За декілька днів буду брати участь у мРНК клюбі з доповіддю про мутаційні сигнатури.
Приходьте, планується гарний нетворкінг 👨🔬👩🔬
Коли: 02/07/19, 16:00
Де: Київ, вулиця Богомольця 4, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України
P.S: не забудьте підписатися на фейсбук-сторінку інституту: Bogomoletz Institute of Physiology
Приходьте, планується гарний нетворкінг 👨🔬👩🔬
Коли: 02/07/19, 16:00
Де: Київ, вулиця Богомольця 4, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України
P.S: не забудьте підписатися на фейсбук-сторінку інституту: Bogomoletz Institute of Physiology
Друзі, тут певний спад активності на каналі з'явився через переїзд, stay tuned, скоро будуть публікації.
Поки що тримайте запис TEDx про генетичне консультування. Тут спеціалістка, яка консультує пацієнтів, розповідає про нюанси роботи.
Лінк: What Is Genetic Counseling? | Jaclyn Haven | TEDxHelena
Поки що тримайте запис TEDx про генетичне консультування. Тут спеціалістка, яка консультує пацієнтів, розповідає про нюанси роботи.
Лінк: What Is Genetic Counseling? | Jaclyn Haven | TEDxHelena
YouTube
What Is Genetic Counseling? | Jaclyn Haven | TEDxHelena
What is genetic counseling? How is it useful? Jaclyn received her Master of Science degree in genetic counseling from the University of Colorado – Denver in ...
Під час навчання у медичному університеті: "хірургічні спеціальності? Ніт!"
Початок PhD програми: [готує анестезію та асистує на операціях на щурах]
🐀🐀🐀🐀🐀🐀🐀🐀
Початок PhD програми: [готує анестезію та асистує на операціях на щурах]
🐀🐀🐀🐀🐀🐀🐀🐀
Хто буде в Одесі цієї неділі — вам пощастило, бо Genomics UA організує новий івент.
Цього разу лектором буде Eugen Ursu з румунської дослідницької групи "Systems Biology of Aging".
Буде невеличка доповідь "Comparative cross-species transcriptomics for lifespan" та нетворкінг.
Приєднуйтесь!
Деталі: https://www.facebook.com/events/511083946366878/
Цього разу лектором буде Eugen Ursu з румунської дослідницької групи "Systems Biology of Aging".
Буде невеличка доповідь "Comparative cross-species transcriptomics for lifespan" та нетворкінг.
Приєднуйтесь!
Деталі: https://www.facebook.com/events/511083946366878/
👍1
Лікар-генетик в Україні — хто це? 👨🔬👩🔬
Як я виявив, щодо того, хто може стати лікарем-генетиком, у студентів є чимало міфів. Спробую прояснити це питання.
🖥 У наказі МОЗ №81 від 23.02.2005 є таблиця з переліком спеціальностей інтернатур, але генетики там немає. Що ж робити? Без паніки, бо є наказ МОЗ №346 від 07.12.98 з переліком спеціалізацій для лікарів та "вимогами", як їх отримати. Можемо побачити, що спеціальностей, пов'язаних з генетикою, там аж дві.
🧬 Генетика лабораторна — спеціалізація, що триває 2.5 місяці. Її можливо отримати лікарям-лаборантам.
💊 Генетика медична — спеціалізація, що триває 3 місяці. Її може отримати лікар, який закінчив будь-яку інтернатуру зі спеціальностей "лікувальна справа" або педіатричного профілю.
🦄 Як бачимо, вимог на кшталт "обов'язково бути педіатром", "тільки після інтернатури з акушерства та гінекології" там нема, всупереч поширеним міфам.
🧩Декілька фактів:
+ Так, спеціалізація триває дуже мало. Якщо ви мрієте про медичну генетику, має сенс розпочати стажуватися якмога раніше, бо потрібен досвід, щоб добре володіти фенотипічною діагностикою.
+ Автор цього блогу розглядав можливість отримання цієї спеціалізації, тому частину інтернатури із загальної практики — сімейної медицини пройшов у медико-генетичному центрі. Так, так можна і це не суперечить законодавству, додатково пощастило з керівництвом лікарні та центру, яке було готове на нестандартні ситуації.
