Кава, бедуїни, модернізм:
🖼️ "Кавовий куточок", від впливового іракського художника та скульптора Фаїка Хасана (1914-1992).
#мистецтво #кава #Ірак
🖼️ "Кавовий куточок", від впливового іракського художника та скульптора Фаїка Хасана (1914-1992).
#мистецтво #кава #Ірак
👍13❤10🔥1
🎏Роздуми про японську культуру, яку «не оцінила» вибаглива львівська публіка 1930-х років, від Степана Левинського (1897-1946), українського письменника, перекладача й мандрівника "Сходом" і "Заходом":
✍️"З критики на львівські вистави японського театру, поміщеної у ч. 41, читачі "Діла" довідалися деяких цікавих подробиць про країну самураїв. Ті, що відвідали театр особисто, вийшли з його мурів переважно невдоволені. Не вдоволила їх уся кольорова екзотика костюмів і світла, ані гра міміки й жестів. Вони не зрозуміли не тільки мови акторів, але всі естетичні нюанси, включно до танку і співу, лишилися для них нерозгаданою тайною. Справді, японський світ уважати можна за діаметрально відмінний від нашого, европейського, а склались на це різні причини. Передовсім географічне положення. Це ж найдалі від Европи положена закутина величезного азійського континенту... Потім: раса, що є результатом стопу аж п'яти різних расових елементів. Далі: довга, цілковита ізоляція Японії. Протягом майже трьох століть Японія жила тільки власним життям, а весь контакт зі зовнішнім світом відбувався за посередництвом голландських кораблів... Але це, очевидчки, не вияснює нам ще всього. Боби хоч у частині збагнути цю дивну відмінність японського світу від нашого, мусимо передовсім зважити, що належить він до азійського культурного середовища...".
"З Японському дому", 1932.
#текст #орієнталізм #Україна #Японія #Львів
✍️"З критики на львівські вистави японського театру, поміщеної у ч. 41, читачі "Діла" довідалися деяких цікавих подробиць про країну самураїв. Ті, що відвідали театр особисто, вийшли з його мурів переважно невдоволені. Не вдоволила їх уся кольорова екзотика костюмів і світла, ані гра міміки й жестів. Вони не зрозуміли не тільки мови акторів, але всі естетичні нюанси, включно до танку і співу, лишилися для них нерозгаданою тайною. Справді, японський світ уважати можна за діаметрально відмінний від нашого, европейського, а склались на це різні причини. Передовсім географічне положення. Це ж найдалі від Европи положена закутина величезного азійського континенту... Потім: раса, що є результатом стопу аж п'яти різних расових елементів. Далі: довга, цілковита ізоляція Японії. Протягом майже трьох століть Японія жила тільки власним життям, а весь контакт зі зовнішнім світом відбувався за посередництвом голландських кораблів... Але це, очевидчки, не вияснює нам ще всього. Боби хоч у частині збагнути цю дивну відмінність японського світу від нашого, мусимо передовсім зважити, що належить він до азійського культурного середовища...".
"З Японському дому", 1932.
#текст #орієнталізм #Україна #Японія #Львів
👍11
📝"Не кохай двічі чужинця, бо розлука стане тобі криком ворона". "З японського дому", від С.Левинського. "Діло", 12 липня 1932. #151.
✍️Степан Левинський (1897-1946) - письменник, сходознавець, мандрівник. Народився у Львові, в родині відомого архітектора Івана Левинського. Навчався у Львівській Політехніці. Вивчав японську мову і культуру у Колоніальному інституті (Брюсель) та Школі державних мов (Париж). У 1935-1940 рр. працював референтом і перекладачем у польському консульстві в Харбіні. Пізніше - у французько-японському комітеті при губернаторі Індокитаю в Сайґоні (нині Хошимін).
