Ces mathématiciens qui firent plier le Kremlin / Математики, які "нагнули" Кремль / The mathematicians who brought the Kremlin to its knees
#documentary #history #fr but use subtitles and automatic translation
From 1972 to 1975, mathematicians led by Laurent Schwartz, a French Fields Medal winner and leftist, campaigned in the West to secure the release of their Ukrainian colleague Leonid Plyushch, who had been accused of dissidence by the Soviet authorities and locked up in a psychiatric hospital. A mathematician and communist, he belonged to a small group of human rights defenders in USSR. But after his wife Tatiana appealed to a Committee of French mathematicians led by Laurent Schwartz, hundreds of colleagues around the world rallied to demand his release. Thanks to the Committee and the tenacity of Tatiana Plyushch, discreetly aided by Trotskyists, the Plyushch case became such a symbol that it led the PCF, summoned to take a position, to distance itself from the Soviet Union and succeeded in forcing the Kremlin to back down and release Plyushch.
This documentary, directed by Mathieu Schwartz, Laurent Schwartz's grandnephew, is based on the unpublished and exclusive testimony of Tatiana Plyushch, Leonid's wife, as well as that of Michel Broué, the driving force behind the mathematicians' committee, Pierre Juquin, then a member of the PCF's central committee, Laurent Mauduit, a former Trotskyist, and Bernard Guetta.
#documentary #history #fr but use subtitles and automatic translation
From 1972 to 1975, mathematicians led by Laurent Schwartz, a French Fields Medal winner and leftist, campaigned in the West to secure the release of their Ukrainian colleague Leonid Plyushch, who had been accused of dissidence by the Soviet authorities and locked up in a psychiatric hospital. A mathematician and communist, he belonged to a small group of human rights defenders in USSR. But after his wife Tatiana appealed to a Committee of French mathematicians led by Laurent Schwartz, hundreds of colleagues around the world rallied to demand his release. Thanks to the Committee and the tenacity of Tatiana Plyushch, discreetly aided by Trotskyists, the Plyushch case became such a symbol that it led the PCF, summoned to take a position, to distance itself from the Soviet Union and succeeded in forcing the Kremlin to back down and release Plyushch.
This documentary, directed by Mathieu Schwartz, Laurent Schwartz's grandnephew, is based on the unpublished and exclusive testimony of Tatiana Plyushch, Leonid's wife, as well as that of Michel Broué, the driving force behind the mathematicians' committee, Pierre Juquin, then a member of the PCF's central committee, Laurent Mauduit, a former Trotskyist, and Bernard Guetta.
YouTube
Ces mathématiciens qui firent plier le Kremlin | Documentaire complet LCP
De 1972 à 1975, des mathématiciens regroupés autour de Laurent Schwartz, médaillé Fields français, vont mener campagne à l'Ouest pour faire libérer un confrère ukrainien, Léonid Pliouchtch, accusé de dissidence par le pouvoir soviétique et enfermé en hôpital…
🔥2❤1
Forwarded from КЫРГСОЦ | KYRGSOC
ДРУЖБА НАВЕКИ
27 июня, 18:30-20:30
Экскурсия, презентация статьи и повести об Интергельпо
Городской Дом Культуры “Диалог” (Трудовая, 4)
В честь 100-летия Чехословацкого кооператива ИНТЕРГЕЛЬПО
Вход свободный
В 2025 году исполняется 100 лет со дня прибытия кооператива "Интергельпо" в Советский Кыргызстан. В апреле того же года из чехословацкого города Жилина с оборудованием и специалистами прибыл первый эшелон с теми, кто откликнулся на призыв помощи Советскому Союзу. Сам термин "Интергельпо" с эсперанто переводится как "взаимопомощь".
Они привезли с собой станки, инструменты и профессиональных мастеров. "Интергельпо" сыграл важную роль в развитии промышленности Кыргызстана, включая электрификацию и создание системы здравоохранения.
Век спустя мы соберемся в Городском Доме Культуры “Диалог”, который был построен рабочими Кооператива, чтобы обсудить значение наследия ИНТЕРГЕЛЬПО.
18:30 - 19:00 - Экскурсия по жилому кварталу Интергельповцев
19:00 - 20:30
Показ ролика и первого документального фильма “Интергельпо”(1968)
Презентация Стаса Сергиенко исследования Давида Лейпойда про Интергельпо
Презентация наследия известного писателя Саткына Сасыкбаева “Дружба навеки” - документальная повесть из жизни Интергельпо
В 1932 году на основе очерка об «Интергельпо» С. Сасыкбаев написал рассказ «Маленький рабочий». В 1933 вышел его первый сборник стихов «Искра труда», посвящённый рабочим промышленности и труженикам сельского хозяйства.
