✍️"У перший місяць вторгнення, коли ми говорили, як воно вплине на Африку, на нас дивилися незрозумілими очима.
Оскільки товарообіг між Україною та ПАР за 2021 рік становив усього 117,3 млн дол., африканці думали, що імпорт агропродуктів з України навряд чи матиме вплив на них. Можливо, ці товари йшли через треті країни. І вже на другий місяць, коли ціни пішли вгору, це стало дуже актуальним у ПАР...".
📌Кілька слів про актуальний стан справ, специфіку роботи та найближчі цілі України у Африці розповіла в інтерв'ю Любов Абравітова, посол України в Південно Африканській Республіці.
#інтервю #Африка #Україна
Оскільки товарообіг між Україною та ПАР за 2021 рік становив усього 117,3 млн дол., африканці думали, що імпорт агропродуктів з України навряд чи матиме вплив на них. Можливо, ці товари йшли через треті країни. І вже на другий місяць, коли ціни пішли вгору, це стало дуже актуальним у ПАР...".
📌Кілька слів про актуальний стан справ, специфіку роботи та найближчі цілі України у Африці розповіла в інтерв'ю Любов Абравітова, посол України в Південно Африканській Республіці.
#інтервю #Африка #Україна
🎙️Інтерв'ю з українським тюркологом Олександром Галенко, у якому він висвітлює свої погляди на те, як варто сприймати тюркську спадщину України, сусідство зі степом та його колонізацію.
#інтервю #відео #погляд #Україна #фронтир #Османська_імперія #Кримський_ханат
#інтервю #відео #погляд #Україна #фронтир #Османська_імперія #Кримський_ханат
YouTube
Українці — ВОЇНИ, а не лише землероби! Олександр Галенко про кордони Сходу й опанування степу
Олександр Галенко — історик-тюрколог про опанування степу українцями і теорію Великого кордону в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: https://www.youtube.com/channel/UC…
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: https://www.youtube.com/channel/UC…
📷До Києва прибув президент Індонезії Джоко Відодо. Його візит окреслюється як "миротворчий", але найбільш вірогідною причиною його приїзду є обговорення проблеми "продовольчої кризи", викликаної російським вторгненням.
#Індонезія #Україна #новини
#Індонезія #Україна #новини
📷На День Конституції у Скарбниці Національного музею історії України відкрилась виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи». Окрім іншого, з колегами підготували для вас кілька вітрин, присвячених Кримському ханату та Османській імперії, як важливій частині європейського дипломатичного простору цієї епохи.
📌Османські предмети 18 століття на виставці: шолом «місюрка», розшита сідельна фляга для води, кинджал, рушниця «яничарка», пістоль, ятаган та порохівниця з панцира черепахи (черепашку шкода).
Про кримськотатарські предмети скажу згодом окремо.
#виставка #МІСТ #НМІУ #Османська_імперія #Кримський_ханат
📌Османські предмети 18 століття на виставці: шолом «місюрка», розшита сідельна фляга для води, кинджал, рушниця «яничарка», пістоль, ятаган та порохівниця з панцира черепахи (черепашку шкода).
Про кримськотатарські предмети скажу згодом окремо.
#виставка #МІСТ #НМІУ #Османська_імперія #Кримський_ханат
📷Продовжуємо знайомитись зі «східним» виміром виставки «Європейська Україна. Доба Мазепи», що проходить у Скарбниці НМІУ.
✍️У вітрині з «кульбакою» (сідлом східного типу) на почесному місці експонується предмет, на який я раджу звернути особливу увагу. Це шабля типу «шамшир» 17 століття, яка репрезентує мілітарні традиції Кримського ханату. Вона походить з Бахчисараю, але була виготовлена у персидському місті Ісфаган. На ній зберіглось клеймо майстра (!): «Робота Асадоллага з Ісфагану. Сагіб Ґерай Султан – його (клинка) власник»». Унікальність цієї шаблі у тому, що вона належала Сагіб Ґераю, представнику правлячої династії Кримського ханату.
📌Прочитання напису на клинку взята з дослідження Д. Тоїчкіна та О. Галенка «Козацький шамшир: реальність чи гарна вигадка?» (с. 148), у якій розглядають також інші зразки східної зброї з колекції Національного музею історії України. Ближче клеймо на шаблі можна роздивитись на виставці.
