Я нещодавно мав розмову з керівництвом свого інституту, і побачив, що CeMM дуже хоче підтримати українських дослідників, які шукають на тимчасову позицію. Від себе можу рекомендувати це місце, бо тут працюють сильні групи та дуже гарна робоча атмосфера.
Тож, якщо вам довелося тимчасово виїхати з України та ви розглядаєте таку опцію, подавайтеся якнайшвидше. Посилання на цей допис: лінк.
Тож, якщо вам довелося тимчасово виїхати з України та ви розглядаєте таку опцію, подавайтеся якнайшвидше. Посилання на цей допис: лінк.
Ще з новин: наша лабораторія у Відні (опис) отримала пропозицію для фінансування позиції на один рік спеціально для українських дослідників (у тому числі Master/PhD students, technical assistants), яким довелося виїхати (або ще на шляху) до Австрії та хотіли б працювати в нас.
За описом знайдете детальну інформацію про наш фокус, але загалом ключові слова такі: портальна гіпертензія, фіброз та цироз печінки, тваринні моделі захворювань печінки, культури клітин (імморталізовані, первинні), матеріал пацієнтів (кров, біопсії, пост-операційний), секвенування, digital pathology.
В нас добрий колектив, міцний зв'язок лаби з клінікою, знаходимося ми в кампусі з самою високою наукометрією в Австрії.
Якщо щось з цього цікаво і бачите себе в нашому напряму, будь ласка, пишіть мені (контакт в описі каналу). Також буду вдячний за розповсюдження.
За описом знайдете детальну інформацію про наш фокус, але загалом ключові слова такі: портальна гіпертензія, фіброз та цироз печінки, тваринні моделі захворювань печінки, культури клітин (імморталізовані, первинні), матеріал пацієнтів (кров, біопсії, пост-операційний), секвенування, digital pathology.
В нас добрий колектив, міцний зв'язок лаби з клінікою, знаходимося ми в кампусі з самою високою наукометрією в Австрії.
Якщо щось з цього цікаво і бачите себе в нашому напряму, будь ласка, пишіть мені (контакт в описі каналу). Також буду вдячний за розповсюдження.
Medical University of Vienna
On the hunt for new approaches in the treatment of portal hypertension and liver fibrosis | MedUni Vienna
Любі колеги, я знаю, що на цей канал підписано багато медиків. Нещодавно платформа Medscape запустила опитування-дискусію щодо того, чи повинні медичні спільноти відмовитися від співпраці з росією, і чи можливо заборонити експорт медичних засобів туди.
Як ви чудово знаєте, наша боротьба з орками йде як на фронті, так і у кіберпросторі. Тому, якщо ви користуєтеся Medscape у професійній діяльності й маєте там акаунт, то допоможіть міжнародній спільноті нас почути:
https://www.medscape.com/viewarticle/970791
Іноді там щось пишуть і росіяни, мовляв, то усе злий диктатор, а вони просто хочуть працювати у своїх теплих, не розбомблених шпиталях. Спілкуймося з такими також, але виключно сухими фактами, бо американські модератори там - чутливі люди.
Як ви чудово знаєте, наша боротьба з орками йде як на фронті, так і у кіберпросторі. Тому, якщо ви користуєтеся Medscape у професійній діяльності й маєте там акаунт, то допоможіть міжнародній спільноті нас почути:
https://www.medscape.com/viewarticle/970791
Іноді там щось пишуть і росіяни, мовляв, то усе злий диктатор, а вони просто хочуть працювати у своїх теплих, не розбомблених шпиталях. Спілкуймося з такими також, але виключно сухими фактами, бо американські модератори там - чутливі люди.
👍8
Привіт! Публікую запрошення-експромт :)
Ми з колегами з @GenomicsUA поспілкувалися і вирішили, що було б класно зробити відкриту зустріч-нетворкінг. Там оговоримо, як зараз працюють наші вчені, як борються з просіданням продуктивності і яку підтримку від міжнародної спільноти отримують. Попередньо дізнався, що на зустрічі будуть наші вчені з багатьох країн, тому буде цікаво.
Приєднуйтеся, буду радий вас там бачити. Починаємо ось тут
📍 https://t.iss.one/GenomicsUA/142 📍
вже за годину (18:00 CEST, 19:00 Київ).