***
Стас Сергиенко - историк, аспирант Марбургского университета, Германия
Давид Лейпольд (Dr. David Leupold), кандидат исторических наук, социолог и историк, Leibniz-Zentrum Moderner Orient (ZMO), Германия
Саткын Сасыкбаева - писатель, поэт, переводчик, заслуженный работник культуры Киргизской ССР, член Союза писателей СССР, член Союза журналистов СССР.
Как добраться: Рядом с Парком Фучика, перес. Московская,
Геолокация: https://2gis.kg/bishkek/geo/70000001020283135/74.559089,42.872993
27 июня, 18:30-20:30
Экскурсия, презентация статьи и повести об Интергельпо
Городской Дом Культуры “Диалог” (Трудовая, 4)
В честь 100-летия Чехословацкого кооператива ИНТЕРГЕЛЬПО
Вход свободный
В 2025 году исполняется 100 лет со дня прибытия кооператива "Интергельпо" в Советский Кыргызстан. В апреле того же года из чехословацкого города Жилина с оборудованием и специалистами прибыл первый эшелон с теми, кто откликнулся на призыв помощи Советскому Союзу. Сам термин "Интергельпо" с эсперанто переводится как "взаимопомощь".
Они привезли с собой станки, инструменты и профессиональных мастеров. "Интергельпо" сыграл важную роль в развитии промышленности Кыргызстана, включая электрификацию и создание системы здравоохранения.
Век спустя мы соберемся в Городском Доме Культуры “Диалог”, который был построен рабочими Кооператива, чтобы обсудить значение наследия ИНТЕРГЕЛЬПО.
18:30 - 19:00 - Экскурсия по жилому кварталу Интергельповцев
19:00 - 20:30
Показ ролика и первого документального фильма “Интергельпо”(1968)
Презентация Стаса Сергиенко исследования Давида Лейпойда про Интергельпо
Презентация наследия известного писателя Саткына Сасыкбаева “Дружба навеки” - документальная повесть из жизни Интергельпо
В 1932 году на основе очерка об «Интергельпо» С. Сасыкбаев написал рассказ «Маленький рабочий». В 1933 вышел его первый сборник стихов «Искра труда», посвящённый рабочим промышленности и труженикам сельского хозяйства.
***
Стас Сергиенко - историк, аспирант Марбургского университета, Германия
Давид Лейпольд (Dr. David Leupold), кандидат исторических наук, социолог и историк, Leibniz-Zentrum Moderner Orient (ZMO), Германия
Саткын Сасыкбаева - писатель, поэт, переводчик, заслуженный работник культуры Киргизской ССР, член Союза писателей СССР, член Союза журналистов СССР.
Как добраться: Рядом с Парком Фучика, перес. Московская,
Геолокация: https://2gis.kg/bishkek/geo/70000001020283135/74.559089,42.872993
2gis.kg
Диалог, городской дом культуры, Трудовая улица, 4, Бишкек — 2ГИС
Оценка 4.7, 20 фото, 7 отзывов. Вся информация об этом месте есть в 2ГИС
❤2🔥2
New Episode of Reimagining Soviet Georgia!
#en #podcast #history
Episode 55: Soviet History, the Left and the Crisis of Liberalism with Alex Marshall
Using his works such as "The Caucasus under Soviet Rule" (2010) and the edited volume "Global Impacts of Russia's Great War and Revolution: The Arc of Revolution, 1917-24" (2019) as jumping off points, we discuss everything from how Soviet history is written and persistent historiographic debates, to why the Soviet past is still relevant to the left and how current political shifts influence how questions about the Soviet Union are asked and why. Framing the whole discussion is liberalism's terminal crisis, and what this means for history writing about the Soviet Union, the historical and political imagination of the left and more.
