🇺🇦🤝🇸🇪 Україна та Швеція поглиблюють економічне партнерство: у Стокгольмі підписано Меморандум між UkraineInvest та Business Sweden
5 листопада 2025 року урядова та бізнес-делегація України на чолі із заступниками Міністра економіки, довкілля та агрополітики Андрієм Телюпою та Анною Артеменко здійснила робочий візит до Швеції.
Метою візиту стало розширення двосторонньої співпраці, залучення інвестицій у відновлення України та обговорення партнерства у ключових секторах:
▪️ енергетиці,
▪️ інфраструктурі,
▪️ ІТ та інноваціях,
▪️ промисловій модернізації,
▪️ обороні,
▪️ логістиці,
▪️ охороні здоров’я
▪️ агропереробці.
У межах програми відбулися зустрічі з Міністром міжнародного розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджаміном Дусою, Державними секретарями з питань клімату, ЄС, розвитку сільських територій та інфраструктури, а також керівництвом провідних фінансових і експортних інституцій — Swedfund, Sida, Swedish Export Credit Agency (EKN), Svensk Exportkredit (SEK).
Під час зустрічі з Міністром сторони обговорили:
🔺 можливість співпраці в межах ініціативи «Промисловий Рамштайн», яка об’єднує міжнародних партнерів задля підтримки українських виробників;
🔺 відновлення промислових потужностей; зниження ризиків для бізнесу;
🔺розроблення міжвідомчої G2G-угоди, яка допоможе шведським компаніям ефективніше реалізовувати проєкти в Україні.
Окремо відбулася зустріч із Wallenberg Foundation — однією з ключових фінансово-промислових інституцій Швеції. Обговорили розширення співпраці між українськими та шведськими компаніями у високотехнологічних, безпекових і відновлювальних проєктах.
📍 Ключовою подією дня став українсько-шведський інвестиційний круглий стіл під співголовуванням Міністра Бенджаміна Дуси та заступників Міністра Андрія Телюпи й Анни Артеменко. У ході круглого столу представники UkraineInvest та Business Sweden підписали Меморандум про взаєморозуміння, який посилює двосторонню співпрацю, передбачає обмін аналітикою та спільну підтримку інвесторів у проєктах відбудови України.
У рамках бізнесової частини українська делегація презентувала інвестиційні можливості, інструменти підтримки інвесторів та конкретні проєкти для інвестицій.
🔗 Більше
5 листопада 2025 року урядова та бізнес-делегація України на чолі із заступниками Міністра економіки, довкілля та агрополітики Андрієм Телюпою та Анною Артеменко здійснила робочий візит до Швеції.
Метою візиту стало розширення двосторонньої співпраці, залучення інвестицій у відновлення України та обговорення партнерства у ключових секторах:
▪️ енергетиці,
▪️ інфраструктурі,
▪️ ІТ та інноваціях,
▪️ промисловій модернізації,
▪️ обороні,
▪️ логістиці,
▪️ охороні здоров’я
▪️ агропереробці.
У межах програми відбулися зустрічі з Міністром міжнародного розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджаміном Дусою, Державними секретарями з питань клімату, ЄС, розвитку сільських територій та інфраструктури, а також керівництвом провідних фінансових і експортних інституцій — Swedfund, Sida, Swedish Export Credit Agency (EKN), Svensk Exportkredit (SEK).
Під час зустрічі з Міністром сторони обговорили:
🔺 можливість співпраці в межах ініціативи «Промисловий Рамштайн», яка об’єднує міжнародних партнерів задля підтримки українських виробників;
🔺 відновлення промислових потужностей; зниження ризиків для бізнесу;
🔺розроблення міжвідомчої G2G-угоди, яка допоможе шведським компаніям ефективніше реалізовувати проєкти в Україні.
Окремо відбулася зустріч із Wallenberg Foundation — однією з ключових фінансово-промислових інституцій Швеції. Обговорили розширення співпраці між українськими та шведськими компаніями у високотехнологічних, безпекових і відновлювальних проєктах.
📍 Ключовою подією дня став українсько-шведський інвестиційний круглий стіл під співголовуванням Міністра Бенджаміна Дуси та заступників Міністра Андрія Телюпи й Анни Артеменко. У ході круглого столу представники UkraineInvest та Business Sweden підписали Меморандум про взаєморозуміння, який посилює двосторонню співпрацю, передбачає обмін аналітикою та спільну підтримку інвесторів у проєктах відбудови України.
У рамках бізнесової частини українська делегація презентувала інвестиційні можливості, інструменти підтримки інвесторів та конкретні проєкти для інвестицій.
🔗 Більше
👍8❤1
🇪🇺 Звіт Єврокомісії: розділи «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика», «Рибальство та рибний промисел», «Сільське господарство та розвиток сільських територій», «Довкілля та зміни клімату»
Єврокомісія оприлюднила Звіт щодо України в межах Пакета розширення ЄС 2025 року. Україна отримала найвищі за три роки оцінки і підтверджену готовність до відкриття переговорних кластерів.
Зокрема, у наступних напрямках зроблено:
📍 Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика
▪️ Розпочато запровадження електронної фітосанітарної інформаційної системи (PHIS).
