Впевнений, що якщо спитати декілька тисяч рандомних росіян, чи їбали вони в рота США загалом, або спецпосланця США Стіва Віткоффа окремо, відповідь буде така що звичайно що їбали. Деякі з них розкажуть в деталях як саме вони це робили раніше і робитимуть в майбутньому ще не один десяток разів.
Тож, знаєте, ми можемо повірити їм на слово?
Тож, знаєте, ми можемо повірити їм на слово?
😁489💯214👍25🔥5
Вважається, що в ці важкі часі всім нам потрібно зберігати єдність.
Тим часом пан Гороховський з Монобанку бере і публікує фото дівчини під час верифікації особи банком, на якому, як він стверджує, вона знялася на фоні російського прапору.
Потім виявляється, що це не прапор РФ, а прапор Словенії, і сама вона виїхала до Словенії, а так-то її батько наш військовий служить прямо зараз і всі її соцмережі в українських флагах.
Але пан Гороховський упорствує в своїй ненависті до всього російського і відмовляється визнати, що донькам українських військових дозволено зніматися на фоні прапорів Словенії, а українським банкірам не дозволено порушувати GDPR і таємницю особистих даних клієнтів банку.
Це нагадує мені, як багато років тому інший відомий патріот Дмитро Корчинський дуже влучно підмітив, що боротьба з російською мовою є обов'язком кожного громадянина, і з цими словами зірвав зі стіни об'яву "ПРОДАМ ГАРАЖ". Тому що потрібно писати не "продам гараж" російською, а "продам гараж" українською.
Іншими словами, зберігати єдність, звичайно, дуже важливо. Але є і більш нагальні проблеми. Наразі я вважаю, надзвичайно важливо не забувати вчасно пити пігулки.
Тим часом пан Гороховський з Монобанку бере і публікує фото дівчини під час верифікації особи банком, на якому, як він стверджує, вона знялася на фоні російського прапору.
Потім виявляється, що це не прапор РФ, а прапор Словенії, і сама вона виїхала до Словенії, а так-то її батько наш військовий служить прямо зараз і всі її соцмережі в українських флагах.
Але пан Гороховський упорствує в своїй ненависті до всього російського і відмовляється визнати, що донькам українських військових дозволено зніматися на фоні прапорів Словенії, а українським банкірам не дозволено порушувати GDPR і таємницю особистих даних клієнтів банку.
Це нагадує мені, як багато років тому інший відомий патріот Дмитро Корчинський дуже влучно підмітив, що боротьба з російською мовою є обов'язком кожного громадянина, і з цими словами зірвав зі стіни об'яву "ПРОДАМ ГАРАЖ". Тому що потрібно писати не "продам гараж" російською, а "продам гараж" українською.
Іншими словами, зберігати єдність, звичайно, дуже важливо. Але є і більш нагальні проблеми. Наразі я вважаю, надзвичайно важливо не забувати вчасно пити пігулки.
💯647👍161😁115😱12🤔9❤7🎉6👎5🔥2🙏1
Якщо ж ми в якомусь страшному кошмарі припустимо, що власник банку має право оцінювати ваш рівень патріотизму і в тому випадку, якщо визнає його недостатнім, то має право відмовити в обслуговуванні та вивалити вашу фотографію в публічний простір, то у мене погані новини - ВЛАСНИК БАНКУ ДУЖЕ ПОГАНО РОБИТЬ ЦЮ РОБОТУ.
Я б навіть сказав, що взагалі не робить, а лише вийобується.
Я б навіть сказав, що взагалі не робить, а лише вийобується.
😁357💯278👍42❤6🔥4👎2😱1
In Factum
Трамп у приватних розмовах так само впевнений у швидкій перемозі, як і публічно. Однак його оцінка суперечить складнішій реальності на місцях.
У мене важке відчуття дежавю, і явно не у мене одного, але ніхто про це не каже, бо стісняється проводити такі аналогії.
Але аналогії доволі очевидні.
Дід-дебіл, абсолютно стопроцентно впевнений в тому, що в країні, яка його бісить, відсутня система управління, вважає що він розпоряджається невичерпними ресурсами, як економічними, так і військовими, і тому починає ні з ким не узгоджену легендарно хуйово сплановану операцію, від якої у його союзників очі на лоба лізуть.
Де ж ми це вже бачили?