Ми з колегами з @GenomicsUA поспілкувалися і вирішили, що було б класно зробити відкриту зустріч-нетворкінг. Там оговоримо, як зараз працюють наші вчені, як борються з просіданням продуктивності і яку підтримку від міжнародної спільноти отримують. Попередньо дізнався, що на зустрічі будуть наші вчені з багатьох країн, тому буде цікаво.
Приєднуйтеся, буду радий вас там бачити. Починаємо ось тут
📍 https://t.iss.one/GenomicsUA/142 📍
вже за годину (18:00 CEST, 19:00 Київ).
Telegram
Genomics UA
Друзі,
пропонуємо приєднатись до нашого теплого голосового чату цієї суботи о 19.00 по Києву (18.00 СЕТ).
Будемо говорити, як працюють та що роблять наші вчені під час війни. А ще про те, які можливості зараз пропонує світова академічна спільнота, щоб підтримати…
пропонуємо приєднатись до нашого теплого голосового чату цієї суботи о 19.00 по Києву (18.00 СЕТ).
Будемо говорити, як працюють та що роблять наші вчені під час війни. А ще про те, які можливості зараз пропонує світова академічна спільнота, щоб підтримати…
Розповідаю про важливу подію. Представники українських та закордонних громадських організацій та інституцій створили ініціативу Ukrainian Global University. Вона отримала підтримку Офісу Президента та уряду.
Ця мережа працюватиме над "відкриттям дверей" для українських студентів та дослідників у закордонних інститутах, над створенням нових можливостей, стипендій, фінансуванням позицій. Ультимативно, я бачу, що до мережі приєднаються закордонні партнери. Мені здається, що цей проєкт вартий уваги.
Мою заявку прийняли, і я тепер буду комунікувати з інститутами в Австрії. Якщо ви працюєте за кордоном і маєте бажання допомогти мережі, заповніть форму на сайті: https://uglobal.university. І особливо запишіться, якщо ви - той/та, кому актуальні вищезгадані можливості.
Ця мережа працюватиме над "відкриттям дверей" для українських студентів та дослідників у закордонних інститутах, над створенням нових можливостей, стипендій, фінансуванням позицій. Ультимативно, я бачу, що до мережі приєднаються закордонні партнери. Мені здається, що цей проєкт вартий уваги.
Мою заявку прийняли, і я тепер буду комунікувати з інститутами в Австрії. Якщо ви працюєте за кордоном і маєте бажання допомогти мережі, заповніть форму на сайті: https://uglobal.university. І особливо запишіться, якщо ви - той/та, кому актуальні вищезгадані можливості.
Kyiv School of Economics
Ukrainian Global University Lists of our Partners
👍2
Привіт!
В нас з Ганною Гаврюшенко буде #ГеннаСлуханка цієї суботи о 18:00 (Київський час). Ганна - лікарка-генетик та авторка каналу Лагідна генетизація. Мої читачі можуть пам'ятати наше інтерв'ю про стипендію на курс з клінічної геноміки, яку Ганна отримала у 2019-му.
Розмовлятимемо про те, як проходить робочий день лікарки-генетика, які реалії життя українських пацієнтів з генетичними хворобами під час війни, і які тренди є в медичній генетиці прямо зараз. Також можна буде залишати коментарі, і ми їх оговоримо. Підпишіться на канал Ганни, запросіть колег та приєднайтеся у суботу тут, на @mutationme!
Додати до Google календаря
В нас з Ганною Гаврюшенко буде #ГеннаСлуханка цієї суботи о 18:00 (Київський час). Ганна - лікарка-генетик та авторка каналу Лагідна генетизація. Мої читачі можуть пам'ятати наше інтерв'ю про стипендію на курс з клінічної геноміки, яку Ганна отримала у 2019-му.
Розмовлятимемо про те, як проходить робочий день лікарки-генетика, які реалії життя українських пацієнтів з генетичними хворобами під час війни, і які тренди є в медичній генетиці прямо зараз. Також можна буде залишати коментарі, і ми їх оговоримо. Підпишіться на канал Ганни, запросіть колег та приєднайтеся у суботу тут, на @mutationme!
Додати до Google календаря
❤8
🧬 Привіт!
Починаємо слуханку з Ганною за годину, зустрічаємося на цьому каналі.
Я відкрив коментарі, вже повинні працювати. Під цим дописом можна буде писати запитання, або взаємодіяти, якщо ми придумаємо якісь інтеракції :)
Починаємо слуханку з Ганною за годину, зустрічаємося на цьому каналі.
