Вчора відбулася зустріч представників міської влади з громадськими організаціями, які підтримують вразливі категорії населення, родини з дітьми у складних життєвих обставинах та реалізують проєкти для дітей і молоді.
Мета — налагодити комунікацію та об’єднати зусилля, щоб охопити якомога більше людей, які потребують допомоги, і перейти від реагування на кризові ситуації до превентивних заходів.
- наголосила перша заступниця начальника Одеської міської військової адміністрації Надія Задорожна.
Вона підкреслила, що якісна комунікація дозволяє залучати більше ресурсів і спрямовувати їх туди, де є найбільша потреба.
Керівники громадських та благодійних організацій представили свої напрямки роботи, здобутки та ресурси.
- зазначив очільник Служби Ілля Зугравий.
Він також закликав поширювати інформацію про сімейні форми виховання та можливості створення патронатних родин.
Учасники зустрічі наголосили: координація не менш важлива, ніж ресурси. Для цього одразу створено спільний канал комунікації між громадськими організаціями та міською владою.
Мета — налагодити комунікацію та об’єднати зусилля, щоб охопити якомога більше людей, які потребують допомоги, і перейти від реагування на кризові ситуації до превентивних заходів.
«Тут зібралося коло однодумців. Ми маємо посилювати одне одного й надавати допомогу там, де вона найбільше потрібна. Наше завдання — створити умови для зростання дітей у власній родині»
- наголосила перша заступниця начальника Одеської міської військової адміністрації Надія Задорожна.
Вона підкреслила, що якісна комунікація дозволяє залучати більше ресурсів і спрямовувати їх туди, де є найбільша потреба.
Керівники громадських та благодійних організацій представили свої напрямки роботи, здобутки та ресурси.
«Ви працюєте з людьми у районах, вам довіряють і прислухаються. У разі потреби втручання
Служби у справах дітей
— звертайтеся, ми працюємо 24/7. Краще попередити трагедію, ніж боротися з її наслідками»
- зазначив очільник Служби Ілля Зугравий.
Він також закликав поширювати інформацію про сімейні форми виховання та можливості створення патронатних родин.
Учасники зустрічі наголосили: координація не менш важлива, ніж ресурси. Для цього одразу створено спільний канал комунікації між громадськими організаціями та міською владою.
❤4👍1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Бути вчителем — мрія всього її життя. З дитинства вона марила цією професією: писала крейдою на шафі, вчила читати своїх іграшкових ведмедиків, уявляючи себе перед класом. Обрала фах учителя української мови та літератури й упевнено стала на омріяний професійний шлях.
За чоловіком, кадровим військовим, поїхала жити й працювати до Херсона. Та всі життєві плани перекреслила війна. Перебування в окупації було важким і небезпечним. Вона ризикувала, адже була дружиною офіцера. Знала, чого боятися, тому нагороди й особисті речі чоловіка ховала в дитячих іграшках. Найбільше ж боялася зустрічей з окупантами на блокпостах.
Попри страх і невизначеність, продовжувала працювати. Спроби виїхати почала лише тоді, коли завершився навчальний рік — коли відчула, що нікого не зрадила, що виконала свій обов’язок перед учнями.
Це розмова про життя в окупації, безмежну любов до професії та віру в перемогу. Про те, як любов до дітей і відданість справі допомагають долати всі труднощі, які приносить війна. Вчителька одеського ліцею №69 Ольга Густенко - перша героїня нашого проєкту «Війна. Моя історія».
Він про те, як війна змінила наші родини, долі та професії. Але не зламала віри в людей і нашу неминучу перемогу.
Дивіться. Слухайте. Пам’ятайте.
#моя_історія
За чоловіком, кадровим військовим, поїхала жити й працювати до Херсона. Та всі життєві плани перекреслила війна. Перебування в окупації було важким і небезпечним. Вона ризикувала, адже була дружиною офіцера. Знала, чого боятися, тому нагороди й особисті речі чоловіка ховала в дитячих іграшках. Найбільше ж боялася зустрічей з окупантами на блокпостах.
Попри страх і невизначеність, продовжувала працювати. Спроби виїхати почала лише тоді, коли завершився навчальний рік — коли відчула, що нікого не зрадила, що виконала свій обов’язок перед учнями.