При цьому я хотів би сказати, що ми не Іран не лише тому що у нас жінок не забивають камінням. Ми не Іран у військовому питанні. Іран - це країна розміром з Україну, яка десятиліттями відбирала у простого іранця кусок м'яса з рота, щоб інвестувати його в підготовку до війни з Великим і Малим Сатаною (це США та Ізраіль вони так ніжно називають). Це країна з двома повноцінними автономними незалежними одна від одної арміями, кожна з яких будувалася спеціально конкретно ось для цього дня.
Це прям важка ціль. Це така ціль до якої потрібно підходити зі стратегією. Не можна розраховувати, що існує якась кількість рахбарів, яких можна вбити для того, щоб все щасливо завершилося за два тижні.
Замість цього ми бачимо стратегію "та хулє там разбірацца, давай, бля, джонні, хуярь іх пасільнєй і паєдєм дамой в алабаму".
Нє, так не буде. І проблема Дональда Фредича, про яку він ще не здогадався, полягає в тому, що він не зможе закінчити цю війну, тому що, сюрприз-сюрприз, і в цьому ще одна відмінність України від Ірана, Іран справді не хоче миру, а не так як ми. Тому якщо завтра Дональд Фредич скаже "ну всьо, ми пєрємоглі", Іран продовжить хуярити американські бази і всіх союзників США в регіоні і так само нападати на кораблі в Ормузькій затоці. Ти, Дональд, переміг, ну молодець тепер, а вони ще ні, тепер їх черга.
І під "не зможе закінчити війну" я маю на увазі "до мідтьормів", що ставить цікаві питання уже не лише до Дональдфредича та Ірану, але і до нас.
До мідтьормів Дональдфредич буде хуй ложить на українсько-російську війну, тому що йому буде сильно не до неї і кожен день все більше не до неї.
А після мідтьормів всім уже буде хуй ложить на Дональдфредича, тому питання того, скільки в нас карт втратить гостроту і актуальність.
В цьому контексті якщо хтось чекав на швидкий приємний мир уже завтра - рекомендую все ж таки не жлобитися і купити собі нормальний сьомий слой на зиму.
Але аналогії доволі очевидні.
Дід-дебіл, абсолютно стопроцентно впевнений в тому, що в країні, яка його бісить, відсутня система управління, вважає що він розпоряджається невичерпними ресурсами, як економічними, так і військовими, і тому починає ні з ким не узгоджену легендарно хуйово сплановану операцію, від якої у його союзників очі на лоба лізуть.
Де ж ми це вже бачили?
При цьому я хотів би сказати, що ми не Іран не лише тому що у нас жінок не забивають камінням. Ми не Іран у військовому питанні. Іран - це країна розміром з Україну, яка десятиліттями відбирала у простого іранця кусок м'яса з рота, щоб інвестувати його в підготовку до війни з Великим і Малим Сатаною (це США та Ізраіль вони так ніжно називають). Це країна з двома повноцінними автономними незалежними одна від одної арміями, кожна з яких будувалася спеціально конкретно ось для цього дня.
Це прям важка ціль. Це така ціль до якої потрібно підходити зі стратегією. Не можна розраховувати, що існує якась кількість рахбарів, яких можна вбити для того, щоб все щасливо завершилося за два тижні.
Замість цього ми бачимо стратегію "та хулє там разбірацца, давай, бля, джонні, хуярь іх пасільнєй і паєдєм дамой в алабаму".
Нє, так не буде. І проблема Дональда Фредича, про яку він ще не здогадався, полягає в тому, що він не зможе закінчити цю війну, тому що, сюрприз-сюрприз, і в цьому ще одна відмінність України від Ірана, Іран справді не хоче миру, а не так як ми. Тому якщо завтра Дональд Фредич скаже "ну всьо, ми пєрємоглі", Іран продовжить хуярити американські бази і всіх союзників США в регіоні і так само нападати на кораблі в Ормузькій затоці. Ти, Дональд, переміг, ну молодець тепер, а вони ще ні, тепер їх черга.
І під "не зможе закінчити війну" я маю на увазі "до мідтьормів", що ставить цікаві питання уже не лише до Дональдфредича та Ірану, але і до нас.
До мідтьормів Дональдфредич буде хуй ложить на українсько-російську війну, тому що йому буде сильно не до неї і кожен день все більше не до неї.
