Вже півтора дні країна живе з новим і напів порожнім Кабінетом міністрів, а Міністерство охорони здоров'я України живе з новим міністром.
Ілля Ємець - кардіохірург, доктор медичних наук, заслужений лікар України і член та автор всього, чого тіки можна. Так зазначається на офіційному сайті МОЗ України. Чутки і думки про нього ходять різні, але всі зходяться на думці про авторитарний режим керування, коли навіть двері для нього має відчиняти окрема людина.
В МОЗ України завмерли в очікуванні не тільки рядові співробітники, але й заступники ексміністерки Зоряни Скалецької та державний секретар Інна Солодка. Мозівці жартують (або ні), що методи Солодкої здадуться їм раєм в порівнянні з методами нового міністра.
Найперше, що зробив Ілля Ємець - пішов разом з також свіжопризначеним прем'єр-міністром на ток-шоу «Право на владу», яке виходить на каналі 1+1. Воно і не дивно, адже ще вчора приміщення пресслужби МОЗ України почали наповнювати комунікаційники нового міністра. При детальнішому вивченні з'ясувалося, що як мінімум половина з них - це колишні співробітники «1+1 медіа». Тому перший вихід до журналістів у «Право на владу» зовсім не викликає здивування.
До речі, саме в ефірі «Право на владу» Ілля Ємець заявив про відновлення санітарно-епідеміологічної служби (СЕС). Ніби-то під соусом боротьби з коронавірусом. Але насправді, СЕС - це клоака корупції і хабарів. В цьому місці вже лікарні завмерли зі страхом на обличчі. Адже саме до них будуть приходити працівники СЕС і вимагати хабарі за проходження перевірок.
А вже у другу чергу міністр вирішив, що пора зустрітися з колективом свого міністерства. Перша зустріч Зоряни Скалецької з колективом МОЗ України тривала 4,5 хвилини. Ілля Ємець зміг протриматися 15 хвилин.
Ілля Ємець та Зоряна Скалецька прийшли на цю зустріч разом і намагалися зіграти у гру цивілізованої передачі влади, але виглядало це все як фарс. Бо коротко зміст промови нового міністра можна передати приблизно так: «Вітаю зі святом, ось вам квіти (жовті). До речі, вас звільнено».
Щодо майбутнього медичної реформи взагалі стало не просто страшно, а панічно страшно.
«Система Семашка вже не працює, тому її треба модернізувати», - каже міністр Ілля Ємець. Але ж як труп не модернізовуй, це все одно труп. Також ходять чутки, що новий міністр хоче модернізувати і НСЗУ - перевести 15 людей в штат МОЗ України, а НСЗУ ліквідувати. Він, звісно, це заперечує. Кілька місяців тому заступник Уляни Супрун Павло Ковтонюк казав, що першим дзвіночком до згортання реформи буде атака на НСЗУ.
Зараз це вже не дзвіночок, а биття у дзвони Михайлівського золотоверхого в ніч на 30 листопада 2013 року. І ці дзвони не тільки по охорону здоров’я.
Ілля Ємець - кардіохірург, доктор медичних наук, заслужений лікар України і член та автор всього, чого тіки можна. Так зазначається на офіційному сайті МОЗ України. Чутки і думки про нього ходять різні, але всі зходяться на думці про авторитарний режим керування, коли навіть двері для нього має відчиняти окрема людина.
В МОЗ України завмерли в очікуванні не тільки рядові співробітники, але й заступники ексміністерки Зоряни Скалецької та державний секретар Інна Солодка. Мозівці жартують (або ні), що методи Солодкої здадуться їм раєм в порівнянні з методами нового міністра.
Найперше, що зробив Ілля Ємець - пішов разом з також свіжопризначеним прем'єр-міністром на ток-шоу «Право на владу», яке виходить на каналі 1+1. Воно і не дивно, адже ще вчора приміщення пресслужби МОЗ України почали наповнювати комунікаційники нового міністра. При детальнішому вивченні з'ясувалося, що як мінімум половина з них - це колишні співробітники «1+1 медіа». Тому перший вихід до журналістів у «Право на владу» зовсім не викликає здивування.
До речі, саме в ефірі «Право на владу» Ілля Ємець заявив про відновлення санітарно-епідеміологічної служби (СЕС). Ніби-то під соусом боротьби з коронавірусом. Але насправді, СЕС - це клоака корупції і хабарів. В цьому місці вже лікарні завмерли зі страхом на обличчі. Адже саме до них будуть приходити працівники СЕС і вимагати хабарі за проходження перевірок.
А вже у другу чергу міністр вирішив, що пора зустрітися з колективом свого міністерства. Перша зустріч Зоряни Скалецької з колективом МОЗ України тривала 4,5 хвилини. Ілля Ємець зміг протриматися 15 хвилин.
Ілля Ємець та Зоряна Скалецька прийшли на цю зустріч разом і намагалися зіграти у гру цивілізованої передачі влади, але виглядало це все як фарс. Бо коротко зміст промови нового міністра можна передати приблизно так: «Вітаю зі святом, ось вам квіти (жовті). До речі, вас звільнено».
Щодо майбутнього медичної реформи взагалі стало не просто страшно, а панічно страшно.
«Система Семашка вже не працює, тому її треба модернізувати», - каже міністр Ілля Ємець. Але ж як труп не модернізовуй, це все одно труп. Також ходять чутки, що новий міністр хоче модернізувати і НСЗУ - перевести 15 людей в штат МОЗ України, а НСЗУ ліквідувати. Він, звісно, це заперечує. Кілька місяців тому заступник Уляни Супрун Павло Ковтонюк казав, що першим дзвіночком до згортання реформи буде атака на НСЗУ.
Зараз це вже не дзвіночок, а биття у дзвони Михайлівського золотоверхого в ніч на 30 листопада 2013 року. І ці дзвони не тільки по охорону здоров’я.
Однією з основних причин звільнень останніх міністрів була погана комунікація з суспільством — так вважали в Офісі Президента.
Зоряні Скалецькій на допомогу був направлений Дмитро Раімов, який не тільки знищив рейтинг Зоряни, але й зіпсував атмосферу в Міністерстві.
Ілля Ємець привів з собою цілу команду комунікаційників, про що повідомив під час знайомства з колективом.
Але результат поки що гірше, ніж якби вони мовчали:
- теза про відновлення СЕС дратує людей не менше, ніж теза про відновлення ДАІ.
- теза про "модернізацію системи Семашка" аналогічна тезі про модернізацію КГБ чи КПСС.
І сьогодні черговий фейл з сексистським привітанням жінок з Сіжнародним жіночим днем. Гендерні питання взагалі слабке місце цього уряду, як можна було переконатись під час промови Прем'єра у Верховній Раді.
8 березня — це не про "красу", "весну", "жіночність" чи "найкращу половину людства".
Це про рівні права та можливості для жінок та гідне до них ставлення.
І, насправді, проблем з рівністю, можливостями та гідністю в охороні здоров'я дуже багато — це і складність доступу до ряду медичних професій для жінок, і принизливе ставлення до жінок-професіоналів з боку чоловіків-лікарів, а також утиски та сексуальні домагання.
Обов'язково почитайте коментарі під привітанням:
https://www.facebook.com/moz.ukr/photos/a.261895253973587/1474275466068887/
П.С. Прикметно, що схожий допис Міністество соціальної політики видалило після обурень підписників.
Зоряні Скалецькій на допомогу був направлений Дмитро Раімов, який не тільки знищив рейтинг Зоряни, але й зіпсував атмосферу в Міністерстві.
Ілля Ємець привів з собою цілу команду комунікаційників, про що повідомив під час знайомства з колективом.