▪️ Затверджено Дорожню карту з благополуччя тварин.
▪️ Сформовано План поетапної імплементації права (acquis) Євросоюзу в цій сфері.
📍Рибальство та рибний промисел
Триває робота з адаптації національного законодавства у сфері спільної політики рибальства. Зокрема, узгодження з правовою системою ЄС (Acquis) національного законодавства у частині:
▪️інтеграції основоположних принципів спільної політики рибальства;
▪️принципів функціонування спільної ринкової політики продуктів рибальства та аквакультури;
▪️забезпечення контролю рибальства та запобігання незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальству;
▪️приведення національної системи збору даних у відповідність до вимог ЄС.
📍Сільське господарство та розвиток сільських територій
▪️Схвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі» (№ 4619-ІХ).
▪️Розпочато практичну імплементацію його положень.
▪️Триває підготовка проєктів рішень Уряду щодо створення Виплатної агенції, Системи сільськогосподарських даних (ССД – FSDN) та Інтегрованої системи адміністрування і контролю (ІСАК – IACS).
📍«Довкілля та зміни клімату»
▪️Ухвалено Національний план управління відходами до 2033 року - ключовий документ розвитку галузі.
▪️Ухвалено Закон України «Про управління відходами», який наблизив українське законодавство до вимог ЄС.
▪️Ухвалено Постанову «Деякі питання здійснення моніторингу утворення, зберігання та видалення відходів» (№ 551).
▪️Підготовлені зміни до Кримінального та Адміністративного кодексів щодо посилення відповідальності у сфері управління відходами.
🔗 Детальніше про результати
Єврокомісія оприлюднила Звіт щодо України в межах Пакета розширення ЄС 2025 року. Україна отримала найвищі за три роки оцінки і підтверджену готовність до відкриття переговорних кластерів.
Зокрема, у наступних напрямках зроблено:
📍 Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика
▪️ Розпочато запровадження електронної фітосанітарної інформаційної системи (PHIS).
▪️ Затверджено Дорожню карту з благополуччя тварин.
▪️ Сформовано План поетапної імплементації права (acquis) Євросоюзу в цій сфері.
📍Рибальство та рибний промисел
Триває робота з адаптації національного законодавства у сфері спільної політики рибальства. Зокрема, узгодження з правовою системою ЄС (Acquis) національного законодавства у частині:
▪️інтеграції основоположних принципів спільної політики рибальства;
▪️принципів функціонування спільної ринкової політики продуктів рибальства та аквакультури;
▪️забезпечення контролю рибальства та запобігання незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальству;
▪️приведення національної системи збору даних у відповідність до вимог ЄС.
📍Сільське господарство та розвиток сільських територій
▪️Схвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі» (№ 4619-ІХ).
▪️Розпочато практичну імплементацію його положень.
▪️Триває підготовка проєктів рішень Уряду щодо створення Виплатної агенції, Системи сільськогосподарських даних (ССД – FSDN) та Інтегрованої системи адміністрування і контролю (ІСАК – IACS).
📍«Довкілля та зміни клімату»
▪️Ухвалено Національний план управління відходами до 2033 року - ключовий документ розвитку галузі.
▪️Ухвалено Закон України «Про управління відходами», який наблизив українське законодавство до вимог ЄС.
▪️Ухвалено Постанову «Деякі питання здійснення моніторингу утворення, зберігання та видалення відходів» (№ 551).
▪️Підготовлені зміни до Кримінального та Адміністративного кодексів щодо посилення відповідальності у сфері управління відходами.
🔗 Детальніше про результати
❤5👍4🔥1
🇪🇺 Звіт Єврокомісії: напрями «Вільний рух людей», «Економічна та монетарна політика», «Соціальна політика та зайнятість», «Економічні критерії», «Торгівля»
Єврокомісія оприлюднила Звіт щодо України в межах Пакета розширення ЄС 2025 року. Україна отримала найвищі за три роки оцінки і підтверджену готовність до відкриття переговорних кластерів.
Зокрема, у напрямах «Вільний рух людей», «Економічна та монетарна політика», «Соціальна політика та зайнятість», «Економічні критерії», «Торгівля» зафіксовано такі результати:
🔏 Розділ «Вільний рух людей»
🔹 Україна наблизилася до запровадження Європейської картки медичного страхування (EHIC) і правил щодо лікування в інших країнах ЄС (Директива 2011/24/ЄС).
🔹Оновлено Національну систему кваліфікацій — під реальні потреби ринку праці.
🔏 Розділ «Економічна та монетарна політика»
🔹Продовжено пом’якшення валютних обмежень, поступ до гнучкішого курсу і повернення до інфляційного таргетування.
🔹Посилено бюджетне планування: запрацювала ІТ-система «Державний бюджет-Мінфін», затверджено Бюджетну декларацію 2026–2028.
🔹Дані місцевих бюджетів і соцфондів включено у середньострокове планування (наближення до стандартів ЄС).
🔹Розпочато передачу необхідної статистики для оцінки макроекономічних дисбалансів.