Я відкрив коментарі, вже повинні працювати. Під цим дописом можна буде писати запитання, або взаємодіяти, якщо ми придумаємо якісь інтеракції :)
Мій інститут, CeMM, зробив ребрендинг до річного звіту з науки. Тепер наш слоган звучить як "Science is our medicine", що, на мій погляд, добре характеризує те, чим ми займаємося. Я трохи приймав у цьому участь минулого року і зробив переклад брошури нашого "Research Forte" українською (на скриншоті вище), який також включений до матеріалів річного звіту.
Ще з новин інституту: минулими тижнями я спілкувався з декількома читачами свого блогу і дуже радий, що вони відгукнулися на заклик, який я репостив сюди. І вже влаштувалися або проходять співбесіди на наші позиції Guest Scientists. Це така можливість провести рік в одній з лабораторій, здобути нові навички та зробити внесок до проєктів, нарешті, додати себе співавторства у наукових публікаціях до CV.
Досвід міжнародної роботи або навчання — краще, що можна зробити для розбудови України майбутнього, причому на будь-якому етапі кар'єри. На мій погляд, нашій науковій та медичній спільноті дуже сильно не вистачає інтеграції у світові спільноти та горизонтальних зв'язків на персональному рівні. По-перше, люди, які потім повертаються в Україну, будують навколо себе відповідне середовище: вони знають, як здобувати грантові кошти, як створювати здорові відносини всередині лаби, і як працювати у колабораціях. Для мене в цьому завжди є прикладами Оксана Півень та Олег Лущак — можете подивитися за посиланнями, якими цікавими речами вони займаються у своїх лабораторіях. По-друге, ті, хто залишаються в іноземних лабораторіях та компаніях, нерідко допомагають Україні інакше. Тут я можу привести приклади Юлії Ситнікової (USA), разом з якою ми вже три роки працюємо над освітніми проєктами ГО "Геноміка ЮА". Або Наташа Франк (USA), яка у 2019-му році робила лекції зі стовбурових клітин під час візиту до Києва та консультувала українських лікарів щодо наукової кар'єри.
У підсумку: навіть якщо ви зараз знаходитеся на початковому кар'єрному рівні або навчаєтеся, не бійтеся, шукайте та подавайтеся на міжнародні можливості. А якщо потрібна порада щодо CV або певної програми, то можете написати мені, я спробую допомогти. Колись напишу тут про свій досвід стажувань в Ізраїлі та Румунії.
Ще з новин інституту: минулими тижнями я спілкувався з декількома читачами свого блогу і дуже радий, що вони відгукнулися на заклик, який я репостив сюди. І вже влаштувалися або проходять співбесіди на наші позиції Guest Scientists. Це така можливість провести рік в одній з лабораторій, здобути нові навички та зробити внесок до проєктів, нарешті, додати себе співавторства у наукових публікаціях до CV.
Досвід міжнародної роботи або навчання — краще, що можна зробити для розбудови України майбутнього, причому на будь-якому етапі кар'єри. На мій погляд, нашій науковій та медичній спільноті дуже сильно не вистачає інтеграції у світові спільноти та горизонтальних зв'язків на персональному рівні. По-перше, люди, які потім повертаються в Україну, будують навколо себе відповідне середовище: вони знають, як здобувати грантові кошти, як створювати здорові відносини всередині лаби, і як працювати у колабораціях. Для мене в цьому завжди є прикладами Оксана Півень та Олег Лущак — можете подивитися за посиланнями, якими цікавими речами вони займаються у своїх лабораторіях. По-друге, ті, хто залишаються в іноземних лабораторіях та компаніях, нерідко допомагають Україні інакше. Тут я можу привести приклади Юлії Ситнікової (USA), разом з якою ми вже три роки працюємо над освітніми проєктами ГО "Геноміка ЮА". Або Наташа Франк (USA), яка у 2019-му році робила лекції зі стовбурових клітин під час візиту до Києва та консультувала українських лікарів щодо наукової кар'єри.
У підсумку: навіть якщо ви зараз знаходитеся на початковому кар'єрному рівні або навчаєтеся, не бійтеся, шукайте та подавайтеся на міжнародні можливості. А якщо потрібна порада щодо CV або певної програми, то можете написати мені, я спробую допомогти. Колись напишу тут про свій досвід стажувань в Ізраїлі та Румунії.