Але результат поки що гірше, ніж якби вони мовчали:
- теза про відновлення СЕС дратує людей не менше, ніж теза про відновлення ДАІ.
- теза про "модернізацію системи Семашка" аналогічна тезі про модернізацію КГБ чи КПСС.
І сьогодні черговий фейл з сексистським привітанням жінок з Сіжнародним жіночим днем. Гендерні питання взагалі слабке місце цього уряду, як можна було переконатись під час промови Прем'єра у Верховній Раді.
8 березня — це не про "красу", "весну", "жіночність" чи "найкращу половину людства".
Це про рівні права та можливості для жінок та гідне до них ставлення.
І, насправді, проблем з рівністю, можливостями та гідністю в охороні здоров'я дуже багато — це і складність доступу до ряду медичних професій для жінок, і принизливе ставлення до жінок-професіоналів з боку чоловіків-лікарів, а також утиски та сексуальні домагання.
Обов'язково почитайте коментарі під привітанням:
https://www.facebook.com/moz.ukr/photos/a.261895253973587/1474275466068887/
П.С. Прикметно, що схожий допис Міністество соціальної політики видалило після обурень підписників.
Куди попливе Міністерство на хвилі останніх політичних зрушень?
Вперед за наміченим курсом?
Назад «модернізуючи» Семашка?
Відповідей на ці питання не має досі ніхто, окрім самого міністра та його радників.
Враховуючи те, що до ключової дати запуску зміни моделі фінансування спеціалізованої допомоги лишилося всього 23 дні - часу тихенько вичікувати перших рішень просто немає.
За два дні роботи на посаді міністр мав кілька поверхневих зустрічей з заступниками (нових наразі ще немає, а старих не поспішають звільняти) та одну сумбурну зустріч з апаратом.
Але він уже пообіцяв, що на наступному тижні комунікаційники «почнуть масштабну роботу по комунікації курсу Міністерства для громадськості».
Це - раз.
Другим важливим месседжем є те, що наразі міністр з радниками не до кінця розуміють, що ж було зроблено Міністерством охорони здоров'я України до того і які тактичні та стратегічні цілі стоять перед ним далі.
Такі висновки можна зробити із заяв, які висвітлюють повне нерозуміння функції Національної служби здоров'я України, обіцянки відновити СЕС, планування знову негайно змінити структуру Міністерства, згадок про «федеральний бюджет» та про ручне управління з МОЗ України регіональними департаментами. Тобто нова команда м’яко кажучи «не в темі» реформи, яка впродовж трьох років трансформує систему охорони здоров‘я.
А також «не в темі» чинного правового поля: бажання в один день призначити своїх радників в штат Міністерства та повернути колишню номенклатуру свідчать про те, що люди не в курсі тих законодавчих змін, які відбулися в Україні за останні 10 років. І не в курсі започаткованого після Революції Гідності тренду прозорості публічного управління.
Виходячи з цих двох пунктів (відсутність даних про as is та бажання починати активну комунікаційну кампанію) - наступний тиждень повинен показати, чого ж нам чекати.
Якщо новий міністр має краплю здорового ґлузду та наміри продовжити почате, наступний тиждень для державних експертів у МОЗ України буде переповнений спілкуванням та зустрічами з новою командою для ознайомлення з аспектами уже реалізованого та запланованого на найближчий час.
Якщо ж попереду нас чекає чергова зміна курсу - чинних держслужбовців турбувати не будуть і розпочнуть транслювати месседжі без аналізу.
Спілкування для аналізу ситуації та формування наступних кроків тільки з заступниками недостатньо. Хіба що заплановано залишити право прийняття рішень за ними (а вони продовжать опиратися на ту мінімальну комунікацію з апаратом, яка тільки почала вибудовуватися).
Але враховуючи авторитарний стиль управління нового очільника Міністерства, такий сценарій є дуже малоймовірним.
Одним словом - все складно.
Робити висновки поки що рано, але тривога за долю галузі і країни наростає.
Роботи на ці 23 дні дуже багато, і рішення потрібно приймати негайно.
Чи впораємося ми з цим?
Для прикладу, на минулому тижні Уряд не встиг прийняти більше 5 постанов підготовлених Міністерством та дуже критичних по строкам. Їх потрібно терміново переробити за підписом чинного Міністра, перепогодити з іншими органами, де також змінився очільник, та повторно винести на Кабмін.
І таких завдань перед МОЗ України на найближчий час стоять десятки.
А попереду всього 23 дні.
І нова зміна структури апарату.
Вперед за наміченим курсом?
Назад «модернізуючи» Семашка?
Відповідей на ці питання не має досі ніхто, окрім самого міністра та його радників.
Враховуючи те, що до ключової дати запуску зміни моделі фінансування спеціалізованої допомоги лишилося всього 23 дні - часу тихенько вичікувати перших рішень просто немає.
За два дні роботи на посаді міністр мав кілька поверхневих зустрічей з заступниками (нових наразі ще немає, а старих не поспішають звільняти) та одну сумбурну зустріч з апаратом.
Але він уже пообіцяв, що на наступному тижні комунікаційники «почнуть масштабну роботу по комунікації курсу Міністерства для громадськості».
Це - раз.
Другим важливим месседжем є те, що наразі міністр з радниками не до кінця розуміють, що ж було зроблено Міністерством охорони здоров'я України до того і які тактичні та стратегічні цілі стоять перед ним далі.
Такі висновки можна зробити із заяв, які висвітлюють повне нерозуміння функції Національної служби здоров'я України, обіцянки відновити СЕС, планування знову негайно змінити структуру Міністерства, згадок про «федеральний бюджет» та про ручне управління з МОЗ України регіональними департаментами. Тобто нова команда м’яко кажучи «не в темі» реформи, яка впродовж трьох років трансформує систему охорони здоров‘я.
А також «не в темі» чинного правового поля: бажання в один день призначити своїх радників в штат Міністерства та повернути колишню номенклатуру свідчать про те, що люди не в курсі тих законодавчих змін, які відбулися в Україні за останні 10 років. І не в курсі започаткованого після Революції Гідності тренду прозорості публічного управління.
Виходячи з цих двох пунктів (відсутність даних про as is та бажання починати активну комунікаційну кампанію) - наступний тиждень повинен показати, чого ж нам чекати.
Якщо новий міністр має краплю здорового ґлузду та наміри продовжити почате, наступний тиждень для державних експертів у МОЗ України буде переповнений спілкуванням та зустрічами з новою командою для ознайомлення з аспектами уже реалізованого та запланованого на найближчий час.
Якщо ж попереду нас чекає чергова зміна курсу - чинних держслужбовців турбувати не будуть і розпочнуть транслювати месседжі без аналізу.
Спілкування для аналізу ситуації та формування наступних кроків тільки з заступниками недостатньо. Хіба що заплановано залишити право прийняття рішень за ними (а вони продовжать опиратися на ту мінімальну комунікацію з апаратом, яка тільки почала вибудовуватися).
Але враховуючи авторитарний стиль управління нового очільника Міністерства, такий сценарій є дуже малоймовірним.
Одним словом - все складно.
Робити висновки поки що рано, але тривога за долю галузі і країни наростає.
Роботи на ці 23 дні дуже багато, і рішення потрібно приймати негайно.
Чи впораємося ми з цим?
Для прикладу, на минулому тижні Уряд не встиг прийняти більше 5 постанов підготовлених Міністерством та дуже критичних по строкам. Їх потрібно терміново переробити за підписом чинного Міністра, перепогодити з іншими органами, де також змінився очільник, та повторно винести на Кабмін.
І таких завдань перед МОЗ України на найближчий час стоять десятки.
А попереду всього 23 дні.
І нова зміна структури апарату.
