📖«Антологія української новелістики (кінця ХІХ – початку ХХ ст.)» вийшла арабською мовою у Саудівській Аравії. Про це повідомили на офіційному сайті Посольства України в Королівстві Саудівська Аравія.
https://chytomo.com/u-saudivskij-aravii-vydaly-antolohiiu-ukrainskykh-klasykiv-arabskoiu/
#чтиво #Аравія #новини
https://chytomo.com/u-saudivskij-aravii-vydaly-antolohiiu-ukrainskykh-klasykiv-arabskoiu/
#чтиво #Аравія #новини
📝Цікава конференція в Нідерландах, присвячена наративам "вигнання" і "біженства" в Європі, Османській імперії/сучасній Туреччині та між ними.
📌Проходитиме 11-12 жовтня 2021 року.
📷Ілюстрація: "Табір біженців у м. Струміца (суч. Північна Македонія)", 1913 рік. Фото Стефана Пассе.
https://www.turkeystudiesnetwork.org/events/cfp-international-conference
#конференція #новина #Туреччина #Балкани
📌Проходитиме 11-12 жовтня 2021 року.
📷Ілюстрація: "Табір біженців у м. Струміца (суч. Північна Македонія)", 1913 рік. Фото Стефана Пассе.
https://www.turkeystudiesnetwork.org/events/cfp-international-conference
#конференція #новина #Туреччина #Балкани
Як ідеї, висловлені науковцями, впливають на думки і життя мільйонів людей в іншому куточку світу? А також, чим корисна робота з картами?
📝Наукові експедиції на Схід у епоху «fin de siecle» (межа 19-20 століть) створювали нові знання про регіон, майже не відомий європейцям. Ці знання допомагали уявляти, усвідомлювати й осмислювати Схід, а також формувати своє ставлення до його народів і культур. «Наука про землю» в цьому випадку була нерозривно пов’язана з медициною, етнографією, релігією, історією регіону, а на основі зібраних матеріалів різних географічних, етнографічних та ін. товариств, наукових чи медичних експедицій, згодом здійснювалась реальна політика колоніальних імперій. Приймались реальні політичні рішення. Причому вчені, які відправлялись в експедицію, інколи не підозрювали (або навпаки чудово розуміли), до яких глобальних наслідків можуть призвести їхні відкриття.
🌏Порівняйте ці дві карти (наведені нижче):
1) Карта, на якій я позначив маршрут українського мікробіолога Данила Заболотного у Монголію і Китай (через Іркутськ, Кяхту, Ургу, Пекін, Жехе, Ченде), який він пройшов 1898 року, шукаючи причини та джерела епідемій чуми в Азії (шлях з півночі на південь).
2) Вірогідний шлях розповсюдження чуми з Південного і Східного Китаю в Маньчжурію та Забайкалля, накреслений головним санітарним лікарем Пекіну, знаменитим французьким епідеміологом Жан-Жаком Матіньоном у 1896-97 роках (шлях з півдня на північ).
📌Маршрут Заболотного майже точно співпадає з вірогідним шляхом чуми, накресленим Матіньоном. Але з однією різницею – він пройдений у зворотному напрямку.
Який між ними зв’язок? Жан-Жак Матіньон цікавився історією і звичаями народів Східніої Азії. Вивчаючи шляхи розповсюдження чуми, він намагався знайти зв’язок між традиційними поховальними обрядами на Тибеті («Небесним погребінням», під час якого тіло померлого згодовували хижим птахам) та потраплянням чуми з півдня Китаю (Юньнаня) у північні райони імперії Цін (Монголію і Маньчжурію). Припустивши, що дикі тварини можуть харчуватись тілами померлих від чуми трудових мігрантів, паломників і купців, передаючи хворобу на північ (аж до Забайкалля), він сильно налякав уряд Російської імперії перспективами масштабної епідемії у Сибіру та на Уралі.