#МІСТ #НМІУ #музей #виставка #Кримський_ханат
✍️У вітрині з «кульбакою» (сідлом східного типу) на почесному місці експонується предмет, на який я раджу звернути особливу увагу. Це шабля типу «шамшир» 17 століття, яка репрезентує мілітарні традиції Кримського ханату. Вона походить з Бахчисараю, але була виготовлена у персидському місті Ісфаган. На ній зберіглось клеймо майстра (!): «Робота Асадоллага з Ісфагану. Сагіб Ґерай Султан – його (клинка) власник»». Унікальність цієї шаблі у тому, що вона належала Сагіб Ґераю, представнику правлячої династії Кримського ханату.
📌Прочитання напису на клинку взята з дослідження Д. Тоїчкіна та О. Галенка «Козацький шамшир: реальність чи гарна вигадка?» (с. 148), у якій розглядають також інші зразки східної зброї з колекції Національного музею історії України. Ближче клеймо на шаблі можна роздивитись на виставці.
#МІСТ #НМІУ #музей #виставка #Кримський_ханат
🖼️Трохи п'ятничного декадансу. "Дівчина в кімоно» (1894), серія робіт від художника-імпрессіоніста та фотографа Георга Хендріка Брейтнера (1857-1923), які вважаються вершиною голландського японізму.
✍️Ідея створити серію робіт з дівчиною у «східному інтер’єрі» виникла у Брейтнера 1892 року, після відвідин виставки японських гравюр у Гаазі. Згодом, він придбав кілька японських кімоно та складних ширм для створення відповідного антуражу. На роль моделі була найнята молода продавщиця капелюхів Гізе Квак, яка позувала для фотографій та ескізів у орієнтальному інтер’єрі.
📷Брайтнер був одним з перших художників-постмодерністів, які займались живописом паралельно з фотографією. Ці фото відзняті на ручну камеру Kodak, яка через портативність і швидкість роботи створювала потрібну динаміку зображення, а тому користувалась попитом серед «фотографів не-професіоналів». Саме з фото потім писались картини, що подобалось не всім тогочасним мистецьким критикам.
#мистецтво #орієнталізм #Японія
✍️Ідея створити серію робіт з дівчиною у «східному інтер’єрі» виникла у Брейтнера 1892 року, після відвідин виставки японських гравюр у Гаазі. Згодом, він придбав кілька японських кімоно та складних ширм для створення відповідного антуражу. На роль моделі була найнята молода продавщиця капелюхів Гізе Квак, яка позувала для фотографій та ескізів у орієнтальному інтер’єрі.
📷Брайтнер був одним з перших художників-постмодерністів, які займались живописом паралельно з фотографією. Ці фото відзняті на ручну камеру Kodak, яка через портативність і швидкість роботи створювала потрібну динаміку зображення, а тому користувалась попитом серед «фотографів не-професіоналів». Саме з фото потім писались картини, що подобалось не всім тогочасним мистецьким критикам.
#мистецтво #орієнталізм #Японія
🎥Для поціновувачів репортажу та літератури факту. Раптом ви не знали, у 2018 році вийшов повнометражний анімаційний фільм «Ще один день життя» (Another day of life), заснований на автобіографічній історії Ришарда Капусцінського – знаменитого польського репортажиста, публіциста та фотографа, який багато років подорожував Африкою. Капусцінський розповідає про те, що побачив і відчув за три місяці громадянської війни в Анголі (1975), перебуваючи у Луанді, столиці країни.
✍️«Ще один день життя» готували з 2013 року іспано-польсько-німецько-бельгійська команда, а стрічка була презентована на Канському фестивалі у 2018 році. Українського перекладу нажаль не знайшов, тому даю посилання на версію з англійською озвучкою.
#Африка #анімація #відео
✍️«Ще один день життя» готували з 2013 року іспано-польсько-німецько-бельгійська команда, а стрічка була презентована на Канському фестивалі у 2018 році. Українського перекладу нажаль не знайшов, тому даю посилання на версію з англійською озвучкою.
#Африка #анімація #відео