Чому іноді застосування жорсткої сили краще ніж м'яка. На прикладі США

Живучи в епоху мейнстрімної політичної думки ми вже звикли до пасажів на кшталт: "У нинішніх реаліях застосування силової політики неприпустимо, все має вирішуватися дипломатичним шляхом, краще не провокувати кривдника". І певною мірою цю позицію можна зрозуміти, після Холодної війни ми практично не стикалися з великомасштабними війнами, а всі суперечки переходили в площину розглядів у міжнародних інститутах. Проте війна України та Росії змінила все. Початок конфлікту, як і в 1914, показало, що система стримування заснована на економічному тиску працює через один раз. У зв'язку з цим хотілося б звернутися до історії та згадати як США закінчили ту саму Холодну війну, а саме одна людина – Рональд Рейган.

Спроба перегляду підсумків Холодної війни має різний вигляд. Однак усі вони виходять із передумови, що політика Рональда Рейгана щодо СРСР була надто демонстративною, небезпечною і навіть веде до зворотних результатів. Проте вже зараз можна сказати, що президент Рейган заслуговує на звання головного архітектора перемоги Заходу в Холодній війні. Одним з його головних рішень було розміщення восени 1983 р. американських крилатих ракет і балістичних ракет "Першинг-2" у Європі у відповідь на прийняття СРСР на озброєння ракет СС-20. Слова останнього міністра закордонних справ СРСР Олександра Безсмертних: "Я сказав би, що одним із поворотних моментів, коли стратеги в СРСР почали, можливо, навіть переглядати свої позиції, стало оголошення програми СОІ (Стратегічна оборонна ініціатива) у березні 83. У голови радянських лідерів закралася підозра, що за цим може ховатися щось дуже небезпечне.
До моменту приходу Горбочова до влади у Москві статистичні показники вже свідчили, що ситуація в економіці була не надто гарною. Тому, коли заговорили про СОІ та контроль над озброєнням, економічний елемент... часом повністю захоплював Горбочова. Радянському лідеру, що має всю повноту інформації, також було добре відомо, що СРСР з його економікою і технологічною відсталістю, що перебуває в застої, не міг нічого протиставити СОІ. Ця демонстративна політика США дала свій результат, до 1987 року з Європи було повністю виведено ядерну зброю середньої дальності. СРСР змушений був визнати, що стратегія, яку він проводив з 60-х років, - стратегія брязкання зброєю, підривної діяльності та пропаганди для прикриття внутрішньої слабкості та збереження статусу наддержави, - остаточно зазнала провалу. Поки на чолі США стояла адміністрація (Ніксона, Форда, Картера), яка йшла на компроміс із СРСР, Радянський Союз продовжував нарощувати свої арсенали та посилювати військову присутність у різних частинах світу. Але варто з'явитися президенту, відкрито поставив як цілі досягнення військової переваги, як СРСР пішов на співпрацю і роззброєння, а згодом розвалився.

Цитата Маргарет Тетчер з книги "Мистецтво управління державою":
"Все це в наш час набуває надзвичайного значення. Якщо такі впливові люди не розуміють або просто забули, проти чого ми боролися в Холодній війні і як нам дісталася перемога, значить вони не можуть навіть зберегти, не кажучи вже про те, щоб поглибити, завоювання , які дала свобода"

Автор статті - Ян ||| Собеський

Сьогодні багато людей згадало, а є хто і завжди пам'ятав. Про те, що Кубань і Білгородщина так-то українські землі. І це добре, ми маємо пам'ятати свою історію і прагнути відновлення справедливості.
Але, нажаль мало хто пам'ятає Далекосхідну Україну, або ж Зелений Клин.
Це терени далекосхідних земель, заселені і колонізовані в переважній більшості українцями.
І в період перших Національно-визвольних змагань (1917-1922), тут паралельно з Великою Україною, теж велась боротьба української Нації за право існування.
До слова, населення Зеленого Клину на 1917 рік, складалось на 60% з українців, і становило абсолютну більшість.
(А наприклад росіян/московитів тут, проживало тільки 10%)
Територія, на яку поширювався вплив Далекосхідної України, займала площею 2,1 мільйони квадратних кілометрів!
Тобто, український народ, ще століття тому населяв, у всіх своїх етнічних межах, (Велика Україна включно з кубанню і Кримом, Зелений і Сірий Клин ) території більші сучасної Західної Європи!