+ В Україні кількість можливостей для працевлаштування для медичного генетика дуже лімітована. Доброю ідеєю було б починати шукати ймовірне місце роботи під час 6-го курсу чи інтернатури, поспілкуватися керівництвом центру.
+ Ваша "первинна" спеціалізація, до медичної генетики, може надати певних переваг щодо досвіду та навичок. Якби я б обирав зараз, я би спеціалізувався на сімейній медицині чи на неврології.
+ Медична генетика розвивається дуже швидко. Скоріш за все, у відділенні ви будете краще знати про геномну медицину та зручне програмне забезпечення за більш досвідчених колег. Звичайно, якщо багато читаєте. Тому має сенс жити "у симбіозі": набиратися досвіду у колег та допомагати їм із впровадженням новинок.
🌍 А як у світі?
+ У журналі European Journal of Human Genetics у 2017 році було опубліковане дослідження "From Mendel to Medical Genetics", згідно з яким, із 42 включених країн-учасниць Ради Європи, 32 мали медичну генетику як первинну спеціалізацію і лише 8 — як субспеціалізацію. У Греції та на Кіпрі такої спеціалізації немає. Більшість спеціалізацій з медичної генетики тривають чотири або п'ять років.
+ Згідно з American Board of Medical Genetics and Genomics, лікар може пройти дворічну сертифіковану резидентуру з медичної генетики та геноміки, або чотирирічну комбіновану програму. Наприклад, один з інститутів Університету Джона Гопкінса пропонує комбіновані резидентури з медичної генетики та педіатрії чи внутрішньої медицини.
P.S: майте на увазі, написане актуально лише станом на серпень 2019-го та може змінитися. Наприклад, наразі зареєстрований новий наказ із переліком спеціальностей для інтернатури, але, на жаль, медичної генетики там досі немає.
Як я виявив, щодо того, хто може стати лікарем-генетиком, у студентів є чимало міфів. Спробую прояснити це питання.
🖥 У наказі МОЗ №81 від 23.02.2005 є таблиця з переліком спеціальностей інтернатур, але генетики там немає. Що ж робити? Без паніки, бо є наказ МОЗ №346 від 07.12.98 з переліком спеціалізацій для лікарів та "вимогами", як їх отримати. Можемо побачити, що спеціальностей, пов'язаних з генетикою, там аж дві.
🧬 Генетика лабораторна — спеціалізація, що триває 2.5 місяці. Її можливо отримати лікарям-лаборантам.
💊 Генетика медична — спеціалізація, що триває 3 місяці. Її може отримати лікар, який закінчив будь-яку інтернатуру зі спеціальностей "лікувальна справа" або педіатричного профілю.
🦄 Як бачимо, вимог на кшталт "обов'язково бути педіатром", "тільки після інтернатури з акушерства та гінекології" там нема, всупереч поширеним міфам.
🧩Декілька фактів:
+ Так, спеціалізація триває дуже мало. Якщо ви мрієте про медичну генетику, має сенс розпочати стажуватися якмога раніше, бо потрібен досвід, щоб добре володіти фенотипічною діагностикою.
+ Автор цього блогу розглядав можливість отримання цієї спеціалізації, тому частину інтернатури із загальної практики — сімейної медицини пройшов у медико-генетичному центрі. Так, так можна і це не суперечить законодавству, додатково пощастило з керівництвом лікарні та центру, яке було готове на нестандартні ситуації.
+ В Україні кількість можливостей для працевлаштування для медичного генетика дуже лімітована. Доброю ідеєю було б починати шукати ймовірне місце роботи під час 6-го курсу чи інтернатури, поспілкуватися керівництвом центру.
+ Ваша "первинна" спеціалізація, до медичної генетики, може надати певних переваг щодо досвіду та навичок. Якби я б обирав зараз, я би спеціалізувався на сімейній медицині чи на неврології.
+ Медична генетика розвивається дуже швидко. Скоріш за все, у відділенні ви будете краще знати про геномну медицину та зручне програмне забезпечення за більш досвідчених колег. Звичайно, якщо багато читаєте. Тому має сенс жити "у симбіозі": набиратися досвіду у колег та допомагати їм із впровадженням новинок.
🌍 А як у світі?
