📝Хороша і детальна стаття про те, як імперський наратив історії Криму вписується у постколоніальну теорію, а точніше – теорію поселенського колоніалізму.

✍️На прикладі історії Криму, Максим Свєженцев характеризує поселенську колонізацію як явище, а також розглядає образ цієї колонії, її демографічний склад та знання про півострів – як імперський конструкт, який був «…інструментом, створеним задля контролю імперії над цією територією» (с).

П.с. У статті заявлено, що автор готує найближчім часом монографію. Чекаємо з нетерпінням.
#стаття #Крим #Україна #Росія #СРСР #деколоніалізм #посколоніалізм #внутрішня_колонізація #орієнталізм #погляд
https://uamoderna.com/md/kolonizovanij-pivostriv-istoriya-krimu-v-konteksti-teorii-poselenskogo-kolonializmu

📝Кілька тез про «внутрішню колонізацію» від Александра Еткінда:

📌Колонізація завжди пов’язана зі спробою освоїти чуже;
📌Це не завжди морські подорожі і зустріч з кардинально іншими суспільствами, а й повільне, повзуче просування суходолом. Не лише з «Заходу» на «Схід», а й в інших напрямах. І така колонізація є навіть більш розповсюдженою, ніж морська;
📌Колонізація буває іншою, ще й через відсутність екзотичних товарів та розвинутих маршрутів сполучення. В такому разі вона триваліша. Але, її метою також є засоби благополуччя – хутро, земля, зерно, ліс, люди;
📌Сухопутна імперія повна сірих зон, непізнаних внутрішніх просторів, які осмислювали, освоювали, вивчали, колонізували по кілька разів у різний час;
📌Військові й економічні сили сухопутних імперій зазвичай направлені на периферію. Для своїх сучасників, слово «колонізація» не мало негативного значення, і вживалось у контексті «поширення цивілізації» на «не цивілізовані народи»;
📌Таким чином, внутрішня колонізація є процесом встановлення вигідного політичного, військового, економічного і іншого порядку на певній території, який супроводжується інтеграцією цієї самої території в імперські структури та налагодженням процесу стягування з неї «благ» (податків, необхідних товарів чи ресурсу). Тобто – створенням структури;

🎥Лекцію Александра Еткінда (на основі книги Internal Colonization: Russia’s Imperial Experience. Cambridge: Polity Press, 2011) можна послухати за посиланням нижче:
https://www.youtube.com/watch?v=u27Pn9aCX2g&ab_channel=%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D0%BC%D0%B0

#лекція #текст #відео #колоніалізм #постколоніалізм #внутрішня_колонізація #Еткінд

📝Будні християнських місіонерів у Північно-Східному Китаї. З заміток учасника протичумної експедиції на чолі з українським мікробіологом Данилом Заболотним у 1898 році:
📌«…Місіонери (католицькі – авт.), що потрапили в Китай… живучі серед китайців, вдягаються по-китайськи, добре вивчаючи мову, що необхідно у справі поширення релігії. Щоб урізноманітнити нудне життя, вони іноді влаштовують облави (під час полювання на оленів – авт.); з дикого чи вирощеного винограду виготовляють вино, а з пшениці особливе пиво.
📌В середині Китайської стіни зустрічаються протестантські місіонери, більшою мірю з китайців, котрі для розповсюдження своєї пропаганди розвозять і продають за безцінь Біблію, перекладену китайською мовою. Книги ці розкупають дуже швидко, але переважно чоботарі, котрі використовують їх як дешевий і дуже хороший матеріал для підошви черевиків. Ось яка доля спіткала ці книжки!».
Далі буде...
#цитата #Китай #Заболотний #чума #місіонери #християнство

📷Атмосферне фото заходу сонця в аравійській пустелі, by Josh Cripps. 2020 рік.
Більше фото від мандрівника і фотографа в його інстаграмі:
https://www.instagram.com/joshuacrippsphotography/
#фото #Аравія #пустеля #погляд #настрій

📖«Антологія української новелістики (кінця ХІХ – початку ХХ ст.)» вийшла арабською мовою у Саудівській Аравії. Про це повідомили на офіційному сайті Посольства України в Королівстві Саудівська Аравія.
https://chytomo.com/u-saudivskij-aravii-vydaly-antolohiiu-ukrainskykh-klasykiv-arabskoiu/
#чтиво #Аравія #новини

📝Цікава конференція в Нідерландах, присвячена наративам "вигнання" і "біженства" в Європі, Османській імперії/сучасній Туреччині та між ними.
📌Проходитиме 11-12 жовтня 2021 року.
📷Ілюстрація: "Табір біженців у м. Струміца (суч. Північна Македонія)", 1913 рік. Фото Стефана Пассе.
https://www.turkeystudiesnetwork.org/events/cfp-international-conference
#конференція #новина #Туреччина #Балкани

Як ідеї, висловлені науковцями, впливають на думки і життя мільйонів людей в іншому куточку світу? А також, чим корисна робота з картами?

📝Наукові експедиції на Схід у епоху «fin de siecle» (межа 19-20 століть) створювали нові знання про регіон, майже не відомий європейцям. Ці знання допомагали уявляти, усвідомлювати й осмислювати Схід, а також формувати своє ставлення до його народів і культур. «Наука про землю» в цьому випадку була нерозривно пов’язана з медициною, етнографією, релігією, історією регіону, а на основі зібраних матеріалів різних географічних, етнографічних та ін. товариств, наукових чи медичних експедицій, згодом здійснювалась реальна політика колоніальних імперій. Приймались реальні політичні рішення. Причому вчені, які відправлялись в експедицію, інколи не підозрювали (або навпаки чудово розуміли), до яких глобальних наслідків можуть призвести їхні відкриття.