🔏 Розділ «Соціальна політика та зайнятість»
🔹 Україна приєдналася до напряму EaSI в межах ESF+ — це спільні з ЄС інструменти політики зайнятості та соціальних інновацій.
🔹 До другого читання підготовлено законопроєкт про безпеку та здоров’я працівників (№10147).
🔹Уточнено трудові норми на період воєнного стану (Закон №4582-IX).
🔹Розпочато імплементацію вимог ЄС щодо гендерного балансу у керівних органах компаній (Директива 2022/2381).
🔏 Розділ «Торгівля / Зовнішні зносини»
Підписано модернізовану Угоду про вільну торгівлю з ЄАВТ (8 квітня 2025) — додано розділи про е-комерцію, МСП і сталість.
🔏 Економічні критерії
У розділі мова йде про здатність економіки функціонувати на ринкових засадах і витримувати конкурентний тиск у ЄС. Зафіксовано підвищення оцінки за рік у здатності витримувати конкурентний тиск.
🔍 Детальніше про результати
Єврокомісія оприлюднила Звіт щодо України в межах Пакета розширення ЄС 2025 року. Україна отримала найвищі за три роки оцінки і підтверджену готовність до відкриття переговорних кластерів.
Зокрема, у напрямах «Вільний рух людей», «Економічна та монетарна політика», «Соціальна політика та зайнятість», «Економічні критерії», «Торгівля» зафіксовано такі результати:
🔏 Розділ «Вільний рух людей»
🔹 Україна наблизилася до запровадження Європейської картки медичного страхування (EHIC) і правил щодо лікування в інших країнах ЄС (Директива 2011/24/ЄС).
🔹Оновлено Національну систему кваліфікацій — під реальні потреби ринку праці.
🔏 Розділ «Економічна та монетарна політика»
🔹Продовжено пом’якшення валютних обмежень, поступ до гнучкішого курсу і повернення до інфляційного таргетування.
🔹Посилено бюджетне планування: запрацювала ІТ-система «Державний бюджет-Мінфін», затверджено Бюджетну декларацію 2026–2028.
🔹Дані місцевих бюджетів і соцфондів включено у середньострокове планування (наближення до стандартів ЄС).
🔹Розпочато передачу необхідної статистики для оцінки макроекономічних дисбалансів.
🔏 Розділ «Соціальна політика та зайнятість»
🔹 Україна приєдналася до напряму EaSI в межах ESF+ — це спільні з ЄС інструменти політики зайнятості та соціальних інновацій.
🔹 До другого читання підготовлено законопроєкт про безпеку та здоров’я працівників (№10147).
🔹Уточнено трудові норми на період воєнного стану (Закон №4582-IX).
🔹Розпочато імплементацію вимог ЄС щодо гендерного балансу у керівних органах компаній (Директива 2022/2381).
🔏 Розділ «Торгівля / Зовнішні зносини»
Підписано модернізовану Угоду про вільну торгівлю з ЄАВТ (8 квітня 2025) — додано розділи про е-комерцію, МСП і сталість.
🔏 Економічні критерії
У розділі мова йде про здатність економіки функціонувати на ринкових засадах і витримувати конкурентний тиск у ЄС. Зафіксовано підвищення оцінки за рік у здатності витримувати конкурентний тиск.
🔍 Детальніше про результати
👍6
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📢 «ШІ для бізнесу» від Google: старт 10 листопада
Реєстрація на програму триває
Уже в понеділок розпочнеться безоплатна програма «ШІ для бізнесу» від Google за підтримки Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України. Курс допоможе підприємцям і менеджерам без технічної підготовки швидко та безпечно впроваджувати ШІ у щоденну роботу компанії.
👥 Для кого: власники бізнесів, менеджери та фахівці, які прагнуть підвищити ефективність, оптимізувати витрати та отримати конкурентну перевагу завдяки ШІ.
💻 Формат: короткі відеоуроки (до 15 хв), живі онлайн-зустрічі та воркшопи з експертами; підтримка спільноти під час навчання.
⏰ Тривалість і підхід: курс триває 5 тижнів, побудований на реальних бізнес-кейcах і не потребує технічних знань.
🔐 Курс складається з п’яти модулів:
- Основи ШІ для бізнесу: трансформація, безпека, етика, практичні кейси використання ШІ з Gemini та додатковими функціями в Google Workspace
- Маркетинг і залучення клієнтів: контент, SMM, SEO/реклама, Nano Banana, Veo, чат-боти.
- Автоматизація та ефективність команди: документообіг, AI-workflows, Notebook LM, агенти, інтеграції з CRM.
- Аналітика та рішення на основі даних: моделювання, прогнозування попиту, аналіз ринків.
- Впровадження змін: покроковий план інтеграції ШІ, робота з командою, культура інновацій.
📂 Результати: сертифікат після завершення; 100 найактивніших потраплять до менторської програми для розробки та реалізації власної ШІ-стратегії.
📍 Участь безкоштовна. Реєстрація відкрита за посиланням
Реєстрація на програму триває
Уже в понеділок розпочнеться безоплатна програма «ШІ для бізнесу» від Google за підтримки Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України. Курс допоможе підприємцям і менеджерам без технічної підготовки швидко та безпечно впроваджувати ШІ у щоденну роботу компанії.