+ У журналі European Journal of Human Genetics у 2017 році було опубліковане дослідження "From Mendel to Medical Genetics", згідно з яким, із 42 включених країн-учасниць Ради Європи, 32 мали медичну генетику як первинну спеціалізацію і лише 8 — як субспеціалізацію. У Греції та на Кіпрі такої спеціалізації немає. Більшість спеціалізацій з медичної генетики тривають чотири або п'ять років.
+ Згідно з American Board of Medical Genetics and Genomics, лікар може пройти дворічну сертифіковану резидентуру з медичної генетики та геноміки, або чотирирічну комбіновану програму. Наприклад, один з інститутів Університету Джона Гопкінса пропонує комбіновані резидентури з медичної генетики та педіатрії чи внутрішньої медицини.
P.S: майте на увазі, написане актуально лише станом на серпень 2019-го та може змінитися. Наприклад, наразі зареєстрований новий наказ із переліком спеціальностей для інтернатури, але, на жаль, медичної генетики там досі немає.
🧬Не є секретом, що терапія орфанних хвороб коштує багато. Тому є різні причини, серед яких складність і вартість виробництва, маленька кількість пацієнтів з певним захворюванням.
💊 Деякі препарати приходиться приймати пожиттєво, або довгим курсом. Як ви вважаєте, скільки приблизно коштує найдорожча терапія орфанної хвороби з існуючих, із розрахунку на рік?
💊 Деякі препарати приходиться приймати пожиттєво, або довгим курсом. Як ви вважаєте, скільки приблизно коштує найдорожча терапія орфанної хвороби з існуючих, із розрахунку на рік?
Forwarded from Genomics UA
Відео лекції Comparative cross-species transcriptomics for lifespan, яку нещодавно прочитав Ursu Eugen з Institute of Biochemistry of the Romanian Academy. Приємного перегляду.
https://youtu.be/-oZHYYkMShk
https://youtu.be/-oZHYYkMShk
YouTube
Comparative cross-species transcriptomics for lifespan. Eugen Ursu.
Investigating the gene expression patterns of long-living mammals can yield insight into the biological processes that account for the lifespan difference. T...
Forwarded from Genomics UA
Сьогодні розпочалася реєстрація на PhD програму у Cologne Graduate School for Ageing Research.
Дедлайн: 17 листопада
Перелік груп і можливих наукових проєктів: https://bit.ly/30N1Po8
Подача документів: https://bit.ly/2PymSK7
Бажаємо успіхів!
Дедлайн: 17 листопада
Перелік груп і можливих наукових проєктів: https://bit.ly/30N1Po8
Подача документів: https://bit.ly/2PymSK7
Бажаємо успіхів!
Минулої суботи ми провели біомедичний журнальний клуб по статті, яка базується на повногеномному пошуку асоціацій (GWAS). Сьогодні опублікували запис онлайн-зустрічі:
https://www.youtube.com/watch?v=m8TQZADXzzw
👨⚕️👩⚕️ Ця зустріч була успішною завдяки ентузіазму Олександра Шинкаренко та Валерії Теліженко, які підготували огляд статті Ganna et al. "Large-scale GWAS reveals insights into the genetic architecture of same-sex sexual behavior", та усій команді Genomics UA, яка організувала зустріч та запис.
Запрошуємо подивитися запис, якщо вам цікава стаття чи приклад використання GWAS.
А якщо ви бажаєте запропонувати статтю для огляду чи взяти участь у наступній зустрічі журнального клубу, напишіть мені чи будь-кому з команди Genomics UA.
🖥 Ми будемо вдячні за підписку на нашу сторінку:
https://www.facebook.com/GenomicsUA/
https://www.t.iss.one/GenomicsUA/
https://www.youtube.com/watch?v=m8TQZADXzzw
👨⚕️👩⚕️ Ця зустріч була успішною завдяки ентузіазму Олександра Шинкаренко та Валерії Теліженко, які підготували огляд статті Ganna et al. "Large-scale GWAS reveals insights into the genetic architecture of same-sex sexual behavior", та усій команді Genomics UA, яка організувала зустріч та запис.
Запрошуємо подивитися запис, якщо вам цікава стаття чи приклад використання GWAS.
А якщо ви бажаєте запропонувати статтю для огляду чи взяти участь у наступній зустрічі журнального клубу, напишіть мені чи будь-кому з команди Genomics UA.