Alex Marshall is a senior lecturer of History at the University of Glasgow. His books include "The Caucasus Under Soviet Rule" (2010) and the edited volume "Global Impacts of Russia's Great War and Revolution: The Arc of Revolution, 1917-24" (2019). He is currently working on a manuscript about Soviet Second Secretary during the Cold War, Mikhail Suslov.
https://open.spotify.com/episode/5H78FsSpdyhj1fA4x7t6Uu?si=7cc1ce18666b4e85
https://podcasts.apple.com/us/podcast/reimagining-soviet-georgia/id1555761205?i=1000713420154
#en #podcast #history
Episode 55: Soviet History, the Left and the Crisis of Liberalism with Alex Marshall
Using his works such as "The Caucasus under Soviet Rule" (2010) and the edited volume "Global Impacts of Russia's Great War and Revolution: The Arc of Revolution, 1917-24" (2019) as jumping off points, we discuss everything from how Soviet history is written and persistent historiographic debates, to why the Soviet past is still relevant to the left and how current political shifts influence how questions about the Soviet Union are asked and why. Framing the whole discussion is liberalism's terminal crisis, and what this means for history writing about the Soviet Union, the historical and political imagination of the left and more.
Alex Marshall is a senior lecturer of History at the University of Glasgow. His books include "The Caucasus Under Soviet Rule" (2010) and the edited volume "Global Impacts of Russia's Great War and Revolution: The Arc of Revolution, 1917-24" (2019). He is currently working on a manuscript about Soviet Second Secretary during the Cold War, Mikhail Suslov.
https://open.spotify.com/episode/5H78FsSpdyhj1fA4x7t6Uu?si=7cc1ce18666b4e85
https://podcasts.apple.com/us/podcast/reimagining-soviet-georgia/id1555761205?i=1000713420154
Spotify
Episode 55: Soviet History, the Left and the Crisis of Liberalism with Alex Marshall
Reimagining Soviet Georgia · Episode
👍5
Forwarded from Спільне | Commons
Ідеї інтернаціоналізму, солідарності й дружби народів сьогодні звучать як заяложені радянські формули. Але в історії XX століття були численні випадки, коли ці принципи справді втілювалися в реальність.
У 1923 році понад сто ремісників, робітників та інженерів із Чехословаччини добровільно об’єдналися в кооператив «Інтергельпо» та разом із киргизами, узбеками, дунганами, росіянами й українцями будували соціалістичне інтернаціоналістське місто на території Киргизстану.
Коли 1925 року перша група кооператорів прибула до Пішпека (нині — Бішкек), їх зустрів сухий, майже пустельний ландшафт. У місті не було електрики, водогону, а залізничною станцією слугувала дерев’яна платформа серед степу.
Проте вже за кілька років зусиллями інтергельпців тут зʼявилися електростанція, меблеві й текстильні фабрики, пивоварня, школа й садок, шкіряний завод і житловий квартал. А для повсякденного спілкування в багатонаціональному середовищі вони навіть розробили власну імпровізовану мову — спонтанне есперанто.
Цей експеримент не пережив сталінський терор і був остаточно згорнутий під час Другої світової. Сьогодні Інтергельпо — занедбаний район неподалік центру Бішкека, історію якого майже не памʼятають навіть його мешканці.
Проте спадок цього місця навряд чи можна означувати самими руїнами. Адже втілення кооперативу в життя — це приклад, що повертає політичну уяву.
👉 Більше про Інтергельпо читайте у дослідженні німецького історика Давіда Лойпольда, заснованому на архівних документах і польовій роботі в Киргизстані.
У 1923 році понад сто ремісників, робітників та інженерів із Чехословаччини добровільно об’єдналися в кооператив «Інтергельпо» та разом із киргизами, узбеками, дунганами, росіянами й українцями будували соціалістичне інтернаціоналістське місто на території Киргизстану.
Коли 1925 року перша група кооператорів прибула до Пішпека (нині — Бішкек), їх зустрів сухий, майже пустельний ландшафт. У місті не було електрики, водогону, а залізничною станцією слугувала дерев’яна платформа серед степу.
Проте вже за кілька років зусиллями інтергельпців тут зʼявилися електростанція, меблеві й текстильні фабрики, пивоварня, школа й садок, шкіряний завод і житловий квартал. А для повсякденного спілкування в багатонаціональному середовищі вони навіть розробили власну імпровізовану мову — спонтанне есперанто.
Цей експеримент не пережив сталінський терор і був остаточно згорнутий під час Другої світової. Сьогодні Інтергельпо — занедбаний район неподалік центру Бішкека, історію якого майже не памʼятають навіть його мешканці.
Проте спадок цього місця навряд чи можна означувати самими руїнами. Адже втілення кооперативу в життя — це приклад, що повертає політичну уяву.
👉 Більше про Інтергельпо читайте у дослідженні німецького історика Давіда Лойпольда, заснованому на архівних документах і польовій роботі в Киргизстані.
