🖼️На платформі ArtStation надибав дуже годний сучасний арт по давньому й середньовічному Китаю, авторства Ginkostory – художнику на історичну тематику, гейм-дизайнера та ілюстратора настільних ігор. Він дуже відповідально підійшов до ілюстрацій. По стилістиці й перспективі деяких робіт навіть можна впізнати деякі референси (джерела), якими «надихався» художник. У панорамі він чудово відтворює атмосферу класичних китайських картин на шовку, які зображали повсякдення середньовічних міст, з великою кількістю деталей. Кілька зразків його робіт: 📌Караван часів династї Тан (7-8 ст.); 📌Панорама міста. Імперія Сун, (11-13 ст.); 📌Воїн династії Мін (14-17 ст.); 📌Вершник з соколом степової імперії Ляо (10-12 ст.) – він особливо шикарний. Також, чимало героїв часів війни Трьох Царств, сцени ремесла й повсякденного життя інших епох. Профіль ілюстратора за посиланням у коментарях.
#мистецтво #Китай
#мистецтво #Китай
🔥13👍3
🌙Фрагмент кримськотатарського чоловічого амулету «пуздан», ХІХ ст. Подібні срібні пластинки нашивались на верхній одяг та використовувались як обереги, захист від пристріту, хвороб чи іншого лиха, яке могло спіткати людину. На них писали вірші з Корану, фрагменти молитви, або ж «Машша Алла!».
✍️«Татари, чоловіки й жінки, старі й молоді, кожен носить при собі молитву, немов рятівний талісман…» – так писав про цю традицію Густав Радде (1831-1901), німецький науковець і мандрівник Кримом.
За століття побутування в Криму, мусульманські традиції тісно поєднались зі звичаями кримських татар. Цей зв’язок виражається у багатьох аспектах матеріальної культури: прикрасах, костюмі, предметах побуту, яким сторонній глядач часто не надає особливої ваги.
📌Нагадую, що в #Скарбниця_НМІУ досі триває виставка «MIRAS.Спадщина», на якій представлена яскрава колекція кримськотатарських артефактів. Хто ще не відвідав - запрошую🙂
#виставка #музей #кримські_татари #Крим #Україна #МІСТ
✍️«Татари, чоловіки й жінки, старі й молоді, кожен носить при собі молитву, немов рятівний талісман…» – так писав про цю традицію Густав Радде (1831-1901), німецький науковець і мандрівник Кримом.
За століття побутування в Криму, мусульманські традиції тісно поєднались зі звичаями кримських татар. Цей зв’язок виражається у багатьох аспектах матеріальної культури: прикрасах, костюмі, предметах побуту, яким сторонній глядач часто не надає особливої ваги.
📌Нагадую, що в #Скарбниця_НМІУ досі триває виставка «MIRAS.Спадщина», на якій представлена яскрава колекція кримськотатарських артефактів. Хто ще не відвідав - запрошую🙂
#виставка #музей #кримські_татари #Крим #Україна #МІСТ
🔥15❤4👍2
✍️«Сутінки імперії стали променем надії – зароджувались дві нові держави. Так писав колишній президент Пакистану Мушарраф, згадуючи події 1947 року. Звичайно, тоді більший за розмірами Пакистан мав певні підстави стати якщо й не рівним, то принаймні гідним сусідом Індії. Відтоді в усіх оцінках і наукових дослідженнях усталеним стає такий порівняльний підхід: Пакистан майже ніколи не розглядеється сам по собі, а лише як індійський контрагент, порівняння з Індією у будь-якому ракурсі стають майже обов’язковими. Тим часом, якими б не були складними внутрішні проблеми цієї країни, видається не зовсім справедливим те, що їй відмовляють у праві на самостійне дослідження…».
📕«Індія і Пакистан. Інтелектуальна історія розлучення» (Київ, 2018), цікава книга від Олени Борділовської, дослідниці та експертки Національного інституту стратегічних досліджень. Український погляд на історію, політичну культуру, суспільне життя та відносини двох найбільших держав Індостану – Індії та Пакистану.
