📌Екологія, пост\колоніалізм та лакриця. Цікавий репортаж від The Economist.

✍️Каракалпацька Республіка на північному заході Узбекистану займає частину висушеного Аральського моря. Раніше радянська влада намагалась зрошувати його водами бавовну в промислових масштабах, що перетворило регіон на зону екологічного лиха. Бавовна досі становить тут основу господарства, але все частіше в солоних пустках можна зустріти великі насадження… лакриці.

За кілька останніх років Каракалпакстан став одним зі світових центрів виробництва лакриці. Вона не лише чудово росте у місцевих ґрунтах, але й очищає їх від солі, роблячи землю знову «живою».

Солодкий корінь лакриці додають до місцевої горілки Каратау, названої на честь сусіднього гірського хребта. Та все ж, більшу частину цього врожаю готують на експорт, сума якого досягла відмітки у 30 мільйонів доларів. Такий попит сприяв створенню мережі переробних заводів, частина з яких збудували на китайські інвестиції. Лакриця може допомогти у найближчі роки перевести сировинні галузі Узбекистану на виробничі (тканина – замість бавовни, пластик – замість нафти, і т.д.). І в цьому китайський капітал готовий допомагати.
#Узбекистан #Каракалпакстан #екологія

І до речі, про Каракалпакстан, Аральське море і колоніальну передісторію, яка замутила всю цю катастрофу, є дуже круте відео тревел-блогерів Марка і Алекса Ейлінгів:
https://youtu.be/hCeprlqbneE

Спільноту може зацікавити онлайн-захід:
UKRAINE FROM OTTOMAN TIMES TO TODAY
Ottoman and Turkish Studies Association
30 вересня, 9:00 (за тихоокеанським часом);
https://ucdavis.zoom.us/meeting/register/tJcudOCupjMoH9QOyjHHq7Xc96uylaO6ea8M
#анонс

🖼️"Палаючі метелики", або ж "Заклик Хіросіми" (1983), від генія японського графічного дизайну Юсаку Камекури (1915-1997) та дизайнера Акіри Йокоями. Сильна і впливова робота, що була створена на замовлення Японської асоціації графічних дизайнерів (JAGDA) та Міжнародного культурного фонду Хіросіми.
#мистецтво #Японія

🗺️"Byzantivm, nunc Constantinoplis". Фрагмент з детальною панорамою Константинополя, у "Civitates orbis terrarvm" ("Атласі міст земного світу") - одному з перших друкованих атласів міст в історії картографії. Альбом складається з 6-и томів та 552 ілюстрацій знаменитих міст планети (гравюри на міді, розфарбовані аквареллю), виданих протягом 1572-1618 років Георгом Брауном (теолог, картограф) та Францом Хогенбергом (гравер, видавець).
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія

Нехай насняться правильні сни:
🖼️"Вогняний Бог", від японського художника й майстра деревориту Коями Ейтацу (1880-1945). Сюжет переповідає історію молодого священника Ютена, якому уві сні з'явився могутній Фудо, вогняне божество й захисник від демонів. Всю історію переповідати не будемо, але в фіналі молодий Ютен став мудрішим та прийняв істинну.
#мистецтво #Японія

⚡️Прес-реліз, щодо спроби анексії росією деяких регіонів України (коментар МЗС Туреччини):

"Туреччина не визнала анексію Криму Росією шляхом нелегітимного референдуму, проведеному в 2014 році, і щоразу наголошувала на своїй сильній підтримці територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України.

Відповідно до цієї позиції, яку ми зайняли у 2014 році, ми відкидаємо рішення росії анексувати Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області України.

Наша сторона не може прийняти це рішення, яке є грубим порушенням встановлених принципів міжнародного права.

Ми поновлюємо нашу підтримку розв’язанню війни, яка набуває все більш серйозних масштабів, на засадах справедливого миру, якого буде досягнуто шляхом переговорів".
#Туреччина #Україна

🌍3 жовтня голова МЗС України Дмитро Кулеба розпочинає дебютне в історії української дипломатії турне країнами Африки. Першою країною на цьому маршруті стане Сенегал.
✍️Ключова тема переговорів - консолідація політичної підтримки України з боку країн глобального півдня на тлі російської агресії;
📌У рамках візитів також заплановане проведення низки бізнес-форумів за участі провідних українських та африканських компаній. Турне також стане підготовкою до проведення масштабної конференції Україна - Африка.
#новини #Африка #Україна

✍️"Африка, Близький Схід, Азія, Латинська Америка — це новий дипломатичний фронт у протистоянні повномасштабній російській агресії. Адже світова політика та ухвалення рішень сконцентровані не лише в країнах НАТО та ЄС, попри їх стратегічну важливість для України".
📌Розгорнутий коментар про цілі "Африканського турне" України, від голови МЗС Дмитра Кулеби.
#новини #Африка #Україна #Африканське_турне

Прокидаюся сьогодні — а нас тут уже 1500!
Психологічно для мене кожен і кожна +1 дуже важливі, бо це свідчення, що щось важливе і цікаве я роблю не лише для себе, але й зацікавлюю цим людей довкола. Дякую вам!

Хочу поділитися також каналами, які сама читаю і люблю. З абсолютною більшістю авторів знайома особисто, тому буду рада, якщо і вам вони сподобаються:

Обранці духів — сакральне мистецтво, релігієзнавство, повсякдення релігійних спільнот по всьому світу. Веде науковець Віталій Щепанський.