Весь час Левинський багато писав, перекладав та приймав активну участь в житті української громади Маньчжурії. Долучався до видання мапи Зеленої України (1937), «українського бюлетня» (японською мовою) та «Українсько-японського словника» (1944). Протягом 1920-30 років написав багато подорожніх нарисів і коментарів про Близький та Далекий Схід. Його тексти активно друкував відомий галицький часопис «Діло».
#Японія #Україна #текст
✍️Степан Левинський (1897-1946) - письменник, сходознавець, мандрівник. Народився у Львові, в родині відомого архітектора Івана Левинського. Навчався у Львівській Політехніці. Вивчав японську мову і культуру у Колоніальному інституті (Брюсель) та Школі державних мов (Париж). У 1935-1940 рр. працював референтом і перекладачем у польському консульстві в Харбіні. Пізніше - у французько-японському комітеті при губернаторі Індокитаю в Сайґоні (нині Хошимін).
Весь час Левинський багато писав, перекладав та приймав активну участь в житті української громади Маньчжурії. Долучався до видання мапи Зеленої України (1937), «українського бюлетня» (японською мовою) та «Українсько-японського словника» (1944). Протягом 1920-30 років написав багато подорожніх нарисів і коментарів про Близький та Далекий Схід. Його тексти активно друкував відомий галицький часопис «Діло».
#Японія #Україна #текст
👍10❤7
🖼️ «Казарми» (1933), від Бальтуса, або ж Бальтазара Клоссовського де Рола (1908-2001), ексцентричного французький художника сюрреаліста польського походження. Картина намальована під час служби Бальтуса у Марокко, в складі французької армії.
#мистецтво #орієнталізм #Марокко #Франція
#мистецтво #орієнталізм #Марокко #Франція
👍11
✍️«У 1950-1953 роках на Корейському півострові йшла справжня битва народів. У боротьбу двох Корей втрутились півтора десятка країн під прапором ООН, деякі нейтрали та значна частина комуністичного блоку. Брали в ній участь і українці: так, радянською 324-ю винищувальною авіадивізією командував полковник Іван Кожедуб, чимало льотчиків мали українське походження. Але це була чергова війна, у якій українці воювали з обох боків».
📌Стаття про українців у Корейській війні:
#Україна #Корея #стаття
https://www.istpravda.com.ua/articles/2023/06/13/162771/
📌Стаття про українців у Корейській війні:
#Україна #Корея #стаття
https://www.istpravda.com.ua/articles/2023/06/13/162771/
Історична правда
Українці під прапором ООН у Корейській війні
У 1950-1953 роках на Корейському півострові йшла справжня битва народів. У боротьбу двох Корей втрутились півтора десятка країн під прапором ООН, деякі нейтрали та значна частина комуністичного блоку. Брали в ній участь і українці: так, радянською 324-ю винищувальною…
👍6
Спільноту може зацікавити:
✍️«Тархан і дарунка у ранньому Кримському ханаті».
Доповідь знайомить з двома різновидами привілеїв, що існували у Кримському ханаті до османського завоювання – тарханним і союргальним ярликами. Тарханний ярлик представляє привілей хана Менглі Ґерея купцю Ходжа Бію (1467). Союргальний ярлик видав той самий Менглі Ґерей дарузі Магмудеку 1468 р. Останній документ розкриває компетенцію монгольських провінційних адміністраторів – даруг».
📌Посилання на захід в коментарях👇
#анонс #лекція #Кримське_ханство #Крим
✍️«Тархан і дарунка у ранньому Кримському ханаті».
Доповідь знайомить з двома різновидами привілеїв, що існували у Кримському ханаті до османського завоювання – тарханним і союргальним ярликами. Тарханний ярлик представляє привілей хана Менглі Ґерея купцю Ходжа Бію (1467). Союргальний ярлик видав той самий Менглі Ґерей дарузі Магмудеку 1468 р. Останній документ розкриває компетенцію монгольських провінційних адміністраторів – даруг».
