Візит Мерца до Вашингтона: між компліментами та розбіжностями

Іран змінив порядок денний

Команда Мерца готувалася до переговорів насамперед про мита, Китай та Україну. Проте спільний американсько-ізраїльський удар по Ірану кардинально змінив контекст візиту. Зустріч у Овальному кабінеті стала першою нагодою для журналістів запитати Трампа про удар по Ірану і саме ця тема домінувала протягом усієї публічної частини зустрічі.
Трамп виклав свою версію подій: США нібито випередили іранський напад. Він підбив підсумки чотирьох днів війни — іранський флот знищено, авіація виведена з ладу, система протиповітряної оборони не функціонує.

Щодо подальшої стратегії американський президент залишився розмитим. Мерц згодом зізнався журналістам: у нього склалося враження, що у Вашингтоні поки немає чіткого плану щодо майбутнього цивільного керівництва Ірану.
Мерц обрав обережну тактику: замість юридичних закидів чи відкритої критики він наголосив на спільних цілях і одразу апелював до «дня після». За його словами, вже зараз треба думати про стабільність регіону та політичні структури на час після конфлікту. Трамп не заперечував і навіть кивав.

Берлін бачить серйозний ризик ескалації: іранські удари по арабських сусідах і можлива активізація проіранських проксі на кшталт «Хезболли» можуть розширити географію війни.

Трамп хвалить Мерца і атакує союзників

Попри побоювання, що Трамп буде у поганому гуморі на зустрічі він був явно дружнім до Мерца. Назвав його «другом» і «видатним лідером», а ще — «повною протилежністю Меркель». «Він робить свою справу дуже добре», — сказав Трамп. Американський президент також пожартував: «Як нам вчинити з Німеччиною? Думаю, треба вдарити по них жорстко» — і сам же розсміявся.
Зовсім інакше Трамп говорив про інших європейців. Іспанія «поводилася жахливо» — заборонила американцям використовувати бази на своїй території. Трамп пригрозив припинити «всі угоди» з Мадридом і навіть заявив, що США могли б використати іспанські бази і без дозволу. Про британського прем’єра Стармера він сказав двічі: «Це не Вінстон Черчілль». Приводом стало те, що Лондон кілька днів зволікав з дозволом на використання бази Дієго-Гарсія.

Реакція Мерца на цю критику, за оцінкою одразу кількох видань, виявилася найбільш резонансним моментом візиту. Він не став захищати ні Іспанію, ні Британію публічно і навіть погодився з Трампом, що Мадрид не виконує зобов’язань щодо витрат на оборону. «Іспанія — єдина країна НАТО, яка не готова до цього», — сказав Мерц. Як пише Politico, це «погано сприйняли в Мадриді». Пізніше Мерц виправдовувався: він свідомо не хотів загострювати суперечку публічно, натомість нагадав Трампу про внесок Старера у форматі Є3, але вже за зачиненими дверима.

Україна ризикує відійти на другий план

На початку зустрічі Мерц свідомо згадав Україну: Берлін боїться, що на тлі іранської кризи Вашингтон забуде про Київ. Трамп у відповідь лише коротко зауважив, що завершення російсько-української війни «стоїть на першому місці» в його пріоритетах, однак уточнив: це складніше, ніж він думав, бо між Путіним і Зеленським «багато ненависті». Трамп де-факто проігнорував запит Мерца на більший тиск щодо Москви та знову повторив, що «обидві сторони» несуть відповідальність за війну. Конкретних зобов’язань по Україні Мерц із Вашингтона не привіз.

Мита

Тема мит також залишилась без прориву. Трамп натякнув на «чудові угоди», однак з позиції не відступив. Мерц, за його ж словами у Heute Journal, прямо сказав президенту: угода, гірша за вже узгоджені 15% мит, «для нас неприйнятна»

Дружня атмосфера, мінімум конкретики

Загальний підсумок візиту виглядає так: Мерцу вдалося отримати від Трампа похвалу і уникнути конфронтації — але реальних домовленостей майже не досягнуто. Як підсумовує Spiegel, з Вашингтона канцлер повертається без конкретних обіцянок ані щодо України, ані щодо мит. Politico формулює ще лаконічніше: «Дружньо, але роз’єднано».


