🎥На ютуб-каналі Haiduk Kamieniec з'явилось цікаве відео про #татари_липки, від реконструктора, історика та музейника Олександра Заремби. Всім зацікавленим раджу.
🙂П.С. Згадали і мої скромні напрацювання в цій темі, за що автору дякую.

✍Зміст випуску:
00:00 вступ (про вул.Татарську в Кам'янці і Кіпріяна Томашевича)
04:33 про назву литовські татари
07:30 звідки прийшли татари в Литву, Польщу та на українські землі.
08:47 коли саме почали татари оселятись в наших краях
17:40 що змінилось в другій половині XV ст.
24:19 кілька слів щодо кількості західних татар
27:02 класифікація західних татар
30:00 приватні татарські хоругви на службі магнатів
35:30 татарські хоругви в другій половині XVII ст.
#відео #татари_липки

🌱 Лекція *Ікебана - шлях квітів довжиною в 1500 років*.

⚡"Той, хто був одержимий малюнком".
Феномену творчості Хокусая буде присвячена авторська digital- лекція в Музеї українського живопису, яка відбудеться цієї неділі 6 лютого о 14:30.
✨В рамках проєкту "Мистецтво мінливого світу" можна буде побачити експозицію, сформовану із альбомів прижиттєвих видань гравюр Хокусая середини ХІХ століття.
У вартість квитка включено: digital-лекція, перегляд відеоарту, знайомство з виставкою кольорової ксилографії майстрів укійо-е XVIII – ХХ ст., а також експозицією книжкової графіки Кацушіки Хокусая.
Деталі за посиланням:
https://fb.me/e/28EOR4UwU
#анонс #виставка #лекція #музей #Японія

🇺🇦🇹🇷3 лютого 2022 року Україна та Туреччина відзначили 30 років з дня відновлення дипломатичних відносин.

Святкували підписанням низки двосторонніх документів у присутності президента 🇺🇦 В.Зеленського та президента 🇹🇷Р.Ердогана:

✅Угоду про вільну торгівлю (підписали прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш)

✅Угоду про співробітництво у сфері високих технологій, авіації та космосу (підписали міністр оборони України Олексій Резніков та міністр промисловості і технологій Туреччини Мустафа Варанк)

✅Угоду про співробітництво у сфері молодіжної політики (підписали міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністр молоді та спорту Туреччини Мехмет Касапоглу)

✅Меморандум про взаєморозуміння щодо технічного співробітництва між Державною податковою службою України та Адміністрацією доходів Міністерства казначейства та фінансів Турецької Республіки (підписали глава МЗС України Дмитро Кулеба й глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу)

✅Меморандум про взаєморозуміння щодо створення спільної митної ради між Державною митною службою України та Міністерством торгівлі Турецької Республіки та План дій між Державною митною службою України та Міністерством торгівлі Туреччини щодо взаємного визнання програм авторизованих економічних операторів (підписали в.о. голови Державної митної служби України В’ячеслав Демченко та заступник міністра торгівлі Туреччини Мустафа Тузджу)
✅Протокол між Кабінетом Міністрів України та урядом Турецької Республіки про внесення змін до Угоди про співробітництво правоохоронних органів від 4 грудня 2009 року (підписали міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський та міністр внутрішніх справ Туреччини Сулейман Сойлу)

✅Меморандум про взаєморозуміння між Державним підприємством Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації та якості й Турецьким інститутом стандартів (підписали Дмитро Кулеба та міністр промисловості та технологій Туреччини Мустафа Варанк).

🎥Атмосферне відео про арабську каліграфію, як живий елемент культури, для номінаційного досьє у ЮНЕСКО. Нагадаємо, що наприкінці 2021 року арабську калаграфію було визнано елементом нематеріальної культурної спадщини людства.
✍Це відео чудово демонструє, що культура й звичаї народів "Сходу" не застигли у часах, коли їх описали європейські мандрівники й дослідники. Це живе динамічне явище, яке існує й за межами музейних залів і антикварних крамниць.
Каліграфія так само є нерозривною частиною повсякденного життя, не залежно від того, користується майстер очеретяним калямом чи сучасним графічним планшетом зі стилусом, про що в принципі йдеться у ролику.
#ЮНЕСКО #каліграфія #відео #каліграфія.