📌Посилання на захід в коментарях👇
#анонс #лекція #Кримське_ханство #Крим
❤4👍1
💧Водоносний глечик «кутка» та два срібні кубки, декоровані традиційним черненим орнаментом. ХІХ століття.
Аул Кубачі, Дагестан. Колекція #Скарбниця_НМІУ.
Аул Кубачі, Дагестан. Колекція #Скарбниця_НМІУ.
❤13👍2
Ще один цікавий предмет з глибоким контекстом:
🐟 Перський золотий флакон для ароматичного масла і парфумів, виготовлений у формі риби барбель, або ж марени (родина коропових). Колекція Британського музею.
✍️Флакон знайдений на місці стародавнього поселення Тахті-Кувад, у Таджикистані. Ця чудова рибка датується 6-4 ст. до н.е. і є частиною знаменитого Амударїнського скарбу - однієї з найбільших знахідок золотих прикрас епохи Ахеменідів.
У Центральній Азії та на Близькому Сході здавна існувала своя яскрава культура сприйняття запахів. Правильний запах мав виражати статус, праведний спосіб життя і навіть риси характеру. У часи Ахеменідів, з подібних флаконів чоловіки покривали ароматичними маслами довге волосся, бороди й тіло, що було частиною палацового етикету, моди й навіть дипломатичної культури.
#Таджикистан #музей #артефакт
🐟 Перський золотий флакон для ароматичного масла і парфумів, виготовлений у формі риби барбель, або ж марени (родина коропових). Колекція Британського музею.
✍️Флакон знайдений на місці стародавнього поселення Тахті-Кувад, у Таджикистані. Ця чудова рибка датується 6-4 ст. до н.е. і є частиною знаменитого Амударїнського скарбу - однієї з найбільших знахідок золотих прикрас епохи Ахеменідів.
У Центральній Азії та на Близькому Сході здавна існувала своя яскрава культура сприйняття запахів. Правильний запах мав виражати статус, праведний спосіб життя і навіть риси характеру. У часи Ахеменідів, з подібних флаконів чоловіки покривали ароматичними маслами довге волосся, бороди й тіло, що було частиною палацового етикету, моди й навіть дипломатичної культури.
#Таджикистан #музей #артефакт
👍17❤6
✍️ «Однак крім продовольства, Україна може запропонувати африканським країнам співпрацю в науково-технічній та освітній сферах, торгівлі та бізнесі, діджиталізації, досвід у дипломатії та навіть військовий досвід. Тобто можливостей для співпраці справді дуже багато. І це вигідно для обох сторін, адже мовиться не лише про обмін досвідом та доходи, а й про налагодження зв'язків та підтримку. Це буде важливо не лише під час війни, а й після перемоги».
📌Про «Африканське турне», успіхи й перспективи України в Африці:
#Африка #стаття #текст #Україна
https://24tv.ua/kuleba-v-afritsi-analitika-pro-druge-turne_n2320601?fbclid=IwAR3Ctes2WhVr_rlFp9Mk6gK0E9EbNwFUzcrYAIysOXtxarNsErLEqNvwLGU_aem_th_ASGuB9CNu-8DZBXus4GCwzeCEDN3_aF5jcNRT2PHVV_952GaXLnAmEyqtvybZLVkUYA
📌Про «Африканське турне», успіхи й перспективи України в Африці:
#Африка #стаття #текст #Україна
https://24tv.ua/kuleba-v-afritsi-analitika-pro-druge-turne_n2320601?fbclid=IwAR3Ctes2WhVr_rlFp9Mk6gK0E9EbNwFUzcrYAIysOXtxarNsErLEqNvwLGU_aem_th_ASGuB9CNu-8DZBXus4GCwzeCEDN3_aF5jcNRT2PHVV_952GaXLnAmEyqtvybZLVkUYA
24 Канал
Кулеба в Африці - як друге турне може змінити позицію континенту щодо війни - аналітика - 24 Канал
За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, система міжнародних відносин зазнала суттєвих змін. Однак ми часто помилково вважаємо, що світ поділений лише на 2 частини – проукраїнську більшість та проросійську меншість. Вочевидь усе далеко не так…
❤9
🖼️«Гортензії», від Ідо Масао (1945-2016), японського художника й майстра деревориту. Ідо Масао народився в Маньчжурії, у родині японських колоністів. Мистецьку карʼєру розпочав лише після повернення на історичну батьківщину у 1960-х роках. Працював в Кіото під керівництвом відомих майстрів: Кохо Йошіди та (згодом) Сігечіке Оцубо. Роботи художника обʼєднані глибоким відчуттям спокою, гармонії та легкої меланхолії, якими переймаєшся під час споглядання прекрасних садів, сільських пейзажів чи дикої природи. Загалом, саме тим, що потрібно у цей дощовий ранок.
