогодні день народження. Приєднуюсь до привітань)
#анонс #Крим #Османська_імперія #Україна
🔥14❤4👍2
⚡️Цікаві лекції (офлайн) від Музею історії Луцького братства, присвячені історії Криму (на основі колекції музею):
1. Про документ кримськотатарською мовою, надісланий на Волинь Масуд Ґереєм з Кримського ханства у 1763 р. Попередній зміст документу розтлумачив відомий караїмський дослідник і суспільний діяч Серайя Шапшал у 1934 р.(про ного вже писав на каналі);
2. Про документальний фонд Агатангела Кримського, який формувався у Волинському краєзнавчому музеї останні 50 років.
✍️Сподіваюсь буде запис цих виступів.
#анонс #Крим #Кримське_ханство
https://www.facebook.com/share/p/SU1hhrApxZ3WZHro/?mibextid=ox5AEW
1. Про документ кримськотатарською мовою, надісланий на Волинь Масуд Ґереєм з Кримського ханства у 1763 р. Попередній зміст документу розтлумачив відомий караїмський дослідник і суспільний діяч Серайя Шапшал у 1934 р.(про ного вже писав на каналі);
2. Про документальний фонд Агатангела Кримського, який формувався у Волинському краєзнавчому музеї останні 50 років.
✍️Сподіваюсь буде запис цих виступів.
#анонс #Крим #Кримське_ханство
https://www.facebook.com/share/p/SU1hhrApxZ3WZHro/?mibextid=ox5AEW
👍14❤2
🖼️«Пейзаж з мечетями» в Тунісі, від Вільяма Генрі Джонсона (1901-1970), американського художника-модерніста.
#мистецтво #Туніс
#мистецтво #Туніс
❤28
Цікаве видання від колег. Замовив кілька і собі😊:
⚡️В Музеї Ханенків відбудеться презентація видання, присвяченого історії азійської колекції музею.
✍️У ньому представлені описи та оновлені атрибуції понад 150 творів азійського мистецтва, здійснені на основі сучасних сходознавчих досліджень.
На презентації видання можна буде дізнатися:
- як відбувався процес створення книги;
- найцікавіші аспекти роботи над текстами та макетом;
- особливості дослідження творів азійського мистецтва.
📌Четвер, 8 лютого, 18:00
#анонс #музей #книга
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-/727852892776405/
⚡️В Музеї Ханенків відбудеться презентація видання, присвяченого історії азійської колекції музею.
✍️У ньому представлені описи та оновлені атрибуції понад 150 творів азійського мистецтва, здійснені на основі сучасних сходознавчих досліджень.
На презентації видання можна буде дізнатися:
- як відбувався процес створення книги;
- найцікавіші аспекти роботи над текстами та макетом;
- особливості дослідження творів азійського мистецтва.
📌Четвер, 8 лютого, 18:00
#анонс #музей #книга
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-/727852892776405/
Facebook
Презентація видання «Мистецтво Азії та Ісламського світу»
Event in Kyiv, Ukraine by Музей Ханенків. The Khanenko Museum and 2 others on Thursday, February 8 2024 with 334 people interested and 34 people going.
❤21
✍️«…У липні 2023 катарський прем’єр Мохаммед бін Абдулрахман Аль-Тані приїздив до Києва. За кілька місяців катарці повернули з Росії першу групу дітей… Але не всі мають такий вплив на Росію. Катар має. Я не знаю, хто і як саме там впливає, але видно результат - Катар якось з ними може домовитися…»(с).
#Катар #Україна
https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cl751nrdnqlo?at_medium=social&at_campaign_type=owned&at_link_id=207D052E-C263-11EE-AEEF-B63587A28522&at_link_type=web_link&at_link_origin=BBC_News_Ukrainian&at_ptr_name=facebook_page&at_bbc_team=editorial&at_format=link&at_campaign=Social_Flow&fbclid=IwAR06Cg3kFkOaC9Bv8pGumMn5Jkb23altDUY5lUoBC7FXqW2W8fVSmTBS8ac_aem_Adrt_D3vz-3xdy7ZRLdzDe72iFCcj--NBVNt8r0NgtqTq2fVvUqbYpTeVsAeL_4Y2Yg
#Катар #Україна
https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cl751nrdnqlo?at_medium=social&at_campaign_type=owned&at_link_id=207D052E-C263-11EE-AEEF-B63587A28522&at_link_type=web_link&at_link_origin=BBC_News_Ukrainian&at_ptr_name=facebook_page&at_bbc_team=editorial&at_format=link&at_campaign=Social_Flow&fbclid=IwAR06Cg3kFkOaC9Bv8pGumMn5Jkb23altDUY5lUoBC7FXqW2W8fVSmTBS8ac_aem_Adrt_D3vz-3xdy7ZRLdzDe72iFCcj--NBVNt8r0NgtqTq2fVvUqbYpTeVsAeL_4Y2Yg
👍29
«Історія рамі, від насіння – до готового одягу». Детальний поцес виготовлення тканини у акварелях китайських художників 19 ст.
✍Ілюстрації зображують послідовний процес виготовлення китайської тканини з «рамі» (rami) – багаторічної рослини родини «кропивові», яка здавна використовується при виробництві текстилю. Найвірогідніше, вона походить з теренів Індії та Малайзії, але найбільшого поширення набула у Східній Азії. В англійській мові довгий час рослина була відома як «китайська трава».
62 картини об’єднані у 5 книг в парчевій палітурці, з додаванням описів технічного процесу вирощування рослини, а також її переробки, фарбування, властивостей, тощо. Зберігається у колекції Sidney and Mildred Edelstein, у США.
📌Оцифровані акварелі тут:
https://digital.sciencehistory.org/catalog?f%5Bcreator_facet%5D%5B%5D=Studio+of+Sunqua
#мистецтво #Китай
✍Ілюстрації зображують послідовний процес виготовлення китайської тканини з «рамі» (rami) – багаторічної рослини родини «кропивові», яка здавна використовується при виробництві текстилю. Найвірогідніше, вона походить з теренів Індії та Малайзії, але найбільшого поширення набула у Східній Азії. В англійській мові довгий час рослина була відома як «китайська трава».
62 картини об’єднані у 5 книг в парчевій палітурці, з додаванням описів технічного процесу вирощування рослини, а також її переробки, фарбування, властивостей, тощо. Зберігається у колекції Sidney and Mildred Edelstein, у США.
📌Оцифровані акварелі тут:
https://digital.sciencehistory.org/catalog?f%5Bcreator_facet%5D%5B%5D=Studio+of+Sunqua
#мистецтво #Китай
❤22👍2