Джерела : Spiegel, FAZ, tagesschau, Politico Berlin

Канцлер Німеччини Мерц про Україну: Ця війна має закінчитися і не для того, щоб дати росії передишку, а потім продовжити, а має закінчитися раз і назавжди.

Я був згоден з Трампом у цьому, але я також дав йому знати, що в Європі існують великі сумніви, чи справді путін готовий погодитися на мирну угоду, прийнятну як для України, так і для Європи.

росія тут тягне час і тим самим грає проти волі американського президента.

Під час сьогоднішніх переговорів я виступав за посилення тиску на москву.

російська економіка помітно ослаблена після чотирьох років війни. російська армія заплатила неймовірну ціну кров'ю. Сьогодні російський велетень стоїть на глиняних ногах.

Тому ми хочемо знайти рішення тут, але й таке, що залучає європейців.

Ми не готові прийняти угоду, про яку домовляються за нашими спинами.

Лише коли Вашингтон знову тиснутиме на росію, путін буде готовий на поступки.

Я також виступав за розширення переговорів між США, Україною та росією на європейців.

Трамп знає: лише мир, який Європа підтримує і легітимує, може бути справді тривалим.

Він також знає: внесок Європи в безпеку України, її відбудову, її європейську інтеграцію буде просто незамінним для цього миру

Останній Капіталіст | MonoBase | Співпраця по рекламі

Ставки на запізнення Deutsche Bahn

Австрійський художник Кайо ван Карвен запустив сатиричний проєкт Bahn.bet — портал, де користувачі можуть робити ставки на запізнення поїздів Deutsche Bahn.

Дані про поїзди використовуються реальні, однак гроші віртуальні. Виграші та програші відображаються в євро, але реальних транзакцій немає. Спеціальний алгоритм розподіляє виграш між учасниками залежно від того, наскільки точно вони вгадали кількість хвилин запізнення.

Ідея виникла через власний негативний досвід автора з Deutsche Bahn. Над проєктом він працював два місяці у режимі повного дня, використовуючи штучний інтелект та вайб-кодинг.

Попри сатиричний характер, портал вже привернув увагу інвесторів, які пропонують перетворити його на реальний бізнес. Deutsche Bahn на запит журналістів не відповіла.​​​​​​​​​​​​​​​​

Шкільний страйк проти військової служби в Німеччині

Сьогодні, 5 березня, учні приблизно 150 німецьких міст вдруге вийдуть на вулиці з протестом проти нового закону про військову службу.

Перший страйк відбувся ще в грудні 2025 року — саме того дня, коли Бундестаг ухвалив закон.

З початку 2026 року всі 18-річні чоловіки зобов’язані заповнити анкету про мотивацію та придатність до служби. Ті, хто народився після 1 січня 2008 року, підлягають обов’язковому медичному огляду. Якщо добровольців для армії не вистачатиме через погіршення безпекової ситуації, може застосовуватися випадковий відбір призовників.

Цього разу до протестів долучилося на 50 міст більше, ніж у грудні. Один з організаторів, 21-річний студент Ганнес Крамер, вбачає в цьому ознаку зростаючого спротиву серед молоді. Активісти рівняються на Fridays for Future і вірять, що рух може набрати таких самих обертів, хоча поки що цифри значно скромніші: у грудні вийшло близько 55 000 осіб, тоді як кліматичні страйки збирали мільйони.

Чому рух росте повільно? На думку організаторів, багато молодих людей просто виснажені кризами останніх років і впали в апатію. Крім того, тема військової служби , на відміну від клімату, не викликає одностайного осуду в суспільстві: думки серед учнів розділились. Проте активісти вважають головним досягненням не кількість учасників, а створення страйкових комітетів у школах, яких стає дедалі більше.​​​​​​​​​​​​​​​​

Кожен третій громадянин ЄС у Німеччині хоче повернутися додому

Багато людей, які приїхали до Німеччини з інших європейських країн, хочуть її покинути.