#Японія #мистецтво #погода
#Японія #мистецтво #погода
❤19💔7
✍️ «Троє бійців талібану дивились у діру в скелі висотою у 125 футів, де раніше стояла велика статуя Будди в Афганістані, і в голос розмірковували про те, хто винен у її знищенні 22 роки тому. ”Це ідентичність нашої країни” - сказав 44 річний Хеял Мухаммед у камуфляжній кепці… ”Це не слід було бомбити…”
📝В Афганістані розпочинають продаж квитків на відвідини буддійських памʼяток у долині Баміана. Тепер можна буде поглянути й на руїни статуй Будди 6 століття, які знищили у 2001 році. Зараз уряд Афганістану розробляє програму розвитку туризму, адже бачить у цьому перспективи прибутку. Також, це спосіб підкреслити «прагматичність влади нових талібів» (с).
📌П.с. Вже колись писав про те, що довгі роки контрабанда «буддійською старовиною» була стабільним джерелом доходів для багатьох учасників чорного ринку: талібів, попередніх урядів Афганістану, а також Пакистану, Китаю, «західних» колекціонерів та інших бажаючих. Мережа, що поставляла артефакти в різні куточки світу йшла через кордон з Пакистаном, а шукачі скарбів різного рівня просто приїжджали (часто за попередньою домовленістю) до місць памʼяток на джипах, щоб на замовлення видовбати з землі чи скелі потрібні артефакти. Сьогодні Міністерство культури Афганістану обіцяє перекрити цей потік, стверджуючи що лише долину Баміана охоронятимуть 1000 бійців талібану. Що ж, подивимось що із цього вийде…
https://www.washingtonpost.com/world/2023/06/15/afghan-buddhas-taliban-bamian/
#Афганістан #текст #стаття #буддизм
📝В Афганістані розпочинають продаж квитків на відвідини буддійських памʼяток у долині Баміана. Тепер можна буде поглянути й на руїни статуй Будди 6 століття, які знищили у 2001 році. Зараз уряд Афганістану розробляє програму розвитку туризму, адже бачить у цьому перспективи прибутку. Також, це спосіб підкреслити «прагматичність влади нових талібів» (с).
📌П.с. Вже колись писав про те, що довгі роки контрабанда «буддійською старовиною» була стабільним джерелом доходів для багатьох учасників чорного ринку: талібів, попередніх урядів Афганістану, а також Пакистану, Китаю, «західних» колекціонерів та інших бажаючих. Мережа, що поставляла артефакти в різні куточки світу йшла через кордон з Пакистаном, а шукачі скарбів різного рівня просто приїжджали (часто за попередньою домовленістю) до місць памʼяток на джипах, щоб на замовлення видовбати з землі чи скелі потрібні артефакти. Сьогодні Міністерство культури Афганістану обіцяє перекрити цей потік, стверджуючи що лише долину Баміана охоронятимуть 1000 бійців талібану. Що ж, подивимось що із цього вийде…
https://www.washingtonpost.com/world/2023/06/15/afghan-buddhas-taliban-bamian/
#Афганістан #текст #стаття #буддизм
🤔15👍3❤1
🖼️«Музиканти грають туніський Малуф» (1956), від Нуреддіна Хаячі (1918-1987), впливового туніського художника, який прагнув поєднати традиційні сюжети з європейським мистецьким досвідом. Малуф - музичний жанр у Тунісі, Алжирі та Лівії, який має Андалузьке походження. Ця музична традиція потрапила до Магрибу у 15 столітті, разом з іберійськими біженцями в часи реконкісти.