А після мідтьормів всім уже буде хуй ложить на Дональдфредича, тому питання того, скільки в нас карт втратить гостроту і актуальність.
В цьому контексті якщо хтось чекав на швидкий приємний мир уже завтра - рекомендую все ж таки не жлобитися і купити собі нормальний сьомий слой на зиму.
💯525❤82😢51👍29🔥3😁2👎1
Forwarded from D7 NEWS | Демократична Сокира
Ця історія – правдива й водночас настільки фантастична, що заслуговує бути зафільмованою.
Якось до інженерного підрозділу ГУР МО, де служить Майстер, приїхали бійці з іншої бригади для обміну досвідом. Нагадаємо, цей підрозділ спеціалізується на виготовленні боєприпасів та дистанційному мінуванні. Хлопці, що приїхали, також займалися дистанційним мінуванням. Та практичного досвіду мали трохи менше, а в роботі використовували стандартні боєприпаси, які не маскували взагалі.
Навчені сапери та пілоти розвідувальних БпЛА доволі легко виявляють такі БК. Відповідно, на ділянці фронту, де працювали менш досвідчені інженери, росіяни наші міни швидко знаходили та безболісно для себе знешкоджували.
До того ж ці групи розмінування було важко знищити. Переважно – через нормативні обмеження на застосування безпілотників на оптоволокні проти піхоти, під яку формально підпадають і групи розмінування.
Тож вони спокійно виходили й відпрацьовували. Наші розвідники вже в обличчя знали ворожих саперів, їхню кількість в групі та час виходу. Але зробити з цим нічого не могли.
Армія тримається на горизонтальних зв’язках та обміні досвідом. Сфера дистанційного мінування – не виключення. Отже, хлопці приїхали до підрозділу Майстра вчитися гарно маскувати міни, щоб ворожі інженери, як мінімум, не так легко могли їх знаходити.
За кілька днів після завершення навчання з маскування бійці повернулися щасливі, натхненні та вдячні за науку. Вона принесла абсолютно реальні та значні результати.
Що ж сталося?
Наша арта крепко відпрацювала по тій самій ворожій позиції. В результаті – частина росіян «затрьохсотилася», інші евакуювалися. Та на місці залишилася важлива апаратура, яку треба було забрати. З перехватів стало відомо, що для цього туди вирушить та сама група розмінування, яка так сильно дошкуляла нашим.
Після артобстрілу під час обльоту наші БпЛАшники помітили, що вибухами по позиції розкидало багато білих мішків, в яких росіяни явно щось зберігали. Тоді хлопці прикинули: а що, як додати до них ще один.
Так і зробили. Взяли подібний білий мішок та поклали в нього протитанкову міну з датчиком руху. А по тому – великим «бомбером» скинули той мішок до інших.
Незабаром на позицію приїхала «буханка» з російськими інженерами. Недовго думаючи, один з них буцнув білий мішок, що валявся поруч. Стався вибух – і вже самого інженера навіть в пакет зібрати стало нереально.
Посмакуйте з нами цей момент. З усіх однакових мішків, розкиданих по залишках позиції, росіянин штурхнув саме той, в якому наші військові замаскували міну.
Погодьтеся, красивий задум, гарна реалізація і чудовий результат.
Але це – ще не кінець історії.
Під час вибуху БК поранення отримали й інші учасники групи. Тож на евакуацію своїх «300-х» росіяни відправили другу «буханку». На її перехват тут же вилетів наш FPV-дрон – і вразив прямим влучанням. Так «затрьохсотилася» ще частина росіян, на евакуацію яких вислали третю «буханку». Але ця автівка до позиції просто не доїхала – дорогою підірвалась на міні.
Так ворожа група розмінування припинила своє фізичне існування. А наука Майстра з маскування мін дала 100%-й результат.
Зараз підрозділ Майстра продовжує масштабувати виробництво БК для дистанційного мінування. А ми бійцям ГУР МО взялися у цьому допомогти.
З необхідних 520 000 гривень натепер зібрано 268 703 гривні: 231 188 грн – на рахунки та $ 915 на PayPal.
Залишилося дозбирати 251 297 гривень.
