📷На День Конституції у Скарбниці Національного музею історії України відкрилась виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи». Окрім іншого, з колегами підготували для вас кілька вітрин, присвячених Кримському ханату та Османській імперії, як важливій частині європейського дипломатичного простору цієї епохи.
📌Османські предмети 18 століття на виставці: шолом «місюрка», розшита сідельна фляга для води, кинджал, рушниця «яничарка», пістоль, ятаган та порохівниця з панцира черепахи (черепашку шкода).
Про кримськотатарські предмети скажу згодом окремо.
#виставка #МІСТ #НМІУ #Османська_імперія #Кримський_ханат
📌Османські предмети 18 століття на виставці: шолом «місюрка», розшита сідельна фляга для води, кинджал, рушниця «яничарка», пістоль, ятаган та порохівниця з панцира черепахи (черепашку шкода).
Про кримськотатарські предмети скажу згодом окремо.
#виставка #МІСТ #НМІУ #Османська_імперія #Кримський_ханат
📷Продовжуємо знайомитись зі «східним» виміром виставки «Європейська Україна. Доба Мазепи», що проходить у Скарбниці НМІУ.
✍️У вітрині з «кульбакою» (сідлом східного типу) на почесному місці експонується предмет, на який я раджу звернути особливу увагу. Це шабля типу «шамшир» 17 століття, яка репрезентує мілітарні традиції Кримського ханату. Вона походить з Бахчисараю, але була виготовлена у персидському місті Ісфаган. На ній зберіглось клеймо майстра (!): «Робота Асадоллага з Ісфагану. Сагіб Ґерай Султан – його (клинка) власник»». Унікальність цієї шаблі у тому, що вона належала Сагіб Ґераю, представнику правлячої династії Кримського ханату.
📌Прочитання напису на клинку взята з дослідження Д. Тоїчкіна та О. Галенка «Козацький шамшир: реальність чи гарна вигадка?» (с. 148), у якій розглядають також інші зразки східної зброї з колекції Національного музею історії України. Ближче клеймо на шаблі можна роздивитись на виставці.
#МІСТ #НМІУ #музей #виставка #Кримський_ханат
✍️У вітрині з «кульбакою» (сідлом східного типу) на почесному місці експонується предмет, на який я раджу звернути особливу увагу. Це шабля типу «шамшир» 17 століття, яка репрезентує мілітарні традиції Кримського ханату. Вона походить з Бахчисараю, але була виготовлена у персидському місті Ісфаган. На ній зберіглось клеймо майстра (!): «Робота Асадоллага з Ісфагану. Сагіб Ґерай Султан – його (клинка) власник»». Унікальність цієї шаблі у тому, що вона належала Сагіб Ґераю, представнику правлячої династії Кримського ханату.
📌Прочитання напису на клинку взята з дослідження Д. Тоїчкіна та О. Галенка «Козацький шамшир: реальність чи гарна вигадка?» (с. 148), у якій розглядають також інші зразки східної зброї з колекції Національного музею історії України. Ближче клеймо на шаблі можна роздивитись на виставці.
#МІСТ #НМІУ #музей #виставка #Кримський_ханат
🖼️Трохи п'ятничного декадансу. "Дівчина в кімоно» (1894), серія робіт від художника-імпрессіоніста та фотографа Георга Хендріка Брейтнера (1857-1923), які вважаються вершиною голландського японізму.
✍️Ідея створити серію робіт з дівчиною у «східному інтер’єрі» виникла у Брейтнера 1892 року, після відвідин виставки японських гравюр у Гаазі. Згодом, він придбав кілька японських кімоно та складних ширм для створення відповідного антуражу. На роль моделі була найнята молода продавщиця капелюхів Гізе Квак, яка позувала для фотографій та ескізів у орієнтальному інтер’єрі.
📷Брайтнер був одним з перших художників-постмодерністів, які займались живописом паралельно з фотографією. Ці фото відзняті на ручну камеру Kodak, яка через портативність і швидкість роботи створювала потрібну динаміку зображення, а тому користувалась попитом серед «фотографів не-професіоналів». Саме з фото потім писались картини, що подобалось не всім тогочасним мистецьким критикам.
#мистецтво #орієнталізм #Японія
✍️Ідея створити серію робіт з дівчиною у «східному інтер’єрі» виникла у Брейтнера 1892 року, після відвідин виставки японських гравюр у Гаазі. Згодом, він придбав кілька японських кімоно та складних ширм для створення відповідного антуражу. На роль моделі була найнята молода продавщиця капелюхів Гізе Квак, яка позувала для фотографій та ескізів у орієнтальному інтер’єрі.
📷Брайтнер був одним з перших художників-постмодерністів, які займались живописом паралельно з фотографією. Ці фото відзняті на ручну камеру Kodak, яка через портативність і швидкість роботи створювала потрібну динаміку зображення, а тому користувалась попитом серед «фотографів не-професіоналів». Саме з фото потім писались картини, що подобалось не всім тогочасним мистецьким критикам.