Згідно з актуальним дослідженням, 35% з опитаних 1000 громадян ЄС розглядають можливість переїзду, а 13% вже зробили конкретні приготування до цього.

Причинами називають мовні бар’єри, перешкоди при доступі до ринку праці та дискримінацію. Вперше за 15 років серед громадян ЄС в ФРН кількість тих, хто виїжджає з Німеччини, перевищила кількість тих, хто приїжджає.

Уповноважена федерального уряду з питань інтеграції Наталі Павлік (СДПН) замовила це дослідження в Інституті прикладних економічних досліджень при Тюбінгенському університеті

Павлік закликала до кращого доступу до мовних курсів, захисту від експлуатації та нульової толерантності до дискримінації:

«Ми не можемо дозволити собі втратити третину громадян ЄС через погані умови».

Згідно з дослідженням, знання мови є «ключовим елементом інтеграції». Цей висновок є політично чутливим, оскільки федеральний міністр внутрішніх справ Александер Добрінт (ХСС) значно обмежив доступ до безкоштовних інтеграційних курсів — всупереч волі уповноваженої Павлік та її партії СДПН.

Дослідники наполягають: мовні курси мають бути доступні не лише безробітним, а й працюючим із низькими доходами.

У Німеччині працюють 2,7 млн громадян ЄС, з яких 1,7 млн — вихідці зі Східної та Південно-Східної Європи.

Вони скаржаться на дискримінацію в держорганах і на ринку житла. У низькооплачуваних секторах (будівництво, логістика, сільське господарство, прибирання) поширена прив’язка житла до роботи з незаконними відрахуваннями із зарплати. Дослідники рекомендують посилити інспекції праці та створити доступні омбудсменські служби.​​​​​​​​​​​​​​​​

Уряд ФРН застеріг від затяжної війни та ескалації після ударів по Ірану

Федеральний уряд Німеччини жорсткіше висловився щодо ескалації навколо Ірану після початково стриманої реакції канцлера Фрідріха Мерца.

Раніше йому закидали, що після перших американсько-ізраїльських ударів по Ірану він відреагував недостатньо чітко і у своєму першому коментарі не згадав ані США, ані їхнього президента Дональда Трампа.

У новій заяві уряду зазначається, що Німеччина загалом поділяє цілі, які США та Ізраїль переслідують щодо Ірану. Водночас у Берліні попереджають про ризики подальшої ескалації.

«Із затягуванням та розширенням бойових дій ми бачимо зростання ризиків. Вони стосуються безпеки Ізраїлю та наших партнерів у регіоні, особливо в районі Перської затоки», — йдеться у повідомленні. Уряд також наголошує, що «безкінечна війна не відповідає нашим інтересам».

У Берліні застерігають і від можливого розпаду іранської держави. На думку уряду, крах Ірану або перенесення на його територію проксі-конфліктів може мати «далекосяжні наслідки для Європи».

Тому Німеччина разом із партнерами працює над формуванням спільної позиції щодо припинення бойових дій та сприяння її реалізації. Уряд наголошує на необхідності створення регіонального порядку, який гарантуватиме безпеку всіх держав, зокрема Ізраїлю. Після припинення атак у регіоні має розпочатися політичний діалог і процес відновлення довіри.

Вибори в Баден-Вюртемберзі

Tagesschau

Сьогодні у німецькій федеральній землі Баден-Вюртемберг відбуваються вибори до земельного парламенту.

У нинішньому складі парламенту найсильнішою силою є партія Зелених, яка має 57 із 154 депутатів. Християнсько-демократичний союз (ХДС) представлений 43 депутатами. Соціал-демократична партія (СДПН) та Вільна демократична партія (ВДП) мають по 18 мандатів, партія «Альтернатива для Німеччини» — 17.

Початок «супервиборчого» року

Вибори в Баден-Вюртемберзі відкривають серію регіональних виборів у Німеччині. Упродовж року голосування також відбудеться в Рейнланд-Пфальці, Саксонії-Ангальт, Берліні та Мекленбурзі-Передній Померанії.

