🖼«Дощ в Уено», або ж «Ліхтарі кольору вишні» (1935). Атмосферна робота Йокоучі Гінноске (1870-1942), японського художника й майстра деревориту, який поєднував традиційну японську гравюру з рисами європейського імпресіонізму у популярному мистецтві «шін-ханга». Йокоучі Гінноске працював в Йокогамі, а його клієнтами часто були іноземці – мандрівники, дипломати, підприємці. Сьогодні він менш відомий за (приміром) Кавасе Хасуї чи Йошіду Хіроші, адже багато робіт митця були втрачені в полум’ї Другої світової війни. Іноді його роботи підписують іменем сина Кійохару, адже на них стоїть його іменний штамп.
#Мистецтво #Японія #погода

П’ятничне вечірнє:
📷«Її навчання», від Фан Го (1937-2016), китайського фотографа, режисера й актора. Гонконг, 1963.
#Китай #фото #Гонконг #настрій

🖼️ «Бухарський торговець» (2014), від Мамута Чурлу, кримськотатарського митця й заслуженого художника України.
#мистецтво

«Разве я русский? Я наполовину украинец, и наполовину татарин!». Історія про ідентичність у часи Української революції та імперський світогляд.

📝У 1919 р. на шляху до Парижа помер Михайло Туган-Барановський (1865-1919), відомий український економіст, міністр економіки УНР (1917-1918) та один з фундаторів Академії Наук. Його мати походила з української шляхти Полтавщини, в той час як батько був з роду польсько-литовських татар: далекий нащадок перекопського татарина Туган Мірзи з шанованого роду Баринів, який знайшов новий дім у Великому князівстві Литовському.

Досить симптоматично виглядає некролог про Михайла Туган-Барановського, опублікований у одеській імперській газеті «Росіянин» (січень, 1919). Автором статті був Александр Білімович (1878-1963), російський економіст, випускник та проф. Київського університету св. Володимира, а також монархіст-денікінець і шовініст (близький приятель В. Шульгіна та член «Киевского клуба русских националистов»). Білімович відзначив ґрунтовність наукових досягнень «…одного из наиболее крупных представителей русской экономической мысли». Водночас, поруч з чеснотами науковця, він відмітив дві «прикрі риси» Туган-Барановського: прихильність до ідей соціалізму в економіці та небажання ідентифікувати себе росіянином…

Білімович написав, що покійний був справжнім «дитям руської культури»: «…никогда и нигде не заикавшийся об украинстве, М. И. Туган-Барановский… когда в Великоросии стало плохо, сразу становится ярым украинцем…». Також, він з сумом відзначає, що один з учнів і шанувальників Тунаг-Барановського «…со смущением и грустью передал мне весной прошлого года его слова: «разве я русский? Я наполовину украинец, и наполовину татарин!». Все ж, у кінця росіянин поблажливо уточнює, що це «…не существенные грустные черты на челе все-таки большого русского человека».

Цей некролог - гарний приклад сприйняття росіянами української ідентичності, як «неправильного», чи «зіпсованого» російського, що сьогодні відчувається по-особливому.
#текст #татари_липки #роздуми #колоніалізм

Настрій для дощового недільного дня:
📷"Кав'ярня в районі Бейоглу" (1958), від Ара Ґюлера (1928-2018), знаменитого "Ока Стамбулу".
#фото #Стамбул #Туреччина #кава #чай