Одним з наслідків його гіпотези стала знаменита експедиція Данила Заболотного 1898 року, під час якої він відкрив природній осередок чуми й роль гризунів (степових тарбаганів) у передачі цієї хвороби людині. Маршрут вчених був однаковий, але висновки – кардинально протилежні.
📌І Заболотний таки спростував припущення Матіньона😏
#текст #роздуми #Китай #Монголія #Тибет #медицина #орієнталізм #Заболотний #експедиція #чума #постколоніалізм
📝Наукові експедиції на Схід у епоху «fin de siecle» (межа 19-20 століть) створювали нові знання про регіон, майже не відомий європейцям. Ці знання допомагали уявляти, усвідомлювати й осмислювати Схід, а також формувати своє ставлення до його народів і культур. «Наука про землю» в цьому випадку була нерозривно пов’язана з медициною, етнографією, релігією, історією регіону, а на основі зібраних матеріалів різних географічних, етнографічних та ін. товариств, наукових чи медичних експедицій, згодом здійснювалась реальна політика колоніальних імперій. Приймались реальні політичні рішення. Причому вчені, які відправлялись в експедицію, інколи не підозрювали (або навпаки чудово розуміли), до яких глобальних наслідків можуть призвести їхні відкриття.
🌏Порівняйте ці дві карти (наведені нижче):
1) Карта, на якій я позначив маршрут українського мікробіолога Данила Заболотного у Монголію і Китай (через Іркутськ, Кяхту, Ургу, Пекін, Жехе, Ченде), який він пройшов 1898 року, шукаючи причини та джерела епідемій чуми в Азії (шлях з півночі на південь).
2) Вірогідний шлях розповсюдження чуми з Південного і Східного Китаю в Маньчжурію та Забайкалля, накреслений головним санітарним лікарем Пекіну, знаменитим французьким епідеміологом Жан-Жаком Матіньоном у 1896-97 роках (шлях з півдня на північ).
📌Маршрут Заболотного майже точно співпадає з вірогідним шляхом чуми, накресленим Матіньоном. Але з однією різницею – він пройдений у зворотному напрямку.
Який між ними зв’язок? Жан-Жак Матіньон цікавився історією і звичаями народів Східніої Азії. Вивчаючи шляхи розповсюдження чуми, він намагався знайти зв’язок між традиційними поховальними обрядами на Тибеті («Небесним погребінням», під час якого тіло померлого згодовували хижим птахам) та потраплянням чуми з півдня Китаю (Юньнаня) у північні райони імперії Цін (Монголію і Маньчжурію). Припустивши, що дикі тварини можуть харчуватись тілами померлих від чуми трудових мігрантів, паломників і купців, передаючи хворобу на північ (аж до Забайкалля), він сильно налякав уряд Російської імперії перспективами масштабної епідемії у Сибіру та на Уралі.
Одним з наслідків його гіпотези стала знаменита експедиція Данила Заболотного 1898 року, під час якої він відкрив природній осередок чуми й роль гризунів (степових тарбаганів) у передачі цієї хвороби людині. Маршрут вчених був однаковий, але висновки – кардинально протилежні.
📌І Заболотний таки спростував припущення Матіньона😏
#текст #роздуми #Китай #Монголія #Тибет #медицина #орієнталізм #Заболотний #експедиція #чума #постколоніалізм
Для порівняння, карта шляхів поширення чуми Матіньона та маршрут експедиції Д. Заболотного у 1898 р.
#карта #ілюстрація #маршрут
#карта #ілюстрація #маршрут
Японський шолом, у вигляді місячного кролика, що зачаївся. Початок 17 століття. Колекція музею «Метрополітен», у Нью-Йорку.
📝Стилізований шолом «каварі кабуто» - приклад індивідуальності й строкатості японського обладунку «Епохи воюючих царств» і раннього сьогунату Токугава. В цей час кожен самурай високого рангу намагався зробити себе (і свій клан) максимально впізнаваним на полі бою, в тому числі і завдяки власному силуету.