⚡Підписників зацікавить:
📝Кафедра Біблійних наук Філософсько-богословського факультету Українського католицького університету запрошує на відкритий вебінар-презентацію сертифікатних програм «Школа біблійних мов» та «Мови народів християнського Сходу».
📌8 лютого, о 19.00;
Покликання на зустріч: https://us02web.zoom.us/j/81860422510?pwd=ZVlINVNET09KOHNsaENhcFE4bWhCZz09
Meeting ID: 818 6042 2510
Passcode: 914706
Доповідачі: Уляна Головач, доцентка кафедри філології Гуманітарного факультету УКУ та Дмитро Цолін, доктор філологічних наук (семітська філологія), доцент кафедри Біблійних наук УКУ.
Вступне слово: о. д-р. Юрій Щурко, декан Філософсько-богословського факультету УКУ.
Подія буде транслюватися на YouTube каналі та FB сторінці Філософсько-богословського факультету УКУ
#анонс

🖼«Вікно моєї душі», від японського художника та майстра деревориту Хіросі Юаси (нар. 1933). Всі його роботи монохромні. Атмосфера таємничості й глибини досягається ще й тим, як майстер працює з традиційними чорнилами сумі, що накладаються на вологу поверхню, створюючи ефект легкої розмитості.
#мистецтво #Японія

Степан Левинський (1897-1946), сходознавець, мандрівник, перекладач і письменник, який лишив показовий запис одного з мусульманських ритуалів (можливо ритуалу зар?). Він його побачив зміг зафіксувати у м. Кайруан (Туніс).

Входимо.
Мініатурно мала святиня випонена дивним, удушливим запахом. Тут сходяться щоп’ятниці вірні секти Айсауа. В найтемнішому кутку сидять вони рядком на землі. Їхні безвиразні, знищення нуждою обличчя, здається, зраджують релігійну задуманість. Вони без виїмку босі, а страшенно брудні лахмани не в змозу закрити сухих, кістлявих тіл.
Нам назустріч виходить духівник. Мовчики вказує нам наші місця на лавці. Його лице засолене тою самою маскою нудно-солодкої усмішки, що раніше.
Тепер починається дивний обряд. Кілька, мов із-під землі вирослих, музикантів починає страшний, пекельний концерт. Він зразу заливає наш мозок хвилею шалених, розлючених згуків, мов море, коли заливає берег білою, шумкою піною своїх дужих хвиль.
Таємний знак духівника впав між вірних. Страшні лахманники встають із своїх місць і поволі й розважно майже ставлять перші кроки дивного танку божевільних. Чортівський регіт нових інструментів впливає міць у їхні жили. Надходить екстаз. Жахлива орґія починається.
В цей момент один із них, серед конвульсій дикого танку, бере, видирає майже з рук духівника гострий кинджал. Один короткий крик тріумфу і – тонкий кинджал розколює щоку шаленій людині.
Тепер подібні акти релігійного фанатизму, страшеного екстазу самопосвяти і самознищення, повторюються один за одним. Серед химерного світла жовтих , закопчених ліхтарень духи-опирі калічать своє тіло, ковтають скло й підрізують собі горла – п’яні страшним темпом танку, божевільні святим захопленням, страшеною орґією всіх жадоб тіла, із вічного сну забуття визваних забаганок дикої людської душі.
Робиться щось жахливе й неправдоподібне.
Крізь заґартовані стіни в темному кутку святині чути щось, немовби скавучання собак вночі, під час бурі. Це жінки дають доказ своєму безоглядному й безсумнівному захопленню.
Червоніє, темніє світло ліхтарень у моїх очах. Твориться хаос дивоглядних рухів, згуків, почувань. Піт краплями спливає по моєму чолі. Мені здається, ось станеться щось страшне, нечуване, я почну кричати в голос, бігати, потім розведу страшний танок, визву всіх на бій, щоби впасти трупом із волі власних рук.
Втікати, втікати за всяку ціну – моє одиноке бажання. Втікати сей час – не дивитися більше.
І в цьому менті найбільшого напруження нервів один із учасників святого танку хапає гострий, довгий ніж і з страшним, божевільним реготом направляє його тонке вістря проти свого тіла. Ще мить – і блискуча сталь проб’є його. Поза ґратами чути тепер короткий оклик, мов бойове гасло видаючогося у смерть войовника.
Одним скорим рухом, мов блискавка, спокійна, сильна рука духівника вириває блискучий ніж із рук фанатика. Потім обнімає його довго, мов батько дитину, заспокоює, пригортає.
Одночасно дає знак музиці. Все кінчиться. Чути скорі, голосні віддихи. Хтось, змлілий, лежить на землі. Страшний, обридливий сморідвиповняє воздух. Хтось тягнеться на руках до дверей, з трудом розхиляє їх. Чути здавлене ридання… Встаємо нарешті. Спокійний, незміний духівник пращає нас. Це повертає нам свідомість життя. – А ранені? – питємо в нього. – О, не турбуйтесь, прошу, це безкровні рани, не треба бандажів, ані ілкаря.
Тепер виходимо.

