🖼️Негода в Криму буває небезпечною. Доведено часом. "Сімеїз", з альбому літографій Фрідріха Гросса «КРИМ» (1957).
📌Більше ілюстрацій можна побачити на виставці "MIRAS.Спадщина" в #Скарбниця_НМІУ, або ж на нашій віртуальній виставці на Google Arts & Culture (за посиланням):
#мистецтво #орієнталізм #Кримські_татари #Крим #музей #погода #Україна
https://artsandculture.google.com/pocketgallery/SQXhoHfn5QKm9g?pgs=eyJOYyI6InRoZWF0ZXItdmlldyJ9
📌Більше ілюстрацій можна побачити на виставці "MIRAS.Спадщина" в #Скарбниця_НМІУ, або ж на нашій віртуальній виставці на Google Arts & Culture (за посиланням):
#мистецтво #орієнталізм #Кримські_татари #Крим #музей #погода #Україна
https://artsandculture.google.com/pocketgallery/SQXhoHfn5QKm9g?pgs=eyJOYyI6InRoZWF0ZXItdmlldyJ9
❤12🔥4
⚡Цієї неділі запрошую у мандрівку «ремісничими кварталами» Криму, під час якої можна буде оглянути колекцію оригінальних виробів кримськотатарських майстрів 19 – початку 20 століття. На екскурсії «завітаємо» до майстерні мідників «baqırcı», дізнаємось про особливості роботи бахчисарайських ювелірів «quyumcı» та вишивальниць «nağışçı». Своєю невтомною працею вони створювали вишукані зразки ювелірного мистецтва, елементи традиційного одягу та предмети побуту, які через віки демонструють багате різноманіття кримськотатарської спадщини. Розуміння соціального контексту цих предметів, а також процесу їх виготовлення, використання й сприйняття, проявляють взаємозв’язки між «світом речей» корінного народу та його звичаями, етикетом, світоглядом, господарським і духовним життям.
📌10 грудня, неділя. О 13.00.
📌Деталі в анонсі за посиланням:
#Крим #кримські_татари #музей #MIRAS_Спадщина
https://fb.me/e/43a7PkghI
📌10 грудня, неділя. О 13.00.
📌Деталі в анонсі за посиланням:
#Крим #кримські_татари #музей #MIRAS_Спадщина
https://fb.me/e/43a7PkghI
❤8🔥5
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
"Таємничий світ пекторалі".
📕Колеги зі #Скарбниця_НМІУ підготували крутезний подарунок під новий рік: видання, присвячене золотій пекторалі скіфського часу - одній з найграндіозніших археологічних знахідок України.
✍️Пектораль була виявлена командою археологів на чолі з Борисом Мозолевським у 1971 р., під час дослідження скіфського кургану Товста Могила (нині м. Покров, Дніпропетровська обл.). Унікальність цієї події полягає в тому, що процес знахідки детально й професійно зафіксований, а сам курган (поховання) не було раніше пограбоване. Тож пектораль має "контекст" та "супутні артефакти", що дозволило дізнатись багато цінних відомостей про цю річ та її епоху.
У виданні представлені авторські статті, з яких можна дізнатись про те, як досліджували курган? Хто був "власником" пекторалі? А також як її виготовляли і які сенси вкладали у яскраві сюжети на ній. Скоро буде презентація видання, тож можна буде замовити примірник для себе. Чекаємо з нетерпінням🙂
#книга #анонс #НМІУ #музей #Україна #археологія
📕Колеги зі #Скарбниця_НМІУ підготували крутезний подарунок під новий рік: видання, присвячене золотій пекторалі скіфського часу - одній з найграндіозніших археологічних знахідок України.
✍️Пектораль була виявлена командою археологів на чолі з Борисом Мозолевським у 1971 р., під час дослідження скіфського кургану Товста Могила (нині м. Покров, Дніпропетровська обл.). Унікальність цієї події полягає в тому, що процес знахідки детально й професійно зафіксований, а сам курган (поховання) не було раніше пограбоване. Тож пектораль має "контекст" та "супутні артефакти", що дозволило дізнатись багато цінних відомостей про цю річ та її епоху.