Завтра на засіданні Кабінету міністрів України Ірину Микичак призначать на посаду першого заступника міністра охорони здоров'я.
Раніше вона доволі успішно очолювала Департамент охорони здоров'я Львівської ОДА, але у грудні 2019 року була у не зовсім гарний спосіб звільнена.
Звільнення супроводжувалося двома хвилями "за" і "проти" у ЗМІ та соціальних мережах.
Призначення її на посаду першого заступника може бути успішним для нового міністра Іллі Ємця, так як Ірина Микичак доволі ефективний менеджер. Але крім свого авторитарного стилю управління вона відома ще і тим, що буде йти курсом, яким скаже йти їй керівництво. Тому цікаво, чи буде вона продовжувати палко підтримувати медреформу, чи буде своїми руками її гальмувати?
Призначення на посаду першого заступника Ірини Микичак також означає, що Андрій Семиволос має бути звільнений.
Доля інших заступників, які залишилися після відставки ексміністерки Зоряни Скалецької, поки невідома. Крім Віктора Ляшка - він майже випадково був призначений головним санітарним лікарем країни, схоже, що ним і залишиться до переможного завершення епохи коронавірусу.
Разом з тим колектив МОЗ України може трохи видихнути повітря з грудей, так як призначення Ірини Микичак означає, що Валентина Гінзбург не буде призначена на посаду першого заступника. Вона виявилась занадто токсичною, навіть для цього уряду.
Раніше вона доволі успішно очолювала Департамент охорони здоров'я Львівської ОДА, але у грудні 2019 року була у не зовсім гарний спосіб звільнена.
Звільнення супроводжувалося двома хвилями "за" і "проти" у ЗМІ та соціальних мережах.
Призначення її на посаду першого заступника може бути успішним для нового міністра Іллі Ємця, так як Ірина Микичак доволі ефективний менеджер. Але крім свого авторитарного стилю управління вона відома ще і тим, що буде йти курсом, яким скаже йти їй керівництво. Тому цікаво, чи буде вона продовжувати палко підтримувати медреформу, чи буде своїми руками її гальмувати?
Призначення на посаду першого заступника Ірини Микичак також означає, що Андрій Семиволос має бути звільнений.
Доля інших заступників, які залишилися після відставки ексміністерки Зоряни Скалецької, поки невідома. Крім Віктора Ляшка - він майже випадково був призначений головним санітарним лікарем країни, схоже, що ним і залишиться до переможного завершення епохи коронавірусу.
Разом з тим колектив МОЗ України може трохи видихнути повітря з грудей, так як призначення Ірини Микичак означає, що Валентина Гінзбург не буде призначена на посаду першого заступника. Вона виявилась занадто токсичною, навіть для цього уряду.
Починаючи з моменту призначення на посаду, новий міністр Ілля Ємець щоденно проводить зустрічі з усіма зацікавленими сторонами, на цих зустрічах обговорюється план переносу старту другого етапу медичної реформи з 1 квітня на квартал вперед - на 1 липня.
Вказану інформацію вже підтвердили ряд незалежних одне від одного джерел.
Незважаючи на публічні заяви нового прем'єра та президента про продовження курсу медичної реформи, ще ніде не було підтверджено про початок її з 1 квітня 2020 року.
Задачею переносу є черговий "аудит", після якого виявиться, що все "не так як треба". І можна буде руйнувати, те, що вже створено, і будувати щось ефімерне нове.
Цапом відбувайлом вже визначили Національну службу здоров'я України, чийми руками хочуть відтермінувати початок реформи, а потім і "модернізувати" НСЗУ.
Проте існує важлива проблема, наразі уряду надзвичайно важливо продовжити співпрацю з МВФ, для якого відтермінування реформи (тим паче зі скандалом) може стати причиною затримки прийняття позитивного рішення. А в очікуванні фінансової кризи і необхідності повернення боргів це може спровокувати дефолт країни. Тому сподіваємося, що ніяких відтермінувань не буде.
Вказану інформацію вже підтвердили ряд незалежних одне від одного джерел.
Незважаючи на публічні заяви нового прем'єра та президента про продовження курсу медичної реформи, ще ніде не було підтверджено про початок її з 1 квітня 2020 року.
Задачею переносу є черговий "аудит", після якого виявиться, що все "не так як треба". І можна буде руйнувати, те, що вже створено, і будувати щось ефімерне нове.
Цапом відбувайлом вже визначили Національну службу здоров'я України, чийми руками хочуть відтермінувати початок реформи, а потім і "модернізувати" НСЗУ.
Проте існує важлива проблема, наразі уряду надзвичайно важливо продовжити співпрацю з МВФ, для якого відтермінування реформи (тим паче зі скандалом) може стати причиною затримки прийняття позитивного рішення. А в очікуванні фінансової кризи і необхідності повернення боргів це може спровокувати дефолт країни. Тому сподіваємося, що ніяких відтермінувань не буде.
Фейсбук Міністерства охорони здоров'я України радісно повідомляє:
"МОЗ України закликає залишатися вдома під час карантину. Стань прикладом для інших, поділися закликом #ЗалишаюсяВдома через рамку для фото у Facebook від МОЗ України."
Всі ставлять аватарки з рамочкою і теж закликають залишитися вдома.
МОЗ України в особі нового міністра Іллі Ємця хоче закрити ресторани та кав'ярні і взагалі все, що не продуктові магазини, аптеки або заправки. Кордон буде повністю закритий сьогодні вночі.
І поруч з усіма цими повідомленнями міністр охорони здоров'я України заявляє: помруть всі пенсіонери. Потім, звісно, було офіційне повідомлення, що його не так зрозуміли. Але давайте будемо чесними, мемчики всі почали робити одразу. І закладатися з друзями та колегами про дату відставки і цього міністра охорони здоров'я. Бо з такими комунікаціями і підготовкою до публічних заходів Ілля Ємець довго на посаді не протягне. Коронавірус накриє і його.
Але давайте повернемося до заклику залишатися вдома.
Всі вихідні співробітники МОЗ України чекали від міністра Іллі Ємця або державного секретаря міністерства Інни Солодкої офіційного розпорядження залишитися вдома для дистанційної роботи. Але ні. Ось вже середина понеділка, але навіть чутки про таке рішення не ходять в чатах співробітників.
В Міністерстві працює більше 200 працівників. То для кого МОЗ України може стати прикладом, якщо саме не дотримується своїх порад?
"МОЗ України закликає залишатися вдома під час карантину. Стань прикладом для інших, поділися закликом #ЗалишаюсяВдома через рамку для фото у Facebook від МОЗ України."
Всі ставлять аватарки з рамочкою і теж закликають залишитися вдома.
МОЗ України в особі нового міністра Іллі Ємця хоче закрити ресторани та кав'ярні і взагалі все, що не продуктові магазини, аптеки або заправки. Кордон буде повністю закритий сьогодні вночі.
І поруч з усіма цими повідомленнями міністр охорони здоров'я України заявляє: помруть всі пенсіонери. Потім, звісно, було офіційне повідомлення, що його не так зрозуміли. Але давайте будемо чесними, мемчики всі почали робити одразу. І закладатися з друзями та колегами про дату відставки і цього міністра охорони здоров'я. Бо з такими комунікаціями і підготовкою до публічних заходів Ілля Ємець довго на посаді не протягне. Коронавірус накриє і його.
Але давайте повернемося до заклику залишатися вдома.
Всі вихідні співробітники МОЗ України чекали від міністра Іллі Ємця або державного секретаря міністерства Інни Солодкої офіційного розпорядження залишитися вдома для дистанційної роботи. Але ні. Ось вже середина понеділка, але навіть чутки про таке рішення не ходять в чатах співробітників.