Недостатній результат ХДС могли б послабити позиції федерального канцлера Фрідріха Мерца і його урядової коаліції. Водночас для Вільної демократичної партії ці вибори можуть стати випробуванням на політичне виживання, тоді як партії «Ліві» та «Альтернатива для Німеччини» мають шанси покращити свої позиції.

Кінець 15-річного правління Кречмана

Ці вибори також знаменують завершення політичної епохи. Після 15 років на посаді прем’єр-міністра Баден-Вюртемберга йде у відставку 77-річний Вінфрід Кречман — перший і досі єдиний глава земельного уряду від партії Зелених.

За його наступництво змагаються екс-міністр федерального уряду та кандидат від Зелених Джем Оздемір і лідер земельного ХДС Мануель Гаґель. Імовірно, саме представники цих партій і надалі формуватимуть урядову коаліцію: з 2016 року регіоном керує союз Зелених і ХДС.

Виборче право для молоді

Ці вибори також проходять за новими правилами. Уперше голосувати можуть громадяни з 16 років. За оцінками статистичного відомства, право голосу мають близько 7,7 мільйона людей, серед яких приблизно 650 тисяч — молоді виборці віком від 16 до 22 років.

Чи залишаться Зелені при владі

Для партії Зелених ці вибори особливо важливі. Саме Баден-Вюртемберг залишається єдиною федеральною землею, де представник цієї партії очолює уряд. Протягом тривалого часу в опитуваннях лідирував ХДС, але напередодні голосування Зелені скоротили відставання.

Ризик для лібералів і шанс для лівих

Водночас результат може змінити склад парламенту. Вільна демократична партія ризикує вперше за понад 70 років не подолати п’ятивідсотковий бар’єр у землі, яку традиційно вважали її політичною базою.

Натомість партія «Ліві» може вперше потрапити до земельного парламенту Баден-Вюртемберга. Її підтримку пояснюють зростанням соціального невдоволення, нерівністю доходів і проблемами з житлом у великих містах. Водночас партія заявляє, що не планує входити до урядових коаліцій і хоче діяти як опозиційна сила.

Економіка і автомобільна промисловість

Важливою темою виборчої кампанії стала економічна ситуація. Баден-Вюртемберг є одним із ключових промислових центрів Німеччини та значною мірою залежить від автомобільної галузі. Перехід до нових технологій і трансформація галузі викликають побоювання щодо втрати робочих місць.

Тому економічна політика та підтримка промисловості стали центральними питаннями передвиборчої боротьби. Політики обговорюють збереження робочих місць, скорочення бюрократії та майбутнє автомобільної індустрії.

Гагель і школи

Головний кандидат від ХДС Мануель Гагель за час кампанії встиг двічі потрапити під критику в історіях зі школами.

Спершу критику викликало відео з інтерв’ю 2018 року. У ньому Гаґель розповідав про свій візит до школи і згадував одну з учениць.

Він сказав, що в класі тоді було близько 80 відсотків дівчат, і пожартував: «Для 29-річного депутата бувають і гірші зустрічі».

Потім він описав ученицю, яка поставила йому перше запитання: «Я ніколи цього не забуду. Її звали Єва — коричневе волосся, карі очі».

Ці слова різко розкритикували політики партії Зелених.

Відео швидко поширилося в соціальних мережах — на Instagram воно набрало майже три мільйони переглядів і понад 200 тисяч вподобань. Частина користувачів різко засудила висловлювання Гаґеля, інші вважали, що фрагмент вирвано з контексту і що це політична атака напередодні виборів.

Сам Гаґель згодом визнав, що формулювання було невдалим.

Незадовго до виборів нову хвилю критики спричинив ще один епізод — під час візиту Гаґеля до школи в Штутгарті, який знімала телепрограма ARD.

Під час розмови з учнями один із школярів запитав політика, чому в школах стає менше вчителів, які працюють з інклюзивними класами. Гаґель відповів, що бракує ставок і це потрібно змінити. Коли вчителька спробувала уточнити питання, політик різко її перебив словами: «Я зараз все ж таки розмовляю з учнями».