❤9👍3
Якщо ви пропустили нашу Генну слуханку з Ганною, ми опублікували запис на ютубі:
https://www.youtube.com/watch?v=9S_Wdppz_y8
Щоб було зручніше слухати, розбили відео на глави. Який кар'єрний шлях в медичній генетиці? Як проходить робочий день? Що з NGS та орфанними пацієнтами? І, нарешті, як сильно ми ❤️ пошук мутацій гену MTHFR у прив'язці до гомоцистеїну?
https://www.youtube.com/watch?v=9S_Wdppz_y8
Щоб було зручніше слухати, розбили відео на глави. Який кар'єрний шлях в медичній генетиці? Як проходить робочий день? Що з NGS та орфанними пацієнтами? І, нарешті, як сильно ми ❤️ пошук мутацій гену MTHFR у прив'язці до гомоцистеїну?
YouTube
#ГеннаСлуханка з Ганною Гаврюшенко
Запис генної слуханки з Ганною Гаврюшенко 2022-05-07. Ганна - лікарка-генетик та авторка каналу Лагідна генетизація (https://t.iss.one/hypnic). Мої читачі можуть пам'ятати наше інтерв'ю про стипендію на курс з клінічної геноміки, яку Ганна отримала у 2019-му:…
👍2🔥2
Для пацієнтів зі спінальною м'язовою атрофією (СМА) в Україні вперше з'явилися ліки: МОЗ пише, що отримали понад 150 флаконів Spinraza.
Що це означає?
Те, що пацієнти зі СМА отримають високоякісне лікування без необхідності чекати на благодійні програми від виробника або їхати за кордон. European Medicines Agency у своєму резюме посилається на дослідження, де 51% та 57% дітей, що отримали спінразу, мали покращення здатності до рухів за 12 та 15 місяців лікування відповідно.
Механізм дії цього препарату потребує його постійного використання. Spinraza інгібує фактор сплайсингу, який у звичайних умовах модифікує продукт гена SMN2 і робить його менш стабільним та ефективним. Таким чином, навіть якщо функція гена SMN1 знижена (це і є причиною СМА), це може частково компенсуватися за допомогою майже ідентичного SMN2, який, завдяки лікуванню, буде виробляти функціональний білок. Тому, на жаль, про повне одужання не йдеться - проте це може позитивно вплинути на якість життя таких дітей.
За схемою виробника, лікування починається з чотирьох доз з інтервалом 14-14-30 діб, а потім додаткове введення необхідне кожні чотири місяці, тобто сім доз за перший рік, і далі по три дози на рік. За отриманою кількістю виглядає так, що 21 пацієнт, який ще не отримував лікування, буде забезпечений на рік.
За різними даними, які я знайшов, в Україні цього року може бути 200-400 людей зі СМА, більшість з яких - діти. Можливо, певні з них є кандидатами на інше лікування (наприклад, Zolgensma) або вже отримують Spinraza з інших джерел. Проте ситуація з ліками проти рідкісних захворювань така, що навіть при хворобах, де вони існують, їх доступність та ціна є проблемою: у цьому випадку, вартість однієї дози є біля $100 000. Тому сподіваюся, що в майбутньому на ринок вийде більше ефективних препаратів для лікування СМА, а поява генериків о 2030-х допоможе знизити ціну.
____
Якщо цікаво, поширте допис серед колег. Раніше я писав про СМА: 1) генетика та 2) лікування.
Що це означає?
Те, що пацієнти зі СМА отримають високоякісне лікування без необхідності чекати на благодійні програми від виробника або їхати за кордон. European Medicines Agency у своєму резюме посилається на дослідження, де 51% та 57% дітей, що отримали спінразу, мали покращення здатності до рухів за 12 та 15 місяців лікування відповідно.
Механізм дії цього препарату потребує його постійного використання. Spinraza інгібує фактор сплайсингу, який у звичайних умовах модифікує продукт гена SMN2 і робить його менш стабільним та ефективним. Таким чином, навіть якщо функція гена SMN1 знижена (це і є причиною СМА), це може частково компенсуватися за допомогою майже ідентичного SMN2, який, завдяки лікуванню, буде виробляти функціональний білок. Тому, на жаль, про повне одужання не йдеться - проте це може позитивно вплинути на якість життя таких дітей.
За схемою виробника, лікування починається з чотирьох доз з інтервалом 14-14-30 діб, а потім додаткове введення необхідне кожні чотири місяці, тобто сім доз за перший рік, і далі по три дози на рік. За отриманою кількістю виглядає так, що 21 пацієнт, який ще не отримував лікування, буде забезпечений на рік.