🖥 Ми будемо вдячні за підписку на нашу сторінку:
https://www.facebook.com/GenomicsUA/
https://www.t.iss.one/GenomicsUA/
Протеомний аналіз при хворобі Фабрі
🧬 Хвороба Фабрі (ХФ) — це Х-зчеплене порушення лізосомального зберігання глікосфінголіпідів, яке вражає приблизно 1 на 40 000 — 117 000 чоловіків. Жінки можуть мати різні прояви цього захворювання, хоча його частота у жінок невідома. Без лікування ХФ може призвести до поліорганної недостатності, а тривалість життя таких пацієнтів може бути скорочена до 20 років у порівнянні з загальною популяцією.
ХФ викликається патологічними варіантами гена GLA. Відомий механізм ХФ пов'язаний з продуктом GLA, ферментом альфа-галактозидазою А. Його відсутня або недостатня активність викликає накопичення глікосфінголіпідів у різних клітинах і тканинах, що призводить до різноманітних клінічних проявів. Класичний фенотип може бути присутнім з дитинства і включає невропатичний біль або біль у кінцівках, що провокується різними тригерами, доброякісні ураження шкіри, помутніння рогівки, залучення ШКТ та неспецифічні симптоми. Залучення ниркової, серцево-судинної та цереброваскулярної систем спричиняє більшість летальних випадків.
Те, що захворювання є рідкісним, а його симптоми не є специфічними, сприяє неправильній діагностиці або не врахуванню ХФ лікарями. Діагностика широко доступна і включає молекулярно-генетичне тестування, аналіз активності альфа-галактозидази A, іноді біопсії тканин або органів. Враховуючи, що терапія дуже дорога (150 000 - 250 000 доларів США на рік), важливо оцінити залучення органів та відповідь на лікування.
Хоча надійність деяких підходів для таких цілей наразі досліджується (наприклад, виявлення глікосфінголіпідів у рідинах організму), автори недавньої роботи, опублікованої у Journal of Medical Genetics, вирішили дослідити альтернативний діагностичний підхід.
Doykov I.D. et al використовували підхід моніторингу множинної реакції (MRM) на основі рідинної хроматографії — тандемної мас-спектрометрії. Вони розробили протеомний чип, здатний виявити сорок один протеїн в 1 мл сечі та протестували його на біоматеріалі шістдесяти шести пацієнтів із підтвердженою ХФ, які взяти участь у дослідженні. Білки були відібрані на основі попередніх протеомних експериментів або на уявленні, що вони можуть відображати патологічні процеси органів, уражених ХФ.
Аналіз цих біомаркерів, враховуючи залучення різних органів у хворобу, показав, що двадцять з них співвідносяться із патологічними змінами в органах і мають бути більш детально досліджені в наступних роботах. Крім того, аналіз показав, що ці біомаркери можна розділити на кілька груп для підтвердження діагнозу ХФ, в тому числі у безсимптомних пацієнтів чи пацієнтів ранніх стадій, а також для досліджень реакції на лікування або прогресування захворювання
Подальші дослідження можуть підтвердити актуальність цих біомаркерів у різних груп пацієнтів з діагнозом ХФ; крім того, ці перспективні висновки можуть стимулювати вчених розробити протеомні чипи для інших захворювань лізосомального накопичення.
Якщо такий підхід і вибрані біомаркери виявляться надійними, ми можемо отримати новий швидкий та неінвазивний діагностичний інструмент для прийняття клінічних рішень у пацієнтів, які підозрюються на ХФ, або вже мають підтверджений діагноз.
📋 Джерело:
Doykov ID, Heywood WE, Nikolaenko V, et al
Rapid, proteomic urine assay for monitoring progressive organ disease in Fabry disease
Journal of Medical Genetics Published Online First: 13 September 2019.
https://dx.doi.org/10.1136/jmedgenet-2019-106030
🖥 Додаткові матеріали:
+Fabry disease
https://ghr.nlm.nih.gov/condition/fabry-disease
+Fabry disease
https://www.orpha.net/consor/cgi-bin/OC_Exp.php?Expert=324&lng=EN
+Fabry disease: Clinical features and diagnosis
https://www.uptodate.com/contents/fabry-disease-clinical-features-and-diagnosis
🧬 Хвороба Фабрі (ХФ) — це Х-зчеплене порушення лізосомального зберігання глікосфінголіпідів, яке вражає приблизно 1 на 40 000 — 117 000 чоловіків. Жінки можуть мати різні прояви цього захворювання, хоча його частота у жінок невідома. Без лікування ХФ може призвести до поліорганної недостатності, а тривалість життя таких пацієнтів може бути скорочена до 20 років у порівнянні з загальною популяцією.