#мистецтво #орієнталізм #Японія
🎥Для поціновувачів репортажу та літератури факту. Раптом ви не знали, у 2018 році вийшов повнометражний анімаційний фільм «Ще один день життя» (Another day of life), заснований на автобіографічній історії Ришарда Капусцінського – знаменитого польського репортажиста, публіциста та фотографа, який багато років подорожував Африкою. Капусцінський розповідає про те, що побачив і відчув за три місяці громадянської війни в Анголі (1975), перебуваючи у Луанді, столиці країни.
✍️«Ще один день життя» готували з 2013 року іспано-польсько-німецько-бельгійська команда, а стрічка була презентована на Канському фестивалі у 2018 році. Українського перекладу нажаль не знайшов, тому даю посилання на версію з англійською озвучкою.
#Африка #анімація #відео
✍️«Ще один день життя» готували з 2013 року іспано-польсько-німецько-бельгійська команда, а стрічка була презентована на Канському фестивалі у 2018 році. Українського перекладу нажаль не знайшов, тому даю посилання на версію з англійською озвучкою.
#Африка #анімація #відео
🎥"Шіґекі Міяджіма приїздив робити світлини зруйнованої Київщини, але на цьому його подорожі Україною не закінчилися. За місяць він повернувся. Наступним пунктом призначення став Харків та його найбільш потерпаючий район – Салтівка".
https://www.youtube.com/watch?v=WZRjZAoVHj0&ab_channel=%23BABYLON%2713
#Японія #відео #Україна
https://www.youtube.com/watch?v=WZRjZAoVHj0&ab_channel=%23BABYLON%2713
#Японія #відео #Україна
YouTube
У нас в Японії той самий ворог
Шіґекі Міяджіма приїздив робити світлини зруйнованої Київщини, але на цьому його подорожі Україною не закінчилися. За місяць він повернувся.
Наступним пунктом призначення став Харків та його найбільш потерпаючий район – Салтівка. Що фотокореспондент побачив…
Наступним пунктом призначення став Харків та його найбільш потерпаючий район – Салтівка. Що фотокореспондент побачив…
✍️"Насамперед працює їхній (турецький - авт.) Червоний Півмісяць та AFAD... Вони організовують гуманітарні конвої до України з харчуванням, одягом, матрацами. Туреччина здійснила до України близько 90 великих міжнародних перевезень різнорідної гуманітарної допомоги. Ми також, зусиллями посольства, нашої громади, місцевих мешканців та бізнесу відправили до України близько 120 рейсів. Зараз намагаємось більше працювати з регіонами, тобто звертаємось до регіональних торговельних палат, мерій..."
⚡Доля вкраденого українського зерна, гра росії на "антизахідних" настроях турків, гуманітарна й посередницька роль Стамбулу та інші актуальні питання українсько-турецьких відносин, у новому інтерв'ю посла України у Туреччині Василя Бондара.
#новини #інтервю #Туреччина #Україна #війна
⚡Доля вкраденого українського зерна, гра росії на "антизахідних" настроях турків, гуманітарна й посередницька роль Стамбулу та інші актуальні питання українсько-турецьких відносин, у новому інтерв'ю посла України у Туреччині Василя Бондара.
#новини #інтервю #Туреччина #Україна #війна
ГЛАВКОМ
Посол України у Туреччині – про крадене зерно, Bayraktar і турецько-російські відносини
«Росія для Туреччини – екзистенційна загроза»
📷Мохаммед Садик-бей (1832-1902) – військовий інженер та картограф османської армії в Єгипті, який першим в історії зробив фото святих місць Мекки та Медини, включно з Великою мечеттю, Каабою та Мечеттю Пророка.
✍️Мохаммед Садик був відправлений османським урядом у топографічну експедицію до Аравії 1861 року. Взяти з собою камеру було приватною ініціативою інженера, який окрім вивчення клімату та ландшафтів, вирішив зафіксувати знакові для мусульманина місця Аравії. Згодом, він неодноразово сам відправлявся у паломництво, паралельно документуючи побачене на фото.
Дослідники відзначають особливу цінність зроблених Садик-беєм світлин, які вдало поєднали сакральну атмосферу з розумінням художньої перспективи, ландшафтів і простору, притаманних картографу-професіоналу (с).
Знімки були видані альбомом «Collection de Vues Photographiques de La Mecque et de Médine», який здобув серію нагород та велику популярність на Заході.
#фото #текст #іслам #Аравія #Єгипет #Османська_імперія
✍️Мохаммед Садик був відправлений османським урядом у топографічну експедицію до Аравії 1861 року. Взяти з собою камеру було приватною ініціативою інженера, який окрім вивчення клімату та ландшафтів, вирішив зафіксувати знакові для мусульманина місця Аравії. Згодом, він неодноразово сам відправлявся у паломництво, паралельно документуючи побачене на фото.
Дослідники відзначають особливу цінність зроблених Садик-беєм світлин, які вдало поєднали сакральну атмосферу з розумінням художньої перспективи, ландшафтів і простору, притаманних картографу-професіоналу (с).
Знімки були видані альбомом «Collection de Vues Photographiques de La Mecque et de Médine», який здобув серію нагород та велику популярність на Заході.
#фото #текст #іслам #Аравія #Єгипет #Османська_імперія