👥 Для кого: власники бізнесів, менеджери та фахівці, які прагнуть підвищити ефективність, оптимізувати витрати та отримати конкурентну перевагу завдяки ШІ.
💻 Формат: короткі відеоуроки (до 15 хв), живі онлайн-зустрічі та воркшопи з експертами; підтримка спільноти під час навчання.
⏰ Тривалість і підхід: курс триває 5 тижнів, побудований на реальних бізнес-кейcах і не потребує технічних знань.
🔐 Курс складається з п’яти модулів:
- Основи ШІ для бізнесу: трансформація, безпека, етика, практичні кейси використання ШІ з Gemini та додатковими функціями в Google Workspace
- Маркетинг і залучення клієнтів: контент, SMM, SEO/реклама, Nano Banana, Veo, чат-боти.
- Автоматизація та ефективність команди: документообіг, AI-workflows, Notebook LM, агенти, інтеграції з CRM.
- Аналітика та рішення на основі даних: моделювання, прогнозування попиту, аналіз ринків.
- Впровадження змін: покроковий план інтеграції ШІ, робота з командою, культура інновацій.
📂 Результати: сертифікат після завершення; 100 найактивніших потраплять до менторської програми для розробки та реалізації власної ШІ-стратегії.
📍 Участь безкоштовна. Реєстрація відкрита за посиланням
👍8❤1
🏡👫 єОселя: щотижнева статистика
За минулий тиждень видано 191 нових іпотек на 387 млн грн.
З них, кредити під 3% отримали:
🪖 військові та працівники сектору безпеки — 64
👨🏫 педагоги — 11
👩⚕️ медики — 10
👩🔬 науковці — 3
Кредити під 7% отримали:
👨👩👧👦 громадяни, які не мають житла — 73
🧳 внутрішньо переміщені особи — 25
🪖 ветерани — 5
Загалом, з початку 2025 року скористалися програмою єОселя 6 364 українці й отримали пільгових іпотек на суму 11,9 млрд грн.
Найбільше кредитів у межах програми надано у Київській області та місті Києві – 50, Київській області – 41 та Івано-Франківській області – 13.
Програма єОселя — одна зі складових політики «Зроблено в Україні».
Більше
За минулий тиждень видано 191 нових іпотек на 387 млн грн.
З них, кредити під 3% отримали:
🪖 військові та працівники сектору безпеки — 64
👨🏫 педагоги — 11
👩⚕️ медики — 10
👩🔬 науковці — 3
Кредити під 7% отримали:
👨👩👧👦 громадяни, які не мають житла — 73
🧳 внутрішньо переміщені особи — 25
🪖 ветерани — 5
Загалом, з початку 2025 року скористалися програмою єОселя 6 364 українці й отримали пільгових іпотек на суму 11,9 млрд грн.
Найбільше кредитів у межах програми надано у Київській області та місті Києві – 50, Київській області – 41 та Івано-Франківській області – 13.
Програма єОселя — одна зі складових політики «Зроблено в Україні».
Більше
❤3👍3🤔1
💸 За минулий тиждень підприємці оформили 821 новий кредит на суму понад 2,6 млрд грн у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%».
Від початку 2025 року в межах програми бізнес залучив 24,6 тис. кредитів на загальну суму 72,4 млрд грн.
Найбільше кредитів видано за напрямами:
🔹 кредитування у зоні високого воєнного ризику – 20 млрд грн;
🔹 розвиток переробної промисловості – 19,1 млрд грн;
🔹 інвестиційні проєкти – 19 млрд грн.
Від початку дії програми (лютий 2020 року) підприємці отримали більш ніж 129 тис. кредитів на суму 438,4 млрд грн. З них у період воєнного стану — 94,2 тис. кредитів на 348,8 млрд грн.
До десятки лідерів за кількістю взятих кредитів увійшли п’ять регіонів, що належать до зон високого воєнного ризику: Дніпропетровська, Одеська, Київська, Харківська, Чернігівська області.
Найбільші обсяги кредитування залучені підприємствами в:
🔸 аграрний сектор,
🔸 переробну промисловість,
🔸 гуртову та роздрібну торгівлю
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» є складовою політики «Зроблено в Україні» та спрямована на підтримку мікро-, малого й середнього бізнесу. Для підприємств у зонах високого воєнного ризику діє особливий режим: інвестиційні кредити під 1% річних на перші 5 років, та надалі – 5%.
👉Деталі
Від початку 2025 року в межах програми бізнес залучив 24,6 тис. кредитів на загальну суму 72,4 млрд грн.
Найбільше кредитів видано за напрямами:
🔹 кредитування у зоні високого воєнного ризику – 20 млрд грн;
🔹 розвиток переробної промисловості – 19,1 млрд грн;
🔹 інвестиційні проєкти – 19 млрд грн.
Від початку дії програми (лютий 2020 року) підприємці отримали більш ніж 129 тис. кредитів на суму 438,4 млрд грн. З них у період воєнного стану — 94,2 тис. кредитів на 348,8 млрд грн.
