Один - наш молодший брат, який став на бойовий шлях, другий – мій давній товариш, який колись прийшов на один з перших вишколів Авангарду, і згодом долучився до організації.

Адвокат пройшов великий шлях. Від політичного солдата та вуличного бійця, революціонера-романтика, який навчався всьому на ходу, через піхоту, поранення, списання, до представника організаційної старшини, завдяки якому збереглося та відновилося цивільне крило організації – фактично, він це зробив майже з нуля, оскільки станом на 2024 рік весь Авангард був на війні.

В цьому проявилася його надійність та твердість: я міг бути впевненим, що як він пообіцяв цим займатись – то він над цим віддано працює фактично щодня. Так і було.

В другій половині 2025 року Адвокат повернувся на війну, і разом з ним затягнулися декілька наших молодших вихованців.

На розвідувальному виході Козир і Адвокат потрапили разом під удар FPV.

Важко без нього. Адвокат був правильним – іноді аж до дон-кіхотівської костурбатості, але це і вивищувало його як особистість, в моїх очах – так точно; він був прямолінійним, чесним і надійним.

Шовінізм щодо європейських народів у середовищі європейських націоналістів – неприпустиме явище, вже доволі давно.

Ще з 50-х років минулого століття усі європейські націоналісти просувають ідею "пан'європейського націоналізму" – федеративної, чи конфедеративної "Європи 100 прапорів": дому для кровно та духовно споріднених 400 мільйонів людей.

Всі питання – хто перед ким звинуватив в минулому – давно вирішені. Не вирішені вони тільки або в головах тих, хто просто не в матеріалі і все це пройшло повз нього, або ж у словах тих, хто хоче на хвилі ненависті одних європейських народів до інших отримати швидку популярність.

Першим просто достатньо роз'яснити доктринальні засади пан'європейського націоналізму. Адже все дуже просто, і інтуїтивно зрозуміло: фортеця-Європа проти Азії/Сходу (до якої причисляються і московити), Африки ("глобального Півдня") та звільнена від диктату США.

Другі ж – мали б бути викриті та атаковані націоналістами в своїх країнах.

І або примушені до відповіді на питання: "Кому на користь ти влаштовуєш конфлікт між справді братніми європейськими народами, при наявності військової загрози з боку євразійської помийки, і маючи проблему вимирання європейських народів та їх заміщення на чужинців?"

Або ж знесені з своїх місць – шляхом тиску щодо відставки, як виродок та кат свого народу Кір Стармер, чи як японські націоналісти вирішували проблему з червоними міністрами – байдуже.

Якщо цього з другими не відбувається – це велика біда та недопрацювання. Сподіваюсь, національні сили Європи зможуть якимось чином подолати цей тупий шовіністичний "правий популізм".

Замість тупої гризні та спроб щось комусь довести, спитайте себе – кому вигідна польсько-українська (і будь-яка інша поміж європейцями) ненависть? І дійте супроти поширення такої ненависті.

Вже набридло бачити в інтернеті "100 фактів про злочини поляків/українців під час пацифікації/на Волині", "як Армія Крайова та УПА щось робили", "Валинь можем повторить!!!", і тому подібну маячню.

Всі же зі всім давно розібралися.

Сьогодні 250-та річниця Дня Незалежності США.

Хто б що не говорив, але без Лавкрафта, Джека Лондона, кока-коли, Мела Гібсона, вестернів з Клінтом Іствудом та мультиків про Лакі Люка світ був би нуднішим.

Салют кривій копії Риму епохи поганих імператорів!

Електорат польських правих популістів – єбануті дегроди застрявші в квасній пропаганді часів царя гороха 👍

Помню Серьога Деймос якось казав, що електорат MSI в Італії це було явище подібне до неактивного полуватного виборця Партії Регіонів. Я з ним не особливо погоджувався, але треба визнати що тодішнє (в 60 і 70-х) биття горшків між не такими вже й поганими старими "вернуть все назад" і націонал-революціонерами передвіщало оцей новітній цирк.

Треба шукати нормальних польських несистемних правих, які цих дебілів засудять, а краще - ще і його бидловиборця на його публічних заходах прижмуть. Якось до повномасштабки бачив на власні очі футболку з перекресленим Бандерою та тризубом, яку зняли польські націоналісти з ватного поляка-"патріота", котрого забили ногами на відео. Футболку тоді передали в Україну як знак дружби між націоналістами всієї Європи. Таких акцій не вистачає.

