🌚 Відчуваю, що мені бракує вродженої допитливості для ефективної взаємодії з командами, клієнтами, партнерами

Тому почала читати книгу «Сила запитань».

💬 Якщо вірити написаному у вступі, то вона про інструмент лідерства через правильно поставлені запитання.

Цитата з книги:

«Часом ми запитуємо, бо справді потребуємо інформації. Часом — щоб почути бажану відповідь. А іноді відповідь узагалі не має значення, і ми прагнемо реакції».

Автор каже, що здебільшого переконування є самозахистом, але також це вміння доводити свою думку через запитання. Тож, щоб переконувати — потрібно не говорити, а запитувати.

Помітила, що в мене здебільшого слово «переконувати» викликає негативний присмак, бо асоціюється з тиском. Але автор пише про повсякденну комунікацію з якою ми стикаємось, коли хочемо аби:
- нас почули, зрозуміли;
- повірили в нашу ідею / проєкт так, як віримо ми;
- пристали на нашу пропозицію;
- чи банально аби переконати когось із «домашніх» прибрати в домі чи помити посуд.

Я тільки почала читати, але вже зловила себе на думці, що дійсно здебільшого проблеми починаються від того, що ми не ставимо запитання, а робимо висновки чи навіть приймаємо рішення виключно орієнтуючись на своє сприйняття. При цьому, уникаємо запитань не через байдужість, а тому, що:

🪐 Є страх задати дурне питання. Хочемо виглядати розумнішими, компетентнішими, всезнайками, бо як це не знаю відповідь на якесь із запитань, я ж експерт/ка, лідер/ка, спеціаліст/ка (підставте свій варіант)... А це про его;

🪐 Хочеться контролювати все;

🪐 Не хочемо витрачати зайвий час на уточнення, підтвердження чи спростування думок (особливо, коли горять дедлайни). Я так свого часу аби пришвидшити вихід матеріалу в медіа Bestseller, як редакторка втрутилась у журналістський текст й переписала те, що мені здалось недоцільним (й не погодила, бо це здалось мені дрібницею напротивагу терміну, який піджимав). Не пишаюсь цим, більше так не роблю та вдячна, що журналістці й мені вистачило сил вирішити цей конфлікт та продовжити співпрацю. Звісно, я виросла на своїй помилці і зробила висновки, що краще зайвий раз уточнити, ніж образити почуття інших.

💡 А як ви гадаєте, чому коли хочемо переконати інших — рідше ставимо запитання, а більше говоримо, аргументуючи правильність наших думок?

​​​​​​21 листопада — День Гідності та Свободи.
Саме у листопаді, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні події для сучасної України — Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013-го.

Сьогодні ми вшановуємо тих, хто виходив на Майдан за свободу, гідність і право на вільну країну. І тих, хто продовжує відстоювати цей вибір сьогодні.

Хочемо поділитися уривком із книжки «На мінному полі пам'яті» Максима «Далі» Кривцова — українського військового, поета й фотографа, який сам був учасником Революції Гідності:

💬 «Маленька держава Майдан, організована за такий короткий час, — приклад структурам багатьох інших країн, як можна і в наш час жити у злагоді, як колись жили перші християни. Молоде покоління, народжене у 2004-му, яке співає слова з пісні Павла Гудімова “Не політика, не політика в мені”, готове відстоювати інтереси своїх батьків, без політичних лозунгів, прапорів, симпатій.

… я вважаю, що в умовах цивілізації та держав, те, що виявляють люди на Майдані в ці дні, — це найкраща добра риса, це найвищий прояв людяності. Макс із Миколаєва всю свою сорокаденну відпустку присвятив Майдану. Ми разом кілька днів працювали на кухні: я приходив уночі, а він там був цілодобово. І коли я йшов, застуджений, додому, а в Макса починалась четверта доба без сну, він сказав, що не піде спати, відчуваючи, що він потрібен там, на кухні, насипати гаряче для мітингувальників.

Слава Українцям — Героям Слава!!!»

Сьогодні вшановуємо памʼять мільйонів українців, знищених штучним голодом. Голодомор 1932–1933 років — злочин, який мав стерти наш народ, його культуру, мову та гідність. Але памʼять сильніша за страх.

Ми запалюємо свічку — як знак скорботи, як обітницю памʼятати й передавати правду далі.

До цієї дати зібрали добірку книжок, що допомагають осмислити трагедію Голодомору, почути голоси свідків та зрозуміти масштаб злочину.

Пам’ятаємо.

На nashformat.ua стартувала Чорна п’ятниця — час поповнити свою полицю найкращими книжками українських видавництв зі знижками до -60%!

Акція триває з 25 листопада до 1 грудня 2025 року — маєте цілий тиждень, щоб обрати книжки, які надихнуть, навчать, здивують або просто подарують тепло.

✨ Чорна п’ятниця також діє офлайн — у нашій книгарні за адресою: провулок Алли Горської, 5, Київ.

Встигніть обрати свої фаворити — такі знижки трапляються лише раз на рік. 🖤📖

❄️ На nashformat.ua можна оплачувати книжки Зимовою єПідтримкою з картою «Нацкешбек» — і чорноп’ятничні знижки до –60% роблять цей вибір ще приємнішим. Тож ви отримаєте ще більше книжок 📚

Щоб читачам було зручніше, усі видання, які можна придбати за кошти зимової допомоги, ми позначили спеціальним маркером — іконкою з літерою «Є» у правому нижньому кутку.

Як оформити замовлення?
✔ Оберіть потрібні книжки та додайте їх до кошика.
✔ У кошику поставте позначку «Хочу оплатити коштами Єпідтримка».
✔ Пам’ятайте: доставка оплачується окремо при отриманні.
✔ Якщо серед вибраних видань є ті, що не можна оплачувати коштами державної підтримки, просто розділіть замовлення на два.

Обирайте, читайте й підтримуйте українські видавництва разом із «Наш Формат» ♥

До Чорної п’ятниці на nashformat.ua діють знижки на дитячу літературу — прекрасна нагода підготувати подарунки для малечі до дня Святого Миколая чи під ялинку на Різдво. 🎁

А ще цього року ми разом із вами творимо додаткове диво — акцію «Книжковий поштар турботи». Збираємо книжки для дітей наших воїнів, щоб вони теж відчули святкове тепло та підтримку.

Чорна п’ятниця — прекрасний момент придбати подарунки й водночас долучитися до доброї справи. ✨