Ще один цікавий предмет з глибоким контекстом:
🐟 Перський золотий флакон для ароматичного масла і парфумів, виготовлений у формі риби барбель, або ж марени (родина коропових). Колекція Британського музею.
✍️Флакон знайдений на місці стародавнього поселення Тахті-Кувад, у Таджикистані. Ця чудова рибка датується 6-4 ст. до н.е. і є частиною знаменитого Амударїнського скарбу - однієї з найбільших знахідок золотих прикрас епохи Ахеменідів.
У Центральній Азії та на Близькому Сході здавна існувала своя яскрава культура сприйняття запахів. Правильний запах мав виражати статус, праведний спосіб життя і навіть риси характеру. У часи Ахеменідів, з подібних флаконів чоловіки покривали ароматичними маслами довге волосся, бороди й тіло, що було частиною палацового етикету, моди й навіть дипломатичної культури.
#Таджикистан #музей #артефакт

✍️ «Однак крім продовольства, Україна може запропонувати африканським країнам співпрацю в науково-технічній та освітній сферах, торгівлі та бізнесі, діджиталізації, досвід у дипломатії та навіть військовий досвід. Тобто можливостей для співпраці справді дуже багато. І це вигідно для обох сторін, адже мовиться не лише про обмін досвідом та доходи, а й про налагодження зв'язків та підтримку. Це буде важливо не лише під час війни, а й після перемоги».
📌Про «Африканське турне», успіхи й перспективи України в Африці:
#Африка #стаття #текст #Україна
https://24tv.ua/kuleba-v-afritsi-analitika-pro-druge-turne_n2320601?fbclid=IwAR3Ctes2WhVr_rlFp9Mk6gK0E9EbNwFUzcrYAIysOXtxarNsErLEqNvwLGU_aem_th_ASGuB9CNu-8DZBXus4GCwzeCEDN3_aF5jcNRT2PHVV_952GaXLnAmEyqtvybZLVkUYA

🖼️«Гортензії», від Ідо Масао (1945-2016), японського художника й майстра деревориту. Ідо Масао народився в Маньчжурії, у родині японських колоністів. Мистецьку карʼєру розпочав лише після повернення на історичну батьківщину у 1960-х роках. Працював в Кіото під керівництвом відомих майстрів: Кохо Йошіди та (згодом) Сігечіке Оцубо. Роботи художника обʼєднані глибоким відчуттям спокою, гармонії та легкої меланхолії, якими переймаєшся під час споглядання прекрасних садів, сільських пейзажів чи дикої природи. Загалом, саме тим, що потрібно у цей дощовий ранок.
#Японія #мистецтво #погода

✍️ «Троє бійців талібану дивились у діру в скелі висотою у 125 футів, де раніше стояла велика статуя Будди в Афганістані, і в голос розмірковували про те, хто винен у її знищенні 22 роки тому. ”Це ідентичність нашої країни” - сказав 44 річний Хеял Мухаммед у камуфляжній кепці… ”Це не слід було бомбити…”
📝В Афганістані розпочинають продаж квитків на відвідини буддійських памʼяток у долині Баміана. Тепер можна буде поглянути й на руїни статуй Будди 6 століття, які знищили у 2001 році. Зараз уряд Афганістану розробляє програму розвитку туризму, адже бачить у цьому перспективи прибутку. Також, це спосіб підкреслити «прагматичність влади нових талібів» (с).
📌П.с. Вже колись писав про те, що довгі роки контрабанда «буддійською старовиною» була стабільним джерелом доходів для багатьох учасників чорного ринку: талібів, попередніх урядів Афганістану, а також Пакистану, Китаю, «західних» колекціонерів та інших бажаючих. Мережа, що поставляла артефакти в різні куточки світу йшла через кордон з Пакистаном, а шукачі скарбів різного рівня просто приїжджали (часто за попередньою домовленістю) до місць памʼяток на джипах, щоб на замовлення видовбати з землі чи скелі потрібні артефакти. Сьогодні Міністерство культури Афганістану обіцяє перекрити цей потік, стверджуючи що лише долину Баміана охоронятимуть 1000 бійців талібану. Що ж, подивимось що із цього вийде…
https://www.washingtonpost.com/world/2023/06/15/afghan-buddhas-taliban-bamian/
#Афганістан #текст #стаття #буддизм

🖼️«Музиканти грають туніський Малуф» (1956), від Нуреддіна Хаячі (1918-1987), впливового туніського художника, який прагнув поєднати традиційні сюжети з європейським мистецьким досвідом. Малуф - музичний жанр у Тунісі, Алжирі та Лівії, який має Андалузьке походження. Ця музична традиція потрапила до Магрибу у 15 столітті, разом з іберійськими біженцями в часи реконкісти.
#музика #Туніс #мистецтво

✍️«Нещодавно в архівах турецького міста Бурса знайшли документ – «итикнаме» про звільнення у червні 1581 року рабів померлої Махідевран, серед яких були й українки. Хто вони, і як потрапили до неволі, розповідає дослідниця Олександра Шутко».
#Туреччина #Україна #стаття
https://history.rayon.in.ua/blogs/608278-supernitsya-roksolani-makhidevran-chi-kalichila-vona-rabin-ukrainok?fbclid=IwAR2fqabs2AIYum6MJ293HHea33ePOXWuiigyJ9ED-_rKNM013QQ61w7D7zQ_aem_th_AQKVRjLdD2HCtuIPMSzQr3cwAE7uyfILcDEnqos05qRen80ICyYuZTaZc9Y8-J_LryE