Крім того, у тому ж сюжеті Гаґель намагався пояснити семикласникам парниковий ефект. Він сказав, що між Землею і Сонцем знаходиться атмосфера, і якщо вона стає тоншою, «то Сонце стає гарячішим», пояснивши це викидами CO₂. У соціальних мережах його пояснення назвали неправильним, а кліматичні активісти з руху Fridays for Future висміяли цей епізод.

На думку дослідників громадської думки, подібні історії від головного кандидата від ХДС можуть особливо мобілізувати молодших виборців і людей з ліберального або «зеленого» політичного спектра

СДПН і паштет

В свою чергу головний кандидат від СДПН Андреас Штох опинився під хвилею критики після сюжету на телеканалі SWR.

У репортажі показали, як після передвиборчого візиту до благодійної їдальні (Tafel) у Баден-Бадені політик попросив свого водія поїхати до Франції й купити паштет. Він попросив водія обов’язково надіслати фото з прилавка, щоб обрати, що саме привезти.

У соцмережах це викликало хвилю обурення: користувачі звинуватили політика в подвійних стандартах — мовляв, він говорить про допомогу бідним, а сам купує делікатеси.

Сам Штох відкинув ці звинувачення. За його словами, йшлося не про дорогу делікатесну їжу, а про звичайний домашній паштет приблизно за 1,80 євро за 100 грамів.

Він також наголосив, що не вважав ситуацію проблемною і «не відчував, що робить щось заборонене».

Політик визнав, що сцена у телесюжеті виглядала невдало, але підкреслив: насправді йдеться «про печінкову ковбасу за чотири євро», а не про великий скандал.

А голова Лівих заговорив різними мовами заради виборчої кампанії

Голова партії Лівих Ян ван Акен під час кампанії на виборах у Баден-Вюртемберзі і взагалі почав звертатися до виборців різними мовами.

Політик записував короткі відео турецькою, італійською, грецькою, боснійською та арабською, щоб звернутися до людей із міграційним корінням.

Це також знайшло певний відгук в соцмережах та створенню меметичного контенту.

Вибори в Баден-Вюртемберзі

О 18:00 у Баден-Вюртемберзі закрилися виборчі дільниці. ARD і ZDF оприлюднили перші прогнози результатів земельних виборів.

За попередніми оцінками:
• «Зелені» — 32 % (ARD) / 31,5 % (ZDF)
• ХДС — 29 % / 30,5 %
• АдН — 17,5 % / 18 %
• СДПН — 5,5 %
• ВДП — 4,5 %
• Ліві — 4,5 %

Зміни порівняно з виборами 2021 року:

• «Зелені» втрачають 0,6–1,1 відсоткового пункту.
• ХДС додає 4,9–6,4 пунктів.
• АдН посилюється — +7,8–8,3 пунктів.
• СДПН втрачає близько 5,5 пунктів.
• ВДП — приблизно 6 пунктів.
• Ліві додають близько 0,9 .

Невдовзі з’являться перші підрахунки (Hochrechnungen), що вже ґрунтуватимуться на офіційних результатах підрахунку голосів у вибраних округах.

Остаточні результати виборів: «Зелені» трохи випередили ХДС

На виборах до ландтагу Баден-Вюртемберґу перемогли «Зелені» з 30,2% голосів, трохи випередивши ХДС із 29,7%. Упродовж місяців християнські демократи лідирували в опитуваннях, однак напередодні виборів відрив стрімко скоротився.

Найімовірніше, «Зелені» та ХДС знову сформують коаліцію. Прем’єр-міністром у такому разі може стати кандидат від «Зелених» Джем Оздемір

Третє місце посіла AfD — 18,8%.
СДПН отримала 5,5% — найгірший результат на земельних виборах у своїй історії та лише трохи перевищила п’ятивідсотковий бар’єр.

ВДПН і Ліві набрали по 4,4% і не проходять до ландтагу. Для лібералів це означає втрату місць у парламенті їхнього базового регіону.

Явка склала 69,6% (у 2021 році — 63,8%).

