Просто новина з минулого:
📌Стаття про те, як проф. Моше Альтбавер знайшов у монастирі св. Катерини (Єгипет) рукопис XVII ст., у якому містились зразки українського скорописну, а також дані про українські міста, родини козацької старшини й духовенства. «Svoboda. Ukrainian daily» (україномовна газета, яка видається в США з 1893 р.), 1978.
✍Моше Альтбавер (1904–1998) - лінгвіст, філолог, дослідник взаємовпливів єврейської та слов’янських культур. Народився в Перемишлі. Вивчав давньогрецьку, латину і слов’янські мови в ун-ті Яна Казимира (Львів, 1922-1927), захистив докторську у Ягелонському у-ті (Краків, 1933). З 1955 р. викладав в Єврейському ун-ті в Єрусалимі. Активно співпрацював з Українським Науковим Інститутом в Гарварді. Після «Шестиденної війни» (1967) був одним з перших, хто отримав доступ до великої колекції слов’янських рукописів у монастирі св. Катерини на Синайському півострові. Судячи з усього, про один з цих рукописів і йде мова у газетній статті.
#газета #діаспора #Україна #Єгипет #Ізраїль
📌Стаття про те, як проф. Моше Альтбавер знайшов у монастирі св. Катерини (Єгипет) рукопис XVII ст., у якому містились зразки українського скорописну, а також дані про українські міста, родини козацької старшини й духовенства. «Svoboda. Ukrainian daily» (україномовна газета, яка видається в США з 1893 р.), 1978.
✍Моше Альтбавер (1904–1998) - лінгвіст, філолог, дослідник взаємовпливів єврейської та слов’янських культур. Народився в Перемишлі. Вивчав давньогрецьку, латину і слов’янські мови в ун-ті Яна Казимира (Львів, 1922-1927), захистив докторську у Ягелонському у-ті (Краків, 1933). З 1955 р. викладав в Єврейському ун-ті в Єрусалимі. Активно співпрацював з Українським Науковим Інститутом в Гарварді. Після «Шестиденної війни» (1967) був одним з перших, хто отримав доступ до великої колекції слов’янських рукописів у монастирі св. Катерини на Синайському півострові. Судячи з усього, про один з цих рукописів і йде мова у газетній статті.
#газета #діаспора #Україна #Єгипет #Ізраїль
👍4
Недільне ранкове:
🖼️«Без назви», від єгипетського художника модерніста Ібрагіма Адхама Вонлі (1908-1959).
#мистецтво #Єгипет #кава
🖼️«Без назви», від єгипетського художника модерніста Ібрагіма Адхама Вонлі (1908-1959).
#мистецтво #Єгипет #кава
❤1
🖼Дівчини, зображена у профіль – центральний сюжет більшості робіт Парк Хан-Рюля (нар. 1950), сучасного корейського поета та художника, який народився в м. Кімчхон.
✍Його ліричний стиль натхненний традиційною культурою та природою Кореї, яку художник любив споглядати в юності, виїжджаючи до сільської місцевості з багатолюдного Сеулу. Ці картини сповнені рівноваги, а людина в них завжди зображена зі спокійним виразом обличчя. «Відсутність потреби у словах» (с) – це одна з перших асоціацій, що виникає при знайомстві з мистецтвом Парк Хан-Рюля. І це одне з життєвих кредо митця.
#Південна_Корея #мистецтво #настрій
✍Його ліричний стиль натхненний традиційною культурою та природою Кореї, яку художник любив споглядати в юності, виїжджаючи до сільської місцевості з багатолюдного Сеулу. Ці картини сповнені рівноваги, а людина в них завжди зображена зі спокійним виразом обличчя. «Відсутність потреби у словах» (с) – це одна з перших асоціацій, що виникає при знайомстві з мистецтвом Парк Хан-Рюля. І це одне з життєвих кредо митця.
#Південна_Корея #мистецтво #настрій
📷Від одного куточку Євразійського степу, до іншого. Чай, тепло і бахури в "Юрті незламності" у парку ім. Т. Шевченка. Київ, 2023.