В Міністерстві працює більше 200 працівників. То для кого МОЗ України може стати прикладом, якщо саме не дотримується своїх порад?
Ілля Ємець може стати рекордсменом за найменшою тривалістю перебування на посаді серед міністрів охорони здоров'я України. Не пройшло і трьох тижнів з дня його призначення, а деякі народні депутати та анонімні джерала в Офісі Президента повідомляють, що якщо не вчора, то завтра Ілля Ємець напише заяву про свою відставку.
І якщо це станеться, то це тільки позитивно вплине на українську медицину та перспективи боротьби з новим коронавірусом COVID-19.
Чим встиг запам'ятався цей міністр:
- постійними нагадуваннями колективу МОЗ України, що він видатний кардіохірург та геній;
- закликами до держслужбовців про те, що їх кількість має бути зменшена, а реформу системи охорони здоров'я мають робити лікарі з міфічної лікарської ради. При тому, що багато співробітників МОЗ України лікарі;
- зовнішністю та стилем як у Брежнєва і підозрою на початкові форми старечого слабоумства;
- нездатністю сформулювати зв'язаний та зрозумілий набір слів в речення;
- абсолютним нерозумінням того, як працюють системи охорони здоров'я.
- почетом, який бігає за ним між нарадами та кабінетами;
- спробою повернення в МОЗ України схематозників часів його першого приходу на посаду міністра в уряд Азарова та ексміністерки Раїси Богатирьової у напрямок закупівель ліків;
- блокуванням закупівель ліків, в тому числі для боротьби з коронавірусом, через те, що генеральний директор Державне підприємство "Медичні закупівлі України" відмовився призначати своїм заступником уголовника та протеже міністра. bit.ly/2QGWBY0
- спробами звільнити заступників, після яких доводиться з'їдати їхні заяви про звільнення (фігурально).
- ще більшею кількістю нових і крутих тачок під будівлею МОЗ України.
Все це та абсолютна неспроможність Іллі Ємця призвели до того, що робота міністера заблокована, а центр прийняття рішень знову перемістився в інше місце.
Хочемо нагадати міністру: "Бувають в житті такі моменти, коли найвищою чеснотою і найбільшим моральним вчинком є звільнити оточуючих від своєї присутності, такі речі розуміти треба." (с)
І якщо це станеться, то це тільки позитивно вплине на українську медицину та перспективи боротьби з новим коронавірусом COVID-19.
Чим встиг запам'ятався цей міністр:
- постійними нагадуваннями колективу МОЗ України, що він видатний кардіохірург та геній;
- закликами до держслужбовців про те, що їх кількість має бути зменшена, а реформу системи охорони здоров'я мають робити лікарі з міфічної лікарської ради. При тому, що багато співробітників МОЗ України лікарі;
- зовнішністю та стилем як у Брежнєва і підозрою на початкові форми старечого слабоумства;
- нездатністю сформулювати зв'язаний та зрозумілий набір слів в речення;
- абсолютним нерозумінням того, як працюють системи охорони здоров'я.
- почетом, який бігає за ним між нарадами та кабінетами;
- спробою повернення в МОЗ України схематозників часів його першого приходу на посаду міністра в уряд Азарова та ексміністерки Раїси Богатирьової у напрямок закупівель ліків;
- блокуванням закупівель ліків, в тому числі для боротьби з коронавірусом, через те, що генеральний директор Державне підприємство "Медичні закупівлі України" відмовився призначати своїм заступником уголовника та протеже міністра. bit.ly/2QGWBY0
- спробами звільнити заступників, після яких доводиться з'їдати їхні заяви про звільнення (фігурально).
- ще більшею кількістю нових і крутих тачок під будівлею МОЗ України.
Все це та абсолютна неспроможність Іллі Ємця призвели до того, що робота міністера заблокована, а центр прийняття рішень знову перемістився в інше місце.
Хочемо нагадати міністру: "Бувають в житті такі моменти, коли найвищою чеснотою і найбільшим моральним вчинком є звільнити оточуючих від своєї присутності, такі речі розуміти треба." (с)
В пилу палкої боротьби з загрозою COVID-2019 всіх зараз турбує питання, коли ж Міністерство охорони здоров'я України розпочне активну структуровану роботу.
Тому питання:
Тому питання:
Anonymous Poll
13%
Ємця відправлять у відставку сьогодні
29%
Ємця відправлять у відставку до кінця тижня
58%
Ємця залишать, і агонія міністерства продовжиться
Основною проблемою міністра охорони здоров’я Іллі Ємця є те, що він - видатний лікар.
Ні, це не стаття про “поганого” чи “хорошого” міністра Іллю Ємця - це лонгрід про... однозадачність. Заходь, сідай, знімай маску та кашляй у лікоть: дезинфектора тут немає, це ж МОЗ України, дєтка.
Ні, проблема навіть не в тому, що Ілля Ємець - лікар, а в тому, що він ЗНАЄ, що він - видатний лікар. Бо навіщо тоді він кожен раз, у кожній своїй смішній промові (а більшість з того, що він говорить без прописаних речень - то доволі смішно) повторює оцю мантру: “Я, як кардіохірург”.
Ми майже впевнені, що вдома він говорить так само:- Любий, хочеш салат?- Так, хочу, бо, як кардіохірург...
Ілля Миколайович фіксується на тому, що знає і вміє: на скальпелі, тонкій і важкій роботі хірурга та управлінні великою лікарнею, що зветься “Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії”. Йому це подобається - а кому не сподобається почувати себе першим-після-Бога, гранітним авторитетом, Великим та Могутнім, бронзовим бюстом самому собі? І оце “подобається” зіграло з ним злий жарт при його другому пришесті в міністри: він банально не потягнув. Бо поганий? Ні. Бо - однозадачний.
Міністерство - це не медицина, це ГАЛУЗЬ, яква складається з сотень елементів, окрім власне медичної допомоги, на якій Ілля Ємець знається (тільки на якій і знається, будемо відвертими). Ці сотні напрямків фізично дуже важко охопити, доводиться думати про десятки речей одночасно, миттєво переключатися з питань медзакупівель - на орфанних пацієнтів, через секунду - на проблеми інтернатури, потім знову на орфанників, потім на трансплантацію, тут же - на eHealth, і десь між усім цим треба ще хоча би спробувати зрозуміти, чим саме займається Національна служба здоров'я України. Хоч трішечки. Хоч на краплинку, дєтка.
Все це Ілля Ємець, скажемо прямо - не тягне. Та й не намагається. Гра в “рятівника нації”, нагнітання істерії навколо складної, та все ж не фатальної проблеми, створення потрібного, але створеного з критичним запізненням “надзвичайного штабу”, йому відверто подобається. Ілля Миколайович просто видаляє зі своєї реальності всі проблеми, окрім коронавірусу, продовжуючи свою каденцію за схемою “я цього не бачу - значить цього не існує”. І ось у цьому криється друга його проблема: заступник міністра Віктор Ляшко.
Бо Ляшко, як це не дивно, абсолютно справляється з покладеним на нього недолугим званням, яке нічого не варте, “головного державного санітарного лікаря України” (щоб ви знали - це словосполучення абсолютно нічого не означає, і назва придумана “з голови”, щоб людям у телевізорі подобалося). Ляшко нормально комунікує з приводу короновіруса, не плутається в термінах, може відповісти на поставлене питання і навіть не виглядати при цьому як Бонапарт у відставці, розбирається в поточній ситуації та, і це основне, НЕ НЕСЕ МАЯЧНІ. Для цього уряду - це вже високий рівень, і недаремно новий прем’єр-міністр Денис Шмигаль поки що не звільняє колишніх заступників вже ексміністерки (а зараз - чомусь телеведучої) Скалецької: і Коваль, і Шевченко, і Семиволос продовжують бути заступниками міністра. І це теж поки що рятує МОЗ України від безславної, але гучної загибелі від кашлю та отруєння дезинфектором. Прем’єр-міністр це розуміє, Кабмін це розуміє, МОЗ України це розуміє, і люди, які щодня дивляться в телевізорі виступи Ємця - це вже теж розуміють.