#музика #Туніс #мистецтво
#музика #Туніс #мистецтво
❤21
✍️«Нещодавно в архівах турецького міста Бурса знайшли документ – «итикнаме» про звільнення у червні 1581 року рабів померлої Махідевран, серед яких були й українки. Хто вони, і як потрапили до неволі, розповідає дослідниця Олександра Шутко».
#Туреччина #Україна #стаття
https://history.rayon.in.ua/blogs/608278-supernitsya-roksolani-makhidevran-chi-kalichila-vona-rabin-ukrainok?fbclid=IwAR2fqabs2AIYum6MJ293HHea33ePOXWuiigyJ9ED-_rKNM013QQ61w7D7zQ_aem_th_AQKVRjLdD2HCtuIPMSzQr3cwAE7uyfILcDEnqos05qRen80ICyYuZTaZc9Y8-J_LryE
#Туреччина #Україна #стаття
https://history.rayon.in.ua/blogs/608278-supernitsya-roksolani-makhidevran-chi-kalichila-vona-rabin-ukrainok?fbclid=IwAR2fqabs2AIYum6MJ293HHea33ePOXWuiigyJ9ED-_rKNM013QQ61w7D7zQ_aem_th_AQKVRjLdD2HCtuIPMSzQr3cwAE7uyfILcDEnqos05qRen80ICyYuZTaZc9Y8-J_LryE
❤15👍3
🗺️Кримський ханат на мапі «Україна - земля козаків» (1746), від знаменитого німецького картографа Йогана Гомана.
📝На мапі представлено перебіг Північної війни (1700-1721). В контексті цих подій в Європі значно зріс інтерес до теми козацтва та їх визвольної боротьби. Щоб зрозуміти передумови виступу Івана Мазепи проти царя, а також краще уявляти й відтворювати (на гравюрах і картушах до мап) знання про місцеві народи й країни, інтелектуали почали шукати історичні праці й інші тексти про цей регіон. Тут в пригоді став «Опис України» Гійома де Боплана, з якого картограф Йоган Гоман найвірогідніше і черпав натхнення та відомості не лише про козаків, але й про Кримське ханство - союзника Мазепи та Карла ХІІ.
#карта #Крим #Україна
📝На мапі представлено перебіг Північної війни (1700-1721). В контексті цих подій в Європі значно зріс інтерес до теми козацтва та їх визвольної боротьби. Щоб зрозуміти передумови виступу Івана Мазепи проти царя, а також краще уявляти й відтворювати (на гравюрах і картушах до мап) знання про місцеві народи й країни, інтелектуали почали шукати історичні праці й інші тексти про цей регіон. Тут в пригоді став «Опис України» Гійома де Боплана, з якого картограф Йоган Гоман найвірогідніше і черпав натхнення та відомості не лише про козаків, але й про Кримське ханство - союзника Мазепи та Карла ХІІ.
#карта #Крим #Україна
❤23
Доброго ранку!
🖼️«Кав’ярня», від Хафіда аль Друбі (1914-1991), впливового іракського художника-модерніста та наставника митців, який намагався поєднати «західні» мистецькі стилі з культурним досвідом власного народу.
#Ірак #мистецтво #кава
🖼️«Кав’ярня», від Хафіда аль Друбі (1914-1991), впливового іракського художника-модерніста та наставника митців, який намагався поєднати «західні» мистецькі стилі з культурним досвідом власного народу.
#Ірак #мистецтво #кава
❤24🔥5