📷І трохи фото тарікату Мевлеві у Стамбулі, з моїх минулорічних мандрівок Туреччиною. Сьогодні це дуже затишний музей, у якому мало туристів. Більшість з них стоять у черзі до Галатської вежі, що розташована буквально поруч. Камерні затемнені експозиції з хорошою поліграфією, реконструкціями кавової кімнати, майстерні каліграфа й кімнати шейха, яку так яскраво описав Олекса Грищенко. Ну і простора відреставрована зала, де зазвичай проходили знамениті дійства...
#Туреччина #Стамбул #фото #Україна #мевлеві
#Туреччина #Стамбул #фото #Україна #мевлеві
🖼️Що мандрівка до Лівану робить з колекціонером та меценатом? На обох зображеннях - граф Едмунд Зічі (1811-1894), угорський дворянин, колекціонер і фундатор східної колекції Музею прикладного мистецтва у Відні.
✍️Портрет графа у східному вбранні більше відомий як «Емір Лівану» (1843). Написав його угорський художник Жозеф Борсос у Відні, після повернення графа з мандрівок Близьким Сходом. Екзотичний костюм граф вдягав у Лівані, під час зустрічі зі знаменитим Соліман-пашею аль-Фарансаві, колишнім французьким ветераном на службі у правителя Єгипту Мухаммеда Алі (1769-1849).
Портрет помилково ототожнюють з «єгипетським намісником Леванту», хоча скоріше це умовний образ «східного вельможі», для якого позував епатажний граф Зічі. Але, цей портрет чудово ілюструє хвилю романтичного захопленням «Сходом» серед угорської еліти 19 ст., яка у пошуках коренів ідентичності переосмислювала власне минуле й "азійські корені".
#текст #мистецтво #орієнталізм #Угорщина #Ліван
✍️Портрет графа у східному вбранні більше відомий як «Емір Лівану» (1843). Написав його угорський художник Жозеф Борсос у Відні, після повернення графа з мандрівок Близьким Сходом. Екзотичний костюм граф вдягав у Лівані, під час зустрічі зі знаменитим Соліман-пашею аль-Фарансаві, колишнім французьким ветераном на службі у правителя Єгипту Мухаммеда Алі (1769-1849).
Портрет помилково ототожнюють з «єгипетським намісником Леванту», хоча скоріше це умовний образ «східного вельможі», для якого позував епатажний граф Зічі. Але, цей портрет чудово ілюструє хвилю романтичного захопленням «Сходом» серед угорської еліти 19 ст., яка у пошуках коренів ідентичності переосмислювала власне минуле й "азійські корені".
#текст #мистецтво #орієнталізм #Угорщина #Ліван
✍️9 серпня міжнародний День корінних народів. Зробив для вас невелику підбірку кримськотатарських народних прислів’їв, сповнених мудрості, любові до сім’ї та своєї батьківщини:
📌Один батько годує дев’ять синів, але всі вони не прогодують його;
📌У матері вчяться шубу шити, у батька стріли метати;
📌Якщо жінка розсердиться, то й на снігу змусить казан закипіти;
📌Не лякай зайця – зробиш левом;
📌В дім, де немає саду, соловей не сяде;
📌Прийде весна – вершини гір стануть садом;
📌Кава – чорна, але обличчя відбілює;
📌Зайця і очерет вбиває, а достойного – ганьба;
📌Йди тією дорогою, якою народ ходив;
📌Немає друга краще матері, немає землі, кращої за Батьківщину;
📌Рідна земля – золота колиска;
#текст #прислівя #кримські_татари #Крим
📌Один батько годує дев’ять синів, але всі вони не прогодують його;
📌У матері вчяться шубу шити, у батька стріли метати;
📌Якщо жінка розсердиться, то й на снігу змусить казан закипіти;
📌Не лякай зайця – зробиш левом;
📌В дім, де немає саду, соловей не сяде;
📌Прийде весна – вершини гір стануть садом;
📌Кава – чорна, але обличчя відбілює;
📌Зайця і очерет вбиває, а достойного – ганьба;
📌Йди тією дорогою, якою народ ходив;
📌Немає друга краще матері, немає землі, кращої за Батьківщину;
📌Рідна земля – золота колиска;
#текст #прислівя #кримські_татари #Крим
👍1
📷В продовження до дня корінних народів. Трохи сучасної караїмської спадщини у м. Тракай, з моїх мандрівок "татарськими шляхами" Литви.
✍️Як і литовські татари, караїми проживають у Тракаї (Троках) з 14 ст. Князь Вітовт запросив кілька сотень їхніх родин з Криму оселитись біля власної резиденції на окремій вулиці - пізніше Караїмській. Сьогодні цю вулицю легко упізнати за характерними будиночками з чотирма вікнами. Затишний район з Караїмським сквером та етнографічним музеєм, який раджу відвідати.
Традиційний караїмський пиріжок "кібінай" (з тіста та рубленого м'яса) давно є гастрономічним брендом Литви. Його можна скуштувати у місцевих закладах та у вигляді литовського "стріт-фуду", до якого він ідеально інтегрований - кібінай дуже зручно їсти на ходу й брати з собою в дорогу (підозрюю, що саме з цією метою страву й придумали сотні років тому).
Сьогодні в Литві проживає бл. 250 караїмів. Щоб привернути увагу до багатої культури й історії цього корінного народу, 2022 рік було оголошено Роком караїмів Литви.
✍️Як і литовські татари, караїми проживають у Тракаї (Троках) з 14 ст. Князь Вітовт запросив кілька сотень їхніх родин з Криму оселитись біля власної резиденції на окремій вулиці - пізніше Караїмській. Сьогодні цю вулицю легко упізнати за характерними будиночками з чотирма вікнами. Затишний район з Караїмським сквером та етнографічним музеєм, який раджу відвідати.
Традиційний караїмський пиріжок "кібінай" (з тіста та рубленого м'яса) давно є гастрономічним брендом Литви. Його можна скуштувати у місцевих закладах та у вигляді литовського "стріт-фуду", до якого він ідеально інтегрований - кібінай дуже зручно їсти на ходу й брати з собою в дорогу (підозрюю, що саме з цією метою страву й придумали сотні років тому).
Сьогодні в Литві проживає бл. 250 караїмів. Щоб привернути увагу до багатої культури й історії цього корінного народу, 2022 рік було оголошено Роком караїмів Литви.