Після минулого посту від співзасновника Демократичної Сокири і військовослужбовця Сил оборони України Олександра Нойнеця про мобілізацію усі питали «а що ж робити?»

Behold! Цього разу він написав неймовірно довгий лонгрід про те, що ж саме робити. Буде боляче, але вам сподобається.

Здається, мене розкрили.

Вчора в РФ сталася трагічна подія. Слєдком затримав замміністра оборони РФ Тимура Іванова, який відповідав за військове будівництво, і пиздив на ньому такі космічні неймовірні гроші, шо навіть Шойгу кінець-кінцем не витримав.

Я пропоную пом'янути цю героїчну людину, Тимура Іванова, який так багато робив для перемоги України на своєму місці з 2016 року, хвилиною мовчання.

І сподіваюся, що його наступник на цьому пості недовго буде соромитися, і вже скоро продовжить справу свого попередника.

Цей наратив "ми вас навчили читати і писати, побудували вам музеї пушкіна і пам'ятники леніну, шо б ви без нас робили - він дуже популярний у них, оскільки є єдиним їх аргументом на користь колонізації.

Відповідь на нього проста - на гербі Північної Кореї - електрична вишка. Але не треба думати, що якби не режим Кимів, то в Північній Кореї ніхто б не винайшов електрику і всі б у темряві сиділи.

Русскіє оставілі корінним народам русскую писемність, і забрали їх власну. Як каже той самий Ньургун Атаков - "я тепер СЄРГЄЄВІЧ, краще б ви нас вбили".

На світі достатньо країн, де не ступала нога росіян, і знаєте що - незважаючи на це, там все одно якимось дивним чином навчилися читати.

З попереднього витікає наступне. Ідея москалів - треба воювати з Западом, Запад хоче відняти наші ресурси, наші безцінні ресурси.

Так от питання.

Які ще ваші ресурси? Якутські алмази це ваші ресурси, чи шо? А як вони стали вашими? Ви їх у якутів мабуть шо забрали, да? А взамін побудували якутам бібліотеку з 28 томами собранія сочінєній Лєніна. Ну питань нема, бібліотеку забирайте, алмази віддавайте. Не готові? Нерівноцінний обмін?

Чи ви хочете сказати, шо вы принесли якутам неймовірну технологію екскаватора, і тепер за це ви маєте право на золото і алмази, які ви ним викопали з якутської землі, а також право на керівництво якутами.

Батько мій все життя пропрацював у Казахстані на заводі Шеврон, який там у Казахстані добуває казахську нафту. У казахів не було грошей і технологій на будівництво своєї такої свердловини, тому вони запросили Шеврон, і Шеврон їм все побудував і став тим самим Заходом, який викачує зі святої казахської землі її неймовірні ресурси.

Так от, відмінність хіщнічєского Заходу від доброго радянського союзу в тому, що Шеврон за це платить Казахстану великі гроші, а натомість не має жодного офіційного права диктувати Казахстану, як йому жити.

Відчуваєте різницю між казахською нафтою, яку ворують капіталісти і якутськими алмазами, надійно захищеними від впливу НАТО?

Різниця грандіозна. У казахів немає бібліотеки імені Леніна і керівництва в Москві. Лохі мабуть тому що.

Ну, один бізнес вона майже відкрила. Бізнес по торгівлі дітьми.

Більшість моїх друзів у стрічці радіє тому, що військовозобов'язані мігранти будуть позбавлені консульських послуг.

Я - ні.

Я розумію ці почуття. Це почуття мурахи з басні "стрєкоза і муравєй". Якісь люди отримали два роки мирного життя тому, що якісь люди отримали два роки війни, поранень і смертей. Тепер другі хочуть деякої помсти і їм приємно, що проблеми тепер не лише у них.

Але я намагаюся бути прагматичною людиною, оскільки емоційною людиною у мене бути вже сил немає, вік не той.

І як прагматична людина, я вважаю, що дії держави не повинні мати на меті зробити мені приємно, або навпаки, боляче. Це неправильна мотивація. Дії держави мають робити добре державі. Україна понад усе, я таке шось чув.

Як саме позбавлення консульських послуг людей, які нам не подобаються, тому що вони вирішили бути громадянами трошки менше, ніж ми, допомагає державі вирішувати її проблеми? Я не бачу, як саме.

Я бачу, як ми даруємо політичному блоку Арестовича-Олєшка-Дубінського мільйон голосів після війни. Я бачу, як ми втрачаємо якісь донати, хоч би якими незначними вони не були (а я не знаю, якими вони були, значними чи ні). Я бачу, як ми втрачаємо якісь логістичні можливості по волонтерці (- у кого є людина зустріти перегнати у Варшаві? - у мене була, але він сказав шо він тепер їбав).

Я не бачу, як ми цим вирішуємо проблему мобілізації, і мені уже схоже, що ми і не намагаємося.

З плюсів - ми трохи розрадили людей тут. Зробили приємно. Військовий вперше за війну відчув, що він не главний лох у світі. Чи це корисно? Нууу, так, це корисно. Але чи ця користь вартувала цих втрат? Я не впевнений

Головне що в цьому мене бентежить - мені здається, що цей крок приймався не з міркувань користі для держави, а з міркувань "а хулє оні", чи "давайте всі в класі будуть сміятися коли я б'ю лоха ногами". Це не схоже на державницьке мислення. І це мене бентежить куди сильніше, ніж будь-який батхьорт емігрантів.