📌Подібний шолом – це заява, яку мали зрозуміти вороги й союзники. Його дизайн засновувався на релігійних, історичних сюжетах, природних мотивах чи географії.
📌Цей шолом містить відсилку до легенди про «місячного кролика», давнього символу удачі, довголіття й зцілення. А також до сюжету п’єси театру Но «Чікубусіма», в якій оспівувалась краса озера Біва, в якому «…місяць пірнає під воду, і місячний кролик весело грає на хвилях».
📌Шолом придбали у 1907 році члени "Американської художньої асоціації" Нью-Йорку, у Банкіо Мацукі, в Бостоні.
#фото #Японія #експонат #музей
📝Стилізований шолом «каварі кабуто» - приклад індивідуальності й строкатості японського обладунку «Епохи воюючих царств» і раннього сьогунату Токугава. В цей час кожен самурай високого рангу намагався зробити себе (і свій клан) максимально впізнаваним на полі бою, в тому числі і завдяки власному силуету.
📌Подібний шолом – це заява, яку мали зрозуміти вороги й союзники. Його дизайн засновувався на релігійних, історичних сюжетах, природних мотивах чи географії.
📌Цей шолом містить відсилку до легенди про «місячного кролика», давнього символу удачі, довголіття й зцілення. А також до сюжету п’єси театру Но «Чікубусіма», в якій оспівувалась краса озера Біва, в якому «…місяць пірнає під воду, і місячний кролик весело грає на хвилях».
📌Шолом придбали у 1907 році члени "Американської художньої асоціації" Нью-Йорку, у Банкіо Мацукі, в Бостоні.
#фото #Японія #експонат #музей
📝Вийшов друком збірник «Омелян Пріцак: Життєпис. Спадщина. Наукові інтереси», До 100-річчя від дня народження вченого.
📌Зміст збірника за посиланням 👇
https://www.ukma.edu.ua/index.php/science/tsentri-ta-laboratoriji/naukovo-doslidni-tsentr-orientalistiki-imeni-omelyana-pritsaka/novyny/4780-pritsak-zbirnyk
📌Зміст збірника за посиланням 👇
https://www.ukma.edu.ua/index.php/science/tsentri-ta-laboratoriji/naukovo-doslidni-tsentr-orientalistiki-imeni-omelyana-pritsaka/novyny/4780-pritsak-zbirnyk
📝"Чому Туреччина ніколи не стане туристичним напрямком?". Роздуми на цю тему від пана Міро, одного з директорів французького туристичного бюро Франції. 1954 рік.
✍️Поряд з практичними порадами організації відпочинку є щирі думки про те, яким «Захід» хотів би бачити «Схід». А також неприховане здивування від того, що реальний досвід відвідин Туреччини є менш екзотичним і вражаючим, ніж відвідини орієнтальних салонів у Парижі. Вибірка з його інтерв'ю 1954 році наводимо нижче👇:
✍️Поряд з практичними порадами організації відпочинку є щирі думки про те, яким «Захід» хотів би бачити «Схід». А також неприховане здивування від того, що реальний досвід відвідин Туреччини є менш екзотичним і вражаючим, ніж відвідини орієнтальних салонів у Парижі. Вибірка з його інтерв'ю 1954 році наводимо нижче👇:
📌«Сьогодні Туреччина мріє стати туристичною країною. Двома роками раніше я відвідував Стамбул, який мав історичну та природну красу, але я пробув там лише два дні. І не маю наміру повертатися знову.... Стамбул має лише природу та історію. Крім цього, ви нічого не можете там знайти…».
📌«У Стамбулі нічого не залишилось від легендарного Сходу... Замисліться над цим. У Парижі є безліч місць, де демонструють східні танці щовечора. Люди, які їдуть до Стамбула в очікуванні побачити кращих (танцівниць – авт.), будуть (неприємно – авт.) вражені».
