✍️«Після розпаду Союзу татари повертались поступово додому і просто у полях траси облаштовували собі будиночки – без світла й води, ставили бензинові генератори, робили свердловини. Вдень їх ганяли, тому вони приїжджали вночі – вимикали габаритні вогні, з’їжджали з траси і розвантажували в темряві фури з цеглою, а вранці міліція бачила вже збудовані будиночки…».
📷Повсякдення кримських татар у середині 2000-х. Серія фото від Геннадія Мінченко, зроблених в Бахчисараї та на південному березі Криму.
#фото #кримські_татари #Крим #Україна
https://reporters.media/kyrymlylar-zavzhdy-povertayut-svoye/?fbclid=IwAR3iUJOzkfv2S2TWMT064zAGm5UT90wcnBe1mGTa53i432NwJcqD5FtHtIU
📷Повсякдення кримських татар у середині 2000-х. Серія фото від Геннадія Мінченко, зроблених в Бахчисараї та на південному березі Криму.
#фото #кримські_татари #Крим #Україна
https://reporters.media/kyrymlylar-zavzhdy-povertayut-svoye/?fbclid=IwAR3iUJOzkfv2S2TWMT064zAGm5UT90wcnBe1mGTa53i432NwJcqD5FtHtIU
❤32😁1
Цікава подія для тих, хто любить подорожні репортажі та їх неповторний суб’єктивний стиль:
✍️Обговорення збірки «Шлях під сонцем. Репортаж 20-х років», що вийшла у видавництві «Темпора» у 2021 р. Історія про п’ять подорожніх репортажів шести українських письменників: Дмитра Бузько, Гео Шкурпія, Олександра Мар’ямова, Миколи Трублаїні, Валер’яна Поліщука та Сави Голованівського.
📌Спеціальна гостя: Ярина Цимбал, літературознавиця, упорядниця й редакторка серії «Наші 20-ті». Деталі події за посиланням.
#анонс #музей
✍️Обговорення збірки «Шлях під сонцем. Репортаж 20-х років», що вийшла у видавництві «Темпора» у 2021 р. Історія про п’ять подорожніх репортажів шести українських письменників: Дмитра Бузько, Гео Шкурпія, Олександра Мар’ямова, Миколи Трублаїні, Валер’яна Поліщука та Сави Голованівського.
📌Спеціальна гостя: Ярина Цимбал, літературознавиця, упорядниця й редакторка серії «Наші 20-ті». Деталі події за посиланням.
#анонс #музей
👍6❤1
📕Ну, і власне фрагмент зі «Шлях під сонцем» (1929), Олександра Мар’ямова (1909-1972), талановитого українського письменника й репортера, що передає його враження від подорожі в Іран:
✍️«Перські жінки знімають свої важкі укривала-чадури, а тут, на п’ятьох окремих нарисах-фотах, - лише спроба подати країну без тяжкого і зайвого «чадура» навіяної Заходом екзотики…
Район брами Гомрук – найулюбленіше місце Нейматулли. Брама сяє сліпучою синьо-жовтою дрібною мозаїкою струнких колонок і веж. Тиша. Від брами починається плин широкої дороги, й обабіч сплять каравани верблюдів, що привезли крам на базар. Погоничі караванів сидять по подорожніх чайханах й мовчки дрібно ковтають чай, зберігаючи при цьому непохитну повагу, й неодмінно тримають у руках квітку троянди. Грамофон грає «східну» платівку берлінського виробу. Говорячи, перси затягають останні склади слів. Рзмова триває водночас у кількох кутках кімнати, над кількома десятками склянок чаю. Перси підводяться виходять до караван-сарая, що тут же на дворі чайхани, потім вони вертаються до чаю; на дворі панують величезні верблюжі очі й паки краму, незрівняного краму з усіх усюд Середньої Азії…».
#текст #репортаж #Іран #Персія #Україна #чай
✍️«Перські жінки знімають свої важкі укривала-чадури, а тут, на п’ятьох окремих нарисах-фотах, - лише спроба подати країну без тяжкого і зайвого «чадура» навіяної Заходом екзотики…
Район брами Гомрук – найулюбленіше місце Нейматулли. Брама сяє сліпучою синьо-жовтою дрібною мозаїкою струнких колонок і веж. Тиша. Від брами починається плин широкої дороги, й обабіч сплять каравани верблюдів, що привезли крам на базар. Погоничі караванів сидять по подорожніх чайханах й мовчки дрібно ковтають чай, зберігаючи при цьому непохитну повагу, й неодмінно тримають у руках квітку троянди. Грамофон грає «східну» платівку берлінського виробу. Говорячи, перси затягають останні склади слів. Рзмова триває водночас у кількох кутках кімнати, над кількома десятками склянок чаю. Перси підводяться виходять до караван-сарая, що тут же на дворі чайхани, потім вони вертаються до чаю; на дворі панують величезні верблюжі очі й паки краму, незрівняного краму з усіх усюд Середньої Азії…».