Навіть нав'язати Генеральному директору ДП “Медичні закупівлі України” “свою людину” у Іллі Ємця не вийшло, хоч і пообіцяв близькому другу (медзакупівлі - це золота жила галузі, це мільярди гривень). Цілий міністр - і не зміг. А “не зміг” - бо це не рівень міністра, і галузь - то не просто дуже велика лікарня, де вдячний пацієнт заносить пакет, а медсестри шикуються біля стін, коли Великий та Могутній пропливає коридором. Це МОЗ, дєтка, це вертикаль з кількасот тисяч людей, не рахуючи хворих, майже хворих і поки що недообслідуваних.
А пакетів вже немає.
Ні, це не стаття про “поганого” чи “хорошого” міністра Іллю Ємця - це лонгрід про... однозадачність. Заходь, сідай, знімай маску та кашляй у лікоть: дезинфектора тут немає, це ж МОЗ України, дєтка.
Ні, проблема навіть не в тому, що Ілля Ємець - лікар, а в тому, що він ЗНАЄ, що він - видатний лікар. Бо навіщо тоді він кожен раз, у кожній своїй смішній промові (а більшість з того, що він говорить без прописаних речень - то доволі смішно) повторює оцю мантру: “Я, як кардіохірург”.
Ми майже впевнені, що вдома він говорить так само:- Любий, хочеш салат?- Так, хочу, бо, як кардіохірург...
Ілля Миколайович фіксується на тому, що знає і вміє: на скальпелі, тонкій і важкій роботі хірурга та управлінні великою лікарнею, що зветься “Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії”. Йому це подобається - а кому не сподобається почувати себе першим-після-Бога, гранітним авторитетом, Великим та Могутнім, бронзовим бюстом самому собі? І оце “подобається” зіграло з ним злий жарт при його другому пришесті в міністри: він банально не потягнув. Бо поганий? Ні. Бо - однозадачний.
Міністерство - це не медицина, це ГАЛУЗЬ, яква складається з сотень елементів, окрім власне медичної допомоги, на якій Ілля Ємець знається (тільки на якій і знається, будемо відвертими). Ці сотні напрямків фізично дуже важко охопити, доводиться думати про десятки речей одночасно, миттєво переключатися з питань медзакупівель - на орфанних пацієнтів, через секунду - на проблеми інтернатури, потім знову на орфанників, потім на трансплантацію, тут же - на eHealth, і десь між усім цим треба ще хоча би спробувати зрозуміти, чим саме займається Національна служба здоров'я України. Хоч трішечки. Хоч на краплинку, дєтка.
Все це Ілля Ємець, скажемо прямо - не тягне. Та й не намагається. Гра в “рятівника нації”, нагнітання істерії навколо складної, та все ж не фатальної проблеми, створення потрібного, але створеного з критичним запізненням “надзвичайного штабу”, йому відверто подобається. Ілля Миколайович просто видаляє зі своєї реальності всі проблеми, окрім коронавірусу, продовжуючи свою каденцію за схемою “я цього не бачу - значить цього не існує”. І ось у цьому криється друга його проблема: заступник міністра Віктор Ляшко.
Бо Ляшко, як це не дивно, абсолютно справляється з покладеним на нього недолугим званням, яке нічого не варте, “головного державного санітарного лікаря України” (щоб ви знали - це словосполучення абсолютно нічого не означає, і назва придумана “з голови”, щоб людям у телевізорі подобалося). Ляшко нормально комунікує з приводу короновіруса, не плутається в термінах, може відповісти на поставлене питання і навіть не виглядати при цьому як Бонапарт у відставці, розбирається в поточній ситуації та, і це основне, НЕ НЕСЕ МАЯЧНІ. Для цього уряду - це вже високий рівень, і недаремно новий прем’єр-міністр Денис Шмигаль поки що не звільняє колишніх заступників вже ексміністерки (а зараз - чомусь телеведучої) Скалецької: і Коваль, і Шевченко, і Семиволос продовжують бути заступниками міністра. І це теж поки що рятує МОЗ України від безславної, але гучної загибелі від кашлю та отруєння дезинфектором. Прем’єр-міністр це розуміє, Кабмін це розуміє, МОЗ України це розуміє, і люди, які щодня дивляться в телевізорі виступи Ємця - це вже теж розуміють.
Навіть нав'язати Генеральному директору ДП “Медичні закупівлі України” “свою людину” у Іллі Ємця не вийшло, хоч і пообіцяв близькому другу (медзакупівлі - це золота жила галузі, це мільярди гривень). Цілий міністр - і не зміг. А “не зміг” - бо це не рівень міністра, і галузь - то не просто дуже велика лікарня, де вдячний пацієнт заносить пакет, а медсестри шикуються біля стін, коли Великий та Могутній пропливає коридором. Це МОЗ, дєтка, це вертикаль з кількасот тисяч людей, не рахуючи хворих, майже хворих і поки що недообслідуваних.
А пакетів вже немає.
Несемося.
Встановлено новий рекорд України на посаді Міністра охорони здоров'я України.
26 днів - такого ще не було.
Несемося.
У міністерстві знову новий очільник, але у всього апарату немає часу ні радіти, ні сумувати.
Той обсяг завдань, який зараз обробляється експертами та спеціалістами просто не лишає часу на те, щоб підняти голову і відреагувати.
У нас новий міністр. Можливо будуть нові заступники. Скоріше за все - будуть нові правила та підходи. А апарат міністерства як працював за чотирьох, так і продовжує працювати.
Пандемія? Коронавірус?
Та впораємося!
І нічого що у кожному підрозділі скажена нестача кадрів, і дехто вже ледь не ночує прямо в будівлі міністерства.
Разом з тим, рішення про пріоритезацію завдань міністерства приймати нікому. Окрім критично важливої роботи з реагування на пандемію, співробітники МОЗ України мають вчасно та якісно виконувати і інші завдання: вчасно закривати контролі по депутатським зверненням, запускати нікому наразі не актуальні електронні лікарняні в обрізаному напів живому функціоналі, виписувати окремий порядок направлень в Феофанію, відбиватися від закидів корупційних монстрів Олександра Чумака та Галини Довганчин, які таки поселилися в МОЗ України, та не забувати заповнювати щотижневу табличку для державного секретаря міністерства Інни Солодкої про кількість здійснених пуків та підписаних документів.
Несемося.
Що нам новий міністр?
Ми уже загартовані таким трешем, що мало кому снилося в страшному сні.
Одна надія на те, що із новий міністром охорони здоров'я України Максимом Степановим в міністерство зайде і адекватний та поміркований керівник апарату (державний секретар), повернеться адекватна штатна структура та екстрено розпочнеться підсилення кадрового потенціалу.
Але то поки лиш мрії.
Встановлено новий рекорд України на посаді Міністра охорони здоров'я України.
26 днів - такого ще не було.
Несемося.
У міністерстві знову новий очільник, але у всього апарату немає часу ні радіти, ні сумувати.
Той обсяг завдань, який зараз обробляється експертами та спеціалістами просто не лишає часу на те, щоб підняти голову і відреагувати.
У нас новий міністр. Можливо будуть нові заступники. Скоріше за все - будуть нові правила та підходи. А апарат міністерства як працював за чотирьох, так і продовжує працювати.
Пандемія? Коронавірус?
Та впораємося!