ХФ викликається патологічними варіантами гена GLA. Відомий механізм ХФ пов'язаний з продуктом GLA, ферментом альфа-галактозидазою А. Його відсутня або недостатня активність викликає накопичення глікосфінголіпідів у різних клітинах і тканинах, що призводить до різноманітних клінічних проявів. Класичний фенотип може бути присутнім з дитинства і включає невропатичний біль або біль у кінцівках, що провокується різними тригерами, доброякісні ураження шкіри, помутніння рогівки, залучення ШКТ та неспецифічні симптоми. Залучення ниркової, серцево-судинної та цереброваскулярної систем спричиняє більшість летальних випадків.
Те, що захворювання є рідкісним, а його симптоми не є специфічними, сприяє неправильній діагностиці або не врахуванню ХФ лікарями. Діагностика широко доступна і включає молекулярно-генетичне тестування, аналіз активності альфа-галактозидази A, іноді біопсії тканин або органів. Враховуючи, що терапія дуже дорога (150 000 - 250 000 доларів США на рік), важливо оцінити залучення органів та відповідь на лікування.
Хоча надійність деяких підходів для таких цілей наразі досліджується (наприклад, виявлення глікосфінголіпідів у рідинах організму), автори недавньої роботи, опублікованої у Journal of Medical Genetics, вирішили дослідити альтернативний діагностичний підхід.
Doykov I.D. et al використовували підхід моніторингу множинної реакції (MRM) на основі рідинної хроматографії — тандемної мас-спектрометрії. Вони розробили протеомний чип, здатний виявити сорок один протеїн в 1 мл сечі та протестували його на біоматеріалі шістдесяти шести пацієнтів із підтвердженою ХФ, які взяти участь у дослідженні. Білки були відібрані на основі попередніх протеомних експериментів або на уявленні, що вони можуть відображати патологічні процеси органів, уражених ХФ.
Аналіз цих біомаркерів, враховуючи залучення різних органів у хворобу, показав, що двадцять з них співвідносяться із патологічними змінами в органах і мають бути більш детально досліджені в наступних роботах. Крім того, аналіз показав, що ці біомаркери можна розділити на кілька груп для підтвердження діагнозу ХФ, в тому числі у безсимптомних пацієнтів чи пацієнтів ранніх стадій, а також для досліджень реакції на лікування або прогресування захворювання
Подальші дослідження можуть підтвердити актуальність цих біомаркерів у різних груп пацієнтів з діагнозом ХФ; крім того, ці перспективні висновки можуть стимулювати вчених розробити протеомні чипи для інших захворювань лізосомального накопичення.
Якщо такий підхід і вибрані біомаркери виявляться надійними, ми можемо отримати новий швидкий та неінвазивний діагностичний інструмент для прийняття клінічних рішень у пацієнтів, які підозрюються на ХФ, або вже мають підтверджений діагноз.
📋 Джерело:
Doykov ID, Heywood WE, Nikolaenko V, et al
Rapid, proteomic urine assay for monitoring progressive organ disease in Fabry disease
Journal of Medical Genetics Published Online First: 13 September 2019.
https://dx.doi.org/10.1136/jmedgenet-2019-106030
🖥 Додаткові матеріали:
+Fabry disease
https://ghr.nlm.nih.gov/condition/fabry-disease
+Fabry disease
https://www.orpha.net/consor/cgi-bin/OC_Exp.php?Expert=324&lng=EN
+Fabry disease: Clinical features and diagnosis
https://www.uptodate.com/contents/fabry-disease-clinical-features-and-diagnosis
Друзі, хочу поділилися посиланням на канал, на який я підписаний.
🧬🔬👩⚕️"Генетика курильщика" - канал від медичного генетика з Рівненського медико-генетичного центру. Люблю читати, бо там про "клінічне життя", а ще там смішні меми.
🧬🔬👩⚕️"Генетика курильщика" - канал від медичного генетика з Рівненського медико-генетичного центру. Люблю читати, бо там про "клінічне життя", а ще там смішні меми.
