📷Африка у фотографіях Казімежа Новака (1897-1937), польського мандрівника, кореспондента та фотографа, який народився у м. Стрий (суч. Львівська область України). Він вперше перетнув африканський континент з півночі на південь і в зворотному напрямку, детально описавши цей шлях на сторінках польської, італійськіої та британської преси.
📌Фото з Archiwa Państwowe:
https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/
#фото #Африка
📌Фото з Archiwa Państwowe:
https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/
#фото #Африка
📷Нещодавно поширювали фото Печерської Лаври 30-х років, над входом до якої був вивішений турецький прапор. Кілька слів про контекст цих подій:
📌Йдеться про візит в СРСР Тевфик-Рушді-паші, міністра закордонних справ Туреччини (на одному з фото в окулярах). Він зійшов з борту корабля «Чичерин» в Одесі, після чого завітав у Київ, де був прийнятий з великою помпезністю – офіційними зустрічами, екскурсіями та великим концертом «Східного етнографічного художнього ансамблю СЕХА».
🎥Візит Тевфика-Рушді-паші був зафіксований у кінохроніці (з 6 хв. 30 с., по 8 хв. 20 с.). Судячи з цих кадрів, голова турецького МЗС відвідав і приміщення Печерської лаври, де на той час діяв «Антирелігійний музей», як філія «Всеукраїнського музейного містечка».
П.с. Сподобався лозунг з кінохроніки «Культуру східних народів - широким масам!».
#відео #текст #фото #музей #Туреччина #Україна #СРСР
📌Йдеться про візит в СРСР Тевфик-Рушді-паші, міністра закордонних справ Туреччини (на одному з фото в окулярах). Він зійшов з борту корабля «Чичерин» в Одесі, після чого завітав у Київ, де був прийнятий з великою помпезністю – офіційними зустрічами, екскурсіями та великим концертом «Східного етнографічного художнього ансамблю СЕХА».
🎥Візит Тевфика-Рушді-паші був зафіксований у кінохроніці (з 6 хв. 30 с., по 8 хв. 20 с.). Судячи з цих кадрів, голова турецького МЗС відвідав і приміщення Печерської лаври, де на той час діяв «Антирелігійний музей», як філія «Всеукраїнського музейного містечка».
П.с. Сподобався лозунг з кінохроніки «Культуру східних народів - широким масам!».
#відео #текст #фото #музей #Туреччина #Україна #СРСР
✍️«Природу треба пояснювати, а людину розуміти». Так Йоган Густав Дройзен провів межу між людським світом та навколишнім середовищем.
📚Вчора отримав подарунок до свят – збірник статей: «Межі релігійного. Різноманітність традицій та інтерпретацій». Серед авторів і упорядників є мої друзі і знайомі, зокрема адміни каналів Обранці_духів та Смак_сутінок.
✍️Автори запропонували оригінальний та мало осмислений в українській гуманітаристиці погляд на екологію, як інструмент вивчення суспільства, культури й релігії. Цей підхід є кроком вперед від вже знаного «природного детермінізму» чи «антропогеографії», у бік глибшого розуміння взаємозв’язку екології і природи з релігійним світоглядом людини.
📌Блок статей присвячений і країнам Азії та Океанії. Тут вам і складний світ взаємовідносин жителів Індії, Непалу та Кореї з оточуючим їх серидовищем, або ж цікавий кейс про колоніалізм та природу у вченні «Ордену Сонця», Авґуста Енґельгардта.
Збірка дуже цікава, з чим щиро вітаю.
П.с. Замовити її можна у @Kairuku_waitaki
📚Вчора отримав подарунок до свят – збірник статей: «Межі релігійного. Різноманітність традицій та інтерпретацій». Серед авторів і упорядників є мої друзі і знайомі, зокрема адміни каналів Обранці_духів та Смак_сутінок.
✍️Автори запропонували оригінальний та мало осмислений в українській гуманітаристиці погляд на екологію, як інструмент вивчення суспільства, культури й релігії. Цей підхід є кроком вперед від вже знаного «природного детермінізму» чи «антропогеографії», у бік глибшого розуміння взаємозв’язку екології і природи з релігійним світоглядом людини.
📌Блок статей присвячений і країнам Азії та Океанії. Тут вам і складний світ взаємовідносин жителів Індії, Непалу та Кореї з оточуючим їх серидовищем, або ж цікавий кейс про колоніалізм та природу у вченні «Ордену Сонця», Авґуста Енґельгардта.
Збірка дуже цікава, з чим щиро вітаю.
П.с. Замовити її можна у @Kairuku_waitaki
Forwarded from Смак сутінок
"Наприкінці минулого року вийшла книжка, уже сама назва якої задає високу інтригу: «Далекосхідна одіссея Івана Світа». Одіссей на Далекому Сході. Скидається на шалено цікавий роман. Але нова книжка — ретельне наукове дослідження, написане на основі унікальних документів; і це той випадок, коли реальна історія поважніша за будь-яку художню вигадку. Хто такий Іван Світ? Журналіст і історик, ім'я якого нині мало хто пам'ятає.
Японістка Ольга Хоменко написала детальну і глибоку книжку про українську діаспору на Далекому Сході, а Іван Світ став її провідником в цій серйозній справі".
З рецензії на сайті.
Японістка Ольга Хоменко написала детальну і глибоку книжку про українську діаспору на Далекому Сході, а Іван Світ став її провідником в цій серйозній справі".
З рецензії на сайті.
kmbs.ua
«Далекосхідна одіссея Івана Світа». Презентація книги Ольги Хоменко