І нічого що у кожному підрозділі скажена нестача кадрів, і дехто вже ледь не ночує прямо в будівлі міністерства.
Разом з тим, рішення про пріоритезацію завдань міністерства приймати нікому. Окрім критично важливої роботи з реагування на пандемію, співробітники МОЗ України мають вчасно та якісно виконувати і інші завдання: вчасно закривати контролі по депутатським зверненням, запускати нікому наразі не актуальні електронні лікарняні в обрізаному напів живому функціоналі, виписувати окремий порядок направлень в Феофанію, відбиватися від закидів корупційних монстрів Олександра Чумака та Галини Довганчин, які таки поселилися в МОЗ України, та не забувати заповнювати щотижневу табличку для державного секретаря міністерства Інни Солодкої про кількість здійснених пуків та підписаних документів.
Несемося.
Що нам новий міністр?
Ми уже загартовані таким трешем, що мало кому снилося в страшному сні.
Одна надія на те, що із новий міністром охорони здоров'я України Максимом Степановим в міністерство зайде і адекватний та поміркований керівник апарату (державний секретар), повернеться адекватна штатна структура та екстрено розпочнеться підсилення кадрового потенціалу.
Але то поки лиш мрії.
Ми вже і самі не можемо розібратися, хто зараз в Міністерстві охорони здоров'я України є в заступниках міністра.
Після відставки уряду Гончарука весь склад Кабінету міністрів, за законом, має піти з ним. Заступники міністра теж. Тоді всі написали заяви на звільнення. Вони лежали в Кабінеті міністрів весь час каденції вже теж ексміністра Іллі Ємця. Тоді ж призначили Ірину Микичак першим заступником міністра. Але нікого не звільнили.
Сьогодні на засіданні Кабінету міністрів знову призначили Ірину Микичак, але вже не першим, а просто заступником, а також Олену Теряєву та Світлану Шаталову. Дві останні працювали разом з міністром Максимом Степановим в Одеській ОДА.
Кого звільнили поки не ясно. Андрій Семиволос та Дмитро Луфер вже написали на своїх фб-сторінках про своє звільнення.
Чекаємо завтра, щоб провести перепис заступників міністра охорони здоров'я України.
Після відставки уряду Гончарука весь склад Кабінету міністрів, за законом, має піти з ним. Заступники міністра теж. Тоді всі написали заяви на звільнення. Вони лежали в Кабінеті міністрів весь час каденції вже теж ексміністра Іллі Ємця. Тоді ж призначили Ірину Микичак першим заступником міністра. Але нікого не звільнили.
Сьогодні на засіданні Кабінету міністрів знову призначили Ірину Микичак, але вже не першим, а просто заступником, а також Олену Теряєву та Світлану Шаталову. Дві останні працювали разом з міністром Максимом Степановим в Одеській ОДА.
Кого звільнили поки не ясно. Андрій Семиволос та Дмитро Луфер вже написали на своїх фб-сторінках про своє звільнення.
Чекаємо завтра, щоб провести перепис заступників міністра охорони здоров'я України.
Скучили?
Можливо ви подумали, що ми зникли, але ніт, ми просто не мали вільного часу, бо працюємо над тим, щоб система охорони здоров'я остаточно не завалилась.
Тепер коротко про основні події, що відбулись.
- Все ще міністр охорони здоров'я Максим Степанов повернув стару штатку і не став вводити того мутанта структури, якого придумала ексміністерка Зоряна Скалецька та державна секретарка Інна Солодка. За це подяка, бо це могло стати останнім цвяхом для роботи МОЗ України.
- Нова команда заступників на голову вища за попередніх заступників Скалецької, які здебільшого були випадковими людьми та не особливо розуміли, куди вони потрапили і що робити. Разом з тим серед них все ще немає людей, які могли б створити щось принципово нове.
- Державна секретарка Інна Солодка продовжує залишатись найбільш деструктивним елементом в МОЗ України. І якщо на початках нового міністра вона зменшила рівень визгу та децибелів при спілкуванні зі співробітниками МОЗ України, то тепер все повернулось на попередній рівень. Рівень її несприйняття серед співробітників настільки великий, що це вже створює проблеми для міністра. Тому стає все цікавіше, хто кого перший витулить з міністерства - Степанов Солодку чи вона його.
- З кадрових змін найбільш суттєва - звільнення генерального директора Директорату громадського здоров'я Андрія Скіпальського, який не спрацювався із заступником міністра Віктором Ляшком та не встигав за його темпом. Навряд чи це до чогось доброго призведе, так як цю кадрову втрату не вийде адекватно компенсувати. Крім того, це явно демотивувало його співробітників, які тепер або переходять в інші директорати, або йдуть в інші міністерства. Але і тут не обійшлося без державної секретарки Інни Солодкої, яка просто не підписує заяви працівників на перевід.
- Ну і звісно топ-тема обговорень. Дійсно все ще міністр охорони здоров'я Максим Степанов та його заступники планують повернути на 2020 рік фінансування лікарень за "історичним принципом". Це означає, що лікарні будуть отримувати і далі кошти за "ліжка", а не за надані медичні послуги. Для неефективних закладів це дуже гарна новина, яка продовжить їхню стагнацію, а для ефективних - дуже погана, бо вони втратять ресурс, необхідний для лікування пацієнтів.
Для самих же пацієнтів це означає, що для них все буде так само як і попередні 30 років.
Для замилювання очей міжнародним донорам та партнерам ці кошти планується і далі направляти через Національну службу здоров'я України, але доведеться розірвати усі договори і переукласти нові (без приватників та без майже всіх пакетів медичних послуг). Але найцікавіше, що підготувати нову фінансову модель банально нікому. І спроба якось пробігтись між краплинок банально завалить систему.
Можливо ви подумали, що ми зникли, але ніт, ми просто не мали вільного часу, бо працюємо над тим, щоб система охорони здоров'я остаточно не завалилась.
Тепер коротко про основні події, що відбулись.
- Все ще міністр охорони здоров'я Максим Степанов повернув стару штатку і не став вводити того мутанта структури, якого придумала ексміністерка Зоряна Скалецька та державна секретарка Інна Солодка. За це подяка, бо це могло стати останнім цвяхом для роботи МОЗ України.
- Нова команда заступників на голову вища за попередніх заступників Скалецької, які здебільшого були випадковими людьми та не особливо розуміли, куди вони потрапили і що робити. Разом з тим серед них все ще немає людей, які могли б створити щось принципово нове.
- Державна секретарка Інна Солодка продовжує залишатись найбільш деструктивним елементом в МОЗ України. І якщо на початках нового міністра вона зменшила рівень визгу та децибелів при спілкуванні зі співробітниками МОЗ України, то тепер все повернулось на попередній рівень. Рівень її несприйняття серед співробітників настільки великий, що це вже створює проблеми для міністра. Тому стає все цікавіше, хто кого перший витулить з міністерства - Степанов Солодку чи вона його.
- З кадрових змін найбільш суттєва - звільнення генерального директора Директорату громадського здоров'я Андрія Скіпальського, який не спрацювався із заступником міністра Віктором Ляшком та не встигав за його темпом. Навряд чи це до чогось доброго призведе, так як цю кадрову втрату не вийде адекватно компенсувати. Крім того, це явно демотивувало його співробітників, які тепер або переходять в інші директорати, або йдуть в інші міністерства. Але і тут не обійшлося без державної секретарки Інни Солодкої, яка просто не підписує заяви працівників на перевід.