Але нажаль стався Радянський Союз... А наші земляки комунізмовані і русифіковані, сьогодні вбивають і знищують свою ж націю, під лозунгами ефімерного необільшовицького "руського миру".

Ми маємо пам'ятати, ми маємо відновити справедливість, ми маємо зробити Україну Великою!

Від Сяну до Тихоокеанського узбережжя !🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Не згасне полум'я слави
Дивізії Галичина
Не згасне полум'я слави
Загонів УПА
Поки є Батьківщина -
Йде нескінченна війна.


Сьогодні в Україні відзначається День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни.

Ми безумовно пам'ятаємо!
Але примирення, може запанувати тільки після відновлення справедливості!
Друга світова війна, забрала занадто багато українців...
Близько семи мільйонів! Нажаль більшість з них використала в своїх цілях, як розхідний матеріал, більшовицька орда.
Ми не можемо допустити цього, ще раз!


Сьогодні ми молимось, до Господа, за упокій всіх наших співвітчизників, що загинули на ратному полі 1939-1945 років.

Нашим новим національним дивізом, має стати фраза не "Ніколи знову", а "Завжди на варті".
Бо поки є Україна - іде нескінченна війна

Кілька слів про енергетику 👇🏻

Нажаль деякі питання, стають зрозумілими і доступними для загалу тільки після сильних потрясінь чи катастроф.
Так сталося і з енергетичною незалежністю України, а вірніше сказати з її відсутністю.
Навіть війна 2014 і анексія Криму не змогли нічого навчити.

Але сьогодні питання вже не стоїть, чи далі споживати і бути залежними від сировини - держави терориста!
Проте, мало ким піднімається питання про повну енергетичну незалежність України, як від східних так і західних енергоносіїв.
Бо перехід з однієї енергетичної "голки" на іншу, мало що змінить в плані суб'єктності Держави.
Саме тому Україні потрібна потужна, а головне ефективна, енергетика.

Приорітет має надаватися проектам з надвисоким ККД, а не політозованим лівими силами, низькоефективним секторам.
Зараз ми бачимо, що країни які обрали шлях так званої "зеленої енергетики", максимально залежні від сировини Терористичної Федерації.
Та займають максимально стриману, якщо це можна так назвати, позицію в війні.
На відміну від тієї ж Британії, яка в даний час є найбільш антитерористичною і про-українською Державою.

І не просто так уряд Її Величності 🇬🇧, обирає ядерну енергетику, як основу чистого, довговічного і доступного - джерела енергії!
Адже на даний момент, це єдиний варіант перестати бути залежним від викопного палива.

Українська Держава, в майбутньому також має зробити для себе мирний атом - базисом власної суверенності.
Інакше ми й далі будемо вимушені йти на поступки східному "сусіду".
Так РУХ НГ 🇺🇦 , бачить вирішення енергетичного питання і насправді - це єдиний вірний шлях!

Принц Уельський (Майбутній Король Британії) і Герцогиня
Корнуельска, відвідали службу в Українському Православному Соборі Пресвятої Богородиці міста Оттави. Під час Королівського Візиту до Канади.

Принц Чарльз, відомий своїм приязливим ставленням до Православ'я. Його батько принц-консорт Філіп, походив з грецької православної сім'ї.
Але був вимушений прийняти англіканство, аби мати можливість одружитися з Її Величністю Єлизаветою ІІ.
Хоча він завжди наголошував, що прийнявши англіканство - не відрікається від Православ'я!

Тож не дивно, що свого сина він, виховував в глибокій шані до Православної Віри.

Чарльз протягом всього життя періодично, відвідує святу гору Афон, одну з найбільших православних святинь.
Де по слухам навіть таємно прийняв Православ'я.

Кілька слів про Туреччину

Довгий час українському суспільству засобами масової інформації та урядовими структурами прививається, якщо не сказати нав'язується, досить однозначний образ Туреччини.
Образ такого собі друга і союзника, там за морем.
І така пропаганда всупереч багатьом фактам, об'єктивній реальності, історичному досвіду, знаходить в цілому позитивне сприйняття серед більшості населення.