Україна «найближчими тижнями» отримає ще 35 ракет-перехоплювачів до ЗРК Patriot, повідомляє Spiegel.

Про цей пакет із європейськими партнерами домовилася Німеччина.

Видання пише, що перед Мюнхенською безпековою конференцією міністр оборони Борис Пісторіус запропонував партнерам таку схему: Німеччина передасть 5 ракет PAC-3 зі складів Бундесверу, якщо інші держави разом нададуть ще 30 керованих ракет. Тоді кілька країн, зокрема Нідерланди, попередньо погодилися. А тепер це підтвердили.

Мерц попередив про ризики для України через війну на Близькому Сході

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застеріг від можливих наслідків війни на Близькому Сході для перебігу війни росії проти України та наголосив на необхідності зберігати підтримку Києва.

Під час зустрічі в Берліні з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем Мерц заявив, що у Кремлі уважно стежать за розвитком подій довкола Ірану і розраховують отримати з цього нові можливості у війні проти України.

За словами канцлера, події на Близькому Сході не можна розглядати ізольовано, адже вони тісно пов’язані з російською агресією проти України.

Мерц підкреслив, що саме тому підтримка України не повинна послаблюватися. Він також наголосив, що Німеччина продовжує виконувати свої зобов’язання в межах НАТО і не скорочує свою присутність на східному та північному флангах Альянсу.

«Цей розподіл відповідальності є важливим, інакше ми дамо москві можливість послабити Україну та Європу»

Директива фон дер Ляєн: Німеччина понад усе

В четвер 12 березня о 21:00. Черговий епізод голосового стріму з командою 12 зірок.

Цього разу ми поговоримо про серце Унії — Німеччину. Її внутрішню політику, її канцлера, її первородні гріхи та її альянси у Старому світі та поза ним.

Допоможе нам у цьому всьому розібратись автор каналу dechat.

Долучайтесь!

🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок

Юлія Кльокнер відвідає Київ і виступить у Верховній Раді

Президентка Бундестагу Юлія Кльокнер відвідає Київ. У столиці України вона проведе зустрічі з президентом Володимиром Зеленським та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

Опівдні Кльокнер виступить із промовою перед українським парламентом. Вона стане найвищою за рангом представницею Німеччини, яка відвідає Україну після візиту федерального канцлера Фрідріха Мерца одразу після його вступу на посаду у травні 2025 року.

Однією з ключових тем під час візиту стануть безпілотники та їхнє використання у війні.

Німеччина відкриє стратегічні резерви нафти, щоб стримати зростання цін

Уряд Німеччини дозволив використати частину стратегічних нафтових резервів, щоб стримати різке зростання цін на паливо. Крім того, підвищувати ціни на автозаправках дозволять лише один раз на добу.

Як заявила у середу в Берліні міністерка економіки Німеччини Катаріна Райхе, країна приєднається до міжнародно координованого рішення щодо вивільнення нафти та нафтопродуктів із національних резервів. Мета — пом’якшити зростання цін на світових ринках після початку війни з Іраном.

Німеччина має стратегічні запаси нафти, розраховані щонайменше на 90 днів. Вони створені для компенсації можливих перебоїв із постачанням. За даними Міністерства економіки, ці резерви дозволяють покрити повне припинення імпорту приблизно на три місяці. За їх зберігання відповідає Німецька асоціація з формування нафтових резервів (Erdölbevorratungsverband), яка накопичує як сиру нафту, так і нафтопродукти — бензин, дизель і авіаційне пальне

Питання також обговорюється на міжнародному рівні. Міжнародне енергетичне агентство у вівторок провело спеціальне засідання через напружену ситуацію на нафтових ринках. Директор агентства Фатіх Біроль скликав зустріч урядів країн-членів, щоб оцінити стан енергетичної безпеки та ситуацію на ринку.

За інформацією німецьких урядових джерел, країнам-учасницям пропонують випустити на ринок до 400 мільйонів барелів нафти. Це значно більше за попередній максимум — 182 мільйони барелів, які були вивільнені на початку повномасштабної війни росії проти України.