Їжакультура — антропологія їжі, історія гастрономічної культури в Україні, послідовна лише науково верифікована інформація і дискусії. Веде Олена Брайченко, яка заснувала видавництво "Їжак".

Антропологинька — це був перший український телеграм-канал про антропологію, який створила Тіна Полек. Ведеться не дуже регулярно, але це компенсується концентрованою і надзвичайно цікавою інформацією.

Антропологія та етнографія — найновіший канал на дотичну тему. Створила Марія Куряча, вона активніша в інстаграмі, але тут обіцяє деталізованіші тексти й дискусії.

Trips and Quips — антропологічні й історичні нотатки Павла Морковкіна про Африку, Пакистан і Близький Схід. Раніше це був канал більше про подорожі Паші та його спостереження, тепер потрошку йде нахил на цікаві історичні контексти і досвід (пост)колоніалізму.

Нотатки орієнталіста — продовжуючи тему Азії та Африки. Веде історик Олексій Савченко, який досліджує татар-липок. На каналі багато приємної візуалки й дуже крутих текстів. Пам'ятаєте, нещодавно я перепощувала про лакрицю з Аралу?

WAS — історичні огляди про все на світі, але зараз особливо цікаво спостерігати за розвитком тем про радянське минуле і війни.

Наука Куншт — канал, який створений від науково-популярного медіа "Куншт". Простою мовою про науку від історії до генної інженерії. Люблю їх шалено.

Модерна Спіжарка — канал Аврори Огородник з новинами та історіями зі світу їжі. Оновлюється дуже активно, від чого постійно хочеться їсти:)

Welcome to the climate change! — найсвіжіший канал з добірки, який щойно завів журналіст та аналітик Анатолій Максимов. Читаю його давно у фб, дуже раджу, якщо цікава тема кліматичних змін, стихійних лих і екобуття.

Про мобільність — канал про транспортне планування, різні сталі види транспорту, урбанізацію від розробників транспортної моделі Києва.

Ну, і наостанок:
Гіднасхід — раніше це був блог Наталії Михальченко про її небанальні подорожі здебільшого Сходом і Півднем України, а тепер більше фіксація того, як війна на людей і ці місця впливає.

✍️«Потроху змінили віру та прізвища і серед людського роду згасли ті згадки про іноземного воїна, котрий переслідуваний долею, мусив перекувати меч на рало… Не залишилось у нас більше осад Татарських як в Литві…». Тадеуш Чацький, «О татарах» (1810).

Коли мова заходить про дослідників історії татар липків, Тадеуша Чацького (1765-1813) згадують лише зрідка. Це не справедливо, адже відомий волинський шляхтич та просвітник був одним з перших, хто почав осмислювати історію татар Волині у глобальному контексті – від Балтії до Степового кордону. У одній з праць про національні громади Волині (татар, євреїв, ромів, караїмів, німців) він спробував виклав роздуми про походження волинських (і загалом литовських) татар, їх релігію та службу в війську, а також зробив «екскурс» у історію ісламського права, Велику Ясу Чингісхана та перші контакти Литви з кочівниками.

Тадеуш Чацький наводить цікаву історію про те, як одного разу татар звинуватили у чаклунстві й поклонінні дияволу через… «східні» монети, які на думку однієї християнської громади містили "диявольські написи" та "блюзнірство на Бога". Монети звісно у татар були, адже вони підтримували зв'язки з Кримом і Османською імперією (торгували, їздили в паломництво, дипломатичні місії чи до родичів).

Дослідник цитує писаря з татарським прізвищем Азулевич, який іронічно відповів на звинувачення: «Самі носите з Азії Музульбаси і ченчини, а татарам срібних і золотих грошей носити не можна?». Нажаль так і не знайшов, що таке «Музульбаси» і «ченчини» (судячи з контексту – це головний убір, прикраси чи елементи одягу), але писар точно був з гумором🙃.
#текст #татари_липки #Україна #Литва #Польща #Волинь #чаклунство

🖼️«Осіннє листя», від Хігасіями Каї (1908-1999), письменника й одного з найпопулярніших художників повоєнної Японії, який працював в стилі «ніхонга».
#мистецтво #Японія #осінь

📷Еулоге Аханханзо Глеле, 45-рінчий скульптор із Беніну та один з численних нащадків Ґале, короля Дагомеї, який сидить перед троном свого предка. Фото з виставки повернутих до Беніну артефактів, пограбованих у кінці 19 століття. Вперше скульптор побачив трон свого пра-пра-прадіда десять років тому на виставці у Парижі. Згодом, після того, як Франція повернула цей трон у Бенін (разом з 26 іншими творами мистецтва), Еулоге Аханханзо вклонився та сів босоніж навпроти нього, як це робили піддані короля Дагомеї більш ніж століття тому. Часткове повернення «Бенінських скарбів» викликала сплеск інтересу до власного минулого на заході Африки. Тепер до музеїв вишиковуються черги, а навколо експонування цих колекцій розпочались запеклі дискусії…
✍️Колоніалізм і музеї – це історія про трагедію кількох поколінь, які виростають без можливості взаємодіяти зі спадщиною свого народу, адже ця спадщина зберігається далеко від материнської території.
#текст #колоніалізм #Африка #музей