- Ну і звісно топ-тема обговорень. Дійсно все ще міністр охорони здоров'я Максим Степанов та його заступники планують повернути на 2020 рік фінансування лікарень за "історичним принципом". Це означає, що лікарні будуть отримувати і далі кошти за "ліжка", а не за надані медичні послуги. Для неефективних закладів це дуже гарна новина, яка продовжить їхню стагнацію, а для ефективних - дуже погана, бо вони втратять ресурс, необхідний для лікування пацієнтів.
Для самих же пацієнтів це означає, що для них все буде так само як і попередні 30 років.
Для замилювання очей міжнародним донорам та партнерам ці кошти планується і далі направляти через Національну службу здоров'я України, але доведеться розірвати усі договори і переукласти нові (без приватників та без майже всіх пакетів медичних послуг). Але найцікавіше, що підготувати нову фінансову модель банально нікому. І спроба якось пробігтись між краплинок банально завалить систему.
Чому важливо стежити за руками не тільки під час гри у покер, а й в час, коли з вами грають у чапаєва.
Вже майже півтора місяці наші медики чекають обіцяну все ще чомусь міністром охорони здоров’я України Максимом Степановим надбавку в розмірі 300%. Правда досі ніхто точно сказати не може, від чого саме ці 300% рахувати. Від зарплати, від окладу, їх треба додавати до зарплати/окладу чи множити. Як її рахувати, за відпрацьований час чи за весь місяць?
Існує кілька документів, які регламентують цю виплату. Пара наказів, пара законів, пара постанов Кабінету міністрів. Часто ці документи суперечать одне одному. Турборежим в дії. Регіони не можуть розібратися, згідно з яким документом їм виплачувати зарплату своїм медикам. І виплатити треба так, щоб потім не прийшли правоохоронці і не вказали на нецільове використання або розтрату.
До речі. Всі говорять про доплати медикам за боротьбу з коронавірусом, але чомусь забувають, що в документах написано “медичних та інших працівників”. Так що тут держава може ще довго розгрібати оце “інших працівників”, бо під цю категорію можна вписати дууууже багато людей. Чи знайде Кабмін на них кошти, якщо не може знайти навіть на медиків? Риторично.
Давайте поговоримо тепер про гроші.
На другий день своєї роботи чомусь досі все ще міністр Степанов заявив, як доконаний факт: “Ми втричі збільшили оклад медпрацівникам, що борються з COVID-19. Вже за березень медичні працівники України, зайняті лікуванням пацієнтів з лабораторно підтвердженими випадками COVID-19, отримають доплату в розмірі трьох посадових окладів.”
На наступний день, 3 квітня, в ефірі “Право на владу”: “Сьогодні наша головна мета – захистити наших лікарів, санітарів, водіїв екстреної медичної допомоги та інший персонал. Це дуже важливо. Людям, які працюють з коронавірусом збільшуємо заробітну платню до 300% і до 200% певним категоріям. Це рішення вже прийнято і сподіваюся, воно допоможе покращити ситуацію”.
13 квітня: На найближчому засіданні Уряду буде внесено зміни до постанови щодо остаточного врегулювання питань з надбавками до заробітної плати медичних працівників.
18 квітня: Заробітна плата лікарів, які працюють з хворими на COVID-19, має зрости до 300%, точні суми буде зазначено в договорах. Нарахування цієї заробітної плати будуть здійснювати головні лікарі медичних закладів.
21 квітня на сторінці МОЗ України: МОЗ передбачило достатньо коштів, щоб підвищити заробітну плату всім без винятку медичним працівникам, які лікують хворих на COVID-19. Підвищення становитиме до 300%. На виплати з квітня передбачено 15,8 млрд грн. Кошти за березень уже пішли в регіони, а механізм підвищених виплат з квітня буде ухвалено на засіданні Уряду 22 квітня.
Що ж відбувалось ці три тижні з грошима, поки все ще міністр розказував, що всі необхідні рішення вже прийняті, і звідки реально візьмуться гроші на 300% зарплати медикам.
25 березня Кабінет міністрів приймає постанову № 250. Ця постанова розподіляє медичну субвенцію в регіони і чітко описує, на що її можна витратити. Офіційно звучить так: “на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я”.
Отже, кошти за цією постановою можна спрямувати в:
- будинки дитини, заклади служби крові, медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, бази спецмедпостачання;
- патолого-анатомічні бюро;
- заклади з надання психіатричної допомоги
- лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет
- центри громадського здоров’я по всій країні.
І найголовніше: на “підтримку окремих закладів охорони здоров’я, які надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, з метою недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам таких закладів та нарахувань на неї”.
👇
Вже майже півтора місяці наші медики чекають обіцяну все ще чомусь міністром охорони здоров’я України Максимом Степановим надбавку в розмірі 300%. Правда досі ніхто точно сказати не може, від чого саме ці 300% рахувати. Від зарплати, від окладу, їх треба додавати до зарплати/окладу чи множити. Як її рахувати, за відпрацьований час чи за весь місяць?
Існує кілька документів, які регламентують цю виплату. Пара наказів, пара законів, пара постанов Кабінету міністрів. Часто ці документи суперечать одне одному. Турборежим в дії. Регіони не можуть розібратися, згідно з яким документом їм виплачувати зарплату своїм медикам. І виплатити треба так, щоб потім не прийшли правоохоронці і не вказали на нецільове використання або розтрату.
До речі. Всі говорять про доплати медикам за боротьбу з коронавірусом, але чомусь забувають, що в документах написано “медичних та інших працівників”. Так що тут держава може ще довго розгрібати оце “інших працівників”, бо під цю категорію можна вписати дууууже багато людей. Чи знайде Кабмін на них кошти, якщо не може знайти навіть на медиків? Риторично.
Давайте поговоримо тепер про гроші.
На другий день своєї роботи чомусь досі все ще міністр Степанов заявив, як доконаний факт: “Ми втричі збільшили оклад медпрацівникам, що борються з COVID-19. Вже за березень медичні працівники України, зайняті лікуванням пацієнтів з лабораторно підтвердженими випадками COVID-19, отримають доплату в розмірі трьох посадових окладів.”
На наступний день, 3 квітня, в ефірі “Право на владу”: “Сьогодні наша головна мета – захистити наших лікарів, санітарів, водіїв екстреної медичної допомоги та інший персонал. Це дуже важливо. Людям, які працюють з коронавірусом збільшуємо заробітну платню до 300% і до 200% певним категоріям. Це рішення вже прийнято і сподіваюся, воно допоможе покращити ситуацію”.
13 квітня: На найближчому засіданні Уряду буде внесено зміни до постанови щодо остаточного врегулювання питань з надбавками до заробітної плати медичних працівників.
18 квітня: Заробітна плата лікарів, які працюють з хворими на COVID-19, має зрости до 300%, точні суми буде зазначено в договорах. Нарахування цієї заробітної плати будуть здійснювати головні лікарі медичних закладів.
21 квітня на сторінці МОЗ України: МОЗ передбачило достатньо коштів, щоб підвищити заробітну плату всім без винятку медичним працівникам, які лікують хворих на COVID-19. Підвищення становитиме до 300%. На виплати з квітня передбачено 15,8 млрд грн. Кошти за березень уже пішли в регіони, а механізм підвищених виплат з квітня буде ухвалено на засіданні Уряду 22 квітня.
Що ж відбувалось ці три тижні з грошима, поки все ще міністр розказував, що всі необхідні рішення вже прийняті, і звідки реально візьмуться гроші на 300% зарплати медикам.
25 березня Кабінет міністрів приймає постанову № 250. Ця постанова розподіляє медичну субвенцію в регіони і чітко описує, на що її можна витратити. Офіційно звучить так: “на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я”.
Отже, кошти за цією постановою можна спрямувати в:
- будинки дитини, заклади служби крові, медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, бази спецмедпостачання;
- патолого-анатомічні бюро;
- заклади з надання психіатричної допомоги
- лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет
- центри громадського здоров’я по всій країні.