Степан Левинський "Від Везувія до пісків Сахари".

🖼"Дорога мамо! Мамо!". Карикатура на політику Великої Британії в Китаї, від Теодора Гейне. Журнал "Simplicisium". 1899.
#мистецтво #карикатура #Китай #Велика_Британія

🖼Мечеть Сулейманіє, роботи Мельхіора Лорка (1526-1583). На момент перебування датського художника й гравера при дворі Сулеймана І, Сінан-паша ще був головним архітектором Стамбулу, а знаменита мечеть тільки-но стала окрасою султанської столиці.
#мистецтво #архітектура #Стамбул #Османська_імперія

Після невеликої перерви канал повертається до роботи🙂
⚡Цієї суботи, о 19.00 на калані Haiduk Kamieniec будемо детальніше говорити про #татари_липки на українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої: феномен інституту служивих татар, місця їх розселення, правове становище та участь у військових подіях XVI-XVII ст.
🎤Розмова буде в прямому ефірі на платформі Zoom. Долучайтесь, можна буде задавати запитання. Посилання буде ближче до події.
Також, слідкуйте за ютуб каналом, куди потім буде залите відео. До зустрічі))
#анонс #онлайн

Побачив новину, що замок у м. Корець (Рівненська обл.) віднесли до безгосподарного майна. Використаю як привід нагадати про зв’язок #татари_липки з цим місцем.
🖋У м. Корець на XVI-XVII ст. проживали татари, що служили у надвірних хоругвах князів Корецьких, які відігравали важливу роль у війнах Речі Посполитої з Османами та Гераями. "Татари корецьких" згадуються у битві під Цецорою (1619), під час якої Самійло Корецький потрапив у турецький полон. У 1644, під час походу Корецьких на Кримське ханство, у складі їх війська було 200 служивих татар. А в 1648 р., під час "Хмельниччини", татарська хоругва князя Корецького врятувала ще юного Яна Флоріана Тушинського, у майбутньому відомого польського військового та письменника.
🕌У м. Корець також була мечеть. Місцеві татари сповідували іслам, а отже, не були колишніми полоненими. До того ж, разом з ними в Корці мешкали й чемериси (марійці), що служили панам Корецьким у легких кінних загонах.
🖼Руїни замку та монастиря в Корці, від Юзефа Вільчинського. 1849.

🎥Як і обіцяли, посилання на ефір сьгоднішньої розмови про #татари_липки, а якщо точніше, про татар на службі у війську Великого князівства Литовського та Речі Посполитої у XIV-XVII ст.
🎤Приєднуйтесь сьогодні, о 19.00. Буде можливість задавати питання:
#анонс #онлайн #розмова
https://www.youtube.com/watch?v=M-MNAEMkP80&ab_channel=HaidukKamieniec