До десятки лідерів за кількістю взятих кредитів увійшли п’ять регіонів, що належать до зон високого воєнного ризику: Дніпропетровська, Одеська, Київська, Харківська, Чернігівська області.
Найбільші обсяги кредитування залучені підприємствами в:
🔸 аграрний сектор,
🔸 переробну промисловість,
🔸 гуртову та роздрібну торгівлю
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» є складовою політики «Зроблено в Україні» та спрямована на підтримку мікро-, малого й середнього бізнесу. Для підприємств у зонах високого воєнного ризику діє особливий режим: інвестиційні кредити під 1% річних на перші 5 років, та надалі – 5%.
👉Деталі
👍5🥰2
🇺🇦⚙️ Зроблено в Україні: у вересні подано рекордну кількість заявок на компенсацію 15% вартості української промислової техніки
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України затвердило розподіл коштів за вересневими заявками в межах програми компенсації 15% вартості української колісної, будівельної, спеціальної техніки, ліфтів та енергетичного обладнання вітчизняного виробництва.
Компенсацію на загальну суму 8,2 млн грн отримають 27 заявників, які подали заявки в вересні. Вони придбали 53 одиниці техніки та обладнання українського виробництва на загальну суму 65,9 млн грн.
Серед придбаної техніки:
🔹 автобуси,
🔹пасажирські ліфти,
🔹напівпричепи-цистерни різних модифікацій,
🔹напівпричіп-контейнеровоз для добрив,
🔹екскаватор-навантажувач
та інше сучасне українське обладнання.
Техніка, вартість якої буде частково компенсована державою, це продукція 11 українських машинобудівних підприємств: «Карат-Ліфткомплект», «Завод Євроформат», «ТДС Укрспецтехніка», «Завод Кобзаренка», «Зміїв-Транс», «Ельворті», «Укрелектроапарат», «Інтелдім», «Черкаський автобус» та інші.
🔗 Більше
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України затвердило розподіл коштів за вересневими заявками в межах програми компенсації 15% вартості української колісної, будівельної, спеціальної техніки, ліфтів та енергетичного обладнання вітчизняного виробництва.
Компенсацію на загальну суму 8,2 млн грн отримають 27 заявників, які подали заявки в вересні. Вони придбали 53 одиниці техніки та обладнання українського виробництва на загальну суму 65,9 млн грн.
Серед придбаної техніки:
🔹 автобуси,
🔹пасажирські ліфти,
🔹напівпричепи-цистерни різних модифікацій,
🔹напівпричіп-контейнеровоз для добрив,
🔹екскаватор-навантажувач
та інше сучасне українське обладнання.
Техніка, вартість якої буде частково компенсована державою, це продукція 11 українських машинобудівних підприємств: «Карат-Ліфткомплект», «Завод Євроформат», «ТДС Укрспецтехніка», «Завод Кобзаренка», «Зміїв-Транс», «Ельворті», «Укрелектроапарат», «Інтелдім», «Черкаський автобус» та інші.
🔗 Більше
👍6❤3
🇺🇦 Україна готується до президентства в Карпатській конвенції
За участі заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігоря Зубовича відбулась експертна зустріч зі старшим програмним керівником Програми ООН з навколишнього середовища П’єром Карло Сандеєм, під час якої обговорили стан імплементації в Україні Карпатської конвенції та її протоколів, а також підготовку до СОР8.
Зустріч відбулася у Житомирі на базі Держекоінспекції Поліського округу, яку представляв її керівник Держекоінспекції Поліського округу Євген Медведовський, т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко, а також представники експертного середовища та громадськості.
🇪🇺⚖️ Учасники обговорили оцінку Єврокомісією імплементації екологічного законодавства ЄС в Україні, відзначивши високу оцінку відповідності України європейським вимогам та підкреслили важливість належної підготовки державних інституцій до проведення Восьмої Конференції сторін Карпатської конвенції (СОР8), запланованої на кінець 2026 року.
Після (СОР8) Україна розпочне своє річне президентство в рамках Конвенції, що означає:
🔹 головування на офіційних та експертних заходах Конвенції,
🔹 визначатиме пріоритети спільних дій,
🔹 ініціюватиме нові екологічні проєкти.
Президентство надасть Україні можливість посилити регіональне лідерство у сфері охорони довкілля та сталого розвитку Карпат.
🤝 За результатами зустрічі, для якісної підготовки до СОР8, сторони домовилися проводити експертні зустрічі на постійній основі та залучати представників регіонів. Також найближчим часом Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України розпочне офіційний етап підготовки та взаємодії з міжнародними партнерами.
Більше
За участі заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігоря Зубовича відбулась експертна зустріч зі старшим програмним керівником Програми ООН з навколишнього середовища П’єром Карло Сандеєм, під час якої обговорили стан імплементації в Україні Карпатської конвенції та її протоколів, а також підготовку до СОР8.
Зустріч відбулася у Житомирі на базі Держекоінспекції Поліського округу, яку представляв її керівник Держекоінспекції Поліського округу Євген Медведовський, т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко, а також представники експертного середовища та громадськості.