Давайте спробуємо розібратися, чи дійсно турки і власне режим Ердогана, дружній у відношенні до України.
Сьогодні ми не будемо розглядати, історичний досвід українського народу з Турцією, починаючи з часів Великого Князівства Литовського і закінчуючи Першою Світовою.
Ми не згадаємо, що власне саме явище України, як нової іпостасі Києво-Руської Державності в певній мірі виникло, як реакція на турецьку експансію.
Ми не розглянемо чисельні столітні набіги, звернення в рабство мільйонів українців, спалені будинки і Церкви.
Ні, сьогодні поговоримо про хліб насущний!

Отож, що ми маємо станом на зараз, станом на 3-й місяць повномасштабної війни України з Терористичною Федерацією.
А маємо ми наступне:

1. Блокування Турцією вступу до НАТО (яке хоч і дуже кволо, але пробує ніби допомогати Україні) Швеції і Фінляндії. Притому блокування відбувається в найбільш кризовий час, як для цих країн так і в цілому Європи, після закінчення Другої Світової.
2. Чіткі вимоги, або радше сказати шантаж Туреччиною північноатлантичного альянсу. Серед цих вимог, ключова - це право безкарно, вкладати кошти у ВПК так званої РФ. І це в той час, коли весь Захід зумів накінець таки зійтись на думці, що потрібно знищити військово промисловий комплекс Кремля.
3. Повне ігнорування економічних санкцій, що накладаються на Путіна і його режим. На секундочку, санкції проти Москви сьогодні вводять навіть такі віддалені країни, як Австралія і Японія .
4. Не зважаючи на загальносвітову тенденцію, по закриттю неба для московитської авіації. Турція не просто не закриває небо, а навпаки готує окремі флотилії для обслуговування "потреб" російського туриста.
5. Неоднозначні, а ікноли відверто брехливі заяви турецького МЗС і особисто пана Ердогана, стосовно війни і переговорів України з РФ.
Чого тільки варте звернення до преси в якому Реджеп стверджував, що Києвом і Москвою, знайдено консенсус по майже всіх хворих вимогах Путіна. Нагадаю, що Кулебі тоді довелося спростувати ці вигадки.

Вище приведено далеко не всі пункти і факти, що ілюструють справжнє обличчя малоазійської квазі імперії.
Але, цього більш ніж достатньо для здоровомислячого українця, аби зробити висновки.

Рух Новий Гетьманат 🇺🇦 і далі буде старатися пролити світло на багатьох "друзів", що з незрозумілих причин, хочуть приписати Україні

Питання вибору

Все що треба знати про ЄС у вирізці з статі "європейської правди"

Єдине що зробила Польща - це чітко визначила своє національне законодавство, вищим різних наднаціональних об'єднань.
Нагадую - формально всі країни-члени Євросоюзу незалежні і суверенні.

І от таке ставлення Польщі до своєї незалежності, вочевидь не дає спокійно спати Брюсселю вже кілька років.
Ці лицеміри навіть називають признаки суверенності - авторитарними замашками.
(Для довідки в авторитаризмі немає нічого поганого, не плутати з тоталітаризмом, сам інститут держави - авторитарний. Хоч що б з цього приводу не розповідали ліві & ліберали)

Тепер скажіть, чим це відрізняється від політики Soviet Union?
Який також був союзом "вільних" республік.

Отож, якщо ми таки вступимо в ЄС.
Вийде що боремось, аби вибратись з залізних, проржавілих, савдепівських кайдан і одразу надіти нові, золоті!

Ви й далі агітуєте за вступ України в Євросоюз? Розповідаєте про відсутність альтернатив, кошти які нібито "потечуть" рікою.
Добре, єдине тепер не смійте себе називати патріотом, чи тим більше якимось ідеалістом.

Бо виходить, що ви сильно не відрізняєтесь від протилежного табору.
Тих осіб яких в нашому суспільстві прийнято називати ватою, або ж більш офіційно - електоратом ОПЗЖ і їй подібних.
Єдине в чому різниця, вони між свободою і хілбом обрали хліб, а ви багато хліба.

А той, хто обере між свободою і хлібом - хліб.
Як ми знаємо, втратить і одне і інше!

