Щороку Monitor of Psychology робить огляд трендів. Одже починаємо цей рік саме з них. Напевно головний мотив:
психологія перестає бути «про розмови в кабінеті» і стає частиною інфраструктурою життя — медицини, освіти, технологій, роботи, політики.

А ось конкретніше як само:

1. Психологічна допомога стає більш персональною — і більш цифровою
Раніше лікування часто виглядало так: «спробуємо це, не підійшло — спробуємо інше».
Тепер світ рухається до точнішого підбору допомоги: на основі даних про сон, стрес, поведінку, спосіб життя, навіть сигналів зі смартфонів і фітнес-браслетів. Важливий нюанс:
психолог не замінюється технологіями, а навпаки — стає тим, хто пояснює, де дані допомагають, а де можуть нашкодити.

2. Люди починають емоційно прив’язуватися до AI
Чат-боти, «віртуальні співрозмовники», цифрові асистенти для когось це просто інструмент.
А для когось відчуття підтримки, прийняття, безпеки.
APA каже:
це може зменшувати самотність,
але може й поглиблювати ізоляцію від живих людей.

Психологія мусить навчитися працювати з новим явищем:
коли стосунки існують, але одна зі сторін — алгоритм.

3.Дитяча психологія виходить за межі кабінету
Фокус зміщується з «лікувати проблему» на «не допустити її появи».

Більше уваги до:
– школи як середовища психічного здоров’я;
– підтримки батьків;
– ранніх ознак труднощів (пригадаємо наш ASQ-3!)
– чіткого маршруту допомоги, а не хаотичних звернень.

4. Адвокація більше не «додаток», а частина професії

APA каже: психологи більше не можуть дозволити собі бути осторонь.
2026й політично напружений, виборчий, і рішення, які ухвалюються «нагорі», безпосередньо впливають на:
— доступ людей до психологічної допомоги;
— фінансування програм;
— стандарти освіти;
— можливість працювати на основі науки, а не ідеології.

Тому адвокація це захист професії, клієнтів і самої ідеї психічного здоров’я.
Якщо психологи не говоритимуть, то за них говоритимуть інші.

5. Більше стосується США, але і нам не завадить знати: Політичні зміни напряму визначають, як надається допомога. Тренд: якість психологічної допомоги дедалі більше залежить не лише від фахівця, а від рішень системи.

6. Світ праці живе в режимі постійної невизначеності

APA описує роботу як середовище, де люди постійно перебувають у напрузі:
економічні коливання, страх втратити роботу, швидкі зміни вимог, AI, який ламає звичні професії.

Психологія тут потрібна не для «підвищення мотивації», а для значно складніших речей:
— як люди справляються з невизначеністю;
— як не вигорати в умовах постійних змін;
— як організації можуть змінюватися, не ламаючи людей.

7. Погода і катастрофи — це також питання поведінки

Екстремальна спека, повені, пожежі, різкі погодні події — проблема не лише в самих явищах, а в тому, як люди на них реагують.

APA наголошує:
— люди часто ігнорують попередження;
— або, навпаки, впадають у паніку;
— або взагалі “вимикаються”.

Завдання психології допомогти створювати такі повідомлення й інтервенції, які реально спонукають людей діяти: готуватися, берегти себе, приймати рішення, а не завмирати.

8. Якщо наука не вміє говорити просто, її не чують

Окремий тренд присвячений сторітелінгу.
Йдеться про те, що наукові результати мають бути зрозумілими:
— політикам;
— журналістам;
— батькам;
— роботодавцям.

Бо якщо психологи говорять складно і закрито, рішення приймаються без них.
Сторітелінг стає способом донести сенс, а не прикрасити факти.

9. Інтегрована допомога реальність сьогодення.

Психологи дедалі частіше стають частиною команд:
— у медицині;
— у реабілітації;
— при роботі з хронічними захворюваннями;
— у кризових ситуаціях.

APA підкреслює: ефективна допомога — робота з людиною цілісно, а не «по шматках».
І в такій моделі психолог ключовий учасник системи.

Ознайомитись з повними статтями можна тут: https://www.apa.org/monitor