Це розмова про життя в окупації, безмежну любов до професії та віру в перемогу. Про те, як любов до дітей і відданість справі допомагають долати всі труднощі, які приносить війна. Вчителька одеського ліцею №69 Ольга Густенко - перша героїня нашого проєкту «Війна. Моя історія».
Він про те, як війна змінила наші родини, долі та професії. Але не зламала віри в людей і нашу неминучу перемогу.
Дивіться. Слухайте. Пам’ятайте.
#моя_історія
❤9
В Одесі відбулася зустріч із родинами зниклих безвісти та полонених Захисників України
Перша заступниця начальника Одеської міської військової адміністрації Надія Задорожна провела зустріч із родинами зниклих безвісти та полонених Захисників і Захисниць України. До діалогу долучилися представники Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, міських і державних служб, а також офіцери цивільно-військового співробітництва ТЦК та СП.
Учасники обговорили державні гарантії, роботу щодо повернення полонених, механізми муніципальної підтримки та питання вшанування пам’яті загиблих. Окремо йшлося про розробку Путівника ветерана та родин військових — покрокового алгоритму, який допоможе сім’ям чітко розуміти послідовність дій, знати, куди звертатися та яку підтримку можна отримати. Такі зустрічі у форматі «круглого столу» дозволяють врахувати практичні нюанси й зробити документ максимально всеохоплюючим.
— наголосила Надія Задорожна.
Учасникам також нагадали про Дорожню карту дій родин зниклих без вісті, розроблену Координаційним штабом.
🔑 Сповіщення про зникнення вручає ТЦК і СП за місцем проживання. Першим кроком потрібно звернутися до Національної поліції, далі родини працюють із координатором Уповноваженого та Координаційним штабом, які супроводжують їх на всіх етапах отримання допомоги й підтримки.
Перша заступниця начальника Одеської міської військової адміністрації Надія Задорожна провела зустріч із родинами зниклих безвісти та полонених Захисників і Захисниць України. До діалогу долучилися представники Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, міських і державних служб, а також офіцери цивільно-військового співробітництва ТЦК та СП.
Учасники обговорили державні гарантії, роботу щодо повернення полонених, механізми муніципальної підтримки та питання вшанування пам’яті загиблих. Окремо йшлося про розробку Путівника ветерана та родин військових — покрокового алгоритму, який допоможе сім’ям чітко розуміти послідовність дій, знати, куди звертатися та яку підтримку можна отримати. Такі зустрічі у форматі «круглого столу» дозволяють врахувати практичні нюанси й зробити документ максимально всеохоплюючим.
«Для нас дуже важливий зворотній звʼязок. Усі неточності, незручності - ми готові доопрацьовувати. Нам дуже важливо зробити дійсно якісну інформацію, щоб нею могли користуватися всі»,
— наголосила Надія Задорожна.
Учасникам також нагадали про Дорожню карту дій родин зниклих без вісті, розроблену Координаційним штабом.
🔑 Сповіщення про зникнення вручає ТЦК і СП за місцем проживання. Першим кроком потрібно звернутися до Національної поліції, далі родини працюють із координатором Уповноваженого та Координаційним штабом, які супроводжують їх на всіх етапах отримання допомоги й підтримки.
❤5🙏1
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні була важлива зустріч з нашими урядовцями, енергетиками, військовими – з усіма, хто відповідає за захист та оновлення нашої інфраструктури, української енергетики. Вже підготовлені детальні плани по областях – по відновленню, по оновленню захисту енергетичних обʼєктів, враховуючи все те, що Росія робила зимою і що може робити далі. Я доручив доопрацювати деякі моменти та підготувати плани на рівень РНБО – затвердити саме так, на загальнодержавному рівні, що саме потрібно зробити, що саме забезпечити і хто за це відповідатиме. Я розраховую на максимальну залученість обласної та місцевої влади – тих із них, хто справді може реально працювати, треба поширювати хороший досвід, який є в частині областей і громад, для регіонів інших, хто мав більше проблем і невирішених питань цією зимою. Саме місцеві влади можуть зробити найбільший внесок у стійкість громад, знаючи, які обʼєкти передусім потребують модернізації та потребують захисту. Уряд, усі інституції нашої держави, усі будуть допомагати.
❤2