За різними даними, які я знайшов, в Україні цього року може бути 200-400 людей зі СМА, більшість з яких - діти. Можливо, певні з них є кандидатами на інше лікування (наприклад, Zolgensma) або вже отримують Spinraza з інших джерел. Проте ситуація з ліками проти рідкісних захворювань така, що навіть при хворобах, де вони існують, їх доступність та ціна є проблемою: у цьому випадку, вартість однієї дози є біля $100 000. Тому сподіваюся, що в майбутньому на ринок вийде більше ефективних препаратів для лікування СМА, а поява генериків о 2030-х допоможе знизити ціну.
____
Якщо цікаво, поширте допис серед колег. Раніше я писав про СМА: 1) генетика та 2) лікування.
❤11👍1
Раніше я писав про те, що наш інститут, CeMM (Відень, Австрія), має профінансовані позиції для guest scientists з України. Хочемо закрити програму на цей рік, маємо змогу найняти ще декількох людей якнайшвидше. Якщо ви:
1. Маєте змогу дістатися Відня;
2. Маєте гарну англійську;
3. Маєте зацікавленість працювати рік над одним з напрямів інституту (можна подивитися у переліку лаб на сайті; підходить і робота руками в лабораторії, і біоінформатика);
То напишіть мені тут або на [email protected]. Також буду вдячний за репост.
Зарплатня й страхування включені до цієї позиції, також інститут допомагає з житлом на старті.
UPD: вимог щодо вашого наукового ступеня або досвіду нема. Ще навчаєтеся в інституті? Підходить. Маєте PhD та купу публікацій? Також.
1. Маєте змогу дістатися Відня;
2. Маєте гарну англійську;
3. Маєте зацікавленість працювати рік над одним з напрямів інституту (можна подивитися у переліку лаб на сайті; підходить і робота руками в лабораторії, і біоінформатика);
То напишіть мені тут або на [email protected]. Також буду вдячний за репост.
Зарплатня й страхування включені до цієї позиції, також інститут допомагає з житлом на старті.
UPD: вимог щодо вашого наукового ступеня або досвіду нема. Ще навчаєтеся в інституті? Підходить. Маєте PhD та купу публікацій? Також.
🔥13👍2
Я вже якось писав, що твіттер - це дуже важлива соціальна мережа для наукової кар'єри. Окрім того, це - головний інструмент для комунікації зі світовою спільнотою, яким користуються люди бізнесу, політики, журналісти, вчені.
Кожен може працювати над тим, щоб інформаційно підтримати нашу боротьбу, що, зрештою, виллється у підвищення дипломатичного тиску на московію та більшу кількість зброї Україні. Для цього достатньо лише висвітлювати злочини держави-терориста з посиланнями на джерела інформації.
Якщо в вас нема твіттеру, зареєструйтеся. Підпишіться там на тих, кого ви знаєте або читаєте, особливо закордонних друзів - пошукайте тих, з ким ви вже поєднані в інших соцмережах. Коли робите допис, тегайте людей з цього переліку. Нарешті, поширюйте дописи інших.
Якщо ми ще не підписані там один на одного, то моя сторінка: https://twitter.com/xander_petrenko .
Додаткові поради:
* Використовуйте хештег у географічних назвах або для флешмобів (#Ukraine, #Kherson, #russiaIsATerroristState тощо) - так ваші дописи попадають у відповідний фід;
* Використання реальної фотографії, заповненої сторінки та посилання на джерела підвищують довіру до повідомлень.
* Повідомлення з фактами та посиланнями працюють краще, ніж суто емоційні;
* Перелік релевантних хештегів та тем, які потребують інформаційної підтримки, можна знайти у популярних блогерів, або в Інтернет Військах України (волонтерський рух).
* Додаткові поради від Сергія Стерненка: https://t.iss.one/ssternenko/6979
Кожен може працювати над тим, щоб інформаційно підтримати нашу боротьбу, що, зрештою, виллється у підвищення дипломатичного тиску на московію та більшу кількість зброї Україні. Для цього достатньо лише висвітлювати злочини держави-терориста з посиланнями на джерела інформації.
Якщо в вас нема твіттеру, зареєструйтеся. Підпишіться там на тих, кого ви знаєте або читаєте, особливо закордонних друзів - пошукайте тих, з ким ви вже поєднані в інших соцмережах. Коли робите допис, тегайте людей з цього переліку. Нарешті, поширюйте дописи інших.
