Мілітарний

До 6-ї річниці захоплення Слов'янська російською диверсійною групою, матеріал підготовлений за сприяння Міністерства інформаційної політики України:

Так починався Слов'янськ

“Російська весна” на кінець першої декади квітня 2014 року мала всі ознаки того, що невдовзі припиниться як явище. Депутати обласних рад не підтримали вимог, які надиктувовалися радниками із Кремля, у жодній з областей України. Вимоги мали включати невизнання Верховної ради як легітимного органу, створення альтернативних органів виконавчої влади і перепідпорядкування їм місцевих силових органів, припинення переказу відрахувань і податків у держбюджет, зміна державного устрою України на федеративний, чи навіть конфедеративний, і головне – запрошення російських військ “на захист місцевого населення”. Жодну з цих вимог депутати облрад не підтримали. Проросійські мітинги збирали щораз меншу кількість людей.

Водночас, робота правоохоронних органів і спецслужб України нейтралізувала роботу деяких агентурних мереж, було затримано “народних губернаторів” – ретрансляторів кремлівських вимог. Такі діячі були затримані у Одесі, Донецьку, Луганську, Харкові. Проголошені 7 квітня “народні республіки” у Донецьку й Харкові були абсолютно віртуальні – вони не мали ні силового крила, ні лідерів.

Кремль був змушений негайно рятувати ситуацію. Через те, що місцеві, громадяни України, не впоралися із покладеним на них завданням, цю місію було доручено росіянам. Ігор Гіркін, Олександр Бородай та інші “добровольці” мали вивести конфлікт на новий рівень, не дати йому згаснути. Вони не надто афішували своє походження, і очікували на швидке завершення власної місії, очікуючи скорого підходу російської армії.

Продовжити читання

#АТО #російська_агресія #російська_інтервенція

2.7K views16:55