У виданні представлені авторські статті, з яких можна дізнатись про те, як досліджували курган? Хто був "власником" пекторалі? А також як її виготовляли і які сенси вкладали у яскраві сюжети на ній. Скоро буде презентація видання, тож можна буде замовити примірник для себе. Чекаємо з нетерпінням🙂
#книга #анонс #НМІУ #музей #Україна #археологія
🔥17👍2
✍️Історія кожної родини – це частина дуже довгої розповіді, яка одного разу почалась та досі триває, поки про неї пам’ятають. Пережитий досвід кожної сім’ї відображає віхи життя цілого народу. А знайомство з цим досвідом робить історію народу більш особистою, адже дозволяє побачити «людину» серед потоку героїчних\трагічних подій чи сухої статистики. Про це власне й нова книга Марини Гримич, в якій відображена історія кількох поколінь відомої кримськотатарської родини Умерових, у центрі якої два її представника: політик Ільмі Умеров, та його брат Бекір Умеров, натхненник і організатор протестних акцій «Москва-1987». Книга сповнена цікавих деталей про боротьбу кримських татар за власні права в часи СРСР, повернення на історичну батьківщину й «зрадливе закулісся» (с) кримської політики у 1990-2000-х. Замовити книгу можна тут:
https://books.nora-druk.com/product/umerovy2/
#книга #кримські_татари #Крим #Україна
https://books.nora-druk.com/product/umerovy2/
#книга #кримські_татари #Крим #Україна
👍9🔥3😁2❤1
🖼️«Сто видів Великого Токіо в період Шьова» - модернізація Японії, оспівана в роботах ілюстратора Коїдзумі Кішо (1893-1945).
✍️Коїдзумі Кішо заробляв створенням ілюстрацій для газет і журналів, що масово випускались у Японії на початку 20 ст. У 1928 р. він розпочав одну зі своїх найголовніших серій - «Сто видів Великого Токіо в період Шьова», над якою працював наступні 12 років. Токіо тут постає індустріальним та модерністським містом, яке відродилось немов фенікс з руїн масштабного землетрусу Канто 1923 р. Ця серія демонструє світу грандіозні успіхи перебудови столиці реформованої Японії, яка живе новим життям. Головні герої цих ілюстрацій: сучасні залізо-бетонні будівлі банків, торгівельних павільйонів, залізничних вокзалів чи мостів, збудованих при залученні «західних» архітекторів. Саме таким Токіо можна було побачити лише в міжвоєнний період, адже згодом чимало цих нових районів згорить у полум’ї Другої світової.
#мистецтво #Японія #модернізм
✍️Коїдзумі Кішо заробляв створенням ілюстрацій для газет і журналів, що масово випускались у Японії на початку 20 ст. У 1928 р. він розпочав одну зі своїх найголовніших серій - «Сто видів Великого Токіо в період Шьова», над якою працював наступні 12 років. Токіо тут постає індустріальним та модерністським містом, яке відродилось немов фенікс з руїн масштабного землетрусу Канто 1923 р. Ця серія демонструє світу грандіозні успіхи перебудови столиці реформованої Японії, яка живе новим життям. Головні герої цих ілюстрацій: сучасні залізо-бетонні будівлі банків, торгівельних павільйонів, залізничних вокзалів чи мостів, збудованих при залученні «західних» архітекторів. Саме таким Токіо можна було побачити лише в міжвоєнний період, адже згодом чимало цих нових районів згорить у полум’ї Другої світової.
#мистецтво #Японія #модернізм
❤24👍2
⚡Запрошую приєднатись до публічного діалогу «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ», який відбудеться в #Скарбниця_НМІУ. Будуть цікаві доповіді про різні аспекти цих трагічних подій: історико-політичний, соціальний, економічний, культурний. А також про їх відображення в кримськотатарській художній літературі першої половини 20 ст. (на прикладах творів Асана Сабрі Айвазова, Абібулли Одабаша, Аблякіма Ільмія).
📌Понеділок, 18 грудня о 15.00;
📌Деталі за посиланням:
https://fb.me/e/4UjgjtA0x
#музей #анонс #MIRAS_Спадщина #музей #кримські_татари #Крим
📌Понеділок, 18 грудня о 15.00;
📌Деталі за посиланням:
https://fb.me/e/4UjgjtA0x
#музей #анонс #MIRAS_Спадщина #музей #кримські_татари #Крим
🔥7
Має бути цікава подія:
⚡«Досвід деколонізації на прикладі індійського півострова». Публічна лекція від Мрідули Гош, докторки філософії й викладачки кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії. Мрідула Гош є громадянкою Індії, водночас вона добре знає Україну, тривалий час живе у Києві.
📌21 грудня, о 18:00, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок). Більше деталей за посиланням:
#анонс #лекція #музей #деколонізація #Індія
https://fb.me/e/qH9dY9h2W
⚡«Досвід деколонізації на прикладі індійського півострова». Публічна лекція від Мрідули Гош, докторки філософії й викладачки кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії. Мрідула Гош є громадянкою Індії, водночас вона добре знає Україну, тривалий час живе у Києві.
📌21 грудня, о 18:00, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок). Більше деталей за посиланням:
#анонс #лекція #музей #деколонізація #Індія
https://fb.me/e/qH9dY9h2W
👍11
В м. Ізмір відкрили парк імені Агатангела Кримського. Це вже друга памʼятка на честь українського сходознавця. У 2021 році в Анкарі вже зʼявилась вулиця його імені. Також, Чернівці стали містом-побратимом Ізміра🙂
#Україна #Туреччина #Ізмір
#Україна #Туреччина #Ізмір
👍28🔥5❤3