Доброго ранку!
🖼️«Кав’ярня», від Хафіда аль Друбі (1914-1991), впливового іракського художника-модерніста та наставника митців, який намагався поєднати «західні» мистецькі стилі з культурним досвідом власного народу.
#Ірак #мистецтво #кава

📷«Наближення тіні» (1954), від Фан Го (1937-2016), китайського фотографа й режисера, безмежно закоханого у ритми міського життя.
#фото #Китай #Гонконг #погода

Знову трохи про Україну та Африку:
✍️"Багато країн шукають альянс з Африкою. Тут великий ринок та молоде населення. Україна не має лишатися осторонь. Африка відкрита до нових партнерів" - відзначає професор Нігерійського інституту міжнародних відносин Ефем Убі.
#Африка #Україна #стаття

До дня кримськотатарського прапора:
📷Усеїн Боданінський та Осман Акчокракли досліджують пам'ятки степового Криму. Експедиція 1925 р.
#фото #Крим

📝Також, невеликий фрагмент з дослідження Акчокракли 1927 р., у якому він згадує місцеві легенди про походження «тамги», а також ділиться обставинами виявлення скелі з десятками висічених родових знаків кримських татар:
✍️«По дорозі з Сімферополя, за Сарабузом й селищами Хадир-Балі і Алач, розташоване селище Абузлар. На два кілометри південніше серед поля на поверхні великої скелі висічено багато тамг... Площа скелі – 200-300 кв. саженів; на ній більше 60 тамг, з яким нам вдалось змалювати бл. 35 (інші були нерозбірливі – авт.). Про походження їх серед місцевого населення існує багато легенд. Одні говорять, що на цьому місці колись збирались місцеві татарські племена для вирішення важливих суспільних питань. По іншім версіям, на цьому місці відбувалось визначення й роздача тамг, які для пам’яті висікались на скелі… Припускаємо, що так як район Абузлара по родючості своєї землі здавна слугував пасовищем, може бути, що тамги на цій землі висічені засвідчити право користуватись місцевими пасовищами лише тим, чиї тамги відмічені на цій скелі… Що таке тамга і звідки взялась їх форма? У старців татар степової частини Криму є легенда, що при об’єднані монгольських племен, Чингіз-хан визначив кожному роду свою тамгу, щоб вони могли уникнути змішування (тобто втрати ідентичності – авт.). Коли хтось виокремлювався по принципу роду, він накладав на своє майно та стада окремий знак, який у кожного мав власний вигляд. З часом, багато з назв цих знаків стали зустрічатись у назвах кримських селищ, а їх подібність за формою і назвою вказує на родову чи історичну спорідненість…».
#текст #Крим #кримські_татари

-Чи чули ви про Україну? – питаю його нарешті.
-Чув, - відповідає Саті, - це на півдні росії така країна, що хоче волі так, як і ми, араби.
З моєї черги розказую Саті історію українського відродження. Історію великого пробудження і кривавого хрещення України, що коштувало життя найкращих синів народу. Мій учений араб слухає уважно, похитуючи головою, а потім додає як би у відповідь власним моїм думкам:
-Що значить життя одиниці супроти величності ідеалу?
Потім виходимо на чердак по кладу. Із сивих глибин світу непомітно встає день. Він відзначує межі моря і гасить зоряні світла. Згодом з’являються на покладі перші сірі шинелі французьких колоніальних вояків… Але я не можу позбутися думок про Саті і його останні слова… Хто так думає, той побідити мусить. Це для вас встає нині день – Народи Сходу.
Степан Левинський, «Паризькі настрої» (1926).

📝На поч. 1920-х років на пароплаві з Єгипту до Сирії український письменник, сходознавець та дипломат Степан Левинський (1897-194) познайомився з Саті Єль Ґієрі, або ж Саті аль-Ґусрі (1879-1968), відомим сирійським та іракським політиком, письменником, просвітником, а також одним з найвпливовіших ідеологів панарабізму. Коли у жовтні 1918 р. було створено Арабське королівство Сирія, Саті аль-Ґусрі став міністром освіти в уряді короля Фейсала. Оголошення французького мандату на ці території, а також поразка під Майсалуном від армії генерала Анрі Гуро поклали край цій короткій незалежності. Фейсал зайнявся розбудовою держави в Іраку, а разом з ним у цій країні осів і Саті аль-Ґусрі, виховавши кілька поколінь сирійських та іракських політиків. Він вважав, що головними умовами для формування нації є рідна мова та спільна культура. Саме ці чинники можуть відродити політичну націю, навіть після втрати державності в минулому.

У розмові між Степаном Левинським та Саті аль-Ґусрі відчувається емпатія, адже обидва інтелектуали належали до народів, що у фіналі Великої війни вимушені були відстоювати своє право на самовизначення та незалежність у важкій боротьбі. Деколоніалізм, модернізація, просвітництво, національне відродження та право на суб’єктність – це ті теми, які найбільше турбували співрозмовників.
#Сирія #Ірак #Україна #текст