Telegram
Лагідна генетизація
Your friendly neighborhood імперіалістична шльондра/сорося/донбаська бандерівка @reismitscheiss
Ось така проста ілюстрація із декількома цифрами про рідкісні хвороби від організації з UK.
Джерело зображення: https://www.genomicseducation.hee.nhs.uk/
Джерело зображення: https://www.genomicseducation.hee.nhs.uk/
Сьогодні було оголошено лауреатів Нобелівської премії 2019-го року. В категорії "Фізіологія чи медицина" премію розділили троє вчених: William G. Kaelin Jr, Sir Peter J. Ratcliffe та Gregg L. Semenza.
Нагороджені вони "за їх відкриття того, як клітини відчувають і пристосовуються до наявності кисню".
Подивитися пряму трансляцію анонсу, стислу презентацію про відкриття та інтерв'ю можна на офіційному сайті Фонду Нобеля:
https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/2019/summary/
Нагороджені вони "за їх відкриття того, як клітини відчувають і пристосовуються до наявності кисню".
Подивитися пряму трансляцію анонсу, стислу презентацію про відкриття та інтерв'ю можна на офіційному сайті Фонду Нобеля:
https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/2019/summary/
Хижацькі журнали
Бувають різні "листи щастя". В одних вам пропонують отримати у спадок від Нігерійського принца мільярд грошей, а в інших — опублікуватися у Scopus/WoS/ДАК виданні дуже швидко й за певну суму. Хоча останні листи схожі на такі, що мають відношення до науки, насправді ці два різновиди приблизно однакові.
Хижацькі журнали — це такі, де майже відсутні редакторська політика та peer review. Вони існують лише для того, щоб заробити грошей на довірливих авторах чи псевдонауковцях, закритися, а потім відкритися під новим ім'ям.
Іноді вчені тролять такі журнали. Ось, наприклад, журнал "IOSR Journal of Pharmacy and Biological Sciences" прийняв до публікації статтю "Новітні засоби боротьби з міжгалактичними паразитами та їх передача в моделюванні Зігеріона".
Фанати серіалу "Рік та Морті" вже здогадалися, про що ця стаття, а для всіх інших наведу декілька цитат:
-"We introduce the Magnetic Oddities Radiation TherapY (MORTY) which has never been explored by the scientific community"
-"The Inter-galactic parasitic infection Schlodomoniasis can be chemically induced by Tartaric acid (chemo-convulsants agent). "
-"Inter-galactic parasites carry a whole lot of turbulent juice which can cause several health complications. "
Повна версія статті: https://bit.ly/2BdfRUR
Скоріш за все, справжнє дослідження з подібного журналу ніколи не прочитають та не процитують. На жаль, в Україні таких журналів дуже багато. Журналів, які взагалі хоча б індексуються Scopus/WoS на всю країну біля 118, з них сім медичних, а найбільший показник цитування серед них — 0,366. Це означає, що за останні два роки кожну статтю процитували в середньому 0,366 рази. (https://bit.ly/2MyOutC)
Тому, коли ви бачите поважних професорів чи молодих вчених, які пишуть, що мають 100500 публікацій і кілограм патентів, перед тим, як кланятися науковому божеству, перевірте, в яких саме журналах опубліковані їх роботи.
Бажаю вам публікацій лише в гарних журналах і не хворіти.
Бувають різні "листи щастя". В одних вам пропонують отримати у спадок від Нігерійського принца мільярд грошей, а в інших — опублікуватися у Scopus/WoS/ДАК виданні дуже швидко й за певну суму. Хоча останні листи схожі на такі, що мають відношення до науки, насправді ці два різновиди приблизно однакові.
Хижацькі журнали — це такі, де майже відсутні редакторська політика та peer review. Вони існують лише для того, щоб заробити грошей на довірливих авторах чи псевдонауковцях, закритися, а потім відкритися під новим ім'ям.
Іноді вчені тролять такі журнали. Ось, наприклад, журнал "IOSR Journal of Pharmacy and Biological Sciences" прийняв до публікації статтю "Новітні засоби боротьби з міжгалактичними паразитами та їх передача в моделюванні Зігеріона".