🇪🇺⚖️ Учасники обговорили оцінку Єврокомісією імплементації екологічного законодавства ЄС в Україні, відзначивши високу оцінку відповідності України європейським вимогам та підкреслили важливість належної підготовки державних інституцій до проведення Восьмої Конференції сторін Карпатської конвенції (СОР8), запланованої на кінець 2026 року.
Після (СОР8) Україна розпочне своє річне президентство в рамках Конвенції, що означає:
🔹 головування на офіційних та експертних заходах Конвенції,
🔹 визначатиме пріоритети спільних дій,
🔹 ініціюватиме нові екологічні проєкти.
Президентство надасть Україні можливість посилити регіональне лідерство у сфері охорони довкілля та сталого розвитку Карпат.
🤝 За результатами зустрічі, для якісної підготовки до СОР8, сторони домовилися проводити експертні зустрічі на постійній основі та залучати представників регіонів. Також найближчим часом Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України розпочне офіційний етап підготовки та взаємодії з міжнародними партнерами.
Більше
👍6❤2
🇺🇦 🤝 Прозорро.Продажі: результат земельних торгів за чотири роки
Станом на 10 листопада, сукупна вартість угод за результатами земельних аукціонів в державній електронній системі Прозорро.Продажі становить майже 8 млрд грн.
Це ціна, встановлена на торгах за продаж ділянок та щорічну оренду землі в період з 2021 року. Три з чотирьох земельних аукціонів стосувалися земель сільськогосподарського призначення.
Зокрема, в системі оголосили торги майже 3 тис. організаторів:
🔹 громади;
🔹державний проєкт Земельний банк;
🔹приватні виконавці;
🔹приватні землевласники.
Відтак, за чотири роки торгів через Прозорро.Продажі реалізували понад 30 тис. ділянок:
🔸 оренда;
🔸 продаж приватних сільгоспділянок;
🔸 землі іншого призначення;
🔸 реалізація арештованих земель.
Продаж державних та комунальних сільгоспземель відповідно до законодавства й надалі залишається забороненим.
📍 До трійки організаторів-лідерів за кількістю залучених коштів також входять Окнянська громада на Одещині з результатом майже 30,2 млн грн на рік за результатами 146 аукціонів та Буринська громада на Сумщині — майже 15,9 млн грн щорічно приносить оренда 294 с/г ділянок.
Найдорожчою с/г ділянкою, реалізованою через систему, є ділянка Зембанку площею майже 4000 га у Кіровоградській області: переможець щорічно сплачуватиме за неї понад 65,5 млн грн.
Серед ділянок іншого призначення найбільше коштів залучила Мурованська громада на Львівщині. Вона продала 50 га землі промисловості, транспорту, енергетики за 102,7 млн грн.
🔗 Більше
Станом на 10 листопада, сукупна вартість угод за результатами земельних аукціонів в державній електронній системі Прозорро.Продажі становить майже 8 млрд грн.
Це ціна, встановлена на торгах за продаж ділянок та щорічну оренду землі в період з 2021 року. Три з чотирьох земельних аукціонів стосувалися земель сільськогосподарського призначення.
Зокрема, в системі оголосили торги майже 3 тис. організаторів:
🔹 громади;
🔹державний проєкт Земельний банк;
🔹приватні виконавці;
🔹приватні землевласники.
Відтак, за чотири роки торгів через Прозорро.Продажі реалізували понад 30 тис. ділянок:
🔸 оренда;
🔸 продаж приватних сільгоспділянок;
🔸 землі іншого призначення;
🔸 реалізація арештованих земель.
Продаж державних та комунальних сільгоспземель відповідно до законодавства й надалі залишається забороненим.
📍 До трійки організаторів-лідерів за кількістю залучених коштів також входять Окнянська громада на Одещині з результатом майже 30,2 млн грн на рік за результатами 146 аукціонів та Буринська громада на Сумщині — майже 15,9 млн грн щорічно приносить оренда 294 с/г ділянок.
Найдорожчою с/г ділянкою, реалізованою через систему, є ділянка Зембанку площею майже 4000 га у Кіровоградській області: переможець щорічно сплачуватиме за неї понад 65,5 млн грн.
Серед ділянок іншого призначення найбільше коштів залучила Мурованська громада на Львівщині. Вона продала 50 га землі промисловості, транспорту, енергетики за 102,7 млн грн.
🔗 Більше
👍6🤔2
💼 «Робота без бар’єрів»: Мінекономіки представило цифровий маршрут до праці та інструменти підтримки роботодавців
У межах виїзного засідання Ради безбарєрності Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства презентувало проміжні результати та наступні кроки із реалізації флагманського проєкту «Робота без бар’єрів».
🎯 Мета — швидше й ефективніше з’єднувати людей і вакансії, прибираючи бар’єри на шляху до роботи.
Проміжні результати: програми працевлаштування для вразливих груп і підтримку роботодавців.
Працюємо комплексно — з чітким маршрутом і підтримкою на кожному етапі:
🔹 Індивідуальні плани працевлаштування. Для кожної людини — персональний маршрут і супровід до фактичного виходу на роботу.
