І знову кілька слів про #прикладна_орієнталістика, експертність та різну природу знань про «Схід»:

✍️Зараз чути багато аналітики з приводу річниці війни в Іраку. В американському (і не лише) суспільстві обговорюють довготривалі наслідки повалення режиму Садама Хусейна, а також рівень успішності\доцільності політики на Близькому Сході. У питанні про головні прорахунки адміністрації Буша в Іраку 2003 р. досить часто звучить фраза про «фатальність рішень, прийнятих американцями через нерозуміння локальних контекстів та реалій Близького Сходу» (с). Під «фатальними рішеннями» мають на увазі ліквідацію партії Баас та розпуск іракської армії, досвідчені й озброєні кадри якої поповнили ряди більш радикальних рухів.

Вислови про «нерозуміння локальних контекстів» привернули мою увагу, адже добре відомо, що Пол Бремер (голова коаліційної адміністрації в Іраку) у своїх рішеннях спирався на аналітику Раяна Крокера (1949 р. н.), відомого американського арабіста, експерта з питань Близького Сходу та досвідченого дипломата, якого Дж. Буш називав «американським Лоуренсом Аравійським». Крокер, м’яко кажучи, був «занурений у локальні контексти»: в юності жив у Марокко та Туреччині, блискуче оволодів перською та арабською мовами. Згодом працював на різних рівнях дипломатичної служби в Ірані, Катарі, Сирії, Афганістані, Тунісі. Добре проявив себе як посол США в Лівані (1990-1993) та Кувейті (1994-1997). Напередодні війни в Іраку саме він очолював аналітичну групу Держдепартаменту, яка представила звіт «Майбутнє Іраку» (Future of Iraq), рекомендуючи першочергово демонтувати політичну й військову систему в цій країні (на цей звіт посилаються тут):
https://nsarchive2.gwu.edu/NSAEBB/NSAEBB198/index.htm

Цей випадок мимоволі викликає асоціації з появою відомої праці «Хризантема і меч» (1946), американської дослідниці, антрополога й ентнопсихолога Рут Бенедикт (1887-1948). В часи Другої світової їй доручили зробити глибинний аналіз японської культури та сприйняття у ній влади, зокрема імператорської. Довгий час цей аналітичний звіт (на основі якого пізніше постала книга) вважався прекрасною витримкою з етнопсихології японців, а застосування її висновків «командою» Дугласа Макартура в облаштуванні повоєнної Японії був високо оцінений.

Сьогодні «Хризантему і меч» критично переосмислюють, адже Рут Бенедикт «не була достатньо занурена в локальні контексти», на відміну від Раяна Крокера. Вона ніколи не була в Японії. Свої висновки про ментальність цього народу вона брала з японської літератури та європейських тревелогів. А ще – із розмов з Робертом Хасімою, американцем японського походження, який скоріше ділився своїми уявленнями про далеку батьківщину, ніж допомагав розуміти глибину культури її народу.

Природа знань Раяна Крокера та Рут Бенедикт відрізнялась хоча б у тому, що дипломат і антрополог по іншому сприймають «Схід» та його мешканців.
#текст #роздуми #Ірак #Японія

Дощова погода – найкращий час для марокканського сніданку:
✍️«Сфендж», або ж «сафандж» (букв. «губка») – популярні «марокканські», або ж «магрибські пончики». Їх обсмажують в маслі та подають до кави або чаю. Найчастіше, сфендж купують у вуличних торговців, які нанизують їх на пальмову гілку та поливають медом. За поширеною версією, страва з’явилась в мавританській Іспанії, але завдяки берберам та сефардам поширилась Близьким Сходом.
📷«Вуличний продавець пончиків сфендж», від Гаррісона Формана (1904-1978), відомого американського фотографа, журналіста та письменника.
#фото #їжа #кава #чай #Марокко

Колоніальний тягар, сучасна політика й поліровані зуби кашалота у традиційній культурі маорі:

📌«Як спокутувати колоніальні злочини у Тихому океані? Успішний досвід Нової Зеландії». Кілька тез з нової статті в The Economist, яка вчергове нагадує про те, що концепція осмислення спадщини невіддільна від нашого сьогодення:

✍️Британія сьогодні намагається будувати більш глибокі торгівельні та безпекові зв’язки в Індійсько-Тихоокеанському регіоні. Але цього не вдасться зробити без переосмислення впливу, який має колоніальне минуле на перспективи цієї співпраці. Теж стосується і Японії: на політичному іміджі цієї країни досі висить неподоланий тягар злочинів 1937-1945 років. Розв’язання цих питань у нинішній час допомагають успішній дипломатії, адже будувати сталі проєкти в регіоні неможливо без переосмислення колишніми імперіями власного колоніального досвіду. Цей крок дає тверду моральну основу протистояти новій імперській політиці Китаю, який використовує антиколоніальні настрої в регіоні;

У південній частині Тихого океану, де «білі колонії» Британії самі ставали колонізаторами, минуле також перетворилось на «політичне мінне поле». Але у цій історії Нова Зеландія є позитивним прикладом, адже країна з початку 2000-х переосмислює трагедії, оминаючи політичних перформансів чи нещирої театральності, а демонструє реальну готовність почути жертв;

Вибачення мають бути конкретними і відповідати чутливості жертви. Це етичний крок до визнання того, що певні (жахливі, злочинні – авт.) речі відбувались в минулому… але у майбутньому вони не повторяться. Коли держави вибачаються, вони більше думають про відкриття майбутнього, ніж про закриття минулого (с);

