Дорогі друзі!
Війна — це, безперечно, найгостріша загроза для України сьогодні. Але є ще одна, менш помітна, проте не менш небезпечна загроза майбутньому нашої держави — демографічна катастрофа.

👶 За офіційними даними Держстату, у 2023 році в Україні народилося 187 тисяч дітей — це найнижчий показник за всю історію незалежності. Для порівняння: у 2012 році народжуваність складала понад 500 тисяч дітей, а на початку 90х сягала мільйона.
📉 Фертильність нижча за рівень простого відтворення (менше 2,1 дитини на жінку) вже давно. У нас вона на рівні 1,2–1,3, а під час війни — ще значно нижча. Це означає, що нація стрімко скорочується.

У таких умовах цінність кожної дитини зростає в геометричній прогресії. Але проблеми розвитку нікуди не зникли — ані аутизм, ані затримки мовлення, ані інші порушення. А через хронічний стрес, втрату домівок, складнощі батьків — розв’язання проблем відкладається, а самі вони загострюються.

🔍 І саме тому тема раннього виявлення та втручання є критично важливою.
Бо якщо проблему помітити до 5 років, її можна вирішити в 15 разів дешевше, ніж у дорослому віці. Це не лише про гроші — це про якість життя, про майбутнє цілої країни.

Я маю честь поширювати в Україні у своїй компанії UA-Test інструмент Ages and Stages (ASQ-3) — сучасний метод скринінгу розвитку дітей.

І хочу вас запросити на безкоштовний вебінар, який ми проведемо вже завтра разом із докторкою психологічних наук Ганною Кукурузою, провідною експерткою з раннього втручання та адаптаторкою ASQ-3 в Україні.

🎓 Оцінка розвитку дитини: як це зробити ефективно?

📅 Коли: 10 квітня о 17:00
🖥️ Формат: онлайн (Zoom)
⏱️ Тривалість: 40–60 хв
💰 Вартість: безкоштовно
📌 Для кого: фахівці у сфері психічного здоров’я, медицини, ІРЦ, реабілітації, центрів розвитку

У програмі:

🔸 сучасні методи раннього виявлення з перших місяців життя
🔸 досвід адаптації та впровадження ASQ-3
🔸 поглиблена діагностика після скринінгу: методика MPR (Шкали розвитку Меррілл-Палмер)
🔸 можливість задати запитання лекторці

🔗 Реєстрація за посиланням:
https://forms.gle/nEnLubmjfzFZpWDf7

⚠️ Сертифікація не передбачена. Посилання на зустріч — одразу після реєстрації та на пошту за день до події.

Долучайтесь — буде змістовно, актуально і по-справжньому важливо.

🇬🇧 Поки ми будуємо систему в Україні — дивіться, як це роблять у Великій Британії.

Британське психологічне товариство (BPS) оголосило про створення публічного реєстру Mental Health and Wellbeing Practitioners (MHWP) — фахівців з ментального здоров’я та благополуччя.
⠀
Це нова роль, спеціально створена в межах системи NHS Talking Therapies (раніше IAPT), яка дозволяє:

🔹 розширити доступ до психологічної допомоги;
🔹 зняти навантаження з вузьких спеціалістів;
🔹 ввести чіткі стандарти підготовки, супервізії та етики.
⠀

📌 З червня 2025 року робота в NHS на цій посаді буде можлива лише для тих, хто зареєстрований у публічному реєстрі.

Це приклад системного мислення, де ролі фахівців визначено, їхню компетентність підтверджено, а кар’єрний шлях — прозорий і підтриманий державою.

⠀
Ми в Україні лише формуємо власну систему. Але важливо вже зараз бачити:
🔸 як виглядає ефективна модель взаємодії між професійною спільнотою та державою;
🔸 чому публічний реєстр — це не бюрократія, а інструмент довіри;
🔸 як можна розвивати психологію як професію з чіткими рамками, а не як розмиту послугу.

👉 Детальніше на сайті BPS

🧠 Як ПТСР змінює наш мозок

Що саме відбувається в мозку, коли людина переживає посттравматичний стресовий розлад?
Виявляється, не лише емоції, а й структура нейронів змінюється: дендрити (ці маленькі «руки» нейрона, які приймають сигнали) втрачають відростки — зменшується здатність до навчання й адаптації.

Найбільше страждає гіпокамп — зона, відповідальна за памʼять і регуляцію емоцій. Він буквально «втрачає обʼєм» у хронічному стресі. Саме тому у людей з ПТСР можливі проблеми з орієнтацією в часі, плутанина між минулим і теперішнім.

І навіть префронтальна кора, яка керує розумними рішеннями, втрачає здатність гальмувати тривожні імпульси з мигдалеподібного тіла.

💬 “ПТСР — це не лише про спогади. Це про те, як мозок більше не відчуває себе в безпеці навіть у безпечному місці.”

Це ще раз нагадує: посттравматичний досвід — не слабкість, а реальні нейронні зміни, які потребують підтримки, терапії й турботи.

Посилання на статтю іспанською:
🔗 https://psicologiaymente.com/neurociencias/asi-es-como-estres-postraumatico-afecta-a-neuronas