🎙️Згадав про своє інтерв’ю на «Культура. Live» у березні 2021 року, під час якого разом з ведучою Катериною Толокольніковою говорили про інтерес Лесі Українки до «Сходу», а також вплив орієнтальних сюжетів та типажів на її творчість. В той час саме досліджував походження експонату з колекції Національного музею історії України – підручник «Стародавня історія східних народів», який Леся Українка написала для своєї молодшої сестри під враженнями від прочитання однойменної праці Луї Менара. Окрім обставин написання книги, також піднімаємо тему захоплення «Сходом» серед європейськи (в т.ч. українських) митців та інтелектуалів епохи fin de sicle, завдяки яким Леся Українка й захопилась цією темою. Ну й звісно не оминули самі мандрівки української поетеси в Крим та Єгипет.
📌Послухати ефір можна за посиланням (з 14 хвилини):
https://nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2749631
#Україна #інтервю #аудіо #музей #Леся_Українка

Випадково натрапив на цікаве фото з сайту Тракайського історичного музею в Литві:
📷Серая Шапшал (1873-19), відомий караїмський орієнталіст, тюрколог, а також духовний і світський голова кримських караїмів (гахан), сидить в оточенні литовських татар у м. Вільнюс. Хоча Серая Шапшал походив з числа караїмів Криму, йому належить важлива роль у дослідженні та збереженні спадщини цієї спільноти в Литві та Польщі. Також, Шапшал долучився до фундації Караїмського історико-ентографічного музею в Литві, куди передав зібрану колекцію рукописів, а також культових, обрядових та повсякденних предметів караїмської культури.
#фото #караїми #Крим #Україна #Литва #татари_липки

Чудова кримськотатарська дитяча пісенька для підняття настрою:
✍️«Кішка»/«Mışıq»
Є в нас чорна кішка,
Оченята блищать, немов іскра,
Взимку – коло вогнища кицька,
А влітку – в тіні у віконця;
***
Подивитись на неї – така лінива,
Лягає й спить, де прийдеться,
Від ласки ніжиться в’яло,
Мурчить і треться грайливо.
***
Але скочить миттєво й насторожиться,
Очі раптом розкриє,
Коли десь миша заворушиться.
📌Джерело: Захаревич З., Одабаш А. «Крымско-татарские детские песни» (1926).
🖼️Котик на літографії «Сімеїз», Фрідріха Ґросса. З альбому «Крим» (1855), який експонується на виставці «MIRAS.Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ
#Крим #кримські_татари #пісня #мистецтво #музей #MIRAS_Спадщина

🖼️"Каїр у вечірніх променях" (1889), від Карла Вутке (1849-1927), відомого німецького орієнталіста й мандрівника.
#мистецтво #Єгипет #Каїр

📝Цікаве та інформативне інтерв'ю про українські дипломатичні ініціативи в Африці й очікування від них:

✍️"- Україна має намір розширити дипломатичну присутність у африканських країнах. Як вони це сприймають?
- Дуже позитивно, з розумінням того, що воююча країна знайшла відповідні кошти, ресурси й кадровий потенціал… А це, повірте, дуже непросто зробити, бо в Африку не можна відправляти будь-кого. Якщо взяти класичну дипломатію провідних західних держав і проаналізувати біографії послів Америки в країнах Африки, то побачите, що це одні з найбільш досвідчених дипломатів...".
#Африка #Україна #інтервю #текст

📝Цікава історія про те, як в м. Умань у 1780-х роках ледь не виникла вулиця Татарська, на якій хотіли розселити татар липків з північних районів Речі Посполитої. Сьогодні це українське місто могло би також асоціюватись зі спадщиною литовських татар, але не склалось:
✍️Наприкінці 18 століття імперії "будували" між собою кордон у Східній Європі, розділяючи спадщину Гетьманщини, Речі Посполитої та Кримського ханату. В цей час відомий польський магнат Станіслав Щесний Потоцький (1751-18) провадив активну «будівничу» діяльність та намагався заселити свої обширні володіння на українському Правобережжі, підсиливши їх господарський та військовий потенціал. Очевидним джерелом «людських ресурсів» для нього слугували нащадки козаків та дрібна малоземельна шляхта (т.з. «чиншові») - вправні до війни, комерції та господарства, а також мотивовані у пошуку кращого життя. Королівський уряд запропонував Станіславу Потоцькому залучити «татарську шляхту», що служила у легких уланських підрозділах та походила з давніх осередків литовських татар на півночі Речі Посполитої: наприклад з с. Сорок Татар, міст Вільно, Троки, тощо. Поселити їх планували з родинами в Умані, на окремій вулиці.
Проєкт так і не вдалось втілити через втручання Отто Магнуса фон Штакельберґа (1736-1800), російського (балтійський німець) посла в Речі Посполитій, якого сильно занепокоїло підсилення польського військового потенціалу цього «прикордонного» регіону. Тож він доклав зусиль, щоб запобігти втіленню цієї ідеї.
П.С. За однією з версій, саме з Потоцькими пов’язують появу досить пізньої осади служивих (литовських) татар на Поділлі – в с. Ковалівка (Вінницька обл.). За неї я згадував на каналі раніше.
#татари_липки #Україна #Польща #Литва #Умань

Вітаю колег з важливим успіхом і дякую всім, хто працював над поверненням «кримської колекції» з Нідерландів.
#музей #Скарбниця_НМІУ #фото #Крим #Україна

📕Нарешті дочекався перевидання «Майстер корабля», Юрія Яновського (1902-1954). Це дебютний модерністський роман українського письменника 1928 року, який став творчим підсумком його роботи на Одеській кіностудії. Вже якось згадував, що у романі згаданий реальний візит міністра зовнішніх справ Туреччини до Одеси у 1920-х роках, та його зустріч з радянським наркомом іноземних справ. Ця подія привернула увагу в «українських колах», адже не лише підкреслювала суб’єктність України (хоча вже «радянської республіки»), але й відображала величезний інтерес українців до Туреччини часів Ататюрка, як прикладу модернізації, деколонізації та глибоких успішних структурних змін. Про інші "турецькі сюжети" у творчості українських письменників напишу трохи згодом, а поки той самий уривок з Майстра корабля:
✍️«Оркестра грала турецький гимн. Фанфари пронизливо співали. Міністр став на берег і зняв циліндра. За міністром вискочив ад'ютант. Простягнута рука міністра зустріла руку комісара, яка перед цим віддала особі міністра честь по-військовому. І ще дужче й голосніше загриміли труби оркестри… Від імені мого уряду, вітаю ас пане міністре із щасливим прибуттям до нашої країни. В вашій особі я вітаю представника великого турецького народу, що виборов собі волю й незалежність…».
#Україна #Туреччина #література #текст #чтиво