📌«Туристи хочуть побачити багато речей, маючи трохи часу і трохи грошей. З цієї причини ви повинні зібрати все в центрі, як Париж... перевезти історичні реліквії з багатьох міст до Стамбула. Поки ви не будете приділяти однакову увагу комфорту та розвагам поряд з історичною та природною красою, ви не зможете привернути туристів до Стамбула. Навіть для таких, як я, які насправді його відвідають, він залишатиметься прекрасним фільмом, який вони один раз переглянуть і підуть далі, щоб ніколи більше не дивитись».
📌«Щоб зробити Стамбул туристичним містом, хоча б в деяких місцях потрібно визнати кілька законних прав… У районі, що включає Бейоглу, Харбіє та Каракой (дозволити – авт.):
а) легальні азартні ігри;
b) заклади, що працюють до світанку;
c) дозвіл на голі "естрадні" шоу;
d) всі види алкогольних напоїв, що вільно продаються;
е) всі готелі, відкриті для чоловіків та жінок;
f) безкоштовний обмін усіх грошей;
#інтервю #преса #Туреччина #Стамбул #Франція #фото #орієнталізм #погляд #екзотизація #туризм
📌«У Стамбулі нічого не залишилось від легендарного Сходу... Замисліться над цим. У Парижі є безліч місць, де демонструють східні танці щовечора. Люди, які їдуть до Стамбула в очікуванні побачити кращих (танцівниць – авт.), будуть (неприємно – авт.) вражені».
📌«Туристи хочуть побачити багато речей, маючи трохи часу і трохи грошей. З цієї причини ви повинні зібрати все в центрі, як Париж... перевезти історичні реліквії з багатьох міст до Стамбула. Поки ви не будете приділяти однакову увагу комфорту та розвагам поряд з історичною та природною красою, ви не зможете привернути туристів до Стамбула. Навіть для таких, як я, які насправді його відвідають, він залишатиметься прекрасним фільмом, який вони один раз переглянуть і підуть далі, щоб ніколи більше не дивитись».
📌«Щоб зробити Стамбул туристичним містом, хоча б в деяких місцях потрібно визнати кілька законних прав… У районі, що включає Бейоглу, Харбіє та Каракой (дозволити – авт.):
а) легальні азартні ігри;
b) заклади, що працюють до світанку;
c) дозвіл на голі "естрадні" шоу;
d) всі види алкогольних напоїв, що вільно продаються;
е) всі готелі, відкриті для чоловіків та жінок;
f) безкоштовний обмін усіх грошей;
#інтервю #преса #Туреччина #Стамбул #Франція #фото #орієнталізм #погляд #екзотизація #туризм
🗺️Амбіційна "Велика Греція" Елефтеріоса Венізелоса та "Велика Туреччина" Мустафи Кемаля. Естетична "хуманізація" образів своїх країн на картушах до карт 1920-х років, стилізованих під епоху просвітництва й романтизму.
#карта #Туреччина #Греція #Ататюрк #Венізелос #погляд
#карта #Туреччина #Греція #Ататюрк #Венізелос #погляд
"Османська дівчина". Фотопортрет від Жана Паскаля Себаха, 1880-і роки.
#фото #Туреччина #Османи #погляд #Себах
#фото #Туреччина #Османи #погляд #Себах
"Тарак-тамга" династії Гіреїв та литовська "Погоня" на печатці 3-ї кавалерійської дивізії уланів Великого князівства литовського, укомплектованої зі служивих татар. 1794 рік. Фрагмент документу з колекції Центрального державного архіву Литви у Вільнюсі.
#документ #печатка #улани #архів #татари_липки #Литва #Річ_Посполита
#документ #печатка #улани #архів #татари_липки #Литва #Річ_Посполита
📷«les costumes populaires de la turquie en 1873», або ж «Популярні вбрання Туреччини» - знаменитий альбом Паскаля Себаха й Османа Хаміда Бея.
✍️Кілька слів про його авторів, а також сам альбом👇:
✍️Кілька слів про його авторів, а також сам альбом👇: