Кінець чогось має свій вайб.

Кінець роботи, кінець стосунків, кінець всього, до чого звик.

Все має, матиме свій кінець. Ніщо не вічне. Проте є якийсь вайб, коли щось закінчується.

Коли сідає сонце чи коли з далекої дороги ти приїздиш до дому, останні 100 метрів.

Кінець має свій вайб, вайб надії. Що все минуло, а далі буде краще, а може і ні. Я взагалі не їбу, що пишу та нашо пишу і хто це читатиме.

Просто хотів нагадати про це відчуття

ти знаєш що ти легенда знаєш про це чи ні

От би щас хоттейк якийсь… що би спизданути

— Коротше кажучи, угорці — шваль, — закінчив старий сапер Водичка свою розповідь, на що Швейк зауважив:

— Мадяр не винен у тому, що він мадьяр.

— Як це не винен? — загорівся Водичка. — Кожен з них винен, — ну ти й сказанув! (С)