Якщо ми ще не підписані там один на одного, то моя сторінка: https://twitter.com/xander_petrenko .
Додаткові поради:
* Використовуйте хештег у географічних назвах або для флешмобів (#Ukraine, #Kherson, #russiaIsATerroristState тощо) - так ваші дописи попадають у відповідний фід;
* Використання реальної фотографії, заповненої сторінки та посилання на джерела підвищують довіру до повідомлень.
* Повідомлення з фактами та посиланнями працюють краще, ніж суто емоційні;
* Перелік релевантних хештегів та тем, які потребують інформаційної підтримки, можна знайти у популярних блогерів, або в Інтернет Військах України (волонтерський рух).
* Додаткові поради від Сергія Стерненка: https://t.iss.one/ssternenko/6979
👍10
В Європі багато людей досі не розуміють, чому росіян треба висилати назад до росії. Або чому єдині адекватні шляхи приймання росіян - через притулок або гуманітарний шлях для тих, хто бореться проти рашизму.
Тому я написав тред у твіттері для своїх іноземних знайомих. Прохання поширити, особливо якщо вас читають люди не з України:
https://twitter.com/xander_petrenko/status/1564946044147884033
Тому я написав тред у твіттері для своїх іноземних знайомих. Прохання поширити, особливо якщо вас читають люди не з України:
https://twitter.com/xander_petrenko/status/1564946044147884033
🔥11👍2
Сьогодні опублікували пресреліз нашого дослідження, яке ми робили протягом двох років і залучили до нього сім інших європейських центрів.
В цьому дослідженні ми спиралися на гіпотезу, що моделі машинного навчання, які використовують прості лабораторні показники, можуть передбачати тяжкість портальної гіпертензії у пацієнтів з компенсованим цирозом. Це важливо, бо портальна гіпертензія є головним фактором декомпенсації хвороби: таким пацієнтам потрібна буде термінова трансплантація печінки як єдиний шлях врятувати життя. З іншого боку, якщо завчасно ідентифікувати пацієнтів з портальною гіпертензією, їм можна призначати відповідне лікування, змінювати тактику або включати до клінічних досліджень, щоб покращити якість життя та відтермінувати декомпенсацію.
Я поспілкувався з колегами та зробив висновок, що золотий стандарт вимірювання портальної гіпертензії у пацієнтів в Україні є ускладненим, бо вимагає коштовного обладнання та навченої команди. Тож наша краща модель може допомогти ідентифікувати таких пацієнтів лише за допомогою лабораторних даних, для цього ми опублікували її як вебзастосунок у формі калькулятора: https://liver.at/vlsg/HVPG-Calculator/
Само дослідження було прийнято в Journal of Hepatology, це головний журнал за нашим напрямом. Маю честь розділити перше авторство зі своїм колегою в CeMM. Писати манускрипт до такого журналу та робити його велику ревізію в той час, коли в Україні відбувалися найгарячіші бої (лютий-березень, потім червень-липень) - дивний досвід. Проте я сподіваюся, що наше дослідження допоможе й українським лікарям.
В будь-якому випадку, якщо в вас є питання чи пропозиції для колаборації з машинного навчання у клінічному застосуванні - радий поспілкуватися тут, або на [email protected]
В цьому дослідженні ми спиралися на гіпотезу, що моделі машинного навчання, які використовують прості лабораторні показники, можуть передбачати тяжкість портальної гіпертензії у пацієнтів з компенсованим цирозом. Це важливо, бо портальна гіпертензія є головним фактором декомпенсації хвороби: таким пацієнтам потрібна буде термінова трансплантація печінки як єдиний шлях врятувати життя. З іншого боку, якщо завчасно ідентифікувати пацієнтів з портальною гіпертензією, їм можна призначати відповідне лікування, змінювати тактику або включати до клінічних досліджень, щоб покращити якість життя та відтермінувати декомпенсацію.
Я поспілкувався з колегами та зробив висновок, що золотий стандарт вимірювання портальної гіпертензії у пацієнтів в Україні є ускладненим, бо вимагає коштовного обладнання та навченої команди. Тож наша краща модель може допомогти ідентифікувати таких пацієнтів лише за допомогою лабораторних даних, для цього ми опублікували її як вебзастосунок у формі калькулятора: https://liver.at/vlsg/HVPG-Calculator/
Само дослідження було прийнято в Journal of Hepatology, це головний журнал за нашим напрямом. Маю честь розділити перше авторство зі своїм колегою в CeMM. Писати манускрипт до такого журналу та робити його велику ревізію в той час, коли в Україні відбувалися найгарячіші бої (лютий-березень, потім червень-липень) - дивний досвід. Проте я сподіваюся, що наше дослідження допоможе й українським лікарям.
В будь-якому випадку, якщо в вас є питання чи пропозиції для колаборації з машинного навчання у клінічному застосуванні - радий поспілкуватися тут, або на [email protected]
🔥16👍3
У листопаді вийшла гарна публікація у журналі eLife: https://elifesciences.org/articles/82343
"A conserved function of Human DLC3 and Drosophila Cv-c in testis development"
Я не впевнений, чи є серед підписників хтось з ІМБІГ, але вітаю! Двоє авторів цієї колаборації звідти.
Ще цікаво це через сам журнал. eLife взагалі досить нетиповий: по-перше, журнал зобов'язує мати препринт, щоб прийняти манускрипт у роботу. Це так званий "publish, then review" принцип.
По-друге, там публікується листування авторів та рецензентів. Тим моїм підписникам, хто починає кар'єру в науці, може бути цікаво її подивитися. Тут приклад, коли рецензенти в цілому дали непоганий відгук, і навіть є момент, де автори (успішно) показують, що рецензент не так зрозумів(-ла) пункт в роботі, і тому певний момент критики не є релевантним.
Нарешті, журнал усіляко заохочую публічне обговорення статей (там можна залишати коментарі) та використовувати альтернативні метрики. І це при цьому, що сам він має непогану "традиційну" наукометрію: Impact Factor ~8.7. Цікаво, як триватиме цей експеримент у довготривалій перспективі, але, схоже, це один з варіантів розвитку наукових публікацій у майбутньому.
А щодо українських публікацій: з одного боку, війна знижує базове фінансування, яке доступне для досліджень (це вже не кажучи про руйнування інфраструктури). З другого боку, багато європейських наукових фондів вже частково перерозподілили кошти на підтримку української академії - і це буде лише зростати у наступні роки. Виглядає так, що це правильний час думати про колаборативні проєкти, де можна частково використовувати європейську дослідницьку інфраструктуру (для Next-Generation Sequencing, High-Througput Drug Screening та інших коштовних експериментів). Щобільше, заплановані колаборації є важливим критерієм для отримання грантового фінансування в науці.
"A conserved function of Human DLC3 and Drosophila Cv-c in testis development"
Я не впевнений, чи є серед підписників хтось з ІМБІГ, але вітаю! Двоє авторів цієї колаборації звідти.
Ще цікаво це через сам журнал. eLife взагалі досить нетиповий: по-перше, журнал зобов'язує мати препринт, щоб прийняти манускрипт у роботу. Це так званий "publish, then review" принцип.
По-друге, там публікується листування авторів та рецензентів. Тим моїм підписникам, хто починає кар'єру в науці, може бути цікаво її подивитися. Тут приклад, коли рецензенти в цілому дали непоганий відгук, і навіть є момент, де автори (успішно) показують, що рецензент не так зрозумів(-ла) пункт в роботі, і тому певний момент критики не є релевантним.
Нарешті, журнал усіляко заохочую публічне обговорення статей (там можна залишати коментарі) та використовувати альтернативні метрики. І це при цьому, що сам він має непогану "традиційну" наукометрію: Impact Factor ~8.7. Цікаво, як триватиме цей експеримент у довготривалій перспективі, але, схоже, це один з варіантів розвитку наукових публікацій у майбутньому.
А щодо українських публікацій: з одного боку, війна знижує базове фінансування, яке доступне для досліджень (це вже не кажучи про руйнування інфраструктури). З другого боку, багато європейських наукових фондів вже частково перерозподілили кошти на підтримку української академії - і це буде лише зростати у наступні роки. Виглядає так, що це правильний час думати про колаборативні проєкти, де можна частково використовувати європейську дослідницьку інфраструктуру (для Next-Generation Sequencing, High-Througput Drug Screening та інших коштовних експериментів). Щобільше, заплановані колаборації є важливим критерієм для отримання грантового фінансування в науці.
Привіт, колеги. Хочу розповісти про одну можливість та закликати вас брати участь.
Цього року, як і раніше, Vienna BioCenter робить літню школу, яка буде йти весь липень та серпень. Ось посилання: лінк. Суть її в тому, щоб приєднатися до лабораторії-учасниці для наукового проєкту. Взяти вони можуть людей, які, на момент школи, ще будуть студентами, й закінчили принаймні 2 роки бакалаврату (3-4 курси, якщо медики) або один рік магістратури - детальні вимоги на сайті. По суті, цей проєкт - це квиток у PhD/наукову кар'єру, бо це важливі скіли + міжнародний досвід + можливість публікації у CV.
Минулого року мені коштувало багатьох зусиль переконати більшість інститутів, які беруть участь у програмі, що брати громадян росії - не ОК. Наскільки знаю, жодного так і не взяли. Але, коли я мав відношення до скринінгу заявок в нашу лабу декілька років тому, я побачив, що дуже мало людей з України подаються на програму. Тож давайте зробимо цього року так, щоб громадяни країни-окупанта й далі сиділи у своєму ГУЛАГу, а якомога більше українців отримали цей досвід.
У нас у Відні гарна академічна атмосфера, програма має стипендію, якщо ви підходите під критерії - причин не подаватися нема. Навіть якщо у вас нема підстав для виїзду за кордон зараз - до початку програми ще майже сім місяців, цілком ймовірно, що регуляції стосовно кордонів будуть змінені. Подавайтеся до кінця січня.
З переліку лаб, які приймають студентів, я особисто знаю наступні:
* Andreas Bergthaler - дуже сильні у вірусології, мають топові публікації з досліджень COVID в Австрії, ми з ними співпрацюємо по вірусних гепатитах. Там точно можна буде ознайомитися з найбільш сучасними молекулярними методами, а можливо й з цікавими тваринними моделями.
* Andreas Villunger - це хардкор-лаба в усьому, що стосується апоптозу та сигнального шляху p53. Молекулярна генетика, CRISPR, клітинні моделі та інше.
* Davide Seruggia - відносно нова лабораторія; вивчають лейкемії, використовують CRISPR, біоінформатику, сучасні молекулярні методи.
Це приклади для мотивації. Інших знаю гірше, але усі там - "великі" імена в австрійській академії.
Побачимося влітку?
Цього року, як і раніше, Vienna BioCenter робить літню школу, яка буде йти весь липень та серпень. Ось посилання: лінк. Суть її в тому, щоб приєднатися до лабораторії-учасниці для наукового проєкту. Взяти вони можуть людей, які, на момент школи, ще будуть студентами, й закінчили принаймні 2 роки бакалаврату (3-4 курси, якщо медики) або один рік магістратури - детальні вимоги на сайті. По суті, цей проєкт - це квиток у PhD/наукову кар'єру, бо це важливі скіли + міжнародний досвід + можливість публікації у CV.
Минулого року мені коштувало багатьох зусиль переконати більшість інститутів, які беруть участь у програмі, що брати громадян росії - не ОК. Наскільки знаю, жодного так і не взяли. Але, коли я мав відношення до скринінгу заявок в нашу лабу декілька років тому, я побачив, що дуже мало людей з України подаються на програму. Тож давайте зробимо цього року так, щоб громадяни країни-окупанта й далі сиділи у своєму ГУЛАГу, а якомога більше українців отримали цей досвід.
У нас у Відні гарна академічна атмосфера, програма має стипендію, якщо ви підходите під критерії - причин не подаватися нема. Навіть якщо у вас нема підстав для виїзду за кордон зараз - до початку програми ще майже сім місяців, цілком ймовірно, що регуляції стосовно кордонів будуть змінені. Подавайтеся до кінця січня.
З переліку лаб, які приймають студентів, я особисто знаю наступні:
* Andreas Bergthaler - дуже сильні у вірусології, мають топові публікації з досліджень COVID в Австрії, ми з ними співпрацюємо по вірусних гепатитах. Там точно можна буде ознайомитися з найбільш сучасними молекулярними методами, а можливо й з цікавими тваринними моделями.
* Andreas Villunger - це хардкор-лаба в усьому, що стосується апоптозу та сигнального шляху p53. Молекулярна генетика, CRISPR, клітинні моделі та інше.
* Davide Seruggia - відносно нова лабораторія; вивчають лейкемії, використовують CRISPR, біоінформатику, сучасні молекулярні методи.
Це приклади для мотивації. Інших знаю гірше, але усі там - "великі" імена в австрійській академії.
Побачимося влітку?
👍17🤔1