Новозеландським політикам у примиренні з корінними жителями допомагають «табуа» - поліровані зуби кашалота, які у південно-тихоокеанської традиції символізують спокуту. Політики Нової Зеландії останні роки використовують їх в якості подарунку під час традиційного ритуалу вибачення перед племенами маорі, що постраждали в результаті колоніалізму.
#текст #колоніалізм #стаття

🖼️Мечеть і цвинтар (мізар) литовських татар, від Вацлава Павлішака (1866-1905), відомого польського художника й майстра історичного живопису, якого не оминуло захоплення орієнталізмом. Це одна з його ілюстрацій до знаменитої поеми Юліуша Словацького «Беньовський» (1841). У поемі є епізод, коли Беньовський подорожує з Поділля до Криму. На своєму шляху герой зустрічає посла литвина, що везе звістку від хана до Кароля Станіслава Радзивіла. При собі він має також «…татар з-під Ваки, сина одного мулли, у якості тлумача. Вони з числа птахів, що давно огніздились в Литві, люд простий…». Саме до цього фрагменту поеми Вацлав Павлішак і створив ілюстрацію, на якій зображений литовський татарин з селища Сорок Татар на р. Вака, неподалік сучасного Вільнюса.
#мистецтво #Польща #Литва #татари_липки #Україна

⚡Голова МЗС України Дмитро Кулеба прибув з візитом до Іраку, з метою зміцнення двосторонні відносин. У Багдаді запланована зустріч з прем’єр-міністром Мухаммадом Ас-Судані та міністром закордонних справ Іраку Фаудом Хусейном.
#новини #Ірак #Україна
https://www.thenationalnews.com/mena/iraq/2023/04/17/ukrainian-foreign-minister-dmytro-kuleba-arrives-in-baghdad-to-meet-iraqi-prime-minister/

Чому не варто забувати про не\матеріальну спадщину навіть у часи глобального лиха? Трохи роздумів про контексти нашої виставки «MIRAS.Спадщина», а також роль особистостей, які долучилися до створення й збереження (принаймні частини) цієї колекції майже сто років тому:

✍️В 1926 р. відбулась прем’єра фільму «Алім» (1926), який познайомив глядачів з пригодами кримськотатарського джиґіта та народного «героя-робінгуда». Ця стрічка дуже відома серед поціновувачів, адже в ній дуже фахово відтворені окремі деталі, які занурюють у повсякдення і традиційну культуру кримських татар другої пол. ХІХ ст. Сценарій до стрічки написав Микола Бажан, за п’єсою відомого (згодом репресованого) кримськотатарського поета та драматурга Іпчі Умера. Співавтором сценарію, а також науковим і художнім консультантом стрічки виступив Усеїн Боданінський (1877-1938), кримськотатарський етнограф, художник та засновник першого національного музею кримських татар у Бахчисараї.

Багато років Боданінський досліджував та збирав спадщину свого народу, якою безмежно був захоплений. Комплектував та зберігав музейні колекції, охороняв пам’ятки навіть в часи революції і голоду в Криму. Влітку 1925 р., з допомогою інших дослідників, він організував велику етнографічну експедицію у 64 населені пункти Криму, зібравши багато предметів вишивки, ювелірного мистецтва, побуту й ремесла кримських татар. Ця експедиція була знаковою, адже організували її саме носії культури, які збирали не «орієнтальні сувеніри» по базарах, а конкретні групи речей на материнській території, в середовищі інших носіїв культури. В тому ж році, більш ніж сотня зразків вже сучасної кримськотатарської вишивки були представлені на виставці декоративних мистецтв в Парижі: ескіз павільйону виставки створював Боданінський, а предмети для неї виготовляли під його керівництвом учасники художньо-промислової школи в Бахчисараї.
Від 17 лютого 1934 р. Боданінський був відсторонений від посади директора Бахчисарайського палацу-музею радянською владою, а заклад передали під керівництво парт. функціонерів. Вже 17 квітня 1938 р. Боданінського розстріляли разом з Османом Акчокракли, Абдуллою Лятіф-Заде, Асаном Сабрі Айвазовим, Недімом Мамутом та іншими знаковими діячами кримськотатарської культури…

📌Осмислення не\матеріальної спадщини нерозривно пов’язане з концепцією розуміння сьогодення, адже вона впливає на ідентичність, дає можливість новому поколінню дізнатись про те, якими речами й контекстами був наповнений світ їх предків. Звернення до не\матеріальної спадщини змушує народи задавати важливі питання про себе, а цей процес неодмінно формує та зміцнює зв’язок з власним минулим. Через це, спадщина найчастіше стає першою жертвою імперій, які прагнуть розмити ідентичність «новонадбаних» територій, ліквідувати там «конкурентний» культурний і політичний досвід, щоб згодом замістити їх вже власними суб’єктивними зв’язками.
#роздуми #текст #кримські_татари #Крим #Україна #колоніалізм #МІСТ #MIRAS

🌙Привітання від Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України:
#відео #музика
https://m.youtube.com/watch?v=-mBTspohRJU&feature=share&fbclid=IwAR0Z30zCm_IKus3ANH2Uz024-NZEadfRnJvqe62242RtMn9Of24tJ1Fb0Ok

📷Прекрасна іранська чаша з зображенням риб. Кін. XIV-XV ст. Колекція музею образотворчих мистецтв, Г'юстон.
#мистецтво #Іран

🖼️«Кадія, туніська дівчина, що приносить каву», від Германа Кача (1853-1924), німецького художника та військового кореспондента у часи Першої світової.
#мистецтво #кава #Туніс