Часу: 5 днів
Долучайтеся просто зараз посильним донатом:
🇺🇦 Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/6j3jn9D7wi
🇺🇦 Номер картки: 5375 4112 0631 8037
🇺🇦 Конверт: https://next.privat24.ua/env/donate/232b6ed0
🇺🇦 PayPal: [email protected]
Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family», у коментарях до платежу вкажіть «На БК для ГУР»
Більше донатів – більше БК – більше пакетів для росіян.
Якось до інженерного підрозділу ГУР МО, де служить Майстер, приїхали бійці з іншої бригади для обміну досвідом. Нагадаємо, цей підрозділ спеціалізується на виготовленні боєприпасів та дистанційному мінуванні. Хлопці, що приїхали, також займалися дистанційним мінуванням. Та практичного досвіду мали трохи менше, а в роботі використовували стандартні боєприпаси, які не маскували взагалі.
Навчені сапери та пілоти розвідувальних БпЛА доволі легко виявляють такі БК. Відповідно, на ділянці фронту, де працювали менш досвідчені інженери, росіяни наші міни швидко знаходили та безболісно для себе знешкоджували.
До того ж ці групи розмінування було важко знищити. Переважно – через нормативні обмеження на застосування безпілотників на оптоволокні проти піхоти, під яку формально підпадають і групи розмінування.
Тож вони спокійно виходили й відпрацьовували. Наші розвідники вже в обличчя знали ворожих саперів, їхню кількість в групі та час виходу. Але зробити з цим нічого не могли.
Армія тримається на горизонтальних зв’язках та обміні досвідом. Сфера дистанційного мінування – не виключення. Отже, хлопці приїхали до підрозділу Майстра вчитися гарно маскувати міни, щоб ворожі інженери, як мінімум, не так легко могли їх знаходити.
За кілька днів після завершення навчання з маскування бійці повернулися щасливі, натхненні та вдячні за науку. Вона принесла абсолютно реальні та значні результати.
Що ж сталося?
Наша арта крепко відпрацювала по тій самій ворожій позиції. В результаті – частина росіян «затрьохсотилася», інші евакуювалися. Та на місці залишилася важлива апаратура, яку треба було забрати. З перехватів стало відомо, що для цього туди вирушить та сама група розмінування, яка так сильно дошкуляла нашим.
Після артобстрілу під час обльоту наші БпЛАшники помітили, що вибухами по позиції розкидало багато білих мішків, в яких росіяни явно щось зберігали. Тоді хлопці прикинули: а що, як додати до них ще один.
Так і зробили. Взяли подібний білий мішок та поклали в нього протитанкову міну з датчиком руху. А по тому – великим «бомбером» скинули той мішок до інших.
Незабаром на позицію приїхала «буханка» з російськими інженерами. Недовго думаючи, один з них буцнув білий мішок, що валявся поруч. Стався вибух – і вже самого інженера навіть в пакет зібрати стало нереально.
Посмакуйте з нами цей момент. З усіх однакових мішків, розкиданих по залишках позиції, росіянин штурхнув саме той, в якому наші військові замаскували міну.
Погодьтеся, красивий задум, гарна реалізація і чудовий результат.
Але це – ще не кінець історії.
Під час вибуху БК поранення отримали й інші учасники групи. Тож на евакуацію своїх «300-х» росіяни відправили другу «буханку». На її перехват тут же вилетів наш FPV-дрон – і вразив прямим влучанням. Так «затрьохсотилася» ще частина росіян, на евакуацію яких вислали третю «буханку». Але ця автівка до позиції просто не доїхала – дорогою підірвалась на міні.
Так ворожа група розмінування припинила своє фізичне існування. А наука Майстра з маскування мін дала 100%-й результат.
Зараз підрозділ Майстра продовжує масштабувати виробництво БК для дистанційного мінування. А ми бійцям ГУР МО взялися у цьому допомогти.
З необхідних 520 000 гривень натепер зібрано 268 703 гривні: 231 188 грн – на рахунки та $ 915 на PayPal.
Залишилося дозбирати 251 297 гривень.
Часу: 5 днів
Долучайтеся просто зараз посильним донатом:
🇺🇦 Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/6j3jn9D7wi
🇺🇦 Номер картки: 5375 4112 0631 8037
🇺🇦 Конверт: https://next.privat24.ua/env/donate/232b6ed0
🇺🇦 PayPal: [email protected]
Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family», у коментарях до платежу вкажіть «На БК для ГУР»
Більше донатів – більше БК – більше пакетів для росіян.
❤183🔥141👍34