#текст #репортаж #Іран #Персія #Україна #чай
👍11❤4
🖼️Поєднання традицій «ніхонґа» та імпресіонізму, у творчості Хірамацу Рейдзі.
Художник народився у 1941 р. в Токіо. Почав працювати у стилі ніхонґа після знайомства з творчістю Кавабати Рюші.
✍️Поїздка до Парижу 1994 р. змінила життя й творчість Хірамацу Рейдзі. Тут він вперше побачив «Водяні лілії» Клода Моне, які вразили пристрастю до японського мистецтва, ідеєю поєднання різних технік та поглядів на світ. Рейдзі відправився у «паломництво» по слідах Моне, розпочавши з ним діалог через свої роботи (картини, відтиски, розписані ширми).
Осмислення власної творчості через роботи «західних» митців, захоплених японізмами - поширений сюжет у біографії японських митців ХХ ст. Едвард Саїд писав, що європейці використовували образ «Сходу» в якості «дзеркала», у якому прагнули відобразити чи побачити власні риси, нерідко гіперболізовані чи символічні. Що ж, перефразовуючи класика, якщо довго вдивлятись у «дзеркало», з іншого боку тебе теж помітять…
#мистецтво #Японія
Художник народився у 1941 р. в Токіо. Почав працювати у стилі ніхонґа після знайомства з творчістю Кавабати Рюші.
✍️Поїздка до Парижу 1994 р. змінила життя й творчість Хірамацу Рейдзі. Тут він вперше побачив «Водяні лілії» Клода Моне, які вразили пристрастю до японського мистецтва, ідеєю поєднання різних технік та поглядів на світ. Рейдзі відправився у «паломництво» по слідах Моне, розпочавши з ним діалог через свої роботи (картини, відтиски, розписані ширми).
Осмислення власної творчості через роботи «західних» митців, захоплених японізмами - поширений сюжет у біографії японських митців ХХ ст. Едвард Саїд писав, що європейці використовували образ «Сходу» в якості «дзеркала», у якому прагнули відобразити чи побачити власні риси, нерідко гіперболізовані чи символічні. Що ж, перефразовуючи класика, якщо довго вдивлятись у «дзеркало», з іншого боку тебе теж помітять…
#мистецтво #Японія
❤30
Ранкова кава:
🖼️«Шатро бедуїнів», від Фаїка Хасана (1914-1992), впливового іракського художника й скульптора, який захоплювався європейським імпресіонізмом та кубізмом, а також цінував особисту свободу й традиційний спосіб життя бедуїнів.
#мистецтво #кава #Ірак #бедуїни
🖼️«Шатро бедуїнів», від Фаїка Хасана (1914-1992), впливового іракського художника й скульптора, який захоплювався європейським імпресіонізмом та кубізмом, а також цінував особисту свободу й традиційний спосіб життя бедуїнів.
#мистецтво #кава #Ірак #бедуїни
👍21🔥3
Гра в монополію переросла в битву, з використанням самурайського меча. Двох постраждалих доставили до лікарні в Брюселі. Завжди з підозрою ставився до «Монополії». Мабуть не дарма…
#новини
https://news.sky.com/story/brussels-monopoly-game-row-ends-in-samurai-swordfight-with-man-said-to-be-fighting-for-his-life-12850468
#новини
https://news.sky.com/story/brussels-monopoly-game-row-ends-in-samurai-swordfight-with-man-said-to-be-fighting-for-his-life-12850468
Sky News
Brussels Monopoly game row 'ends in samurai swordfight' with man said to be fighting for his life
The street where the game had taken place was left with large stains of blood after the violence broke out at 5am on Sunday.
😁8🔥2
✍На виставці «MIRAS. Спадщина» експонується кримськотатарський рукопис з колекції НБ ім. В. Вернадськго. Це тлумачення до Корану, авторства вченого Абдаллага аль-Байдауві, переписаний в 1823 р. муллою Ахмадом Барі Ефенді в «медресе Менглі Ґерая» (Зинджирли-медресе, в Салачику). Однією з особливостей рукопису є те, що на його останньому аркуші переписувач залишив додаткові нотатки з переліком книжок, імовірно, переданих йому на зберігання, а також дати народження членів власної родини: Гані (рабі-аль ахір 1263) [березень 1847 р.]; Аміни (11 рамадана 1266) [21 липня 1850 р.]; Аїши (16 рабі аль-ауваль 1269) [28 грудня 1852 р.]; Ахмада (21 шабана 1270) [21 травня 1854 р.].
Про цей та інші предмети, що відображають матеріальний бік сакрального світу кримських татар, написав кілька слів з нагоди Рамадану. Посилання нажаль не влазить, тож деталі дивіться в коментарях.
#текст #музей #MIRAS #Крим #кримські_татари #Україна
Про цей та інші предмети, що відображають матеріальний бік сакрального світу кримських татар, написав кілька слів з нагоди Рамадану. Посилання нажаль не влазить, тож деталі дивіться в коментарях.
#текст #музей #MIRAS #Крим #кримські_татари #Україна
❤12