🔹Програма працевлаштування для шукачів роботи з інвалідністю. Оцінка потреб, розумне пристосування робочого місця (фізичне, цифрове, організаційне) та супровід на старті роботи.
🔹Програма проактивного виявлення. Державна служба зайнятості на основі даних шукатиме людей, які не працюють тривалий час і проактивно пропонуватиме їм підбір роботи, навчання чи перекваліфікацію. Мета – максимально швидко повернути людину в економіку, надавши їй можливість реалізувати себе у тій галузі, яка їй найбільш близька.
Ключові результати:
🔸 Майже 400 тис. актуальних вакансій у базі ДСЗ (станом на 10.11.2025). Рівень укомплектування зріс з 58,6% до 60,1%.
🔸 Компенсації роботодавцям за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю: від старту програми 3,5 тис. роботодавців працевлаштували 4 тис. людей, з них 368 — І група; середній розмір компенсації — близько 78 тис. грн.
Протягом грудня 2025 року завершуємо підготовку сервісів:
🔹зв’язуємо реєстри,
🔹налаштовуємо обмін даними,
🔹навчаємо кар’єрних радників і команди в регіонах.
Більше
У межах виїзного засідання Ради безбарєрності Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства презентувало проміжні результати та наступні кроки із реалізації флагманського проєкту «Робота без бар’єрів».
🎯 Мета — швидше й ефективніше з’єднувати людей і вакансії, прибираючи бар’єри на шляху до роботи.
Проміжні результати: програми працевлаштування для вразливих груп і підтримку роботодавців.
Працюємо комплексно — з чітким маршрутом і підтримкою на кожному етапі:
🔹 Індивідуальні плани працевлаштування. Для кожної людини — персональний маршрут і супровід до фактичного виходу на роботу.
🔹Програма працевлаштування для шукачів роботи з інвалідністю. Оцінка потреб, розумне пристосування робочого місця (фізичне, цифрове, організаційне) та супровід на старті роботи.
🔹Програма проактивного виявлення. Державна служба зайнятості на основі даних шукатиме людей, які не працюють тривалий час і проактивно пропонуватиме їм підбір роботи, навчання чи перекваліфікацію. Мета – максимально швидко повернути людину в економіку, надавши їй можливість реалізувати себе у тій галузі, яка їй найбільш близька.
Ключові результати:
🔸 Майже 400 тис. актуальних вакансій у базі ДСЗ (станом на 10.11.2025). Рівень укомплектування зріс з 58,6% до 60,1%.
🔸 Компенсації роботодавцям за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю: від старту програми 3,5 тис. роботодавців працевлаштували 4 тис. людей, з них 368 — І група; середній розмір компенсації — близько 78 тис. грн.
Протягом грудня 2025 року завершуємо підготовку сервісів:
🔹зв’язуємо реєстри,
🔹налаштовуємо обмін даними,
🔹навчаємо кар’єрних радників і команди в регіонах.
Більше
👍13
🌾 Посівна 2025: щотижнева статистика
Станом на 11 листопада українські аграрії засіяли 6 194,5 тис. га озимих культур. Це 94,5 % від прогнозованих площ.
🚜 Зокрема, посіяно:
озимої пшениці – 4 507,6 тис. га;
озимого ячменю – 544,2 тис. га;
озимого жита – 66,1 тис. га.
🌼 Серед лідерів за посівами зернових культур – Одеська, Дніпропетровська та Миколаївська області. Сівбу зернових вже завершили у Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській та Чернігівській областях.
Озимого ріпаку засіяно 1 076,7 тис. га. Найбільше – у Одеській, Вінницькій та Миколаївській областях.
👨🌾 Аграрії 14 областей повністю завершили сівбу ріпаку.
Більше
Станом на 11 листопада українські аграрії засіяли 6 194,5 тис. га озимих культур. Це 94,5 % від прогнозованих площ.
🚜 Зокрема, посіяно:
озимої пшениці – 4 507,6 тис. га;
озимого ячменю – 544,2 тис. га;
озимого жита – 66,1 тис. га.
🌼 Серед лідерів за посівами зернових культур – Одеська, Дніпропетровська та Миколаївська області. Сівбу зернових вже завершили у Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській та Чернігівській областях.
Озимого ріпаку засіяно 1 076,7 тис. га. Найбільше – у Одеській, Вінницькій та Миколаївській областях.
👨🌾 Аграрії 14 областей повністю завершили сівбу ріпаку.
Більше
👍7
🇺🇦 🌍 Україна на міжнародній конференції в Будапешті: водна безпека є частиною національної безпеки
Україна взяла участь у 7-й нараді Сторін Протоколу про воду та здоров’я до Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер у Будапешті.
Під час наради Україна зосередила обговорення на таких ключових питаннях:
🔹 стійкість українських систем водопостачання та водовідведення;
🔹 захист водних ресурсів у надзвичайних ситуаціях;
🔹 узгодження політики сектору WASH (вода, санітарія, гігієна) з європейськими стандартами.
У межах конференції українська делегація взяла участь у заході «Стійкі системи водопостачання та санітарії для безпечного та здорового майбутнього», де виступила із заявою про наслідки агресивної війни російської федерації щодо систем водопостачання.