Вознісся Ти у славі Христе Боже наш, радість сотворивши ученикам обітницею Святого Духа, утвердивши їх Своїм благословенням, що Ти є Син Божий, Визволитель світу.

Багатоходівочка кремля

Тим часом в Британії готують путч,
лейбористи (аля демократи, англійська версія) давно мріють позбутися Бориса.
Але до цього часу їхні спроби були марні.
І от тепер, ліві сили вирішили піти іншим шляхом. Вони посіяли смуту в рядах консервативної партії.

Нормальних приводів для відставки Джонсона небуло і нема.
Тому ліберятина вчепилась, як путін в шойгу, за вечірку дворічної давності.
Тепер головне питання, для чого все це?

Бо для тих же лейбористів і інших веселкових, це нічого не змінить, здавалося б.
При владі все одно буде прем'єр від консерваторів.

Але вочевидь справжня причина потенційної відставки Бориса, це його зовнішньо політична позиція.
А саме, глибока антикремлівмька і проукраїнська позиція.
Такий розклад справ зрозуміло, що не подобається лівим, для яких ідеалом ведення зовнішньої політики, є Макрон чи Шольц, ну на худий кінець Джо Байден.

І нажаль менш далекоглядна і політично обізнана, частина населення Сполученого Королівства буде з цим згідна. Разом з більш ліберальним крилом консервативної партії.
Зараз прихильниками лівих сил і квазі націоналістами Шотландії, Уельса, Північної Ірландії, роздувається критика Джонсона.
На основі лозунгів: "Це не наша війна", "Не треба втягувати Британію в третю світову", "Краще зайнятись внутрішніми проблемами".
Тобто розіграється карта така ж, як в ФРГ і Франції.

Отож, ми підійшли до суті питання.
Потенційна відставка Бориса, потрібна для того аби уряд Її Величності, очолив більш поміркований у всіх сенсах цього слова, прем'єр.
І в першу чергу його поміркованість, має виражатися в геополітичній кволості і стриманості у відношенні до так званої РФ.
Відставка Джонсона також зможе похоронити,
або принаймні відкласти в довгий ящик, проект Союзу УПА 🇺🇦🇵🇱🇬🇧 (України, Польщі, Англії)

Тож ми РУХ НГ🇺🇦, надіємось на краще і вболіваємо за справжнього друга України і одного з найкращих прем'єрів Її Величності за останні 50 років.

Оновлено 8.6.22

Дякуємо Богові, цього разу вороги Бориса зазнали невдачі!

Ми творимо історію 🇺🇦

Добігає кінця сто п'ята доба кремлівсько-української війни.
Понад 100 днів ЗСУ🇺🇦 доблесно виконують свій обов'язок. Стримуючи переважаючу в чисельності, необільшовицьку орду зі сходу.
І вже зараз кожен може робити для себе певні висновки.
В першу чергу агресор, який болюче поплатився за свою самовпевненість. Розповідаючи роками басні про слабкість України і власну силу, він і сам почав в них вірити.
А на практиці всупереч всьому, Україна стоїть!
І буде стояти!
А Кремль впаде...

Отож, сто п'ять днів спротиву, що вони значать?
Для того, аби не буде голослівними, згадаємо перебіг ключових воєн минулого століття:

— Розпочнемо з найбільш значимо конфлікту серед країн Європейської Цивілізації, після другої світової - Фолклендської війни.
Тоді Зброєним Силам Її Величності, знадобилося 74 дні для перемоги над Аргентинською хунтою

— Розділ Польщі 1939 року, тривав 35 днів. Саме скільки часу потрібно були, аби Варшава капітулювала.

— Падіня Франції 1940 року, 43 дні солдатам Вермахту знадобилося, аби одна з найсильніших армій світу капітулювала.

— Фінська (зимова) війна, мужній спротив фінів червоній орді, тривав 104 дні.
Це та сама війна яку ставлять, як приклад присормлення червоної машини. А героїчна боротьба фінського народу, є прикладом самовідданості, доблесті, самопожертви і єдності Nації.
Тоді фінам, нажаль, довелося поступитися своїми територіями, але вони зберегли гідність і головне незалежність!

І от активна фаза московито-Української війни триває вже більше цих, безумовно значимих і недавніх в історичних межах, подій.
Ми вже історія, ми вже легенда, ми - Гетьманат!