📷Мистецтво порожнечі, у творчості Уеди Шьоджі (1913-2000), японського фотографа, відомого відстороненим та мрійливим стилем. Його герої найчастіше зображені у підкреслено постановочних позах. Але водночас, вони зображені розкутими, гармонійно вписуючись у порожній пейзаж, майже позбавлений деталей.
✍️Уеда Шьоджі захопився фотографією в дитинстві, коли батько подарував йому першу камеру. Окрім тогочасних японських фотостудій, на нього вплинули різні напрямки європейського модернізму. Стартом неповторного стилю вважається знімок «Чотири дівчини. Чотири позиції» (1939), на якій кожна з дівчат дивиться в різні сторони.
Фотограф провів більшу частину життя неподалік власного будинку, знімаючи людей на фоні піщаних дюн чи морського узбережжя у префектурі Тотторі. Після смерті виявилось, що митець залишив після себе дивовижну спадщину – майже 5 тисяч неопублікованих фото…
#фото #мистецтво #Японія
✍️Уеда Шьоджі захопився фотографією в дитинстві, коли батько подарував йому першу камеру. Окрім тогочасних японських фотостудій, на нього вплинули різні напрямки європейського модернізму. Стартом неповторного стилю вважається знімок «Чотири дівчини. Чотири позиції» (1939), на якій кожна з дівчат дивиться в різні сторони.
Фотограф провів більшу частину життя неподалік власного будинку, знімаючи людей на фоні піщаних дюн чи морського узбережжя у префектурі Тотторі. Після смерті виявилось, що митець залишив після себе дивовижну спадщину – майже 5 тисяч неопублікованих фото…
#фото #мистецтво #Японія
🔥19👍6
Вітаю колег з важливим успіхом і дякую всім, хто працював над поверненням «кримської колекції» з Нідерландів.
#музей #Скарбниця_НМІУ #фото #Крим #Україна
#музей #Скарбниця_НМІУ #фото #Крим #Україна
❤35
📕Нарешті дочекався перевидання «Майстер корабля», Юрія Яновського (1902-1954). Це дебютний модерністський роман українського письменника 1928 року, який став творчим підсумком його роботи на Одеській кіностудії. Вже якось згадував, що у романі згаданий реальний візит міністра зовнішніх справ Туреччини до Одеси у 1920-х роках, та його зустріч з радянським наркомом іноземних справ. Ця подія привернула увагу в «українських колах», адже не лише підкреслювала суб’єктність України (хоча вже «радянської республіки»), але й відображала величезний інтерес українців до Туреччини часів Ататюрка, як прикладу модернізації, деколонізації та глибоких успішних структурних змін. Про інші "турецькі сюжети" у творчості українських письменників напишу трохи згодом, а поки той самий уривок з Майстра корабля:
✍️«Оркестра грала турецький гимн. Фанфари пронизливо співали. Міністр став на берег і зняв циліндра. За міністром вискочив ад'ютант. Простягнута рука міністра зустріла руку комісара, яка перед цим віддала особі міністра честь по-військовому. І ще дужче й голосніше загриміли труби оркестри… Від імені мого уряду, вітаю ас пане міністре із щасливим прибуттям до нашої країни. В вашій особі я вітаю представника великого турецького народу, що виборов собі волю й незалежність…».
#Україна #Туреччина #література #текст #чтиво
✍️«Оркестра грала турецький гимн. Фанфари пронизливо співали. Міністр став на берег і зняв циліндра. За міністром вискочив ад'ютант. Простягнута рука міністра зустріла руку комісара, яка перед цим віддала особі міністра честь по-військовому. І ще дужче й голосніше загриміли труби оркестри… Від імені мого уряду, вітаю ас пане міністре із щасливим прибуттям до нашої країни. В вашій особі я вітаю представника великого турецького народу, що виборов собі волю й незалежність…».
#Україна #Туреччина #література #текст #чтиво
🔥6
📷П.С. Мені дуже подобалась обкладинка до видання 1928 року, яку створив Василь Кричевський-молодший. Було б чудово обіграти її у перевиданні також (можливо в якості ілюстрації).
#фото #література #чтиво
#фото #література #чтиво
❤16
📷Турецька архітектурна спадщина – це не лише силуети стамбульських мечетей і палаців, але й інші прекрасні, хоча й менш відомі пам’ятки. Під час поїздки на схід Туреччини кілька років тому, якось особливо запам’ятав візит до «Медресе з двома мінаретами» (Çifte Minareli Medrese) в Ерзурумі. Це чудова пам’ятка доби Сельджуків, збудована у другій пол. 13 століття. Одразу привертає увагу її вишуканий портал. Рослинні композиції у вигляді «дерева життя» з фінікового листя, над якими зображений двоголовий орел – дуалістичний символ влади сельджукських султанів. Під рослинною композицією розміщено дві змії (іноді «читаються» як голови драконів) – ще один популярний символ-оберег у анатолійському мистецтві 13 ст., який зображували біля входу до палаців, мечетей, медресе чи карвасарів (має давні індо-перські корені).
В середині медресе дуже затишний дворик. Кілька приміщень відведені під вистав рукописів, санджаків 17-18 ст., а також механічних годинників.
#архітектура #Туреччина #Ерзурум #фото
В середині медресе дуже затишний дворик. Кілька приміщень відведені під вистав рукописів, санджаків 17-18 ст., а також механічних годинників.
#архітектура #Туреччина #Ерзурум #фото
🔥9❤5