#Індія #Пакистан #книга
📕«Індія і Пакистан. Інтелектуальна історія розлучення» (Київ, 2018), цікава книга від Олени Борділовської, дослідниці та експертки Національного інституту стратегічних досліджень. Український погляд на історію, політичну культуру, суспільне життя та відносини двох найбільших держав Індостану – Індії та Пакистану.
#Індія #Пакистан #книга
❤11💔2
П’ятничне:
🎵«Оскільки знатним турецьким дамам не прийнято виходити з дому або зустрічатися з незнайомими людьми, вони запрошують одна одну до себе додому і розважаються танцями, комедіями та подібними формами розваг».
🖼️Текст з підпису до картини «Сцена в турецькому гаремі» (1654), роботи Франца Германа, Ґанса Ґеммінгера, Валентина Мюллера. Колекція Музею Пера у Стамбулі.
✍️У 1628 р. до Константинополя прибуло посольство від імператора Фердинанда ІІ, яке очолював Ганс Людвіг вон Кюфштейн (1582-1656). У складі його делегації були і художники, автори цієї картини, які супроводжували посла на аудієнціях до султана Мурада IV та османських посадовців і вельмож. На основі побаченого і почутого у Стамбулі, вони створили серію полотен зі сценами повсякденного життя й традицій палацу, сповнених яскравими деталями. На картині жінки танцюють під бубон, ребаб та сантур.
#Османська_імперія #Стамбул #музика #мистецтво
🎵«Оскільки знатним турецьким дамам не прийнято виходити з дому або зустрічатися з незнайомими людьми, вони запрошують одна одну до себе додому і розважаються танцями, комедіями та подібними формами розваг».
🖼️Текст з підпису до картини «Сцена в турецькому гаремі» (1654), роботи Франца Германа, Ґанса Ґеммінгера, Валентина Мюллера. Колекція Музею Пера у Стамбулі.
✍️У 1628 р. до Константинополя прибуло посольство від імператора Фердинанда ІІ, яке очолював Ганс Людвіг вон Кюфштейн (1582-1656). У складі його делегації були і художники, автори цієї картини, які супроводжували посла на аудієнціях до султана Мурада IV та османських посадовців і вельмож. На основі побаченого і почутого у Стамбулі, вони створили серію полотен зі сценами повсякденного життя й традицій палацу, сповнених яскравими деталями. На картині жінки танцюють під бубон, ребаб та сантур.
#Османська_імперія #Стамбул #музика #мистецтво
❤13👍1
Forwarded from Анонімний автор 18 століття
Жінки тут може танцюють танець чіфтетеллі. Він настільки вважався вульгарним, шо його забороняли танцювати жінкам на публіці – зараз його в основному танцюють чоловіки)))
https://youtu.be/1b2qoeER-yI
https://youtu.be/1b2qoeER-yI
YouTube
Çeşitli Sanatçılar - Çiftetelli
👍5
Forwarded from Wild Field
Вспомнил как португальский клирик Антонио де Соса, который провел четыре года в плену у алжирских корсаров, описывал тусовочную культуру алжирских женщин в 16 веке:
«Седьмое занятие алжирских женщин — это тусовки (вечеринки). Они постоянно заняты походами по свадьбам и праздникам, которые устраиваются другими женщинами на протяжении года. Восемь дней перед свадьбой женщины, по обычаю проходят в постоянных танцах и вечеринках в домах женщин (как сказано было ранее). И за несколько дней до этого, мать, сестра, и родные невесты, с большой толпой женщин – иногда более пятидесяти или шестидесяти – ходят по домам города и приглашают многих женщин, знакомых им или нет, так что праздники и танцы собирают большое множество, ибо чем больше толпа людей, пришедших к ним домой, тем более официальными и почетными эти праздники становятся. Не довольствуясь танцами на протяжении дня, женщины также танцуют ночью, и муж вынужден все время высматривать, когда же его жена вернется домой. Вот почему ежедневно и ежечасно некоторые весьма постыдные вещи случаются: мужья смиряются со всем, все замолкают и стихают. Никто не пытается изменить эти обычаи, потому что это невозможно».
Антонио де Соса, «Топография Алжира» (1612)
«Седьмое занятие алжирских женщин — это тусовки (вечеринки). Они постоянно заняты походами по свадьбам и праздникам, которые устраиваются другими женщинами на протяжении года. Восемь дней перед свадьбой женщины, по обычаю проходят в постоянных танцах и вечеринках в домах женщин (как сказано было ранее). И за несколько дней до этого, мать, сестра, и родные невесты, с большой толпой женщин – иногда более пятидесяти или шестидесяти – ходят по домам города и приглашают многих женщин, знакомых им или нет, так что праздники и танцы собирают большое множество, ибо чем больше толпа людей, пришедших к ним домой, тем более официальными и почетными эти праздники становятся. Не довольствуясь танцами на протяжении дня, женщины также танцуют ночью, и муж вынужден все время высматривать, когда же его жена вернется домой. Вот почему ежедневно и ежечасно некоторые весьма постыдные вещи случаются: мужья смиряются со всем, все замолкают и стихают. Никто не пытается изменить эти обычаи, потому что это невозможно».
Антонио де Соса, «Топография Алжира» (1612)
👍12🔥3
🖼️Миті буденності та модернізм, від Фатми Араргі (1931-2022), сучасної єгипетської художниці. Як і більшість представників свого мистецького покоління в Єгипті, вона багато уваги працювала над пошуком ідентичності свого народу. Одним з ключових чинників для цього вона бачила у взаємодії зі "спадщиною", у максимально широкому розумінні цього слова (історичною, культурною, не\матеріальною, політичною, національною, релігійною). Адже, як відомо, концепція розуміння спадщини найчастіше визначає і концепцію сприйняття теперішнього.
#мистецтво #Єгипет #модернізм
#мистецтво #Єгипет #модернізм
❤16
🎥 Лекція «Інтелектуальна історія Кримського ханату: проблема першоджерел», від Михайла Якубовича.
✍️Орієнтальний "типаж" крмиського татарина у російській літературі й гуманітарній науці впізнаваний: "вершник з луком і стрілами, який лише воював чи випасав худобу" (с). А отже - його спадщина може бути цікава лише фолькльором, національною кухнею чи іншою екзотикою. Інтелектуальна спадщина та писемна культура Кримського ханства ніколи не вписувалась у цей образ, адже змушувала замислюватись про місцеві політичні традиції чи сталі інституції в Криму, які у процесі колонізації Криму витіснялись і затирались як конкурентні. Запис лекції на маловідому тему, який буде цікавий підписникам.
📌Посилання дублюю також у коментарях:
https://www.youtube.com/watch?v=LXGPjFISz0c&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%5CHistoricalWebinar
#лекція #відео #Крим #кримські_татари #Україна
✍️Орієнтальний "типаж" крмиського татарина у російській літературі й гуманітарній науці впізнаваний: "вершник з луком і стрілами, який лише воював чи випасав худобу" (с). А отже - його спадщина може бути цікава лише фолькльором, національною кухнею чи іншою екзотикою. Інтелектуальна спадщина та писемна культура Кримського ханства ніколи не вписувалась у цей образ, адже змушувала замислюватись про місцеві політичні традиції чи сталі інституції в Криму, які у процесі колонізації Криму витіснялись і затирались як конкурентні. Запис лекції на маловідому тему, який буде цікавий підписникам.
📌Посилання дублюю також у коментарях:
https://www.youtube.com/watch?v=LXGPjFISz0c&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%5CHistoricalWebinar
#лекція #відео #Крим #кримські_татари #Україна
YouTube
"IB\HW" Михайло Якубович. «Інтелектуальна історія Кримського ханату: проблема першоджерел»
«Історичний вебінар\Historical webinar», рубрика «Кримський ханат», презентує доповідь дослідника історії та культури Кримського ханату, к.і.н. Михайла Якубовича. Інтелектуальна історія України періоду раннього модерну зазвичай розглядається у контексті європейських…
🔥9
🖼️«Буревій квітів», від Секіно Юніхіро (1914-1988), японського художника, ілюстратора та гравера, який глибоко захоплювався мистецтвом і технікою Альбрехта Дюрера.
#погода #Японія #мистецтво
#погода #Японія #мистецтво
❤29