🌏Порівняйте ці дві карти (наведені нижче):
1) Карта, на якій я позначив маршрут українського мікробіолога Данила Заболотного у Монголію і Китай (через Іркутськ, Кяхту, Ургу, Пекін, Жехе, Ченде), який він пройшов 1898 року, шукаючи причини та джерела епідемій чуми в Азії (шлях з півночі на південь).

2) Вірогідний шлях розповсюдження чуми з Південного і Східного Китаю в Маньчжурію та Забайкалля, накреслений головним санітарним лікарем Пекіну, знаменитим французьким епідеміологом Жан-Жаком Матіньоном у 1896-97 роках (шлях з півдня на північ).

📌Маршрут Заболотного майже точно співпадає з вірогідним шляхом чуми, накресленим Матіньоном. Але з однією різницею – він пройдений у зворотному напрямку.

Який між ними зв’язок? Жан-Жак Матіньон цікавився історією і звичаями народів Східніої Азії. Вивчаючи шляхи розповсюдження чуми, він намагався знайти зв’язок між традиційними поховальними обрядами на Тибеті («Небесним погребінням», під час якого тіло померлого згодовували хижим птахам) та потраплянням чуми з півдня Китаю (Юньнаня) у північні райони імперії Цін (Монголію і Маньчжурію). Припустивши, що дикі тварини можуть харчуватись тілами померлих від чуми трудових мігрантів, паломників і купців, передаючи хворобу на північ (аж до Забайкалля), він сильно налякав уряд Російської імперії перспективами масштабної епідемії у Сибіру та на Уралі.

Одним з наслідків його гіпотези стала знаменита експедиція Данила Заболотного 1898 року, під час якої він відкрив природній осередок чуми й роль гризунів (степових тарбаганів) у передачі цієї хвороби людині. Маршрут вчених був однаковий, але висновки – кардинально протилежні.
📌І Заболотний таки спростував припущення Матіньона😏

#текст #роздуми #Китай #Монголія #Тибет #медицина #орієнталізм #Заболотний #експедиція #чума #постколоніалізм

📷"Купол скелі" у Старому місті Єрусалиму. Палестина, 1942 рік.
#фото #мечеть #Палестина #Єрусалим

📝Вийшов друком збірник «Омелян Пріцак: Життєпис. Спадщина. Наукові інтереси», До 100-річчя від дня народження вченого.

📌Зміст збірника за посиланням 👇
https://www.ukma.edu.ua/index.php/science/tsentri-ta-laboratoriji/naukovo-doslidni-tsentr-orientalistiki-imeni-omelyana-pritsaka/novyny/4780-pritsak-zbirnyk

📝"Чому Туреччина ніколи не стане туристичним напрямком?". Роздуми на цю тему від пана Міро, одного з директорів французького туристичного бюро Франції. 1954 рік.

✍️Поряд з практичними порадами організації відпочинку є щирі думки про те, яким «Захід» хотів би бачити «Схід». А також неприховане здивування від того, що реальний досвід відвідин Туреччини є менш екзотичним і вражаючим, ніж відвідини орієнтальних салонів у Парижі. Вибірка з його інтерв'ю 1954 році наводимо нижче👇:

📌«Сьогодні Туреччина мріє стати туристичною країною. Двома роками раніше я відвідував Стамбул, який мав історичну та природну красу, але я пробув там лише два дні. І не маю наміру повертатися знову.... Стамбул має лише природу та історію. Крім цього, ви нічого не можете там знайти…».

📌«У Стамбулі нічого не залишилось від легендарного Сходу... Замисліться над цим. У Парижі є безліч місць, де демонструють східні танці щовечора. Люди, які їдуть до Стамбула в очікуванні побачити кращих (танцівниць – авт.), будуть (неприємно – авт.) вражені».

📌«Туристи хочуть побачити багато речей, маючи трохи часу і трохи грошей. З цієї причини ви повинні зібрати все в центрі, як Париж... перевезти історичні реліквії з багатьох міст до Стамбула. Поки ви не будете приділяти однакову увагу комфорту та розвагам поряд з історичною та природною красою, ви не зможете привернути туристів до Стамбула. Навіть для таких, як я, які насправді його відвідають, він залишатиметься прекрасним фільмом, який вони один раз переглянуть і підуть далі, щоб ніколи більше не дивитись».

📌«Щоб зробити Стамбул туристичним містом, хоча б в деяких місцях потрібно визнати кілька законних прав… У районі, що включає Бейоглу, Харбіє та Каракой (дозволити – авт.):
а) легальні азартні ігри;
b) заклади, що працюють до світанку;
c) дозвіл на голі "естрадні" шоу;
d) всі види алкогольних напоїв, що вільно продаються;
е) всі готелі, відкриті для чоловіків та жінок;
f) безкоштовний обмін усіх грошей;
#інтервю #преса #Туреччина #Стамбул #Франція #фото #орієнталізм #погляд #екзотизація #туризм

"Османська дівчина". Фотопортрет від Жана Паскаля Себаха, 1880-і роки.
#фото #Туреччина #Османи #погляд #Себах

"Тарак-тамга" династії Гіреїв та литовська "Погоня" на печатці 3-ї кавалерійської дивізії уланів Великого князівства литовського, укомплектованої зі служивих татар. 1794 рік. Фрагмент документу з колекції Центрального державного архіву Литви у Вільнюсі.
#документ #печатка #улани #архів #татари_липки #Литва #Річ_Посполита