Муд похмурого дня: вирушити у морську прогулянку Золотим Рогом.
🖼️«Прогулянка Золотим Рогом» (1888), на тлі силуетів мечетей Рустема-паші та Сулейманіє, від Трістама Джемса Елліса (1844-1922), відомого британського художника, письменника та мандрівника.
#мистецтво #Стамбул #настрій

📷Зараз силует цього місця виглядає так. Фото з моїх подорожей до Туреччини кількарічної давнини. Хто насправді не любить мандрувати місцями, описаними чи зображеними відомими «попередниками»: дослідниками, митцями, письменниками? В тревелогах минулого – це ціла тенденція, яку не полишають і сучасні автори, які допомагають підтримувати стійкий суб’єктивний зв’язок між епохами й простором в уяві різних людей.
#фото #Стамбул

Побачив анонс цікавого тематичного заходу:
⚡«Подорожі в часі: Леся Українка в Єгипті». Театралізована екскурсія, присвячена поїздкам Лесі Українки в Єгипет, а також впливу цієї країни та її спадщини на творчість української поетеси та письменниці.
📌Подія відбудеться 25 листопада о 15.00, в Музеї видатних діячів української культури в Києві (вул. Саксаганського 97). Детальніше за посиланням:
#музей #Україна #Єгипет #екскурсія #Леся_Українка
https://www.facebook.com/events/s/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96-%D0%B2-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96-%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0-/853792299625525/

🎙️Згадав про своє інтерв’ю на «Культура. Live» у березні 2021 року, під час якого разом з ведучою Катериною Толокольніковою говорили про інтерес Лесі Українки до «Сходу», а також вплив орієнтальних сюжетів та типажів на її творчість. В той час саме досліджував походження експонату з колекції Національного музею історії України – підручник «Стародавня історія східних народів», який Леся Українка написала для своєї молодшої сестри під враженнями від прочитання однойменної праці Луї Менара. Окрім обставин написання книги, також піднімаємо тему захоплення «Сходом» серед європейськи (в т.ч. українських) митців та інтелектуалів епохи fin de sicle, завдяки яким Леся Українка й захопилась цією темою. Ну й звісно не оминули самі мандрівки української поетеси в Крим та Єгипет.
📌Послухати ефір можна за посиланням (з 14 хвилини):
https://nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2749631
#Україна #інтервю #аудіо #музей #Леся_Українка

Випадково натрапив на цікаве фото з сайту Тракайського історичного музею в Литві:
📷Серая Шапшал (1873-19), відомий караїмський орієнталіст, тюрколог, а також духовний і світський голова кримських караїмів (гахан), сидить в оточенні литовських татар у м. Вільнюс. Хоча Серая Шапшал походив з числа караїмів Криму, йому належить важлива роль у дослідженні та збереженні спадщини цієї спільноти в Литві та Польщі. Також, Шапшал долучився до фундації Караїмського історико-ентографічного музею в Литві, куди передав зібрану колекцію рукописів, а також культових, обрядових та повсякденних предметів караїмської культури.
#фото #караїми #Крим #Україна #Литва #татари_липки

Чудова кримськотатарська дитяча пісенька для підняття настрою:
✍️«Кішка»/«Mışıq»
Є в нас чорна кішка,
Оченята блищать, немов іскра,
Взимку – коло вогнища кицька,
А влітку – в тіні у віконця;
***
Подивитись на неї – така лінива,
Лягає й спить, де прийдеться,
Від ласки ніжиться в’яло,
Мурчить і треться грайливо.
***
Але скочить миттєво й насторожиться,
Очі раптом розкриє,
Коли десь миша заворушиться.
📌Джерело: Захаревич З., Одабаш А. «Крымско-татарские детские песни» (1926).
🖼️Котик на літографії «Сімеїз», Фрідріха Ґросса. З альбому «Крим» (1855), який експонується на виставці «MIRAS.Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ
#Крим #кримські_татари #пісня #мистецтво #музей #MIRAS_Спадщина

🖼️"Каїр у вечірніх променях" (1889), від Карла Вутке (1849-1927), відомого німецького орієнталіста й мандрівника.
#мистецтво #Єгипет #Каїр

📝Цікаве та інформативне інтерв'ю про українські дипломатичні ініціативи в Африці й очікування від них:

✍️"- Україна має намір розширити дипломатичну присутність у африканських країнах. Як вони це сприймають?
- Дуже позитивно, з розумінням того, що воююча країна знайшла відповідні кошти, ресурси й кадровий потенціал… А це, повірте, дуже непросто зробити, бо в Африку не можна відправляти будь-кого. Якщо взяти класичну дипломатію провідних західних держав і проаналізувати біографії послів Америки в країнах Африки, то побачите, що це одні з найбільш досвідчених дипломатів...".
#Африка #Україна #інтервю #текст