Фанати серіалу "Рік та Морті" вже здогадалися, про що ця стаття, а для всіх інших наведу декілька цитат:
-"We introduce the Magnetic Oddities Radiation TherapY (MORTY) which has never been explored by the scientific community"
-"The Inter-galactic parasitic infection Schlodomoniasis can be chemically induced by Tartaric acid (chemo-convulsants agent). "
-"Inter-galactic parasites carry a whole lot of turbulent juice which can cause several health complications. "
Повна версія статті: https://bit.ly/2BdfRUR
Скоріш за все, справжнє дослідження з подібного журналу ніколи не прочитають та не процитують. На жаль, в Україні таких журналів дуже багато. Журналів, які взагалі хоча б індексуються Scopus/WoS на всю країну біля 118, з них сім медичних, а найбільший показник цитування серед них — 0,366. Це означає, що за останні два роки кожну статтю процитували в середньому 0,366 рази. (https://bit.ly/2MyOutC)
Тому, коли ви бачите поважних професорів чи молодих вчених, які пишуть, що мають 100500 публікацій і кілограм патентів, перед тим, як кланятися науковому божеству, перевірте, в яких саме журналах опубліковані їх роботи.
Бажаю вам публікацій лише в гарних журналах і не хворіти.
🔬🧬💊 Доволі часто друзі та колеги запитують про мою PhD програму. Вирішив написати лонгрід про це на каналі.
Розпочну з того, що в цей інститут, Research Center for Molecular Medicine of the Austrian Academy of Sciences (далі — CeMM), я пройшов з другої спроби. У 2018-му році я не пройшов через один з етапів відбору. Хоча паралельно я подавався до інших місць, а у 2019-му отримав ще одне запрошення, я вирішив працювати в CeMM. Чому?
Я добре розумію власні професійні сильні та слабкі сторони. Хоча ступень M.D. дає певних переваг щодо участі у трансляційних дослідженнях (тобто таких, де фундаментальні дослідження проводяться для наступного використання їх результатів у клінічній медицині), я в певних речах слабкіший кандидат за, скажемо, молекулярного біолога чи біохіміка. Одною з причин мого фокусу на CeMM було те, що PhD програма тут включає вступний курс, щоб знайти пропуски у знаннях та дізнатися, що відбувається у суміжних напрямах.
Взагалі, це один з небагатьох інститутів, де відверто писали, що зацікавлені в кандидатах з дуже різним профілем. Так, один інститут у Франції, де у 2018-му шукали кандидатів на PhD програму з вимогою "MSc in life sciences or related fields", відмовив мені, бо, як виявилося, їм на цю позицію підходив лише біолог, а чого хтось таке написав — не знають. Буває і таке. У CeMM разом зі мною почали програму люди із наступними бекграундами: біологія, медицина, біомедична інженерія, математика, хімія.
Хоча я і є частиною CeMM, я відношусь до Ludwig Boltzmann Institute for Rare and Undiagnosed Diseases. Це партнерський інститут, до напряму якого належить тематика мого проєкту. А ще я зареєстрований у Medical University of Vienna, бо там я проходжу частину курсів і моя програма формальна акредитована через цей університет. Перші декілька тижнів я намагався зрозуміти цю потрійну афіліацію, проте зараз мені здається ця система цілком логічною.
Відразу після приїзду в серпні я зміг попрацювати в експерименті з PhD проєкту моїх колег з лабораторії, а до кінця жовтня мій розклад виглядає так: з 9:00 до 17:00 вступний курс з семінарами та лекціями в CeMM, з 17:00 до 19:00 — обов'язковий курс по клітинній та молекулярній біології для медиків у MedUni, на який також ходять лікарі-резиденти та MD-PhD. Все це я намагаюсь балансувати із курсами німецької, зустрічами в лабораторії та додатковим журнальним клубом, який я вирішив взяти у цьому семестрі. А з листопаду в мене розпочнеться ротація в іншій лабораторії.
Ідея така, що, окрім PhD тези та публікацій, в мене за чотири роки повинна бути набрана певна кількість ECTS, які враховуються за курси, семінари та журнальні клуби. Перший семестр більш-менш детермінований, проте далі свобода і можна обирати найбільш релевантні курси.
Зараз я працюю над планом проєкту, перші кроки буду робити ближче до кінця року, а навесні буду захищати його перед PhD committee, від рішення якого буде залежить, чи продовжать мені контракт, чи буде проєкт саме таким, як я запланував, тощо.
