📷Магія нічного Токіо, у роботах фотографа та геймдизайнера Ліама Вонга.
✍Ліам Вонг народився й виріс у Шотландії. Після навчання, він перебрався до Канади, де став наймолодшим директором знаменитого Ubisoft. Дебютом у світ фотографії стала його серія «Токійські ночі», натхненна неонуаром та японським кіберпанком. Гуляючи нічним Токіо, він вирішив відтворити свої враження у форматі «візуального
щоденника», у якому важко провести межу між уявним та реальним світом цього міста.
✍Ліам Вонг народився й виріс у Шотландії. Після навчання, він перебрався до Канади, де став наймолодшим директором знаменитого Ubisoft. Дебютом у світ фотографії стала його серія «Токійські ночі», натхненна неонуаром та японським кіберпанком. Гуляючи нічним Токіо, він вирішив відтворити свої враження у форматі «візуального
щоденника», у якому важко провести межу між уявним та реальним світом цього міста.
Нове перевідкриття гастрономічної культуру та рецептів «мавританської Іспанії»:
✍Розповідь про те, як куратор відділу арабських рукописів Британської бібліотеки, разом з дослідником гастрономічної культури, віднайшли втрачений фрагмент знаменитої книги вишуканих рецептів ХІІ ст. (у копії XVII ст.), авторства Ібн Разіла аль-Туджібі – вченого й поета з Аль-Андалузу. Цікава історія, як гастрономічна культура відображала міжконфесійні взаємини в «мавританській Іспанії», а також ностальгію за втраченою в наслідок реконкісти батьківщиною.
📌Трохи детальніше за посиланням;
#текст #гастрономія #Іспанія #Туніс
✍Розповідь про те, як куратор відділу арабських рукописів Британської бібліотеки, разом з дослідником гастрономічної культури, віднайшли втрачений фрагмент знаменитої книги вишуканих рецептів ХІІ ст. (у копії XVII ст.), авторства Ібн Разіла аль-Туджібі – вченого й поета з Аль-Андалузу. Цікава історія, як гастрономічна культура відображала міжконфесійні взаємини в «мавританській Іспанії», а також ностальгію за втраченою в наслідок реконкісти батьківщиною.
📌Трохи детальніше за посиланням;
#текст #гастрономія #Іспанія #Туніс
Atlas Obscura
How a Librarian and a Food Historian Rediscovered the Recipes of Moorish Spain
A new cookbook is a translation of a rare, 13th-century volume.
🖼Чарівні ілюстрації до англомовного видання казки «Соловей» (Ганса Крістіана Андерсона), від французького художника Едмунда Дюлака (1882-1953).
#мистецтво #живопис #орієнталізм #Китай #Франція
#мистецтво #живопис #орієнталізм #Китай #Франція
🖼Ще кілька слів про популярний стиль Едмунда Дюлака. Цього разу не менш казкові й атмосферні ілюстрації до циклу «Тисяча й однієї ночі» (у варіанті видавця «Stories from the Arabian nights»), виконані на замовлення «Leicester Gallery» до видання 1907 р. Кілька поколінь виросли на цих казках, уявляючи собі образ «Сходу» через ці візуальні типажі.
#Мистецтво #орієнталізм
#Мистецтво #орієнталізм
Тема образів «Сходу» в казках не відпускає. Можливо тому, що цікаво переосмислювати ті образи, які нам знайомі з дитинства.
🖼Кілька ілюстрацій до видання «Соловей», Ганса Крістіана Андерсона. Цього разу від Георгія Нарбута (1886-1920), українського графіка та автора українських державних знаків. Ілюстрації було підготовлено до перекладу 1912 року від видавництва «И. Кнебель». Художник чудово застосував тут силуетну графіку, що додало серії атмосфери казковості.
✍На початку ХХ ст. відбувається спалах інтересу до «китайської тематики», що було пов’язано з колоніальною активністю на Далекому Сході. Інтелектуальні кола Європи марили «жовтою загрозою», рефлексуючи над подіями «Боксерського повстання», Японо-Китайської чи Російсько-Японської війни, а образи «китайщини» міцно закріпились у «західній» літературі, мистецтві, інтер’єрі й одязі епохи fin de sicle.
#мистецтво #Китай #Україна #графіка
🖼Кілька ілюстрацій до видання «Соловей», Ганса Крістіана Андерсона. Цього разу від Георгія Нарбута (1886-1920), українського графіка та автора українських державних знаків. Ілюстрації було підготовлено до перекладу 1912 року від видавництва «И. Кнебель». Художник чудово застосував тут силуетну графіку, що додало серії атмосфери казковості.
✍На початку ХХ ст. відбувається спалах інтересу до «китайської тематики», що було пов’язано з колоніальною активністю на Далекому Сході. Інтелектуальні кола Європи марили «жовтою загрозою», рефлексуючи над подіями «Боксерського повстання», Японо-Китайської чи Російсько-Японської війни, а образи «китайщини» міцно закріпились у «західній» літературі, мистецтві, інтер’єрі й одязі епохи fin de sicle.
#мистецтво #Китай #Україна #графіка