#1. Крим і Османська імперія.
📝У 1851 році Феліче Беато придбав фотооб’єктив та відправився підкорювати Константинополь. Він приєднався до Джеймса Робертсона (гравера на Османському монетному дворі), з яким заснував фірму "Robertson & Beato". Успішні зйомки Середземномор’я, Палестини та Стамбулу спонукали їх до ризику.
📌У 1855 році, в самий розпал «Східної війни», вони відправились у Балаклаву, де відзняли наслідки бойових дій. На відміну від Роберта Фентона (першого фотографа «Кримської війни» та одного з перших фотографів-баталістів у світі), партнери зобразили інший бік війни. Відзнявши більше 60 фото під час взяття Севастополя (осінь 1855 р.), вони реалістично передали атмосферу руйнування і смерті, змінивши стиль висвітлення бойових сцен з героїчного, на реалістичний.
📷Результатом поїздки став альбом «Фотографії Криму та Константинополя, 1855», який дав поштовх до нових пригод Феліче Беато у епіцентрі колоніальних війн.
#фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Крим #Османська_імперія #Стамбул

#2. Індія, 1858-1860.
📝Після «Кримської війни» Фелічі Беато прибув до Калькутти, щоб пройтись по «гарячих слідах» Індійського національного повстання 1857 р. Його хід детально висвітлювали у «західній» пресі, тому на Індію (історії, фото, артефакти) був великий попит. Тут Беато традиційно намагався відтворити послідовність боїв, атмосферу розрухи та наслідки повстання у Делі, Каунпорі, Мееруті й Лахорі.
⚡Провівши в Індії трохи більше 2 років, Фелічі Беато випустив кілька альбомів з видами Індії та портретами її жителів (переважно колоніальних чиновників, офіцерів, лікарів та «колоритних» місцевих). Поїздка в Індію дала йому досвід тривалих зйомок у польових умовах. А також можливість зняти десятки захоплюючих панорам індійських міст.
📌Індія відкрила фотографу шлях на Південну й Східну Азію. Пізніше, саме робота в цьому регіоні зробить його одним з найвідоміших професійних фотографів-орієнталістів.
#фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Індія #Британська_імперія

📷«Нішан кисесі» - кримськотатарський весільний кисет, вишитий злотою ниткою та оздоблений традиційним орнаментом Орьнек. ХІХ ст. Бахчисарай. Зберігається в колекції Національного музею історії України (м. Київ).

📝У весільній обрядовості кримських татар існувала давня традиція «док’уз». В день заручин молода дарувала майбутньому чоловіку комплект із дев’яти предметів - переважно вишиті елементи одягу та тканини. Вишивала ці предмети сама наречена, відображаючи через елементи орнаменту майбутні мрії і плани для родини: діти, благополуччя, багатство, захист. В цьому кісе (кримськотатарське слово, від якого походить українське «кисет») мав бути тютюн, яким наречений пригощав своїх друзів на весіллі, розкурюючи з ними люльку.
#фото #експонат #музей #НМІУ #кримські_татари #звичаї #Орьнек #кісе #кисет #корінні_народи
https://nmiu.org/tsoho-dnia/2478-mizhnarodnyi-den-korinnykh-narodiv

✍️«Буддійські статуетки з колекції НМІУ, що належали епідеміологу Д. К. Заболотному: походження та атрибуція».
📝Моя стаття (у співавторстві), присвячена атрибуції чотирьох буддійських статуеток з колекції НМІУ, привезених Д. Заболотним з протичумної експедиції у Монголію та Китай 1898 року. До неї увійшли також проміжні результати з реконструкції його маршруту (з картою), кілька роздумів про суб’єктивний погляд на «Схід» і взаємозв’язок між епідеміями, орієнталізмом та колоніальною політикою на межі ХІХ та ХХ століть.
📷На фото: "Будда медицини Бхайшадж'ягуру", "Будда довгого життя Амітаюс", "Будда Маравісай" та "Гуань-Юй" (повні фото у публікації).
📌Стаття за посиланням:
https://visnyk.nmiu.org/index.php/nv/article/view/495/455
#стаття #фото #експонат #НМІУ #музей #орієнталізм_і_медицина #Данило_Заболотний #чума #епідемії #буддизм #орієнталізм #колоніалізм