Поки націонал-християни та консерватори шукали православних братішек серед правих сербів, а з хорватами і так всі дружили, виявилося що ставка Авангарду на подібність гайдамацько-русинського та качацько-шиптарського духу – працює, і одні з найбільших симпатиків українців в Європі хоч і трохи як греки виглядають, а зате авторитетні. 🇺🇦🇦🇱

Болгарські націоналісти теж максимально за нас, до речі.

Ну что ж, подготовил для вас долгожданную статью, в которой выражена коллективная претензия Алексею и суть конфликта. Старался максимально ёмко, но Левкин хоть сам по себе человек маленький, а говном обмазался знатно, от того и текст объемный.
В течении нескольких дней буду постепенно публиковать информацию и кормить ваших демонов.
Защитники Левкина, примкнуть штыки, сомкнуть щиты, защищайте скомороха до последнего!

https://telegra.ph/Aleksej-Levkin-bolshoj-sunduchok-malenkogo-chelovechka-06-16-2

Подписаться на канал
Instagram 🌪 YouTube

На превеликий жаль, тепер з правих груп лишилися Червоноград та 3НС.

«Слава ТЦК, слава слава ТЦК»

Учасники, які вчора у Львові бунтували проти ТЦК — вибачилися за вчорашні дії, а деякі зголосилися мобілізуватися.

Катарсис - Підписатися

Побачив не щирі вибачення за вчорашню ситуацію у Львові і вирішив, що потрібні щирі. Вони виглядають так)
Виховну бесіду проведено, зрадник переданий у відповідні органи. Дякую небайдужим невідомим патріотам)

Більшість аналітики про Сирського, Драпатого та інших, по-перше, ні на що не впливає, по-друге - нікому не потрібна, це висловлювання в пустоту, шум.

Бо автори таких текстів здебільшого не дотичні прямо до жодної зі сторін-учасників подій, і не представляють якусь іншу окрему.

Цінність будь-яких подібних текстів підвищується, коли відомо що за його автором стоїть якась організована група. Але тоді текст стає сильно заангажованим - у варіаціях від прямої реклами, до акуратних впливів через дозовані вкиди цінної інформації.

Історію рухають фракції, клани, ордени, організовані структури.

Треба думати, як націоналістам перехопити вплив на новий політичний клас - невоюючу Україну, яка ходить з картонками. Бо зараз це інструмент в руках певних сил. І жодна з націоналістичних організацій не має на нього впливу – навпаки, вони самі ще й здатні засудити за участь чи неучасть в будь-яких подіях. Цих людей багато.

Емоції кидають їх від любові до ненависті, а блогер-журналіст направить стихійний порив на щось конкретне. І тим паче, питання - хто за ним стоїть та з ким він погоджує заклики, від кого отримує темники.

Опортуністи ж завжди нецікаві, неприємні люди і створюють якісь соромні речі типу фан клубу Скелі.

Великий урок для нас.

Багато правих цивільних публічних акцій набагато слабкіші, та часто просто безсенсовні. Не підв'язані під якусь велику стратегію, не впливають на якісь рішення чиновництва і не враховують розбірки всередині еліт.

По мігрантах збиралося усюди ~150 людей. Гееборчество не може увінчатися успіхом уже багато років, підар-прайд все одно проводять. Мобілізувати суспільство на будь-що цивільне Стерненко, Лачен та тредс&твіттер селебріті здатні краще, ніж ми - вони це продемонстрували цього липня.

До нас же люди йдуть не картонками махати, а воювати.

В даній ситуації з головкомом - жодна з публічних сторін качель прямо не була зв'язана ні з якою правою структурою, "свого" кандидата на будь-яку посаду чи пропозицію щодо ситуації публічно ми всі видвигнути не могли.

Бо з блогерами-мільйонниками та інфільтрацією в кола еліт в нашого брата не дуже виходить. Але з наших виходять добрі солдати та командири.

Серед широкого загалу декілька років сприйняття цього факту викликало повагу, а повага перетворювалася в співчуття, співучасть та різного роду допомогу.

І насамперед – наш авторитет спонукав людей на долучення до наших кіл – ми стали сильніші та впливовіші за рахунок збільшення кількості активних учасників руху.

Тим не менш, чи значить зараз звитяга, твердість та добре військове управління для широкого загалу – "електорату" – те саме, що й раніше? Виявляється, що успіхи на війні проти прямого ворога не завжди пов'язані з результатами тилової боротьби за глядацькі симпатії.

Ми винні самі в тому, що, вкладаючи сил більше за всіх в найтяжчих випробуваннях - ми лише глядачі таких вистав. Але в будь-якій ситуації, поки ти живий та дієш - це значить боги дали тобі шанс на тріумф в майбутньому, якщо ти плідно попрацюєш над недоліками.