✍️«Нещодавно в архівах турецького міста Бурса знайшли документ – «итикнаме» про звільнення у червні 1581 року рабів померлої Махідевран, серед яких були й українки. Хто вони, і як потрапили до неволі, розповідає дослідниця Олександра Шутко».
#Туреччина #Україна #стаття
https://history.rayon.in.ua/blogs/608278-supernitsya-roksolani-makhidevran-chi-kalichila-vona-rabin-ukrainok?fbclid=IwAR2fqabs2AIYum6MJ293HHea33ePOXWuiigyJ9ED-_rKNM013QQ61w7D7zQ_aem_th_AQKVRjLdD2HCtuIPMSzQr3cwAE7uyfILcDEnqos05qRen80ICyYuZTaZc9Y8-J_LryE

Доброго ранку!
🖼️«Кав’ярня», від Хафіда аль Друбі (1914-1991), впливового іракського художника-модерніста та наставника митців, який намагався поєднати «західні» мистецькі стилі з культурним досвідом власного народу.
#Ірак #мистецтво #кава

📷«Наближення тіні» (1954), від Фан Го (1937-2016), китайського фотографа й режисера, безмежно закоханого у ритми міського життя.
#фото #Китай #Гонконг #погода

Знову трохи про Україну та Африку:
✍️"Багато країн шукають альянс з Африкою. Тут великий ринок та молоде населення. Україна не має лишатися осторонь. Африка відкрита до нових партнерів" - відзначає професор Нігерійського інституту міжнародних відносин Ефем Убі.
#Африка #Україна #стаття

До дня кримськотатарського прапора:
📷Усеїн Боданінський та Осман Акчокракли досліджують пам'ятки степового Криму. Експедиція 1925 р.
#фото #Крим

📝Також, невеликий фрагмент з дослідження Акчокракли 1927 р., у якому він згадує місцеві легенди про походження «тамги», а також ділиться обставинами виявлення скелі з десятками висічених родових знаків кримських татар:
✍️«По дорозі з Сімферополя, за Сарабузом й селищами Хадир-Балі і Алач, розташоване селище Абузлар. На два кілометри південніше серед поля на поверхні великої скелі висічено багато тамг... Площа скелі – 200-300 кв. саженів; на ній більше 60 тамг, з яким нам вдалось змалювати бл. 35 (інші були нерозбірливі – авт.). Про походження їх серед місцевого населення існує багато легенд. Одні говорять, що на цьому місці колись збирались місцеві татарські племена для вирішення важливих суспільних питань. По іншім версіям, на цьому місці відбувалось визначення й роздача тамг, які для пам’яті висікались на скелі… Припускаємо, що так як район Абузлара по родючості своєї землі здавна слугував пасовищем, може бути, що тамги на цій землі висічені засвідчити право користуватись місцевими пасовищами лише тим, чиї тамги відмічені на цій скелі… Що таке тамга і звідки взялась їх форма? У старців татар степової частини Криму є легенда, що при об’єднані монгольських племен, Чингіз-хан визначив кожному роду свою тамгу, щоб вони могли уникнути змішування (тобто втрати ідентичності – авт.). Коли хтось виокремлювався по принципу роду, він накладав на своє майно та стада окремий знак, який у кожного мав власний вигляд. З часом, багато з назв цих знаків стали зустрічатись у назвах кримських селищ, а їх подібність за формою і назвою вказує на родову чи історичну спорідненість…».
#текст #Крим #кримські_татари

-Чи чули ви про Україну? – питаю його нарешті.
-Чув, - відповідає Саті, - це на півдні росії така країна, що хоче волі так, як і ми, араби.
З моєї черги розказую Саті історію українського відродження. Історію великого пробудження і кривавого хрещення України, що коштувало життя найкращих синів народу. Мій учений араб слухає уважно, похитуючи головою, а потім додає як би у відповідь власним моїм думкам:
-Що значить життя одиниці супроти величності ідеалу?
Потім виходимо на чердак по кладу. Із сивих глибин світу непомітно встає день. Він відзначує межі моря і гасить зоряні світла. Згодом з’являються на покладі перші сірі шинелі французьких колоніальних вояків… Але я не можу позбутися думок про Саті і його останні слова… Хто так думає, той побідити мусить. Це для вас встає нині день – Народи Сходу.
Степан Левинський, «Паризькі настрої» (1926).

📝На поч. 1920-х років на пароплаві з Єгипту до Сирії український письменник, сходознавець та дипломат Степан Левинський (1897-194) познайомився з Саті Єль Ґієрі, або ж Саті аль-Ґусрі (1879-1968), відомим сирійським та іракським політиком, письменником, просвітником, а також одним з найвпливовіших ідеологів панарабізму. Коли у жовтні 1918 р. було створено Арабське королівство Сирія, Саті аль-Ґусрі став міністром освіти в уряді короля Фейсала. Оголошення французького мандату на ці території, а також поразка під Майсалуном від армії генерала Анрі Гуро поклали край цій короткій незалежності. Фейсал зайнявся розбудовою держави в Іраку, а разом з ним у цій країні осів і Саті аль-Ґусрі, виховавши кілька поколінь сирійських та іракських політиків. Він вважав, що головними умовами для формування нації є рідна мова та спільна культура. Саме ці чинники можуть відродити політичну націю, навіть після втрати державності в минулому.

У розмові між Степаном Левинським та Саті аль-Ґусрі відчувається емпатія, адже обидва інтелектуали належали до народів, що у фіналі Великої війни вимушені були відстоювати своє право на самовизначення та незалежність у важкій боротьбі. Деколоніалізм, модернізація, просвітництво, національне відродження та право на суб’єктність – це ті теми, які найбільше турбували співрозмовників.
#Сирія #Ірак #Україна #текст

Трохи актуальної погоди:
🖼️ "Дощ", від Сайто Каору (1931-2021), яскравого сучасного японського художника й гравера.
#Японія #мистецтво #погода