Спільне
Місто Інтергельпо: роль есперантомовних інтернаціоналістів із Чехословаччини в урбанізації Бішкека
Інтергельпо — занедбаний район Бішкека, що сто років тому був унікальним експериментом інтернаціоналістського соціалізму
🔥5
#ru #article #history
Идеи интернационализма, солидарности и дружбы народов сегодня звучат как избитые советские формулы. Но в истории XX века были многочисленные случаи, когда эти принципы действительно воплощались в реальность.
В 1923 году более ста ремесленников, рабочих и инженеров из Чехословакии добровольно объединились в кооператив «Интергельпо» и вместе с кыргызами, узбеками, дунганами, русскими и украинцами строили социалистический интернационалистский город на территории Кыргызстана.
Когда в 1925 году первая группа кооператоров прибыла в Пишпек (ныне - Бишкек), их встретил сухой, почти пустынный ландшафт. В городе не было электричества, водопровода, а железнодорожной станцией служила деревянная платформа среди степи.
Однако уже через несколько лет усилиями интергельпцев здесь появились электростанция, мебельные и текстильные фабрики, пивоварня, школа и садик, кожевенный завод и жилой квартал. А для повседневного общения в многонациональной среде они даже разработали собственный импровизированный язык - спонтанное эсперанто.
Этот эксперимент не пережил сталинский террор и был окончательно свернут во время Второй мировой. Сегодня Интергельпо - заброшенный район недалеко от центра Бишкека, историю которого почти не помнят даже его жители.
Однако наследие этого места вряд ли можно обозначать одними руинами. Ведь воплощение кооператива в жизнь - это пример, возвращающий политическое воображение.
👉 Больше об Интергельпо читайте в исследовании немецкого историка Давида Лойпольда
Идеи интернационализма, солидарности и дружбы народов сегодня звучат как избитые советские формулы. Но в истории XX века были многочисленные случаи, когда эти принципы действительно воплощались в реальность.
В 1923 году более ста ремесленников, рабочих и инженеров из Чехословакии добровольно объединились в кооператив «Интергельпо» и вместе с кыргызами, узбеками, дунганами, русскими и украинцами строили социалистический интернационалистский город на территории Кыргызстана.
Когда в 1925 году первая группа кооператоров прибыла в Пишпек (ныне - Бишкек), их встретил сухой, почти пустынный ландшафт. В городе не было электричества, водопровода, а железнодорожной станцией служила деревянная платформа среди степи.
Однако уже через несколько лет усилиями интергельпцев здесь появились электростанция, мебельные и текстильные фабрики, пивоварня, школа и садик, кожевенный завод и жилой квартал. А для повседневного общения в многонациональной среде они даже разработали собственный импровизированный язык - спонтанное эсперанто.
Этот эксперимент не пережил сталинский террор и был окончательно свернут во время Второй мировой. Сегодня Интергельпо - заброшенный район недалеко от центра Бишкека, историю которого почти не помнят даже его жители.
Однако наследие этого места вряд ли можно обозначать одними руинами. Ведь воплощение кооператива в жизнь - это пример, возвращающий политическое воображение.
👉 Больше об Интергельпо читайте в исследовании немецкого историка Давида Лойпольда
Commons
Город Интергельпо: роль эсперантоязычных интернационалистов из Чехословакии в урбанизации Бишкека
Интергельпо — запущенный район Бишкека, который сто лет назад был уникальным экспериментом интернационалистского социализма
🔥8
Forwarded from Историческая экспертиза
‼️В день столетия теоретика антиколониализма и антирасизма Франца Фанона предлагаем подборку его книг на разных языках.
Франц Фанон прожил короткую жизнь: он умер от лейкемии 6 декабря 1961 года в возрасте 36 лет недалеко от Вашингтона, округ Колумбия. Он не дожил до обретения Алжиром независимости, которой посвятил последние годы своей жизни.
Франц Фанон прожил короткую жизнь: он умер от лейкемии 6 декабря 1961 года в возрасте 36 лет недалеко от Вашингтона, округ Колумбия. Он не дожил до обретения Алжиром независимости, которой посвятил последние годы своей жизни.
👍6
Damodar Dharmananda Kosambi was a towering figure in the field of Indian history-writing. His works, informed by a creative application of Marxist ideas, brought about a paradigm shift in the scholarly understanding of ancient India.
#en #article #history
Read: https://jacobin.com/2025/07/kosambi-india-marxism-historians-colonialism
#en #article #history
Read: https://jacobin.com/2025/07/kosambi-india-marxism-historians-colonialism
👍2