Згідно Конституції у мене і у вас, звичайно шо є права, і їх дохуя. Я радий, шо всі прочитали конституцію в розділі права. Це прекрасно.

Але, чесно кажучи, це саме той розділ, який я ніколи не розумів.

Конституція - це документ, яким ми домовляємося про те, що ми всі, група людей, є державою.

З цього витікають обов'язки і обмеження, а не права. Права, навпаки, витікають з того, шо немає ніякої держави, немає ніякої конституції і взагалі нічого немає.

Поки ми не домовились, шо ми є держава, у нас взагалі є всі права на світі. Якщо я один на льдінє в лісі з мавпами перегавкуюсь, у мене є всі права. І на життя, і на роботу, і на все шо я собі придумаю, навіть їсти інших землян я маю повне право.

Конституція - це якийсь закон про те, як ми живемо групою. Ну так життя групою - це обов'язки і обмеження, а не права. Це обов'язок захищати інших членів моєї групи, а не тільки мене, обов'язок поважати їх точку зору, прислухатися до них, делегувати комусь із них право вирішувати за мене якісь питання.

І оскільки мова про те, шо якісь мої права конституцією і взагалі моїм бажанням жити в колективі обмежуються, то завжди це буде конфлікт моїх особистих інтересів і інтересів колективу. І Конституція, як документ, що декларує державу, як якусь нову сутність, це документ, що наділяє мене обов'язками і права мої обмежує.

Там у Конституції взагалі написано, що моє право на життя священне і не може бути обмеженим.

Тобто кожен командир, який каже військовому "візьми ружжо, іди в окоп, де стріляють, і можливо там помри" - ну, це шо ж виходить, це антиконституційний наказ, і у нас кожного військового на посаді від командира відділення і вище, потрібно судити за порушення мого конституційного права на життя? Я так думаю, що ні.

Я так думаю, що Конституція України - це не про мене, а про те, що таке Україна, як ми всі її захищаємо, і чому. Якби її не було, то прав у мене було б набагато більше. Власне, всі права у мене б були. Роби що хочеш, іди куди хочеш, ніхто тобі не указ, нікого в тебе немає. Скітайся, як Вічний Жид.

САТАНААААА!

В мэрии сказали, что если бы он этого не сделал, то это сделали бы солдаты НАТО, или даже лично Байден, а Байден уже старенький и может промахнуться мимо горшка, а в Тобольске, как городе высокой культуры и богатой истории, это недопустимо.

Я, до речі, хочу сказати, що одним з небагатьох плюсів особисто моєї служби в армії є відсутність необхідності комунікувати з ТЦК. Перед 22 мені прям приспичило встати на облік в ТЦК в Києві, це був подвіг Геракла, а я не Геракл і так і не справився. Черги з вечора, в кожному кабінетю люди точно знають, що вам не до них, а в інший кабінет, де також знають чому не до них, вам потрібна справка на справку на справку, і ми вам нічого не видамо, до побачення. Просто сука охуєнно провів час тоді. Якби не війна, так би досі на облік і не встав. Дякую Путіну, вирішив мені цю проблему.

Так шо якщо там нічого суттєво не змінилося, а судячи з того, що я знаю про армію 24-го року, паперовість було посилено і употужнено, то справи у всіх хто не в армії погані. Дуже співчуваю, без шуток. Це пекло.

Яка сумна новина.жпг

Нарешті притомний план! Не падайте духом, поручик Олешко, корнет Арестович - налейте вина.

Тем временем воды отошли уже и у мэра Тюмени.

патріотів затримано, їм грозить штраф до 8500 грн.

реально пішло якесь "что было при Сырском и что мы потеряли". Дети рождались по пять килограммов весом, сразу в посадку просились. Ухилянты просыпались ночью от счастливого доброго смеха. Гравитация была 0,2G, мигранты одним прыжком Тысу перепрыгивали и сразу в Энергодар долетали.

З теракту в Крокус-Холі зроблено висновки!

Все ж таки недостатньо ми їх їбемо. Це видно по їх недостатній емоційності. Має бути так:

Сьогодні, як фашисти в 41-му, перед самим сходом сонця київський нацистський режим жида Зеленського наніс злочинний терористичний удар по мирному населенню Краснодарського краю. На щастя, мирне нічого не підозрююче населення Краснодарщини, наші діточки і бабушки, надійно захищене нашими відважними військовими. Виключно завдяки їх самопожертві і героїзму, вдалося підставити під удар військовий аеродром, який своєю жертвою врятував мирну Краснодарщину. Слава подвигу авіабомб і літаків аеродрома станіци Кущевської. Ніхто не забутий, нічто не забуте! Атаки київських нацистів на мирне населення не залишаться без відповіді! Наші льотчики помстяться за цей злочинний терористичний акт. Око за око. За атаку на мирну інфраструктуру Краснодарщини ми атакуємо жилі квартали Харкова і Дніпра.