Ну, намагався його дивитись як звичайний фільм, не сприймати зі сторони історії і тд.

Загалом картинка непогана, іноді пейзажі прям круті. Гарне оформлення локацій, декорації. Трішки смутили азіати і чорні на фоні, ну така епоха, звикаємо. Обладунки теж наче з супергероїки, лол.

Загалом фільм читається як антивоєнний маніфест фільму - це історія про групу людей, грубо травмованих війною і всім насильством на ній. Про це зокрема йдеться в останній розмові Одісея і Пенелопи перед різнею в палаці. Про це натякає загроза «людей моря», про яких не раз згадують у фільм. Ще натякає вигляд богині Афіни.

Для сучасного глядача люди Одісея будуть сприйматись як мародери та хворі на ПТСР люди. Лише сам герой знайде спокій в кінці, пожертвувавши всіма іншими.

У кого теж таке бачення на фільм? Скажіть чи я один бачу ремарківщину?

Думаю саме це основна ідея фільму і сучасний погляд на ту давню історію.

П.с. Радів різні в кінці прям хаха