#Казахстан #Україна
#Казахстан #Україна
Якось давно писав невелику розвідку про татар Галичини, в контексті іншої пов’язаної теми. Під час поїздки натрапив на цікавий експонат в одному музеї у м. Бурштин (Івано-Франківська обл.):
📷«Рушник з татарським узором»: Його передала до музею жінка з с. Юнашків (Рогатинський район), яка пам’ятала про татарське походження своєї родини (з татар, що осіли тут ще з давніх часів). Вона також згадувала про інші подібні сім’ї в цьому селі, серед яких ще зберігались прізвища «Магомет, чи то Магометови» (с). Орнамент на рушнику був перенесений з давнішої речі, яка зберігалась у цій родині. У візерунку тут зображена рослина, локальна назва якої «татарське зілля», або ж «татарська трава». Детальніше про неї далі👇
#татари_липки #татари #Україна #Галичина
📷«Рушник з татарським узором»: Його передала до музею жінка з с. Юнашків (Рогатинський район), яка пам’ятала про татарське походження своєї родини (з татар, що осіли тут ще з давніх часів). Вона також згадувала про інші подібні сім’ї в цьому селі, серед яких ще зберігались прізвища «Магомет, чи то Магометови» (с). Орнамент на рушнику був перенесений з давнішої речі, яка зберігалась у цій родині. У візерунку тут зображена рослина, локальна назва якої «татарське зілля», або ж «татарська трава». Детальніше про неї далі👇
#татари_липки #татари #Україна #Галичина
📷«Acorus calamus», або ж «аїр тростяний» - так цю рослину назвали в Європі. Вона широко розповсюджена біля водойм Південної, Центральної Азії та Близького Сходу. З 16 ст. її корінь поставляли в Західну Європу через Константинополь, використовуючи як прянощі та десерт (в Туреччині були популярні цукати з коріння аїру у цукрі). Але у світі вона найбільше славилась як лікарський засіб для покращення травлення й лікування захворювань шлунку: «…сей корень имеетъ силу поощрять, горячить, укреплять желудокъ и разбивать спершиеся в животе ветры» - зазначається в російському виданні «Аптека, или наука составлять разныя… лекарства», 1793.
✍В Україні, Польщі та Литві аїр тростяний називали на власний розум: «татарське зілля», «татарак звичайний», «татарська трава», «лепеха». Вона цінувалась в народній медицині за антисептичні властивості. Існує повір’я про те, що рослина поширилась у нас завдяки татарам, які під час походів очищали з допомогою неї воду - додавали нарізаний корінь аїру до баклаги з водою.
✍В Україні, Польщі та Литві аїр тростяний називали на власний розум: «татарське зілля», «татарак звичайний», «татарська трава», «лепеха». Вона цінувалась в народній медицині за антисептичні властивості. Існує повір’я про те, що рослина поширилась у нас завдяки татарам, які під час походів очищали з допомогою неї воду - додавали нарізаний корінь аїру до баклаги з водою.
👍1
✍«Де б не були постріли, снаряди та леза мечів, він обов’язково буде там». Вільям Сімпсон (1823-1899) – шотландський військовий художник, який створював візуальний образ війни у Вікторіанську добу в різних куточках світу: від Криму до Афганістану.
Мистецьку кар’єру Сімпсон починав з літографій, які користувалось великим попитом у часи зростання ролі преси. Британці хотіли не лише знати подробиці подій у світі, але й візуально їх осмислювати. Під час Східної (Кримської) війни у 1854 р. йому доручили створити ілюстрацію до майбутньої статті про взяття Севастополя, якого чекали вже з дня на день. Ілюстратор зіштовхнувся з проблемою – у бібліотеці не було жодного достойного зображення цього міста. Тож довелось їхати в епіцентр боїв у Крим, щоб зробити замальовки. Так Вільям Сімпсон розпочав кар’єру «військового кореспондента». А далі були Абіссинія, Індія, Афганістан, Китай та навколосвітня подорож…
🖼Види Криму у «The Seat of the War in the East. London», 1856.
Мистецьку кар’єру Сімпсон починав з літографій, які користувалось великим попитом у часи зростання ролі преси. Британці хотіли не лише знати подробиці подій у світі, але й візуально їх осмислювати. Під час Східної (Кримської) війни у 1854 р. йому доручили створити ілюстрацію до майбутньої статті про взяття Севастополя, якого чекали вже з дня на день. Ілюстратор зіштовхнувся з проблемою – у бібліотеці не було жодного достойного зображення цього міста. Тож довелось їхати в епіцентр боїв у Крим, щоб зробити замальовки. Так Вільям Сімпсон розпочав кар’єру «військового кореспондента». А далі були Абіссинія, Індія, Афганістан, Китай та навколосвітня подорож…
🖼Види Криму у «The Seat of the War in the East. London», 1856.
❤2