І найголовніше: на “підтримку окремих закладів охорони здоров’я, які надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, з метою недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам таких закладів та нарахувань на неї”.
👇
👆
Заклади з останнього пункту - це саме ті заклади, які “просідали” після 1 квітня. Тому було рішення про виділення субвенції їм в розмірі 905 млн грн на три місяці. Тобто це така подушка, яка мала дозволити їм протриматися якийсь час, щоб прийняти рішення, як вони будуть жити далі - чи перепрофілюватися, чи приєднатися до іншого закладу. Ці 905 млн взяли саме з тих 72 млрд, які в цьому році закладені на Програму медичних гарантій, тобто на реформу, тобто на тарифи для закладів, які мали виграти від реформи. Загалом з Програми медичних гарантій “вийняли” більше 1,5 млрд грн, щоб віддати тим закладам, які не підготувалися до реформи за 2,5 роки, на 6 місяців програми реімбурсації інсулінів та на заходи з примусового утримання.
2. А тепер звертаємо особливу увагу на руки.
15 квітня в цю постанову вносять зміни і “дозволяють” використовувати кошти з неї на виплату 300% зарплати медикам за березень.
Використовувати кошти дозволяють. Але не додають ні копійки на це.
І тепер регіони постають перед дуже важким вибором: з якої статті цією постанови забрати кошти і спрямувати їх на виплату 300% зарплати медикам.
Інсулінів? На фінансування яких регіони щороку жаліються, а люди виходять на мітинги. Психіатричних закладів? Тих самих, які “внаслідок реформи” закриються, і всі психічно хворі опиняться на вулиці.
Чи з грошей на підтримку закладів, які просідають після 1 квітня? Оце виглядає найбільш реалістично.
І після всього цього ще поки чомусь міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявляє, що реформа погана, бо 332 заклади мають закритися. Він це заявляє ротом, а руками забирає в них фінансування.
То з цих двох: реформа і міністр, чи справді погана реформа?
Заклади з останнього пункту - це саме ті заклади, які “просідали” після 1 квітня. Тому було рішення про виділення субвенції їм в розмірі 905 млн грн на три місяці. Тобто це така подушка, яка мала дозволити їм протриматися якийсь час, щоб прийняти рішення, як вони будуть жити далі - чи перепрофілюватися, чи приєднатися до іншого закладу. Ці 905 млн взяли саме з тих 72 млрд, які в цьому році закладені на Програму медичних гарантій, тобто на реформу, тобто на тарифи для закладів, які мали виграти від реформи. Загалом з Програми медичних гарантій “вийняли” більше 1,5 млрд грн, щоб віддати тим закладам, які не підготувалися до реформи за 2,5 роки, на 6 місяців програми реімбурсації інсулінів та на заходи з примусового утримання.
2. А тепер звертаємо особливу увагу на руки.
15 квітня в цю постанову вносять зміни і “дозволяють” використовувати кошти з неї на виплату 300% зарплати медикам за березень.
Використовувати кошти дозволяють. Але не додають ні копійки на це.
І тепер регіони постають перед дуже важким вибором: з якої статті цією постанови забрати кошти і спрямувати їх на виплату 300% зарплати медикам.
Інсулінів? На фінансування яких регіони щороку жаліються, а люди виходять на мітинги. Психіатричних закладів? Тих самих, які “внаслідок реформи” закриються, і всі психічно хворі опиняться на вулиці.
Чи з грошей на підтримку закладів, які просідають після 1 квітня? Оце виглядає найбільш реалістично.
І після всього цього ще поки чомусь міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявляє, що реформа погана, бо 332 заклади мають закритися. Він це заявляє ротом, а руками забирає в них фінансування.
То з цих двох: реформа і міністр, чи справді погана реформа?
В керівництві МОЗ України знову зміни. І жарт державних службовців, що прізвище міністра запам'ятають, коли він хоча б пів року пропрацює, вже не виглядає, як жарт.
Звільнили з посади першого заступника міністра Олену Теряєву. Мали призначити Ігоря Іващенка. (Чекаємо публікацію офіційного підтвердження цього призначення). Журналісти вже накопали багато цікавої інформації про нового заступника. Почитайте.
Але є цікавіша новина.
Вчора поки що міністр охорони здоров'я Максим Степанов провів співбесіди з трьома кандидатами на пост голови Національної служби здоров'я України. Це ті троє кандидатів, які пройшли через конкурс ще взимку. НСЗУ - це організація, яка реалізовує медичну реформу. В ній зібрана команда професіоналів, які в часи постійних качєль в МОЗ України, продовжували робити свою роботу, боролись з тим же МОЗ України, щоб жодна копійка платників податків не була використана неправильно, справно сплачувала закладам за надані нам всім послуги як на первинці, так і в поліклініках та лікарнях.
Все ще міністр вирішив, що люди, які вже не перший рік займаються змінами в системі охорони здоров'я не підходять на цю посаду. Тому "переможця конкурсу не визначено" - сказав він сьогодні на засіданні Кабінету міністрів. І повідомив, що потрібно призначити когось без конкурсу. Зміни до Закону про державну службу це дозволяють.
Тепер давайте стежити за руками - кого ж призначать за цією скороченою процедурою на одну з ключових посад в системі охорони здоров'я. Винесення кандидатури обіцяється вже через тиждень.
І коли зміни в МОЗ України є постійними, що вже і дивуватися неможливо, то саме НСЗУ справляла враження того єдиного надійного оплоту, який витягне на собі цей важкий період.
Чого тепер чекати українцям, пацієнтам, лікарям? Чогось хорошого очікувати не варто. Це абсолютно точно. Маємо потенційний ризик отримати ще одну таку ж "підбиту", як і МОЗ України, організацію зміною голови у відповідальний момент запуску реформи та пандемії.
Звільнили з посади першого заступника міністра Олену Теряєву. Мали призначити Ігоря Іващенка. (Чекаємо публікацію офіційного підтвердження цього призначення). Журналісти вже накопали багато цікавої інформації про нового заступника. Почитайте.
Але є цікавіша новина.
Вчора поки що міністр охорони здоров'я Максим Степанов провів співбесіди з трьома кандидатами на пост голови Національної служби здоров'я України. Це ті троє кандидатів, які пройшли через конкурс ще взимку. НСЗУ - це організація, яка реалізовує медичну реформу. В ній зібрана команда професіоналів, які в часи постійних качєль в МОЗ України, продовжували робити свою роботу, боролись з тим же МОЗ України, щоб жодна копійка платників податків не була використана неправильно, справно сплачувала закладам за надані нам всім послуги як на первинці, так і в поліклініках та лікарнях.
Все ще міністр вирішив, що люди, які вже не перший рік займаються змінами в системі охорони здоров'я не підходять на цю посаду. Тому "переможця конкурсу не визначено" - сказав він сьогодні на засіданні Кабінету міністрів. І повідомив, що потрібно призначити когось без конкурсу. Зміни до Закону про державну службу це дозволяють.
Тепер давайте стежити за руками - кого ж призначать за цією скороченою процедурою на одну з ключових посад в системі охорони здоров'я. Винесення кандидатури обіцяється вже через тиждень.
І коли зміни в МОЗ України є постійними, що вже і дивуватися неможливо, то саме НСЗУ справляла враження того єдиного надійного оплоту, який витягне на собі цей важкий період.
Чого тепер чекати українцям, пацієнтам, лікарям? Чогось хорошого очікувати не варто. Це абсолютно точно. Маємо потенційний ризик отримати ще одну таку ж "підбиту", як і МОЗ України, організацію зміною голови у відповідальний момент запуску реформи та пандемії.