💬 За словами заступниці Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірини Овчаренко, військова агресія російської федерації завдала серйозної шкоди водній інфраструктурі, водовідвідним спорудам та енергетичним мережам, внаслідок чого мільйони українців ризикують втратити доступ до безпечної води та санітарії.
Основні факти, представлені Україною:
🔸 через руйнування водної та енергетичної інфраструктури 8,5 млн людей потребують доступу до базових послуг водопостачання та санітарії;
🔸 за оцінками Світового банку (RDNA4), збитки водного сектору становлять 12,7 млрд. доларів США;
🔸 війна погіршила кліматичну кризу. Україна зіштовхується з частішими посухами, дефіцитом води та забрудненням поверхневих і ґрунтових вод.
Водночас попри виклики Україна встановила мобільні та децентралізовані водоочисні системи у постраждалих регіонах та відновлює об’єкти за принципом «build back better» – сучасно, енергоефективно і з урахуванням кліматичної стійкості.
🔗 Більше
Україна взяла участь у 7-й нараді Сторін Протоколу про воду та здоров’я до Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер у Будапешті.
Під час наради Україна зосередила обговорення на таких ключових питаннях:
🔹 стійкість українських систем водопостачання та водовідведення;
🔹 захист водних ресурсів у надзвичайних ситуаціях;
🔹 узгодження політики сектору WASH (вода, санітарія, гігієна) з європейськими стандартами.
У межах конференції українська делегація взяла участь у заході «Стійкі системи водопостачання та санітарії для безпечного та здорового майбутнього», де виступила із заявою про наслідки агресивної війни російської федерації щодо систем водопостачання.
💬 За словами заступниці Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірини Овчаренко, військова агресія російської федерації завдала серйозної шкоди водній інфраструктурі, водовідвідним спорудам та енергетичним мережам, внаслідок чого мільйони українців ризикують втратити доступ до безпечної води та санітарії.
Основні факти, представлені Україною:
🔸 через руйнування водної та енергетичної інфраструктури 8,5 млн людей потребують доступу до базових послуг водопостачання та санітарії;
🔸 за оцінками Світового банку (RDNA4), збитки водного сектору становлять 12,7 млрд. доларів США;
🔸 війна погіршила кліматичну кризу. Україна зіштовхується з частішими посухами, дефіцитом води та забрудненням поверхневих і ґрунтових вод.
Водночас попри виклики Україна встановила мобільні та децентралізовані водоочисні системи у постраждалих регіонах та відновлює об’єкти за принципом «build back better» – сучасно, енергоефективно і з урахуванням кліматичної стійкості.
🔗 Більше
👍6
🇺🇦 Рекордні 509 млн грн Національного кешбеку
Розпочалася виплата за серпень 2025 року за програмою «Національний кешбек». Найближчими днями її учасники отримають від держави 509 млн грн. Це рекордна щомісячна компенсація за купівлю товарів національного виробника від початку дії програми.
За цей же час українці придбали товари вітчизняного виробництва на майже 5,1 млрд грн. Таким чином понад 3,6 мільйона покупців, які активували картки в застосунку Дія, підтримали вітчизняних виробників. Отримані кошти можна спрямувати на:
🔌 оплату комунальних послуг
💊 придбання ліків
📖 купівлю книжок
🪖 донати для ЗСУ
Сьогодні у програмі зареєстровано близько 400 тисяч споживчих товарів: від продуктів і побутової хімії до меблів, косметики та будматеріалів. Перевірити, чи бере участь товар у кешбеку, можна через сканер штрихкодів у застосунку Дія (Сервіси → Національний кешбек).
Купуючи українське, ми не лише підтримуємо бізнес і робочі місця, а й зміцнюємо економіку та оборону держави. Адже частина коштів, витрачених на вітчизняні товари, повертаються до бюджету та працюють на Збройні Сили України.
📌 Більше про програму «Національний кешбек»
Розпочалася виплата за серпень 2025 року за програмою «Національний кешбек». Найближчими днями її учасники отримають від держави 509 млн грн. Це рекордна щомісячна компенсація за купівлю товарів національного виробника від початку дії програми.
За цей же час українці придбали товари вітчизняного виробництва на майже 5,1 млрд грн. Таким чином понад 3,6 мільйона покупців, які активували картки в застосунку Дія, підтримали вітчизняних виробників. Отримані кошти можна спрямувати на:
🔌 оплату комунальних послуг
💊 придбання ліків
📖 купівлю книжок
🪖 донати для ЗСУ
Сьогодні у програмі зареєстровано близько 400 тисяч споживчих товарів: від продуктів і побутової хімії до меблів, косметики та будматеріалів. Перевірити, чи бере участь товар у кешбеку, можна через сканер штрихкодів у застосунку Дія (Сервіси → Національний кешбек).
Купуючи українське, ми не лише підтримуємо бізнес і робочі місця, а й зміцнюємо економіку та оборону держави. Адже частина коштів, витрачених на вітчизняні товари, повертаються до бюджету та працюють на Збройні Сили України.
📌 Більше про програму «Національний кешбек»
👍6