Сука дебіл.

Дебіл сука.

Їбанат.

Пизда.

Коли вже діти наших можновладців підуть у військо! Ганьба! Кривда!

Дякую всьому ромському народу за те, що в будь-якій країні вони продовжують битися на нашому боці.

Спочатку вони хуйнули ракету прям в центральний алтар Преображенського Собору, щоб МП щось зрозуміла.

Тепер вони хуйнули Серьогу Підрахуя, щоб він також щось зрозумів.

Надзвичайно цікаво, що далі буде.

Ладно, хорошо. Нештатне бомбування пукана. Видалив пост.

Хіба ж це не охуєнно?

Якась подруга жила тут, чекала на Путіна, не дочекалася, але дочекалася на уголовку за сєпарство своє.

Збігла до РФ. Подалася там на російське громадянство. А їй відмовили. ТОМУ ЩО ВОНА УГОЛОВНИЦЯ, У НАС ТУТ В КИЄВІ НА НЕЇ СПРАВА ЛЕЖИТЬ.

Лайфхак, йопта. Давайте на всіх москалів нахуй поіменно справи повідкриваємо.

Ну тобто чувак прямо із сізо разом зі своїм Плінським тут хуярить нам російську інформаційну кампанію по зриву мобілізації прямо з російськими наративами, породжену прямо російським майором і його російським мусорським розумом.

Міграція і боротьба з мігрантами - це конкретно російська проблематика. Це вони там бояться таджиків-терористів і ромів, які у них ворують дрони. Вони думають, що це і наша проблема, яку ми також собі бачимо, і намагаються нам в неї бити.

Просто фантастика. Чувак сидить в сізо за державну зраду але продовжує хуярити державну зраду.

Я думаю, що він як таракан, навіть якщо йому голову відрізати, то він ще шість діб буде боротися з Україною і мобілізацією.

Дорогие россияне, сезон акваэксцессов уже подходит к концу, скоро начнётся сезон термических аномалий. Поэтому все, кто не успел нахуй утонуть, не упустите свой шанс нахуй сгореть.

Потому что выучить этот ваш новояз - проще нахуй сгореть и утонуть.

6 років. Як же я заїбався спекулювати на патріотизмі. Коли вже на патріотизмі почнуть спекулювати достатньо людей, щоб я зміг спокійно поспекулювати на жлобстві.

Сьогодні сідав у машину до Гудименка, до нас підійшов дідусь і попросив грошей, окремо пояснивши, що він навіть пива не п'є, просто дуже хоче їсти, а пенсія ще не прийшла.

Дав йому двісті гривень, дід зрадів і сказав що тепер зможе відсвяткувати день прикордонника.

На випадок, якщо ви думаєте про військову кар'єру, державну пенсію і розраховуєте на повагу від держави в старості, у мене є для вас є порада.

Відкладіть собі двісті гривень зараз, тому що коли ви станете старими, у мене не буде можливості вам їх дати, бо я планую тоді жебракувати.

Нарешті знайдено спосіб зірвати російські задуми.

НИЗКА НАРАД!

Нарешті я завершив читати цю книгу.
Скажу відверто, її читання не входило у мої плани, проте мені порадили її прочитати ті, кому порадили ще раніше, але вони її не читали.
Читав книгу більше місяця, але відчуття, що першу сторінку книги я перегорнув ще вчора.
Під час читання іноді хотілося побачити автора цього шедевру, аби задати йому декілька питань по суті, бо сама книга залишає багато нерозкритих тем.
Майстерність сюжету отримує мої найвищі оцінки: родзинкою сюжету є відсутність надобності копирсатися у родових відносинах та іменах персонажів книги, адже персонажем може бути тільки одна людина і це ТИ, коли ти взявся читати цю книгу.
Автор майстерно вибудував все таким чином, що ви того не розуміючи стаєте головним і єдиним персонажем книги. весь сюжет крутиться навколо обов’язків, про які ви раніше навіть і не задумувався.
Кожна сторінка книги це справжні пригоди, які головному персонажу нав’язують вищі сили.
Ця книга це справжня подорож, нагадує Ґоббіта, але не того який пішов із гномами, а того якого не взяли і про якого майже нічого не написано.
Ємоції, під час читання просто неймовірні це сльози радості, втрата надії, пошук безлічі шляхів, страх, розчарування, біль, величезний біль, нерозуміння – все, через що проходить головний герой.
О підсумку скажу, що книга сприймалася мною немов реалістичний сон. Я відчував кожен запах, смак, колір так, немов це дійсно відбувалося зі мною.
Моментами було важко читати, через високочутливість моєї нервової системи, місцями хотілося кричати, аби соціум перестав тиснути, бо плечі від обов’язків не металеві. Сторінка за сторінкою, читаючи я проходив шлях, до пошуку самого себе, але самого себе так і не знайшов.
... Маю відчуття, що я щось ще не дописав)))

Seems legit

Інтрига року - чи увійде Порнхаб до "клубу білого бізнесу" Данили Гетьманцева.

Коля я бєрємєнна.

Не той чат.

Як видалити запис.

Шановни містяни, ми стали жертвою атаки ворожих хакерів.

Вітаємо заступника мера Миколая Івановича з одруженням на нашій співробітниці Марині.

Собачку жалко.