Мені подобається такий графік, бо завжди продуктивно зайнятий. А ще подобається те, що цей інститут — це не "палац страху", який я часто бачив раніше, а місце із потужною робочою культурою. Деякі речі в мене, як у людини зі Східної Європи, й досі викликають розрив шаблону. Наприклад, сьогодні вечірню лекцію по протеоміці читав науковий директор інституту, якій, в розмові після заходу, подякував за те, що відвідав його лекцію.
На сьогодні все, на добраніч. Піду аналізувати статтю для завтрашнього журнального клубу та буду радий новим запитанням!
Розпочну з того, що в цей інститут, Research Center for Molecular Medicine of the Austrian Academy of Sciences (далі — CeMM), я пройшов з другої спроби. У 2018-му році я не пройшов через один з етапів відбору. Хоча паралельно я подавався до інших місць, а у 2019-му отримав ще одне запрошення, я вирішив працювати в CeMM. Чому?
Я добре розумію власні професійні сильні та слабкі сторони. Хоча ступень M.D. дає певних переваг щодо участі у трансляційних дослідженнях (тобто таких, де фундаментальні дослідження проводяться для наступного використання їх результатів у клінічній медицині), я в певних речах слабкіший кандидат за, скажемо, молекулярного біолога чи біохіміка. Одною з причин мого фокусу на CeMM було те, що PhD програма тут включає вступний курс, щоб знайти пропуски у знаннях та дізнатися, що відбувається у суміжних напрямах.
Взагалі, це один з небагатьох інститутів, де відверто писали, що зацікавлені в кандидатах з дуже різним профілем. Так, один інститут у Франції, де у 2018-му шукали кандидатів на PhD програму з вимогою "MSc in life sciences or related fields", відмовив мені, бо, як виявилося, їм на цю позицію підходив лише біолог, а чого хтось таке написав — не знають. Буває і таке. У CeMM разом зі мною почали програму люди із наступними бекграундами: біологія, медицина, біомедична інженерія, математика, хімія.
Хоча я і є частиною CeMM, я відношусь до Ludwig Boltzmann Institute for Rare and Undiagnosed Diseases. Це партнерський інститут, до напряму якого належить тематика мого проєкту. А ще я зареєстрований у Medical University of Vienna, бо там я проходжу частину курсів і моя програма формальна акредитована через цей університет. Перші декілька тижнів я намагався зрозуміти цю потрійну афіліацію, проте зараз мені здається ця система цілком логічною.
Відразу після приїзду в серпні я зміг попрацювати в експерименті з PhD проєкту моїх колег з лабораторії, а до кінця жовтня мій розклад виглядає так: з 9:00 до 17:00 вступний курс з семінарами та лекціями в CeMM, з 17:00 до 19:00 — обов'язковий курс по клітинній та молекулярній біології для медиків у MedUni, на який також ходять лікарі-резиденти та MD-PhD. Все це я намагаюсь балансувати із курсами німецької, зустрічами в лабораторії та додатковим журнальним клубом, який я вирішив взяти у цьому семестрі. А з листопаду в мене розпочнеться ротація в іншій лабораторії.
Ідея така, що, окрім PhD тези та публікацій, в мене за чотири роки повинна бути набрана певна кількість ECTS, які враховуються за курси, семінари та журнальні клуби. Перший семестр більш-менш детермінований, проте далі свобода і можна обирати найбільш релевантні курси.
Зараз я працюю над планом проєкту, перші кроки буду робити ближче до кінця року, а навесні буду захищати його перед PhD committee, від рішення якого буде залежить, чи продовжать мені контракт, чи буде проєкт саме таким, як я запланував, тощо.
Мені подобається такий графік, бо завжди продуктивно зайнятий. А ще подобається те, що цей інститут — це не "палац страху", який я часто бачив раніше, а місце із потужною робочою культурою. Деякі речі в мене, як у людини зі Східної Європи, й досі викликають розрив шаблону. Наприклад, сьогодні вечірню лекцію по протеоміці читав науковий директор інституту, якій, в розмові після заходу, подякував за те, що відвідав його лекцію.
На сьогодні все, на добраніч. Піду аналізувати статтю для завтрашнього журнального клубу та буду радий новим запитанням!