Можливо зацікавить презентація книги (онлайн):
📕"Україна, про яку не знає Японія: ідентичність крізь призму історії", авторства Юлії Дзябко.
✍Про яку Україну не знає Японія? На основі життєвих історій 47 українців, які сьогодні проживають у Японії, авторка намагається дати відповдь на це питання.
📌Детальніше за посиланням:
#анонс #онлайн #Японія #Україна
https://www.facebook.com/events/1625730434684257/?active_tab=discussion
📕"Україна, про яку не знає Японія: ідентичність крізь призму історії", авторства Юлії Дзябко.
✍Про яку Україну не знає Японія? На основі життєвих історій 47 українців, які сьогодні проживають у Японії, авторка намагається дати відповдь на це питання.
📌Детальніше за посиланням:
#анонс #онлайн #Японія #Україна
https://www.facebook.com/events/1625730434684257/?active_tab=discussion
📷Стамбул у об’єктиві Отмара Пферші (1898-1984), австрійського фотографа, який багато років відкривав туристичну привабливість Туреччини для світу.
✍️Отмар Пферші народився в австрійському місті Грац. Фотографією захопився в 1920-х роках, після повернення з «італійського фронту» Першої світової. У 1926 р. він сів на знаменитий «Східний експрес», який відвіз його з Відня до Стамбулу. Ця подія змінила життя молодого фотографа, адже у місті він натрапив на вакансію помічника у відомій студії «Foto Français» Жана Вайнберга (1887-1942). Наступні 40 років Пферші знімав Туреччину, пройшовши шлях стрімких злетів і падінь: від комерційного успіху й визнання, до вимушеного виїзду з цієї країни. У 1936 р. була надрукована «Туреччина в фотографіях» - одна з найвідоміших серій Отмара Пферші. У ній фотограф спробував відобразити не лише багату історичну спадщину Стамбулу, але й показати світу історію глобальних перетворень молодої Турецької Республіки, яка стала на шлях модернізації.
#фото #мистецтво #Туреччина #Стамбул
✍️Отмар Пферші народився в австрійському місті Грац. Фотографією захопився в 1920-х роках, після повернення з «італійського фронту» Першої світової. У 1926 р. він сів на знаменитий «Східний експрес», який відвіз його з Відня до Стамбулу. Ця подія змінила життя молодого фотографа, адже у місті він натрапив на вакансію помічника у відомій студії «Foto Français» Жана Вайнберга (1887-1942). Наступні 40 років Пферші знімав Туреччину, пройшовши шлях стрімких злетів і падінь: від комерційного успіху й визнання, до вимушеного виїзду з цієї країни. У 1936 р. була надрукована «Туреччина в фотографіях» - одна з найвідоміших серій Отмара Пферші. У ній фотограф спробував відобразити не лише багату історичну спадщину Стамбулу, але й показати світу історію глобальних перетворень молодої Турецької Республіки, яка стала на шлях модернізації.
#фото #мистецтво #Туреччина #Стамбул
🖼️"Місяць на сільській дорозі", від Табучі Тошіо, сучасного японського художника й проф. Токійського університету.
#мистецтво #Японія #вечір
#мистецтво #Японія #вечір
✍«Хіба внутрішнє життя жителів такої країни не буде схожим на природу, яка їх оточує?»(с).
📷«Погляд на Тибет» (1937), від Фоско Мараїні (1912-2004), відомого італійського антрополога, фотографа та мандрівника. Він багато років подорожував Японією, Центральною Азією та Північною Африкою. Дослідники особливо цінують його записи й знімки повсякдення жителів Тибету та культури айнів на Хоккайдо.
#фото #Тибет
📷«Погляд на Тибет» (1937), від Фоско Мараїні (1912-2004), відомого італійського антрополога, фотографа та мандрівника. Він багато років подорожував Японією, Центральною Азією та Північною Африкою. Дослідники особливо цінують його записи й знімки повсякдення жителів Тибету та культури айнів на Хоккайдо.
#фото #Тибет
🖼«Вид на Анкару», від анонімного автора. Вражаюча панорама турецького міста, створена у 18 ст. Зберігається в колекції «Рейксмузеум» в Амстердамі. Вигляд м. Анкари з її відомими пам'ятками, а також надзвичайно живо й детально відтвореними професіями, сценами повсякденного життя і розваг мешканців міста. До 1972 р. вважалась зображенням м. Алеппо, у Сирії. До передачі в музей, вона висіла у офісі голландської компанії з левантійської торгівлі. Авторство картини іноді помилково приписували фламандському живописцю Жану-Батисту ван Муру. На поч. 1970х відомий турецький історик Мустафа Семаві Еїдже довів, що на картині саме Анкара. Не останнє місце у його аргументації відводилось породі ангорських кіз, які зображені в нижній правій частині полотна.
📌Детальніше «Вид на Анкару» можна роздивитись на Google Arts & Culture:
#мистецтво #Туреччина #Анкара
https://artsandculture.google.com/asset/view-of-ankara-anonymous/HgHXdQp5ICKoLA
📌Детальніше «Вид на Анкару» можна роздивитись на Google Arts & Culture:
#мистецтво #Туреччина #Анкара
https://artsandculture.google.com/asset/view-of-ankara-anonymous/HgHXdQp5ICKoLA
☕Отримав у подарунок кримськотатарські домашні солодощі – «молочний цукор» sütlü şeker (сутлю шекер), або ж «твердий цукор» qattı şeker (катти шекер), який дуже смакує до кави. Цукор потрібно варити на молоці й регулярно помішувати, доки його маса не стане золотистого кольору (по часу приблизно до 1 год.). В процесі приготування можна додавати дрібно наколотих горіхів, ванілі, кориці (свій варіант за смаком). Приготована маса має застигнути, після чого її можна дістати з посудини й нарізати спеціальними ножицями, щоб подати на стіл.
Смачного! Афиетлер олсун!
#кава #їжа #кримські_татари
Смачного! Афиетлер олсун!
#кава #їжа #кримські_татари
🖼Дуже люблю українські видання «казок народів Сходу». Деякі з них пам’ятаю з дитинства. Для прикладу - збірка афганських народних казок «Алі Мухаммед» (1984), з чудовими ілюстраціями від української художниці Надії Кирпенко.
✍Надія Кирпенко народилась в Одесі. У 1961 році закінчила Київський художній інститут. Протягом 1960-90х років працювала в галузі книжкової і станкової графіки: акварель, офорт, літографія. Проілюструвала багато чудових українських видань казок «народів Сходу»: афганських, індійських, туркменських, таджикських. Для мене стало відкриттям, що у 1983 році художниця провела персональну виставку робіт в Кабулі. Нажаль, поки не знайшов про це більше інформації. Якщо хтось знає де про це можна почитати – буду вдячний.
#мистецтво #Афганістан #Кабул #Україна #східні_казки
✍Надія Кирпенко народилась в Одесі. У 1961 році закінчила Київський художній інститут. Протягом 1960-90х років працювала в галузі книжкової і станкової графіки: акварель, офорт, літографія. Проілюструвала багато чудових українських видань казок «народів Сходу»: афганських, індійських, туркменських, таджикських. Для мене стало відкриттям, що у 1983 році художниця провела персональну виставку робіт в Кабулі. Нажаль, поки не знайшов про це більше інформації. Якщо хтось знає де про це можна почитати – буду вдячний.
#мистецтво #Афганістан #Кабул #Україна #східні_казки