Фрідріх Мерц посилює тиск щодо реалізації 90-мільярдного кредиту для України

За його словами, на саміті ЄС у четвер необхідно досягти домовленості про подальше фінансування України. У своїй урядовій заяві в Бундестазі він наголосив, що Євросоюз має якнайшвидше погодити двадцятий пакет санкцій проти росії, а також невідкладно розблокувати вже погоджений кредит у 90 мільярдів євро для України.

Мерц підкреслив, що добиватиметься цього «з усією рішучістю» і заявив, що ЄС не повинен зважати на позицію окремих країн, які з внутрішньополітичних причин і через виборчі кампанії блокують рішення

Кількість заявок до Бундесверу зросла на 20 % в порівнянні з минулим роком

Після запуску нової моделі військової служби Бундесвер продовжує нарощувати особовий склад.
До кінця лютого близько 16 100 осіб подали заявки на військову кар’єру — на 20% більше, ніж за аналогічний період торік. Ця тенденція відображається і в наборі: у лютому зафіксовано понад 5 300 нових прийомів, що на 14% перевищує показник річної давнини.

Зростання особливо відчутне серед добровольців і військовослужбовців короткострокової служби. Зокрема, кількість рядових солдатів у межах нової моделі суттєво збільшилася: наразі близько 13 400 осіб проходять службу як добровольці (6–11 місяців) або як контрактники на короткий термін (12–23 місяці) — на 15% більше, ніж торік.

Наразі активна чисельність Бундесверу становить близько 186 200 військовослужбовців — приблизно на 3 600 більше, ніж у лютому 2025 року. Стратегічна мета уряду — довести цей показник до 260 000 до середини 2030-х років.

Водночас упродовж року очікуються сезонні коливання. Навесні традиційно більше військових залишають службу після завершення контрактів — нерідко заради переходу на цивільну роботу, навчання чи професійної перепідготовки.

Дослідження Алленсбах: Уряд Фрідріха Мерца розчаровує еліти

За даними нового опитування еліт, проведеного Інститутом демоскопії Алленсбах на замовлення F.A.Z. і «Capital», у керівних колах Німеччини зменшується довіра до чорно-червоної коаліції.

Через рік після виборів до Бундестагу 57% представників вищого керівництва сумніваються, що в цій каденції ще відбудуться ґрунтовніреформи.

У сферах, які найбільше турбують бізнес — скорочення бюрократії, реформа соціальної держави, зниження вартості енергії та позазарплатних витрат — прогрес оцінюється як мінімальний. Лише 13% компаній відчули реальне полегшення від дій уряду.

Цю критичну оцінку дали понад 500 топменеджерів, політиків і високопосадовців.

Водночас сам канцлер оцінюється краще, ніж його уряд: 69% опитаних незадоволені роботою коаліції (пів року тому — 62%), тоді як розчарування самим Мерцом висловили 53%.

Серед підприємців і менеджерів різниця ще помітніша: три чверті незадоволені урядом, але лише трохи менше половини — роботою канцлера.

Незадоволення насамперед стосується економічної політики, тоді як зовнішню політику підтримують майже 90% опитаних.

Попри це, 53% еліт нині обережно оптимістичні щодо економіки (у вересні таких було лише 33%). Але лише 5% очікують сильного й тривалого зростання — більшість прогнозує слабкий розвиток.

Війна в Ірані, яка почалася після завершення опитування, ймовірно, вже підірвала ці настрої. Ще до цього понад 40% компаній заявляли про сильний вплив міжнародної напруги, а близько половини стримують інвестиції.

Тривожним сигналом є й те, що половина еліт вважає: Німеччина як економічна локація стала менш привабливою. Лише 9% бачать покращення.

Найсильнішими фігурами в уряді сприймаються міністр оборони Борис Пісторіус, міністр внутрішніх справ Александр Добріндт та міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль. Позитивну оцінку також отримує міністр цифровізації Карстен Вільдбергер, хоча реальний прогрес у цифровізації бачить лише третина.

Скепсис зростає щодо міністерки економіки та енергетики Катерини Райхе. Хоча їй зараховують намір змінити енергополітику після Роберта Габека, більшість сумнівається, що вона зможе провести свою лінію в коаліції.

70% економічних еліт вважають необхідним перегляд енергетичного переходу з акцентом на конкурентні ціни на енергію — саме цей аспект, на їхню думку, найбільше занедбаний.

Погіршилися позиції й керівництва СДПН — міністра фінансів Ларса Клінгбайля та міністерки соціальної політики Бербель Бас. Роботу Бас позитивно оцінюють лише 14%, і лише 12% вірять у успіх пенсійної реформи під її керівництвом.

Серйозним політичним викликом залишається зростання підтримки AfD, яка може перемогти на виборах у Саксонії-Ангальт і Мекленбурзі-Передній Померанії. 80% опитаних вважають це проблемою.

Серед політиків 78% виступають за жорстке дистанціювання від партії, тоді як у бізнесі позиції розділилися: 49% допускають точкову співпрацю, 7% — навіть коаліції. Так само розколоте й ставлення до діалогу: 51% бізнес-еліт відкриті до контактів, 46% — за повну ізоляцію.

Опитування охопило 507 осіб: 335 представників бізнесу, 120 політиків і 52 високопосадовців.

Розворот курсу AfD стосовно США

t-online

Лідерка AfD Аліс Вайдель через війну в Ірані різко дистанціюється від уряду США. Вона намагається нав’язати цей курс своїй фракції і навіть заблокувала пресреліз одного з однопартійців. Але далеко не всі в партії вважають це правильним.

Вайдель виступила з максимально жорсткою критикою дій США проти Ірану. Вона назвала їх «безсистемними» та розкритикувала звернення Вашингтона по допомогу до союзників по НАТО, заявивши, що про це слід було думати раніше. Її тон значно жорсткіший, ніж у канцлера Мерца, хоча по суті критика збігається.

Це різкий розворот. Донедавна AfD демонструвала близькість до Дональда Трампа і всіляко намагалася не конфліктувати з республіканцями у США. Перші критичні сигнали з боку Вайдель з’явилися ще під час дискусії навколо Гренландії, але тепер мова йде вже про повноцінну зміну курсу.

Керівництво партії, схоже, вирішило покласти край внутрішньому різноголоссю у зовнішній політиці й чітко задати нову лінію. За інформацією ЗМІ, Вайдель разом зі співголовою Тіно Хрупаллою цього тижня заблокували публікацію заяви депутата з іншим меседжем, більш прихильним до США.

Йдеться про позицію оборонного політика AfD Ганнеса Гнаука. Він пропонував використати мандат місії ЄС «Aspides» для посилення німецької присутності в регіоні та фактичної підтримки США, зокрема для захисту судноплавства в Ормузькій протоці, ключовому маршруті для транспортування нафти й газу.

Місія «Aspides» діє з 2024 року і спрямована на захист торговельних шляхів у Червоному морі. Німеччина спочатку брала участь із фрегатом «Hessen», нині лише з розвідувальним літаком і штабним персоналом.

Гнаук аргументував, що розширення присутності не є втручанням у війну, а захистом міжнародної торгівлі. Його позицію підтримав і керівник оборонного напрямку фракції Рюдігер Лукассен. Однак на рівні партійного керівництва цей сигнал зупинили, і пресреліз так і не був розісланий. Навіть опублікований у соцмережі допис Гнаук швидко видалив.

Це показує, що новий курс задається зверху і без компромісів. AfD рухається до більш чіткої лінії «партії миру», яка особливо популярна у східних земельних осередках. Там традиційно скептично ставляться до Бундесверу, виступають проти закордонних місій і критично ставляться до США.

У цих колах також сильні проросійські настрої, а прихильників НАТО всередині партії часто зневажливо називають «NATO-boys».

Депутат від Тюрингії Торбен Брага прямо заявив, що участь німецьких військових у забезпеченні безпеки в Ормузькій протоці була б військово безглуздою і політично безвідповідальною, а також проявом сліпої лояльності до США.

Навіть зовнішньополітичний речник партії Маркус Фронмайєр, який має тісні контакти у США, зайняв стриману позицію. Він визнав важливість захисту торговельних шляхів, але наголосив, що реальні можливості Бундесверу не дозволяють ефективно діяти в цьому регіоні.

Вибори Райнланд-Пфальц: ХДС випереджає СДПН за даними перших прогнозів

Багаторічне домінування СДПН у Райнланді-Пфальці, схоже, добігає кінця.

О 18:00 виборчі дільниці закрилися, і з’явилися перші прогнози від Infratest dimap для ARD та Forschungsgruppe Wahlen для ZDF.

Згідно з першими прогнозами, на виборах до земельного парламенту ХДС випереджає соціал-демократів. АдН суттєво посилює свої позиції (більше ніж вдвічі)

СДПН: 27% (ARD) / 26,5% (ZDF)
ХДС: 30,5% / 30,5%
Зелені: 7,5% / 8,5%
АдН: 20% / 20%
Ліві: 4,5% / 4,5%
ВДП: 2,1% / 2%
Вільні виборці: 4% / 3,5%

Німеччина пропонує Японії нову військову угоду, яка дозволить військовим обох країн простіше діяти на території одна одної

Подібні угоди дозволяють партнерам швидше розгортати війська для навчань, операцій або спільних місій завдяки спрощенню юридичних і адміністративних процедур.

Японія вже підписала такі домовленості з Великою Британією та Австралією.

Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase

Розподіл голосів серед виборців віком 18–24 років (Вибори до ландтагу Райнланд-Пфальц)

FAZ: Після виборів в Райнланді-Пфальці тиск на керівництво СДПН посилюється

Матеріал Frankfurter Allgemeine Zeitung описує зростаючий тиск на лідера СДПН Ларса Клінгбайля після поразки партії на виборах у Рейнланд-Пфальці.

Попри невдачу, він відмовляється йти у відставку, однак усередині партії посилюються суперечки щодо причин провалу та подальшого курсу.

У центрі дискусії дві протилежні інтерпретації: або СДПН втратила підтримку через недостатню готовність до реформ на федеральному рівні, або навпаки виборці дедалі більше сприймають партію як таку, що відійшла від соціальної політики та інтересів працівників. Від того, яка з цих позицій переможе, залежатиме і майбутній курс партії, і політична доля Клінгбайля.

Ситуацію ускладнює те, що СДПН стабільно тримається на рівні близько 15% у загальнонаціональних опитуваннях. При цьому кандидат у Рейнланд-Пфальці Александр Швайцер мав високі особисті рейтинги, але програв, зокрема через негативне сприйняття федеральної політики партії.

Значна частина виборців вважає, що СДПН більше не представляє інтереси працівників, а частина колишніх прихильників заявляє, що підтримала б партію за іншого курсу на федеральному рівні.

Співголова партії Бербель Бас фактично визнала, що відповідальність за поразку лежить і на федеральному керівництві. Водночас у партії починається внутрішня дискусія щодо необхідності перегляду курсу. Клінгбайль, однак, не готовий поступатися і прагне зберегти нинішній напрям реформ.

Його позиції частково утримуються через відсутність очевидної альтернативи. Серед потенційних фігур називають Губертуса Гайля (колишній міністр праці), але він наразі не проявляє активності, а інший впливовий конкурент—Борис Пісторіус перебуває за кордоном і не залучений до внутрішньопартійної боротьби.

Додатковий фактор — інтерес коаліційного партнера ХДС/ХСС у стабільності СДПН, адже уряд готується до запуску низки складних реформ у сферах податків, пенсій та охорони здоров’я. Водночас у самій партії дедалі голосніше звучить критика: виборці більше не довіряють СДПН, і це сигнал глибшої кризи сприйняття.

Німеччина профінансувала щонайменше 15 000 українських безпілотників-перехоплювачів WIY STRILA для Національної гвардії України

Про це повідомили в Посольстві Німеччини в Україні.

Йдеться про багатомільйонний контракт, який охоплює не лише постачання дронів, а й навчання персоналу, логістичну підтримку та подальший розвиток цих безпілотних систем

Виробництво буде розширене завдяки співпраці німецької компанії Quantum Systems та української WIY Drones. Виробництво здійснюватиметься в Україні для оперативного забезпечення потреб ЗСУ, а також інших сил безпеки й оборони.

Лідер німецьких лібералів Крістіан Дюрр оголосив про відставку

Партія ВДПН робить висновки після поразки на виборах у Рейнланд-Пфальці та Баден-Вюртемберзі, де вони не змогли потрапити до земельних парламентів.

На партійному з’їзді в травні партія планує повністю оновити склад правління.

Штайнмаєр назвав війну США проти Ірану порушенням міжнародного права

Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр різко розкритикував дії США та Ізраїлю проти Ірану, назвавши цю війну «порушенням міжнародного права».

Виступаючи на урочистостях з нагоди 75-ї річниці відновлення МЗС у Берліні, він заявив:

«Наша зовнішня політика не стане переконливішою, якщо ми не називатимемо порушення міжнародного права порушенням міжнародного права».

За його словами, «ця війна є незаконною — у цьому майже немає сумнівів».

Таким чином, Штайнмаєр зайняв жорсткішу позицію, ніж федеральний уряд Німеччини, який досі уникав прямої оцінки війни як такої, що суперечить міжнародному праву.

Президент також назвав війну «політично фатальною помилкою» та підкреслив, що її можна було уникнути. «Це зайва війна, якщо її метою було зупинити Іран на шляху до створення ядерної зброї», — заявив він.

Штайнмаєр нагадав про ядерну угоду з Іраном 2015 року, зазначивши, що тоді країна була як ніколи далекою від створення атомної бомби. Він поклав відповідальність за зрив домовленостей на Дональда Трампа: «На другому році свого першого президентського терміну Трамп вийшов з угоди, а під час другого — веде війну».

Більшість німців скептично ставляться до прийому нових біженців з Ірану

Ескалація війни навколо Ірану спричинила дискусію про можливу нову хвилю біженців. У Німеччині 73% громадян вважають, що країна не впорається з прийомом додаткових біженців з Ірану. Про це свідчить опитування інституту Forsa, проведене на замовлення Stern і RTL.

Найбільш скептично налаштовані прихильники блоку ХДС/ХСС — 80% із них сумніваються у спроможності країни впоратися з таким викликом. Серед виборців AfD цей показник сягає 98%. Водночас скепсис переважає також серед прихильників СДПН (63%) і Лівих.

Єдиними, хто здебільшого не бачить серйозних проблем у можливому прийомі нових біженців, залишаються прихильники Зелених.

У Німеччині затримали ймовірних російських шпигунів: готували атаку на виробника дронів

Німецькі правоохоронці затримали двох осіб, яких підозрюють у роботі на російські спецслужби. За інформацією слідства, вони могли готувати операцію проти німецького підприємця, який постачає в Україну військові дрони та їхні компоненти.

За даними федеральної прокуратури, йдеться про 45-річну громадянку Румунії Аллу С., затриману в місті Райнe (Північна Рейн-Вестфалія), та 43-річного Сергія Н. з Харківського регіону, якого затримали в іспанському місті Ельда після запиту німецької сторони.

Слідство встановило, що з грудня 2025 року Сергій Н. збирав інформацію про компанію, зокрема таємно знімав її територію. З березня 2026 року, ймовірно, до операції долучилася Алла С.: вона встановила домашню адресу підприємця, відвідала її та здійснила приховану зйомку входу.

Правоохоронці вважають, що ці дії могли бути частиною підготовки подальших операцій — аж до фізичного нападу або замаху на вбивство.

Ім’я підприємця офіційно не розголошується. За інформацією ЗМІ, він уже тривалий час дотримується підвищених заходів безпеки і наразі перебуває у безпечному місці. Його компанія раніше постачала Україні, зокрема, дрони-камікадзе, а зараз спеціалізується на виробництві компонентів.

Затриманим інкримінують шпигунську діяльність. Аллу С. мають доправити до суду для обрання запобіжного заходу. Німеччина також добивається екстрадиції Сергія Н. з Іспанії.

Конфлікт у AfD: посилення тиску на речника з питань оборони Люкассена

Фракція AfD у Бундестазі оголосила «осуд» депутату Рюдіґеру Люкассену через його публічну критику однопартійця Бйорна Гьоке(голова тюрингійського осередку, має вплив серед окремих радикальних кіл партії). У керівництві заявили, що він використав трибуну парламенту для внутрішньопартійної полеміки, що зашкодило партії.

Конфлікт почався після виступу Люкассена, де він фактично відповів на заяви Гьоке, коли той поставив під сумнів, чи варто нинішню Німеччину захищати. Люкассен наголосив, що держава є вартою захисту, а така риторика підриває довіру до партії та її претензії на владу.

Після оголошення «осуду» тиск на Люкассена зростає.

Частина фракції вимагає його відставки з посади речника з питань оборони. Уже найближчим часом у робочій групі можуть розглянути вотум недовіри.

Якщо Люкассен не подасть у відставку сам, питання можуть винести на голосування всієї фракції. Для його усунення потрібна більшість у дві третини, і чи набереться вона — під великим питанням.

Офіційно невдоволення також пояснюють його самостійними діями, зокрема публікацією без погодження внутрішнього документа з безпекової політики та публічними заявами. Неофіційно ключовою причиною називають саме конфлікт із Гьоке. За даними ЗМІ, ініціативу підтримують і депутати з Тюрингії, пов’язані з його політичним впливом.

Чому AfD відвертається від MAGA і знову тягнеться до Росії

Видання Welt вчора опублікувало матеріал про зовнішньополітичний розворот AfD.

Партія, яка ще нещодавно відверто загравала з рухом Трампа, тепер критикує американську адміністрацію і повертається до проросійських позицій.
Приводом стала війна США проти Ірану. Після цього голова AfD Тіно Хрупалла та співголова Аліса Вайдель різко змінили тон щодо колишнього потенційного союзника.

За лаштунками Вайдель пішла ще далі: на засіданні керівництва фракції вона нібито заявила про намір суттєво обмежити або й цілком припинити поїздки депутатів до США, а також згорнути контакти з молодіжним крилом республіканців.

Найбільше від цього повороту потерпає Маркус Фронмаєр, зовнішньополітичний спікер фракції, який роками особисто вибудовував трансатлантичні зв'язки. За даними видання, він відчуває гіркоту й особисту образу на свого близького союзника в партії — Вайдель.

Промовистим є і вибір моменту. Після виборів у західних землях та напередодні вересневих виборів на Сході — у Саксонії-Ангальт, Мекленбург-Передній Померанії та Берліні (прим. хоча Берлін не є повністю типово східнонімецьким) — партія знову робить ставку на проросійську риторику, яка традиційно знаходить відгук серед східнонімецьких виборців.

Символічним підсумком цих змін стало кадрове рішення у фракційному комітеті з зовнішньої політики: всупереч очікуванням, посаду здобув Тобіас Тайх — представник проросійського крила та колишній член офіційно розпущеного радикального «Флюгеля». Парткерівництво, за даними Politico, підтримало саме його. Це очевидна поразка трансатлантиків у партії і сигнал: AfD знову розвертається від Вашингтона в бік Москви.

Кожен п'ятий молодий німець планує емігрувати

Згідно з дослідженням «Молодь у Німеччині 2026», опублікованим у вівторок, 21% молодих людей віком від 14 до 29 років мають конкретні плани на переїзд за кордон у пошуках кращих умов життя.

Ще 41% принципово допускають для себе таку можливість.

Опитування проводилося з 9 січня по 9 лютого 2026 року серед 2012 респондентів.

Соціолог Кіліан Гампель з Університету Констанц пояснює: конкретні плани не означають від'їзд вже наступного тижня, проте свідчать про серйозний намір.

«Дослідження підкреслює, наскільки гостро молоді люди потребують надійних перспектив у сфері зайнятості, житла та фінансової стабільності»

, — резюмує він.

Незважаючи на кризи, рівень трудової мотивації серед молоді залишається високим. Однак дедалі більше молодих людей сумніваються, чи виправдовують себе їхні зусилля в Німеччині. Через економічну нестабільність вони оцінюють свої кар'єрні можливості гірше, ніж у попередніх опитуваннях.

🇪🇺 Радіостанція «Директива фон дер Ляєн»

Для тих хто не зміг долучитися до нашого березневого ефіру ми викладаємо запис нашої розмови.

В довгоочікуваному березневому випуску ми поговорили про найбільшу країну Європи та її сучасний стан. Чи зможе Фрідріх Мерц виправдати наші очікування? Чим він схожий на Володимира Зеленського? Та який слід він залишить в історії?

В цьому нам допоміг розібратися адмін телеграм-каналу про політику німецькомовних країн Європи dechat, пан Олексій.

Детальніше з основними темами, які ми зачепили, ви можете ознайомитися в описі до відео.

Слухайте на Youtube


Хочеш розуміти Європу?

🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок